2020-04-20
91
дрожать тремтіти, -мчу, -мтйш, дри-
жати; (сотрясаться — ещё)
двигтіти; (трястись — ещё) тряс-
тися, труситися (трушуся, тру-
сишся).
дрожжи дріжджі, -джів, мн.
дрожь ж. тремтіння, ср., дрож, р.
дрожу, м. и дрбжі, ж.
друг ' друг, -га, м., приятель, -ля, м.
друг 2: д. ~ га один одного; д. за
~ га один за одного.
другой 1. (иной) інший; 2. (второй)
другий.
дружба ж. дружба, ж., приятелю-
вання, ср.; д. народов дружба
народів.
дружелюбный дружелюбний; (при-
язненный) приязний.
дружеский дружній; (приятельский)
приятельський; (приязненный)
приязний.
дружина дружина, ж.
дружинник дружинник, -ка, м.
дружить дружити, приятелювати, то-
варишувати.
дружно нареч. дружно; (вместе —
ещё) одностайно, разом.
дружный дружний; (действующий
сообща — ещё) одностайний.
дубликат дублікат, -та, м.
дублировать дублювати.
дубовый дубовий.
дубрава діброва, ж.
думать думати, гадати.
дуплб дупло, ер.
дурно 1. нареч. погано, зле; 2. в знач,
сказ, недобре, погано, млбсно.
|
|
|
дурной (плохой) поганий, разг.
кепський; (предосудительный —
ещё) недобрий, лихий,
злий.
дуть 1. дути (дму, дмеш), дмухати;
(о ветре — ещё) віяти; 2. техн.
дути, видувати, видимати.
Дух м. 1. дух, -ху, м.; (дыхание) разг.
віддих, -ху, м., дихання, ср.; бое-
вой д. бойовий дух; 2. (призрак)
дух.
духи духи, -хів, мн.
духовой духовий.
духота духота, ж., задуха, ж.
душ душ, -шу, м.
душа душа, ж.; (в сочетании с чис-
лительным — ещё) особа, ж., чо-
ловік, -ка, м.; {> от всей ~ шй
від щирого серця, від усієї
душі.
душевный 1. (психический) душев-
ний; ~ нал тревога душевна три-
вога; 2. (искренний, сердечный)
щирий, сердечний, щиросердний,
щиросердий, щиросердечний, ду-
шевний.
душистый запашний, пахучий, дух-
мяний, запахущий, запашистий.
душить 1. (умерщвлять) душити, за-
душувати; 2. (подавлять, угне-
тать) перен. душити, придушу-
вати.
душиться (духами) напахуватися.
душный задушливий, задушний,
важкий; (жаркий) душний, пар-
кий.
дуэль ж. дуель, ж., поєдинок, -нку, м.
дым дим, -му, м.
дымить димити, диміти; (курить-
ся — ещё^ курити, куріти, кури-
тися, курітися.
дымиться димйтися, димітися, дими-
ти, диміти; (куриться — ещё) ку-
рітися, куріти.
дымка ж. (пелена тумана) серпанок,
-нку, м., туман, -ну, м.; (мгла)
імла, ж., мла, ж.
дымовбй димовий.
дымохбд димохід, -ходу, м.
дыня диня, ж.
дыра и дырка діра, ж., дірка, ж.
дырявый дірявий.
дыхание ср. \. дихання, ср.; 2. (вдох
и выдох) дихання, віддих, -ху, м,,
подих, -ху, м.; (веяние) подих,
дихання.
дыхательный дихальний.
дышать дихати (дихаю, дихаєш и
|
|
|
дишу, дишеш);(повевать — ещё)
подихати.
дюжина дюжина, ж.
дядя дядько, -ка, м., дядя, -ді, м.
дятел дятел, -тла, м.
европеец європеєць, -пёйця, м.
европейский європейський.
египетский єгипетський.
еда 1. (действие) їда, ж., їжа, ж.; 2.
(пища) разг. їжа, страва, ж.
едва 1. нареч. ледве, ледь; (только
что — ещё) тільки що, тільки-но;
(с трудом) насилу; 2. союз ледве,
навряд чи, навряд щоб.
единение ср. єднання, ср.; (сплочён-
ность — ещё) єдність, ж.
единица одиниця, ж.
единичный одиничний; (отдельный)
поодинокий.
единогласно одноголосно; (едино-
душно) одностайно.
единодушный одностайний, однодуш-
ний.
единоличный (связанный с одним
лицом) одноособовий.
единомышленник однодумець, -мця,
м.
единственный єдиний, один, тільки
(лише, лиш); ~ нос число
грамм, однина, ж.
единство ср. єдність, ж.; (об-
щность — ещё) спільність, ж.
единый єдиний; (общий — ещё) спі-
льний.
едкий їдкий; (перен.— ещё) в'їдли-
вий, ущипливий, дошкульний.
ёж їжак, -ка, м.
ежегодно нареч. щороку, щорічно.
ежегодный щорічний.
ежедневно нареч. щодня, щоденно;
(повседневно — ещё) повсякден-
но.
ежедневный щоденний; (повседнев-
ный — ещё) повсякденний.
ежемесячно нареч. щомісяця, щомі-
сячно.
ежемесячный щомісячний.
ежеминутно нареч. щохвилини, кож'
ної хвилини.
еженедельно нареч. щотижня, що-
тижнёво.
еженедельный щотижневий, тижне-
вий.
ёжиться щулитися, кулитися, скулю-
ватися.
ежовый їжаковий, їжачий.
езда їзда, ж.
ездить їздити (їжджу, їздиш).
ездок їздець, -дця, *.
еле нареч. ледве, ледь; (насилу —
ещё) насилу.
ёлка ялинка, ж., ялина, ж., смерека,
•ж.
ёлочный ялинковий.
ель ялина, ж., смерека, ж.
ёмкий емкий; (вместительный —
ещё) місткий.
ёмкость ємність, ж., ємкість, ж., міст-
кість, ж.
если союз якщо, коли.
естественный 1. природний; (нату-
ральный, непринуждённый) на-
туральний; 2. (о науках) природ-
ничий, природознавчий.
естествознание природознавство, ер.
єсть ' їсти (їм, їси); (употреблять —
ещё) споживати.
есть 2 (наст, от быть) є.
ехать їхати.
ехидный єхидний.
ещё нареч. ще, іще.
Ж
жабры зябра, -бер, мн.
жаворйнок жайворонок, -нка, м.
жадность жадібність, ж., пожадли-
вість, ж.; зажерливість, ж., нена-
жерливість, ж,; см.. жадный,
жадный (корыстолюбивый, скупой)
жадібний, пожадливий; (нена-
сытный — ещё) зажерливий, за-
жёрний, ненажерливий,
жажда ж. 1. (потребности пить)
спрага, ж., жага, ас., згага, ж.; 2.
(страстное желание) перен. жа-
доба, ж., жадання, ср., жага,
спрага; (стремление — ещё)
прагнення, ср.
жаждать 1. (хотеть пить) хотіти
(хочу, хочеш) пити, відчувати
спрагу (жагу, згагу); 2. (страст-
но желать) перен. жадати; (стре-
'миться — ещё) прагнути.
жалеть 1. жаліти, жалувати; 2. (ску-
питься) шкодувати, жалкувати,'
жаліти; (беречь — обычно) ша-
нувати, берегти, -режу, -ре-
жёш.
жалить жалити, жалитися,
жалкий 1. жалюгідний; (беспомощ-
ный — ещё) безпорадний; 2. (не-
взрачный, убогий) жалюгідний,
злиденний, нужденний, убогий,
миршавий; (ничтожный — ещё)
нікчемний.
жалко в знач. сказ, шкода, жаль,
жало жало, ер.
жалоба скарга, ж.
жалобный жалібний, тужливий, жа-
лісний; ~ пая книга кляга скарг,
жаловаться скаржитися, жалітися;
(на что — ещё) нарікати,
жалость ж. жаль, р. жалю, м., жа-
лість, ж., жалощі, -щів, мн.
жаль в знач. сказ, шкода, жаль,
жалко.
жар м. І. (зной) жар, -ру, м., жара,
ж., спека, ж.; 2. (горячие угли)
жар, присок, -ску, м.; 3. (повы-
шенная температура) жар; (рве-
ние) перен. запал, -лу, м*
жареный прал. жарений, смажений,
пряжений.
жарить жарити, смажити, прягти
(пряжу, пряжеш), пряжити,
жаркий 1. жаркий, гарячий; (па-
лящий — ещё) пекучий; 2. (тля-
|
|
|
кий, страстный) перен. палкий,
гарячий; (жгучий — ещё) пеку-
чий.
жаркое ср. сущ. печеня, ж.
жатва ж. жнива, р. жнив, мн.
жать ' 1. (давить) тиснути, стискати,
стискувати; (об обуви — ещё)
муляти, мулитв; 2. (выжимать)
чавити, вичавлювати; (выдавли-
вать — ещё) давити, видавлюва-
ти, видушувати.
жать 2 с.-х. жати (жну, жнеш).
жвачка: жевать ж. жувати жуйку;
(о- животных — обычно) ремига-
ти.
жвачные сущ. зоол. жуйні, -них, мн.
жгучий пекучий.
ждать чекати, ждати, очікувати.
же ' союзы а, же, (после гласного)
ж; я остался, ок же ушёл я за-
лишився, а він (він же) пішов.
же.2 част, же, (после гласного) ж;
(при указании тождества —
обычно) самий; идите сейчас же
ідіть зараз же; такая же книга
така ж (така сама) книга.
жевать жувати.
желание ср. бажання, ср., хотіння,
ср., жадання, ср., жадоба, ж.
желанный бажаний, жаданий.
желательно в знач. сказ, бажано,
хотілось би, хотілося б.
желательный бажаний.
желать бажати; (хотеть — ещё) яо-
тіти (хочу, хочеш); (сильно) жа-
дати; (выражать пожелание —
ещё) зичити.
железа залоза, ж.
железная дорога, залізниця, ж.
железнодорожник залізничник, -ка,
м.
железнодорожный залізничний.
железный залізний.
железо залЬо, ср.
желтеть жовтіти, жовкнути; (силь-
неє) жовтішати.
желток жовток, -тка, м.
жёлтый жовтий,
желудек шлунок, -нка, м.
жёлудь жолудь, -дя, м.
жёлчный жовчний.
жёлчь жовч, ж.
жемчуг м, пёрли, -лів, мн.
жена дружина, ж., жінка, ж.
женатый одружений, жонатий.
женить одружувати, одружити, же-
нити, оженити.
жениться одружуватися, одружити-
ся, братися, побратися; (о муж-
чине — ещё) женитися, оженити-
ся,
жених наречений, -ного, м., жених,
-ха, м.; (во время свадьбы —
обычно) молодий, -дого, м.
женский жіночий.
женщина жінка, ж.
жердь жердина, ж.; (для ограды —
ещё) ворйна, ж.; (подпорка для
растений) тйчка, ж., тичина, ж.
жеребёнок м. лоша, ср., ласк, лошат-
ко, ср.
жеребьёвка ж. жеребкування, ср.
жертва жертва, ж.
жертвовать жертвувати.
жёсткий 1. жорсткий; (шершавый)
шорсткий; (твёрдый) твердий; 2.
(суровый, резкий) перен. жорст-
|
|
|
кий; 3. (не допускающий откло-
нений) перен. твердий, жорсткий.
жестокий жорстокий; (безжа-
лостный — ещё) немилосердний;
(упорный — о сражении — ещё)
запеклий.
жестокость жорстокість, ж.; немило-
сердність, ж.; запеклість, ж.; см.
жестокий.
жесть жерсть, ж., бляха, ж.
жечь І. палити, спалювати; 2. (при-
пекать, печь) пектй (печу, пе-
чеш), палити, смажити; (о со-
лнце разг.— ещё) смалити,
шкварити; (о крапиве — обыч-
но) жалйти.
живительный живлющий, живущий,
живлючий, живильний, поэт, жи-
водайний.
живо нареч. I. (наглядно, ярко) жи-
во; 2. (бойко) жваво; З. (быстро)
разг. швйдко, скбро, хутко, живо.
живой 1. живйй; 2. (бойкий) жва-
вий, живйй.
живописный I. (относящийся к жи-
.. -вописи) живописний; 2. (яркий,
образный) мальовничий.
живопись ж. живопис, -су, м., ма-
лярство, ср.
животновод тваринник, -ка, м.
животноводство тваринництво, ср.
животноводческий тваринницький.
животное ср. тварина, ж.
животный тваринний.
жидкий рідкий.
жидкость рідина, ж.
жизненный життєвий, життьовий.
жизнерадостный життєрадісний.
жизнь ж. життя, ср.
жилет м. жилетка, ж., жилет, м.
жилец жилець, -льця, м., мешка-
нець, -нця, м., пожилець, м:
жилистый жилавий, жилуватий.
жилище ср. житло, ср., осёл я, ж.,
помешкання, ср.
жилищный житловий.
жилой житловий.
жилплощадь (жилая площадь)
житлоплоща, ж. (житлова пло-
ща).
жираф м. и жирафа ж. жирафа, ж.
жиреть жиріти, гладшати, гладнути.
жирный жйрний; (тучный) гладкий.
житель житель, -ля, м., мешканець,
-нця, м., пожилець, -льця, м.
жительство проживання, ср.
жить жйти; (пребывать, прожи-
вать — ещё) проживати, мешка-
ти.
жмуриться мружитися, жмуритися.
жнец жнець, р. женця, м.
жница жниця, ж.
жонглёр жонглёр, -ра, м.
жонглировать жонглювати.
жребий жёреб, -ба, м., жеребок,
-бка, м.
жужжать дзижчати; (с гудением —
ещё) гудіти, густи (гуду, гудёш);
(звонко — ещё) бриніти,
жук жук, -ка, м.
журавль журавель, -вля, м.
журнал журнал, -лу, м.
журналист журналіст, -та, м.
журчать дзюрчати, дзюркотати, -кб-
че, дзюркотіти, -котить, журчати;
(звонко — ещё} бриніти.
жюри нескл. жюрі, ср.
за предл. \. с в. \. (употребляется
при обозначении предмета или
лица, на которое направлено дей-
ствие; при обозначении места,
времени, срока) за кого, що;
взять за руку узяти за руку;
движение за мир рух за мир;
уехать за город виїхати за місто;
2. (при обозначении предмета,
около которого располагается
кто-л., объекта действий и т. п.)
за що, до чого; сесть за стол
сісти за стіл (до столу); взяться
за работу узятися до роботи (за
роботу); 3. (при обозначении
промежутка времени) за, реже у,
в щ о; за годы Советской ЕЛІСТИ
за роки Радянської влади; 4.
(при обозначении расстояния по-
средством предметов) через, за
ш о; стоит за три квартала отсю-
да стоїть через (за) три квартали
звідси; II. с т. 1. (при обозначе-
нии лица или предмета, с кото-
рым связано действие) за ким,
чим; стоять за станком стояти
за верстатом; наблюдать за дви-
жением стежити за рухом; 2. (по
ту сторону, позади кого-л., чего-
л.) за, поза ким, чим; ходить
за селом ходити за (поза) селом;
3. (при указании на предмет, на
лицо, которые нужно доставить,
добыть) по кого, що, за
ким, чим; ходить за грибами
ходити по грибй; 4. (во время,
вблизи чего-л.) за чим, при
чому, під час чого; за рабо-
той за роботою, під час роботи; б.
(при обозначении причины) че-
рез щ о, реже за ч и м; за от-
сутствием сведений через брак
(за браком) відомостей; 6. (при
обозначении свойства, ощущения
и т. п.) у кого, що, за ким,
чим, а также переводится без
предлогов; чувствовать за собой
вину почувати за собою провину,
почувати себе винним; за ним
водится такая привычка у нього
є така звичка; 7. (после глаголов
со значением «ухаживать», «при-
сматривать» и т. п.) біля, коло
кого, чого, за ким, чим,
а также переводится без предло-
гов; ухаживать за больным до-
глядати хворого (за хворим), хо-
п"~" *:" (коло)хворого; при-
дйти біля
сматривать за детьми доглядати
дітей (за дітьми).
забавлять забавляти, бавити; (те-
шить) тішити, потішати; ~ ться
забавлятися, бавитися; тішитися,
потішатися.
забавный забавний, утішний, поті-
шний.
забастовать застрайкувати.
забастовка ж. страйк, -ку, м.
забастовочный страйковий.
забастовщик страйкар, -ря, м.
забег спорт, забіг, -гу, м.
забегать забігати.
забежать забігти, -біжу, -біжиш; см.
забегать.
забивать забивати.
забинтовать забинтувати; см. забин-
товывать.
забинтовывать забинтовувати.
забирать забирати, брати.
забираться забиратися; (захо-
дить — ещё) забиватися.
забить забити; см. забивать.
заблудиться заблудити, заблудити-
ся, заблукати.
заблуждаться помилятися.
заблуждение ср. помилка, ж., (со-
стояние обманувшегося) омана,
ж.
заболевание ср. захворювання, ср.;
(болезнь) хвороба, ж.
заболевать захворювати, занедужу-
вати.
заболеть захворіти, занедужати; см.
заболевать.
забор м. огорожа, ж., горожа, ж.;
(дощатый — обычно) паркан,
-на и -ну, м.
забота ж. 1. (беспокойство) турбота,
ж.; (хлопоты — ещё) клопіт, -по-
ту, м., клопотання, ср.; 2. (внима-
ние к нуждам и т. п.) піклування,
ср.
заботиться 1. (беспокоиться) турбу-
ватися; (хлопотать — ещё) кло-
потатися, -почуся, -почешся; 2.
(проявлять внимание к нуждам
и т. п.) піклуватися, дбати.
заботливый дбайливий, турботли-
вий; (старательный) старанний;
(хлопотливый) клопітливий, кло-
пітний.
забрасывать 1. (бросать далеко) за-
кидати; 2. (переставать зани-
маться) закидати, залишати;
(оставлять без ухода) занедбу-
вати, занехаювати, запускати;
(покидать) кидати.
забрать забрати, -беру, -береш; см..
забирать.
забраться забратися, -беруся, -бе-
решся; забитися, -б'юся, -б'єшся;
см. забираться.
забросить 1. закинути; 2. закинути,
залишити; занедбати, занехаяти,
запустити; покинути; см. забра-
сывать.
забрбшенный прил. занедбаний, за-
нехаяний, запущений, покинутий,
покинений.
забывать забувати.
забывчивый забутливий, разг. за-
будькуватий.
забытый забутий, разг. позабутий.
забыть забути; см. забывать,
забытьё забуття, ср.
заваривать заварювати.
заварить заварити; см. заваривать,
заведовать завідувати.
заведующий завідувач, -ча, м., заві-
дуючий, -чого, м.
заверить 1. запевнити; 2. засвідчити,
завірити; см. заверять,
завернуть 1. загорнути; замотати,
угорнути; закутати, укутати; 2.
загорнути, завернути, закотити;
закачати; 3. завернути; 4. закру-
тити, -кручу, -крутиш; см. завёр-
тывать.
завертеть завертіти, -рчу, -ртйш, за-
крутити, -кручу, -крутиш.
завёртывать 1. (обёртывать со всех
сторон) загортати; (заматы-
вать — ещё) замотувати, угорта-
ти; (закутывать — ещё) закуту-
вати, укутувати; 2. (загибая,
приподнимать) загортати, завер-
тати, закочувати; (рукав, штани-
ну — ещё) закачувати; З. (свора-
чивать в сторону) завертати; 4.
(завинчивать) закручувати.
завершать завершувати, вивершува-
ти.
завершающий завершальний.
завершить завершити, вивершити;
см. завершать,
заверять 1. (уверять) запевняти; 2.
(удостоверять подписью, пе-
чатью) засвідчувати, завіряти.
завеса, завіса, ж., запона, ж., засло-
на, ж.
завесить завісити, -вішу, -вісиш, за-
пнути; см. завешивать.
завести завести; увести, запровади-
ти, -джу, -диш; здійняти, -йму,
-ймеш, почати; см. заводить.
завет заповіт, -ту, м.; ~ ты Ленина
заповіти Леніна.
заветный заповітний, завітний.
завешивать завішувати, запинати.
завещание ср. заповіт, -ту, м.
завещать 1. (в наследство) відпису-
вати, сов. відписати, відказувати,
сов. відказати; 2. (выражать
предсмертную волю) заповідати,
сов. заповісти, -вім, -вісй.
завивать (делать вьющимся) зави-
вати; (закручивать) закручува-
ти.
завивка завивка, ж.
завидный завидний; (очень хоро-
ший) принадний; (соблазнитель-
ный — ещё) спокусливий.
завидовать заздрити, завидувати.
завинтить загвинтити, -нчу, -нтйш,
закрутити, -кручу, -крутиш; см.
завинчивать.
завинчивать загвинчувати, закручу-
вати.
зависеть залежати.
зависимость залежність, ж.
зависимый залежний.
завистливый заздрісний, заздрий.
зависть ж. заздрість, ж., заздрощі,
-щів, мн.
завить завити, -в'ю, -в'єш; закрути-
ти, -кручу, -крутиш; см. завивать.
завод завод, -ду, м.
заводить заводити, -джу, -диш;
(вводить — ещё) уводити, запро-
ваджувати; (начинать разговор,
спор — ещё) здіймати, знімати,
починати.
заводский и заводской заводський.
завоевание ср. завоювання, ср., (не-
оконч. д.— ещё) завойовування,
ср.; (приобретение) здобуття,
ср.; (неоконч. д.— ещё) здобу-
вання, ср.; (добытое борьбой —
ещё) здобуток, -тку, м.
завоеватель завойовник, -ка, м.
завоевать завоювати; здобути; см.
завоёвывать.
завоёвывать завойовувати; (овладе-
вать, приобретать — ещё) здобу-
вати.
завтра нареч. завтра.
завтрак м. сніданок, -нку, м., снідан-
ня, ср.
завтракать снідати.
завязать зав'язати, -в'яжу, -в'яжеш;
зашморгнути; пов'язати; см. за-
вязывать.
завязка I. (то, чем завязывать)
зав'язка, ж.; 2. (начало) зав'яз-
ка; з. рассказа зав'язка опові-
дання.
завязывать зав'язувати; (затяги-
вать петлёй) зашморгувати;
(галстук, платок — ещё) пов'язу-
вати.
загадка загадка, ж.
загадочный загадковий,
загар м. загар, -ру, м., засмага, ж.
загибать загинати; ~ ться загина-
тися.
заглавие ср. заголовок, вка, м.; (на-
звание — ещё) назва, ж.
заглавный заголбвний; ~ ная буква
велика літера (буква),
загладять І. загладити, -джу, -диш;
запрасувати; 2. перен. загладити,
згладити; см. заглаживать,
заглаживать 1. загладжувати; (утю-
гом — обычно) запрасовувати; 2,
(исправлять, смягчать и т. п.)
перен. загладжувати, згладжува-
ти.
заглохнуть 1. (затихнуть) затихну-
ти, стихнути, заглухнути; 2. (при-
йти в запустение) заглухнути;
(прийти в упадок) занепасти;
(одичать) здичавіти,
заглушать заглушати, заглушувати,
глушити; (превосходить по си-
ле — ещё) забивати; (делать ме-
нее слышным — ещё) стишува-
ти; (ослаблять, превозмогать ка-
кое-л. чувство — ещё) перен. за-
тамовувати, тамувати, притамо-
вувати, утамовувати.
заглушить заглушити; забити, -б'ю,
-б'єш; стишити; перен. затамува-
ти, притамувати, утамувати; см..
заглушать.
заглядывать 1. заглядати, зазирати;
2. (заходить) перен. разг. загля-
дати.
заглянуть 1. заглянути, зазирнути;
2. перен. разг. заглянути, завіта-
ти; см. заглядывать.
загнать загнати (зажену, заженеш);
см. загонять.
загнуть загнути; ~ ться загнутися;
см. загибать.
заговор м. змова, ж.
заговорщик змовник, -ка, м.
заголбвок заголовок, -ка, м.
загонять заганяти.
загораживать 1. (обносить оградой)
загороджувати; 2. (преграж-
дать) загороджувати, заступати,
перегороджувати; (заставлять)
заставляти; (закрывать) закри-
вати, затуляти, заслоняти.
загорать загоряти, загорати, засма-
люватися, засмагати, смагну-
ти.
загораться 1. (начинать гореть) за-
горятися, загоратися, займатися;
(вспыхивать — ещё) спалахува-
ти; 2. перен. загорятися, загора-
тися; (о сильном чувстве — ещё)
запалюватися.
загорелый загорілий, засмалений,
засмаглий, смаглий, смаглявий.
загореть загоріти, засмалитися, за-
смагнути; см. загорать.
загоріться І. загорітися, зайнятися;
спалахнути; 2. перен. загорітися;
запалитися, запалати; см. заго-
раться.
загородить 1. загородити, -джу,
-диш; 2. загородити, заступити,
перегородити; заставити; закри-
ти, затулити, заслонити; см. за-
гораживать.
загородный заміський, позаміський.
заготавливать см. заготовлять.
заготовить заготовити; см. заготов-
лять.
заготовка ж. заготівля, ж., (неоконч.
д.— ещё) заготовляння, ср., за-
готовлювання, ср., заготовлення,
ер.
заготовлять и заготавливать заго-
товляти, заготовлювати.
заградительный загороджувальний.
заградить загородити, -джу, -диш,
заступити; перегородити, перепи-
нити; см. заграждать,
заграждать загороджувати, засту-
пати; (переграждать — ещё) пе-
регороджувати, перепиняти.
заграждение загородження, ер.
заграничный закордонний.
загромождать захаращувати; (зава-
ливать — ещё) завалювати; (за-
ставлять — ещё) заставляти.
загромоздить захарастити, -ращу,
-растиш; завалити; заставити;
см. загромождать,
загружать завантажувати; (рабо-
той — обычно) обтяжувати;
(техн.— ещё) засипати.
загрузить завантажити; обтяжити;
засипати; см. загружать,
загрустить засумувати, зажуритися.
загрязнить забруднити, заялозити;
см. загрязнять.
загрязнять забруднювати, заяложу-
вати.
задавать (поручать, предлагать сде-
лать) задавати, разг. загадува-
ти.
задаваться чем (ставить цель)
