2020-04-20
85
буква літера, ж., буква, ж.
буквальный буквальний.
букварь буквар, -ря, м.
букет букет, -та, м.
букинистический букіністичний.
булавка шпилька, ж.
булка паляниця, ж.; (из сдобного
теста) булка, ж.
булочка булочка, ж.
булочная сущ. булочна, ж.; (пекар-
ня — обычно) пекарня, ж.
бульвар бульвар, -ру, м.
бульон бульйон, -ну, м.
бумага ж. 1. папір, -перу, м.; 2. (о
документе) папір, -пера, м.
бумажный ' паперовий; ~ ная фаб-
рика паперова фабрика.
бумажный2 (из хлопка) бавовня-
ний; ~ ные ткани бавовняні тка-
нини.
бунт (мятеж) бунт, -ту, м., заколот,
-ту, м.
бунтовщик бунтівник, -ка, м., бун-
тар, -ря, м.
буревестник буревісник, -ка, м.
буржуазия буржуазія, ж.
буржуазный буржуазний.
бурить бурити, свердлити, свердлу-
вати.
бурный 1. (с бурями, бушующий)
буряний, буремний, бурхливий;
(бурлящий. — ещё) розбурха-
ний; 2. (необычайной силы)
бурхливий; (неистовый) несамо-
витий, шалений; (пылкий) пал-
кий; ~ ная радость бурхлива
|
|
|
(шалена, несамовита) радість;
3. (стремительный) бурхливий;
~ ное развитие бурхливий роз-
виток.
буря буря, ж.
бусы мн. намисто, -та, ср., редко
буси, р. бус, мн.
бутерброд бутерброд, -да, м.
бутон пуп'янок, -нка, м., бутон,
-на, м.
бутсы бутси, -сів, мн., буци, -ців, мн.
бутылка пляшка, ж.
буфет 1. (мебель) буфет, -та, м.;
2. (закусочная) буфет, -ту, м.
бухгалтер бухгалтер, -ра, м.
бухгалтерия бухгалтерія, ж.
бушевать бушувати, бурхати, буяти,
вирувати; (бурлить — ещё) нур-
тувати.
бы част, би, б.
бывать бувати; (существовать —,,
ещё) бути (буду, будеш); (слу-
чаться — ещё) траплятися.
бывший при л. колишній; —- ший ко-
мандир колишній командир;
~ ший в употреблении ужива-
ний.
бык бик, -ка, м.
былина билина, ж.
было част, було, був (була, було).
быстрый швидкий, бистрий, прудкий,
хуткий, скорий, шпаркий; (про-
ворный) моторний, меткий.
быт побут, -ту, м.
бытиё буття, ср.; общественное б.
суспільне буття.
бытовой побутовий.
быть бути (буду, будеш), наст, -е;
(иметь — ещё) мати; у меня бы-
ла эта книга у мене була ця
книжка, я мав цю книжку;
О стало б. отже, виходить, зна-
чить.
бюджет бюджет, -ту, м.
бюллетень бюлетень, -ня, м.
бюро нескл: бюро,«ер.
бюрократ бюрократ, -та, м.
бюрократический бюрократичний.
бюст м. бюст, -та, м., погруддя, ер.
В
в, во предл.-1. с в. в, у кого, що,
а также переводится другими
предлогами: до, на, з, за, о, об
или беспредложными оборотами;
идти в шкблу іти до школи (в
школу); поехать в деревню по-
їхати на село (в село); вовлечь
в работу залучити до роботи;
|
|
|
разорвать в куски розірвати на
шматки; длиною в два метра за-
вдовжки два метри; в пользу
кого на користь кого; в вы-
ходной день вихідного дня, у ви-
хідний день; в семь часов утра
о сьомій годині ранку; в одиннад-
цать часов об одинадцятій годи-
ні; в один день за один день; во
время революции під час револю-
ції; 2. с п. в, у к о м у, у ч о-
м у, а также переводится други-
ми предлогами: за, на, о, об и без
предлогов; в нашей стране у на-
шій країні; в двух километрах от
села за два кілометри від села;
0 ночной тишй серед нічної тиші;
в должности секретаря на посаді
секретаря; сказать в двух словах
сказати двома словами.
вагон вагон, -на, м.
вагоновожатый сущ. вагоновод,
-да, м.
важность 1. (значительность) важ-
ливість, ж., вага, ж.; 2. важність,
ж., поважність, ж.; величність,
ж., статечність, ж.; пихатість, ж.;
см. важный.
важный І. (значительный) важли-
вий; 2. (исполненный достоинст-
ва, солидный) важний, поваж-
ний; (величественный) величний;
(степенный) статечний; (надмен-
ный) пихатий.
вал ' вал, -лу, м.; (высокая волна —
ещё) бурун, -на, м.
вал 2 техн. вал, -ла, м.
валенки валянки, -ків, мн., валянці,
-Ц1В, МН.
валить 1. валити; (опрокидывать —
ещё) валяти; (сваливать — ещё)
звалювати; (разрушать — ещё)
завалювати; 2. (перелагать вину,
ответственность) складати, разг.
валити, звалювати, звертати.
валовбй валовий.
вальс вальс, -су, м.
валяться (ворочаться, кататься) ва-
лятися, качатися.
ванна ж. ванна, ж., купіль, -пелі, ж.
и -пелю, м.
ванная сущ. ванна, ж.
варварство варварство, ср.
варежки рукавиці, -вйць, мн.; ~ ка
рукавиця, ж.
варёный прил. варений; (сварен-
ный) зварений.
варенье варення, ср.
вариант варіант, -та, м.
варить варити; (о пище — ещё) го-
тувати.
василёк м. волошка, ж.
вахта вахта, ж.
ваятель скульптор, -ра, м.; (резчик)
різьбяр, -ра, м., різьбар, -ря, м.
вбегать убігати; (взбегать) вибіга-
ти, збігати.
вбежать убігти (убіжу, убіжиш);
(взбежать) вибігти, збігти; см.
вбегать.
вбивать убивати; (забивать — ещё)
забивати.
вбирать убирати; (всасывать —
ещё) усмоктувати.
вбить убити (уб'ю, уб'єш); (за-
бить — ещё) забити; см.. вбивать.
вблизи 1. нареч. поблизу, близько;
2. пред А. с р. поблизу, близько,
недалёко кого, чого, від
кого, від чого.
введение ср. (вступление) вступ,
-пу, м.
ввезти сов. увезти, завезти; довезти;
см. ввозить.
вверить довірити, звірити, ввірити,
доручити; см. вверять.
вверх нареч. угору, уверх; (кверху)
догори; (наверх) нагору, наверх.
вверху нареч. угорі; (наверху —
ещё) нагорі, наверху.
вверять довіряти, звіряти, ввіряти,
доручати.
ввести увести; запровадити, -джу,
-диш, упровадити; см. вводить.
ввиду предл. с р. з огляду на, зважа-
ючи на щ о; (из-за, вследствие)
через щ о, у зв'язку з чим.
вводить уводити, -джу, -диш; (заво-
дить, устанавливать — обычно)
запроваджувати, упроваджува-
ти.
вводный 1. увідний; 2. (вступитель-
ный) вступний; О ~ ное слбво
грамм, вставне слбво.
ввоз м. увЬ, р. увозу, м., довіз, р.
довозу, м.; (действие — ещё)
увезення, ср.
ввозить увозити (увбжу, увозиш),
завозити; (из-за границы —
ещё) довозити.
ввысь нареч. угору.
вглубь нареч. углиб; (внутрь —
ещё) усередину.
вглядеться удивитися, углядітися,
-джуся, -дйшся; см. вглядывать-
ся.
вглядываться вдивлятися, вглядати-
ся.
вдали и вдалеке нареч. удалині, у
далечині, у далечі; (поодаль) від-
далік, віддалеки.
вдаль нареч. удалину, у далечінь,
у далеч.
вдвоє нареч. удвоє, удвічі; (в два
раза — обычно) у діа рази.
вдвоём нареч. удвох.
вдвойне нареч. подвійно; (вдвоє
больше) у два рази (удвоє, удві-
чі) більше.
вдевать (нитку и т. п.) затягати,
затягувати, утягувати, утягати,
|
|
|
усиляти, усилювати, засилювати,
разг. засилити; (просовявать)
просувати, просовувати; (всовы-
вать) усувати, усовувати, уст-
ромляти, устромлювати.
вдеть затягти, -гну, -гнеш, затягну-
ти, утягти, утягнути, усилити;
просунути; усунути, устромити;
см. вдевать.
вдобавок нареч. разг. на (у) дода-
ток, додатково; (к тому же) до
того [ж].
вдоволь нареч. удосталь; (вволю)
досхочу, уволю, разе, донесхочу,
донехочу; (достаточно) доволі.
вдогонку нареч. разг. навздогін, на-
здогін, навздогінці, наздогінці.
вдоль 1. нареч. уздовж, удовж, упо-
довж; 2. предл. с р. уздовж,
удовж, уподовж чого; (вдоль
над) понад чим, попід чим;
О •• и поперек уздовж (удовж)
і впоперек (поперек, вшир).
вдохновение натхнення, ср.; (увлече-
ние — ещё) піднесення, ср.
вдохновенный натхненний.
вдохновить натхнути, надихнути, за-
палити; см. вдохновлять.
вдохновлять надихати, надихувати,
запалювати.
вдохнуть вдихнути; (переч.—- ещё)
удмухнути; см. вдыхать.
вдребезги нареч. ущент, на (у) дріз-
ки (друзки), на гамуз.
вдруг нареч. І, раптом, ураз, нараз,
коли, коли це; (неожиданно —
ещё) зненацька; 2. (разом, одно-
временно) разом.
вдуматься вдуматися; см. вдумывать-
ся.
вдумчивый вдумливий.
вдумываться вдумуватися.
вдыхать вдихати.
вегетарианский вегетаріанський.
ведение відання, ср.; (заведова-
ние — ещё) завідування, ср.
ведомость відомість, ж.
ведомство відомство, ср.
ведро ср. відро, ср., цеберка, ж.
ведущий 1. прил. ведучий, головний;
(переч.— обычно) провідний;
2. сущ. ведучий, -чого, м.
ведь част, адже, ж, же, адже ж,
разе, таж, бо.
веер м. віяло, ер.
вежливость ввічливість, ж., ґреч-
ність, ж., чемність, ж.
вежливый ввічливий, ґречний, чем-
ний.
везде нареч. скрізь; (всюду) усюди,
повсюди, повсюдно; О в- и всюду
по всіх усюдах.
вездеход всюдихід, -хода, м.
везти 1. везти; 2. безл. разг. везти;
(удаваться) щастити, таланити.
век м. вік, -ку, м.; (столетие — обыч-
но) століття, ср., сторіччя, ср.;
(эпоха) доба, ж.
|
|
|
веки повіки, -вік, ми.; ~ ко ср. пові-
ка, ж.
вековой віковий; (вековечный) віко-
вічний, одвічний, відвічний, пред-
ковічний.
великан велетень, -тня, м., велет,
-та, м.
великий великий; (выдающийся —
ещё) видатний, визначний.
великодушный великодушний.
великолепный 1. (пышный) пишний,
розкішний; 2. (превосходный)
чудовий, прекрасний, прегарний.
величественный величний.
величне ер. велич, ж., величчя, ер.
величина ж. величина, ж.; (раз-
мер — ещё) розмір, -ру, м.
велогонка велогонка, ж.
велосипед велосипед, -да, м.
велосипедист велосипедист, -та, м.
венгерский угорський.
венгр и венгерец угорець, -рця, м.
веник віник, -ка, м.
венок вінок, -нка, м.
вентилировать вентилювати.
вентилятор вентилятор, -ра, м.
вентиляция вентиляція, ж.
вера віра, ж.
верба верба, ж.; (одно дерево и
собир.— ещё) вербина, ж.
верблюд верблюд, -да, м.
верёвка ж. мотузка, ж., мотузок,
-зка, м., вірьовка, ж.
вереница ж. низка, ж., череда, ж.;
(ряд) ряд, -ду, м., рядок, -дка, м.;
(о птицах) ключ, -ча, м.; (о под-
водах) валка, ж.
верить вірити; (доверять — ещё)
йняти (йму, ймеш) віри.
верно 1. нареч. правильно; 2. нареч.
вірно, віддано, незрадливо; щи-
ро; см. верный 1—2; 3. вводн. сл.
мабуть, либонь, певно, певне, на-
певно, напевне.
верность 1. (правильность) правиль-
ність, ж.; 2. (преданность) вір-
ність, ж., відданість, ж., незрад-
ливість, ж.; (искренность) щи-
рість, ж.; 3. (надёжность) вір-
ність, надійність, ж., певність, ж.
вернуть (возвратить) повернути,
вернути; (заставить вернуться —
ещё) завернути.
вернуться повернутися, повернути,
вернутися.
верный 1. (истинный) правильний;
2. (преданный) вірний, відданий,
незрадливий; (искренний) щи-
рий; 3. (надёжный) вірний,
надійний, певний; 4. (безошибоч-
ный) вірний, несхибний, нехиб-
ний.
вероятно вводя, ел. певно, певне,
мабуть, либонь; (очевидно) оче-
видно; (наверное) напевно, на-
певне.
вероятность імовірність, ж., правдо-
подібність, ж.; можливість, ж.;
см. вероятный.
вероятный імовірний, правдоподіб-
ний, (возможный) можливий.
вертеть вертіти, -рчу, -ртйш, крутити
(кручу, крутиш); (по окружнос-
ти — ещё) обертати; ~ ться вер-
тітися, крутитися; обертатися.
вертикальный вертикальний.
вертолёт ав. вертоліт, -льота, м.
верфь верф, ж., корабельня, ж.
верх верх, -ху, м.
верхний верхній; (^находящийся
вверху — ещё) горішній.
верховный верховний; ~ ная власть
верховна влада; Верховный Со-
вет СССР Верховна Рада СРСР.
верховой І. прім, (о езде верхом)
верховий; 2. сущ. вершник, -ка,
м., верхівець, -вця, м., верховий,
-вого, м.
верховье верхів'я, ср., верхоріччя,
ер.
верхом нареч. верхи; (без седла —
ещё) охляп.
вер шин а ж. І. вершина, ж., верх, -ху,
м., верхів'я, ср.; (дерева — ещё)
верховіття, ср.; (горы) шпиль,
-ля, м.; 2. (высшая степень чего)
вершина.
вес м. вага, ж.; (значение — ещё)
перен. значення, ер.
веселить веселити, звеселяти;
~ ться веселитися, звеселятися.
весёлый веселий.
веселье ср. 1. веселість, ж., веселощі,
-щів, мн.; 2. (развлечение) розва-
га, ж., забава, ж., забавка, ж.,
веселощі.
весенний весняний.
весить важити, мати вагу.
весло веслб, ер.
весна весна, ж.
весомый вагомий.
вести несов. вести; (проводить, де-
лать — ещё) провадити, -джу,
-лиш, проводити; (иметь послед-
ствием — ещё) призводити; О в.
переписку листуватися; О •• иа-
чало брати початок, починатися.
вестибюль вестибюль, -ля, м.
весть звістка, ж., вістка, ж., вість,
ж., О без вести пропасть без
вісті пропасти.
весы мн. вага, ж., ваги, -гів, мн.,
вагівниця, ж.; (с коромыслом —
обычно) терези, -зів, мн.
весь мест, весь, увесь (ж. уся, ер.
усе, мн. усі); (целый — ещё) ці-
лий; (полный — ещё) повний.
весьма нареч. дуже, вельми, надто.
ветвь І. гілка, ж., галузка, ж., вітка,
ж., реже віта, ж.; (большая) гіл-
ляка, ж.; 2. перен. галузь, ж.
ветер вітер, -тру, м.
ветеран ветеран, -на, м.
ветеринар ветеринар, -ра, м.
ветерок ласк, вітрець, -терцю, м.,
вітерець, -рцю, м.; (легкий —
ещё) легіт, -готу, м.
ветка І. гілка, ж., галузка, ж., вітка,
ж., реже віта, ж.; (большая) гіл-
ляка, ж.; 2. ж.-д. вітка.
ветреный 1. вітряний, вітровий;
2. перен. разг. легковажний;
(шаловливый) пустотливий; (не-
солидный) нестатечний.
ветхий старий, ветхий, старезний,
старенний.
ветчина шинка, ж.
вечер вечір, -чора, м.; каждый в.
щовечора, щовечір, кожний ве-
чір; к ~- ру, под в. надвечір.
вечерний вечірній.
вечером нареч. увечері.
вечность вічність, ж.
вечный вічний; (сохраняющийся на
века — ещё) довічний; (извеч-
ный — ещё) віковічний, одвіч-
ний, ВІДВІЧНИЙ.
вешать '(помещать в висячем поло-
жении) вішати, чіпляти.
вешать 2 (взвешивать) важити, зва-
жувати.
вещество ср. речовина, ж.
вещь річ, ж.
веять I. (зерно и т. п.) віяти, 2. (о
ветре и т. п.) віяти, повівати.
взаимный вааёмний; (обоюдный)
обопільний.
взаимодействие ср. взаємодія, ж.,
взаємодіяння, ср.
взаимоотношение ср. взаємозв'язок,
-зку, м., взаємовідношення, с/}.,
~ ния мн взаємозв'язки, -ків,
мн., взаємовідношення, -шень,
ми.; (между людьми — обычно)
взаємини, -мин, мн., взаємовідно-
сини, -син, мн., стосунки, -ків, мн.
взаимопомощь взаємодопомога, ж.
взаимосвязь ж. взаємозв'язок,
-зку, м.
взамен І. нареч. натомість, замість
того; 2. предл. с р. замість к о-
г о, чого.
взаперти нареч.. держать в. тримати
(держати) замкненим (зачине-
ним, під замком), жить в. перен.
жити відлюдно (самотньо, самі-
тно)
взбегать вибігати, збігати [на]
взбежать вибігти, -біжу, -біжиш,
збігти [ва], см.. взбегать.
взбеситься I. (о животном) сказити-
ся; 2. (о человеке) перен. розлю-
туватися, розлютитися, -лючуся,
-лютишся, розлютіти, роздратува-
тися.
взбешённый розлютований, розлю-
чений, роздратований, оскажені-
лий.
взбираться підніматися, підіймати-
ся, здійматися, вибиратися; (до-
бираться — ещё) добуватися;
(всходить) сходити, -джу, -диш;
(взлезать) вилазити, -лажу, -ла-
зиш, вилізати; (с трудом) види-
ратися.
взвесить зважити, виважити, (о
мног.) позважувати, поважити;
см. взвешивать.
взвешивать зважувати, важити, ви-
важувати.
взвиваться здійматися, зніматися,
підніматися, підійматися; (ре-
ять — ещё) маяти, майоріти;
(взлетать) злітати.
взвиться здійнятися, знятися (зніму-
ся, знімешся), піднятися, підій-
нятися; замаяти, замайоріти;
злетіти (злечу, злетиш), см. взви-
ваться.
взвод воєн, взвод, -ду, м.
взволнованный 1. схвильований,
розбурханий, збурений; 2.
схвильований, розхвильований,
збентежений, зворушений, збу
джепий, збурений, см взволно-
вать.
взволновать І. (вызвать волны)
схвилювати, розбурхати, збури-
ти; 2. (встревожить) схвилювати,
розхвилювати, збентежити; (рас-
трогать) зворушити; (возбудить)
збудити, -джу, -диш, збурити.
взгляд м. 1. погляд, -ду, м.; (взор)
зір, р. зору, м.; 2. (воззрение)
перен. погляд, переконання, ср.,
(мнение) думка, ж., гадка, ж.; на
мой в. на мій погляд, на мою
думку (гадку), по-моєму, як на
мене.
вздох м. 1. зітхання, ср., 2. віддих,
-ху, м., редко подих, м., ф До
- последнего ~ ха до останнього
подиху, до самої смерті, до ско-
нання.
вздохнуть зітхнути; см. вздыхать.
вздрагивать здригатися, (дрожать)
тремтіти, -мчу, -мтйш, дрижати,
(с испуга — ещё) жахатися.
вздрогнуть здригнутися, затремтіти,
-мчу, -мтйш, задрижати, жахну-
тися; см вздрагивать.
вздыхать зітхати.
взлёт м. зліт, р. зльоту, м., злітання,
ер.
взлетать злітати, поэт, злинати/
(подниматься) здійматися, зні-
матися; О в- в (на) воздух
(взрываться) злітати в повітря.
взлететь злетіти (злечу, злетиш), по-
эт, злинути, полинути; здійняти-
ся, знятися; см. взлетать.
взмах змах, -ху, м., помах, м.
взмахивать змахувати, махати.
взмахнуть змахнути; см. взмахивать.
взморье узмор'я, надмор'я, ср.,
[морське] узбережжя, ср., над-
бережжя, ер.
взнос внесок, -ску, л.(
взойтй зійти (зійду, зійдеш), підня-
тися, підійнятися; вийти; см. всхо-
дить.
взор 1. (взгляд) погляд, -ду, м., зір,
р. зору, м.; 2. (глаза) поэт., пе-
рен. очі, р. очей, мн.; О потупить
взор опустити очі.
взорвать висадити, -джу, -диш [у
повітря]; підірвати, зірвати;
зруйнувати, поруйнувати; см.
взрывать.
взорваться 1. вибухнути; висадитися
[у повітря]; підірватися, зірвати-
ся; см. взрываться; 2. (возму-
титься) обуритися.
взрослый 1. прил. дорослий; 2. сущ.
дорослий, -лого, м.
взрыв вибух, -ху, м.
взрывать висаджувати [у повітря];
(подрывать) підривати, зривати;
(разрушать) руйнувати.
взрываться (разрываться) вибуха-
ти; (разрушаться от взрыва) ви-
саджуватися [у повітря]; (под-
рываться) підриватися.
взрывной вибуховий; (подрывной)
підривний.
взрывчатый вибуховий.
взыскание ср. (наказание) стягнен-
ня, ср.; (кара) кара, ж., покаран-
ня, ср.
взыскательный (требовательный)
вимогливий; (притязательный)
вибагливий; (строгий) суворий.
взять узяти (візьму, візьмеш); (за-
брать — ещё) забрати, -беру,
-береш; (занять крепость, город
и т. п.) здобути.
взяться з а что узятися (візьмуся,
візьмешся) до чого, за що;
(приняться за что-л., начать что-
л.— ещё) заходитися, -ходжуся,
-ходишся коло кого, коло
чого, робити що.
вибрация вібрація, ж.
в
вид, -ду, м.; 2. (пейзаж, ланд-
шафт) краєвид, -ду, м., вид.
вид 2 (род, сорт, форма) вид, -ду, м.
видеть бачити; (усматривать —
обычно) убачати, добачати.
видеться (встречаться с кем) бачи-
тися з ким, бачити кого.
видимо вводи, сл. як видно; (вероят-
но) мабуть, певно, певне; (оче-
видно) очевидно.
видимость 1. (возможность видеть)
видимість, ж.; 2. (что-л. кажуще-
еся) видимість, подоба, ж.
видимый 1. видимий; (видный) вид-
ний; (очевидный) очевидний;
2. (кажущийся) уявний.
видно 1. в знач. сказ, видно; 2. вводн.
ел. разг. видно, видко, видимо;
(очевидно) очевидно; (вероятно)
мабуть, мёвно, певне, либонь.
видный 1. (видимый) видний; (за-
метный) помітний; 2. (значитель-
ный) значний, визначний, видат-
ний; 3. (о внешности) разг. по-
казний, поважний.
видовби видовий.
визг м. вищання, ср., виск, -ку, м.;
вереск, -ку, м., верещання, ср.;
скавучання, ср.; скавчання, ср.,
скавуління, ср., скімлення, ср.;
см. визжать.
визжать віщати; (пронзительно
кричать) верещати; (о собаке —
обычно) скавучати, скавчати,
скавуліти, скімлити.
вилка 1. (столовая) виделка, ж.,
вилка, ж.; 2. техн. вилка.
вилы вила, р. вил, мн., вилка, р.
вилок, мн.
вина (проступок) провина, ж., ви-
на, ж.
винегрет м. вінегрет, -ту, м.; (пе-
реч.— ещё) мішанина, ж.
винительный: ~ ный падёж знахід-
ний відмінок.
винить винуватити, -вачу, -ватиш,
винити, звинувачувати.
виноватый см. внябвшый.
виновник м. винуватець, -тця, м.,
провйнець, -нця, м.; (причина)
причина, ж.
вмнбвный и виноватый винуватий,
винний, провинний.
виноград виноград, -ду, м.
виноградник виноградник, -ка, м.
виноградный виноградний.
винт гвинт, -та, м.
винтовка гвинтівка, ж., рушниця, ж.
винтовой гвинтовий.
виолончелист віолончеліст, -та, м.
виолончель віолончель, ж.
висеть висіти (вишу, вйсйш); О в.
на волоске висіти на волосинці
(на волоску).
висок м. скроня, ж., висок, -ска, м.
високосный: ~ ный год високосний
рік.
витамин вітамін, -ну, м.
витать витати, літати; (носиться)
носитися (ношуся, носишся).
виток виток, -тка, м.
витрина вітрина, ж.
вить вйти (в'ю, в'єш), звивати;
(плести — ещё) плести (плету,
плетёш); (верёвку) сукати (сучу,
сучиш); (скручивать) скручува-
ти, -чую, -чуеш.
виться несов. витися (в'юся, в'єш-
ся); (обвиваться — ещё) плести-
ся; (извиваться — ещё) звивати-
ся, крутитися, в'юнитися; (кудря-
виться — ещё) кучерявитися;
(увиваться — ещё) упадати, уви-
ватися.
вишнёвый вишневий.
вишня вишня, ж.
вклад вклад, -ду, м.; (перен.— ещё)
внесок, -ску, м.
вкладчик вкладник, -ка, м.
вкладывать укладати; (помещать
деньги — ещё) класти.
включатель вмикач, -ча, м.
включать I. (вносить) включати;
2. (присоединять, приводить в
действие) эл., техн. вмикати,
включати.
включаться •!. включатися; 2. эл.,
техн. вмикатися, включатися.
включая 1. дееприч. включаючи,
вмикаючи; 2. предл. с в. включа-
ючи кого, що.
