2020-04-20
109
гомін, гамір; (галдёж) галас, -су,
м., галасування, ср.; 3. (толки)
перен. шум, розголос, -су, м.;
4. физ., мед. и пр. шум.
шуметь шуміти, шумувати; (о гром-
ком разговоре) гомоніти; (гал-
деть разг.— ещё) галасувати,
ґвалтувати.
шумный 1. (громкий) гучний, голос-
ний, шумний; 2. (шумливый)
шумливий, шумкий, гомінливий,
гомінкий,.гамірливий, гамірний,
галасливий; 3. (производящий
сенсацию) гучний, бучний;
~ ный успех гучний (бучний) ус-
піх; 4. физ., грамм, шумний;
~ ный согласный шумний при-
голосний.
шуршать шарудіти, -джу, -дйш,
шурхотіти, -хочу, -хотйш, шурхо-
тати, -хочу, -хочеш, лопотіти, -по-
чу, -потйш, лопотати, -почу, -по-
чеш; (шелестеть) шелестіти, -ле-
щу, -лестиш.
шустрый разг. меткий, спритний;
(живой) жвавий; (проворный)
моторний, прудкий.
шут блазень, -зня, м.; корчить ~ та
блазнювати.
шутйть жартувати; О ш- с огнём
гратися з вогнём.
шутка ж. 1. жарт, -ту, м.; (затея)
витівка, ж.; 2. лит., театр, жарт,
-та, м.
шутливый жартівливий, жартли-
вий.
шутнйк жартівник, -ка, м., жартун,
|
|
|
-на, м.
шуточный жартівливий, жартливий,
жартівний; (пустяковый) пус-
тий.
шутя 1. дееприч. жартуючи; 2. нареч.
жартома, жартом, разг. за Іграш-
ку.
щ
щавель бот. щавель, -влю, м.
щадить 1. (давать пощаду) щадити,
-джу, -дйш, жаліти; (миловать)
милувати; 2. (беречь) берегти,
-режу, -режёш; (жалеть) шкоду-
вати, жалувати; щ. здоровье бе-
регти (шанувати) здоров'я; не щ.
сил не шкодувати (не жалувати)
сил.
щебет м. щебет, -ту, м., щебетання,
ер.
щебетать щебетати, -бечу, -бе-
чеш.
щедрость щедрість, ж.
щедрый щедрий.
щека шока, ж.
щеколда клямка, ж.
щекотать лоскотати, -кочу, -кочеш,
лоскотїти, -кочу, -котиш.
щекотка ж. 1. (действие) лоскотан-
ня, ср.; 2. (ощущение, вызыва-
емое щекотанием) лоскіт, -коту,
м., лоскоти, -тів, мн.
щекотливый (требующий большого
такта) перен. дражливий; (дели-
катный) делікатний, тонкий;
~ вое положение дражливе
(делікатне, ніякове) станови-
ще.
щёлка щілина, ж., шпарка, ж.
щёлкать 1. (кого — давать щелчки)
давати щигля (щиглика) кому;
2. (зубами, металлическими
предметами и т. п.) клацати;
(каблуками и т. п.— ещё) цока-
ти, усилит, цокотати, -кочу, -ко-
чеш, цокотіти, -кочу, -котиш;
(кнутом, пальцами и т. п.) ляска-
ти, виляскувати; 3. (о птицах)
лящати; (щебетать) щебетати,
-бёче; (о соловье) тьохкати;
4. (семечки, орехи) лузати, лус-
кати, лущити.
щёлкнуть 1. дати щигля (щиглика);
2. клацнути; цокнути; ляснути,
виляснути; 3. тьохнути; см. щёл-
кать 1—3.
щёлочь ж. луг, -гу, м.
щелчок м. 1. (удар) щиголь, -гля, м.,
щиглик, -ка, м.; 2. (звук) клацан-
ня, ер.
щель 1. щілина, ж., шпара, ж.,
|
|
|
шпарина, ж.; 2. воєн, щіли-
на.
щенок м. цуценя, ср., щеня, ер.
щепетильный (по отношению к че-
му-л.) педантичний, педантично
точний, скрупульозний; (дели-
катный) делікатний; (требова-
тельный) вимогливий; ~ ный
вопрос делікатне питання.
щепка тріска, ж.; (лучина) скіпка,
ж., скалка, ж.
щепотка пучка, ж., щіпка, ж.
щетина щетина, ж.
щётка щітка, ж.
щи щі, р. щів, мн.; О тех же щей, да
пожиже влей хоч гірше, аби інше,
хоч того самого, аби в іншу мис-
ку.
щипать щипати; (волосы, перья,
траву и т. п.— ещё) скубти.
щипнуть щипнути, ущипнути; скуб-
нути, ускубнути, ускубти; см. щи-
пать.
щипцы щипці, -ців, мн.
щит щит, -та, м.
щука ж. щука, ж.; (самец) щупак,
-ка, м.
щупать мацати, щупати; щ. пульс
щупати пульс.
щурить щулити; (жмурить) жму-
рити, мружити; ~ ться щули-
тися; жмуритися, мружитися.
эвакуация евакуація, ж.
эвакуировать евакуювати; ~ ться
евакуюватися.
эволюционный еволюційний.
эволюция еволюція, ж.
эгоизм егоїзм, -му, м.
эгоист егоїст, -т,а, м.
эгоистический и эгоистичный егоїс-
тичний.
экватор екватор, -ра, м.
экзамен іспит, -ту, м., екзамен, -ну, м.
экзаменовать екзаменувати, іспиту-
вати.
экземпляр екземпляр, -ра, м.; (о ру-
кописи, печатном издании —
обычно) примірник, -ка, м.
экипаж ' м. (повозка) екіпаж, -жа,
м.; (коляска) коляска, ж.; (каре-
та) карета, ж.
экипаж 2 м. (команда корабля, тан-
ка и т. п.) екіпаж, -жу, м., коман-
да, ж.
экономика економіка, ж.
эконбмить заощаджувати, економи-
ти.
экономический економічний.
экономия ж. 1. (в расходовании че-
го-л.) економія, ж.; (бережли-
вость) ощадливість, ж.; (сбере-
жение — обычно) заощадження,
ср.; 2. (поместье) економія; З.
(наука) економія; политическая
э. політична економія.
экономный ощадливий, економний.
экран екран, -на, м.
экранизация екранізація, ж.
экскаватор екскаватор, -ра, м.
экскурсант екскурсант, -та, м.
экскурсия екскурсія, ж.
экскурсовод екскурсовод, -да, м.
экспансия експансія, ж.
экспедиция експедиція, ж.
эксперимент експеримент, -ту, м.
экспериментальный експерименталь-
ний.
эксперт експерт, -та, м.
эксплуататор експлуататор, -ра, м.,
визискувач, -ча, м.
эксплуататорский експлуататор-
ський.
эксплуатация ж. 1. (угнетение) експ-
луатація, ж., визискування, ср.,
визиск, -ку, м.; 2. (использова-
ние) експлуатація; сдать дом в э.
здати будинок в експлуатацію.
эксплуатировать I. (угнетать) екс-
плуатувати, визискувати; 2. (ис-
пользовать) експлуатувати.
экспонат експонат, -та, м.
экспорт експорт, -ту, м.
экспортировать експортувати.
экспортный експортний.
экспресс експрес, -са, м.
экспроприация експропріація, ж.
экстренный екстрений; (неотлож-
ный — ещё) нагальний; (спеш-
ный — ещё) негайний.
эластичный и эластический еластич-
ний.
элеватор елеватор, -ра, м.
элегантный елегантний.
электрификация електрифікація, ж.
электрифицировать електрифікува-
ти.
электрический електричний.
электричество ср. електрика, ж.
электровоз електровоз, -за, м.
электроника електроніка, ж.
электросварка ж. електрозварюван-
ня, ср.
электросварщик електрозварювач,
-ча, м., електрозварник, -ка, м.
электростанция електростанція, ж.
электротехник електротехнік, -ка, м.
электроэнергия електроенергія, ж.
элемент елемент, -та, м.
элементарный елементарний.
эмалированный прил. емальований,
емалевий.
эмаль емаль, ж.
эмблема емблема, ж.
эмигрант емігрант, -та, м.
эмиграция еміграція, ж.
эмигрировать емігрувати.
эмоциональный емоційний, емоціо-
нальний.
эмоция емоція, ж.
энергетика енергетика, ж.
энергичный енергійний.
энергия енергія, ж.
энтузиазм ентузіазм, -му, м.
|
|
|
энциклопедия енциклопедія, ж.
эпиграмма епіграма, ж.
эпиграф епіграф, -фа, м.
эпидемия мед., перен. епідемія, ж.,
пошесть, ж.
эпизбд епізод, -ду, м.
эпизодический и эпизодичный епізо-
дичний.
эпилог епілог, -га, м.
эпитет епітет, -та, м.
эпический епічний.
эпопея епопея, ж.
эпос ёпос, -су, м.
эпоха доба, ж., епоха, ж.
эра ёра, ж.
эрудиция ерудиція, ж.
эскадра мор. ескадра, ж.
эскадрилья ав. ескадрилья, ж.
эскалатор ескалатор, -ра, м.
эскиз ескіз, -за, м.
эсминец (эскадренный миноносец)
есмінець, -нця, м. (ескадрений
міноносець).
эссенция есенція, ж.
эстафета естафета, ж.
эстетика естетика, ж.
эстетический естетичний.
эстонец естонець, -нця, м.
эстонский естонський.
эстрада естрада, ж.
эстрадный естрадний.
эта мест, ця, ж.; см. этот.
этаж поверх, -ху, м.
эталон еталон, -на, м.
этап етап, -пу, м.
этика етика, ж.
этикетка етикетка, ж.
этический и этичный етичний.
это мест, це, ср.; см. этот.
этот мест, цей, м., уст. сей, усилит.
оцёй; (ж. ця, ся, оця; ср. це, се,
оцё; мн. ці, сі, оці); на этой
стороне на цьому боці.
этюд етюд, -да, м.
эфес ефёс, -са, м.
эфир ефір, -ру, м.
эффект ефект, -ту, м.
эффективность ефективність, ж.
эффективный ефективний.
эффектный ефектний.
эхо ср. луна, ж.
эшафот ешафот, -та, м.
эшелон воен., ж.-д. ешелон, -ну, м.
ю
юбилей ювілей, -лею, м.
юбилейный ювілейний.
юбиляр ювіляр, -ра, м.
юбка спідниця, ж.
ювелир ювелір, -ра, м.
ювелирный ювелірний.
юг південь, -дня, м.
юго-восток південний схід, м.
юго-восточный південно-східний.
юго-запад південний захід, м.
юго-западный південно-західний.
югослав югослав, -ва, м.
югославский югославський,
юла (волчок) дзйга, ж.
юмор гумор, -ру, м.
юмореска гумореска, ж.
юморист гуморист, -та, м.
юмористический гумористичний.
юнкор (юный корреспондент) юнкор,
-ра, м. (юний кореспондент).
юннат (юный натуралист) юннат,
-та, м. (юний натураліст).
юность ж. юність, ж., молодість, ж.;
|
|
|
(юношество) юнацтво, ср.; (со-
бир.— ещё) молодь, ж., поэт.
юнь, ж.
юноша юнак, -ка, м.
юношеский юнацький; (молодой)
молодечий, молодецький.
юношество ср. юнацтво, ср., юність,
ж.; (молодость) молодість, ж.,
(собир.— ещё) молодь, ж., поэт.
юнь, ж.
юный юний, молодий.
юридический юридичний.
юрисконсульт юрисконсульт, -та, м.
юрист юрист, -та, м.
юркий (быстрый, увёртливый) в'юн-
кий, верткий, вертлявий; (жи-
вой) жвавий; (проворный) мо-
торний, прудкий, проворний.
юрта юрта, ж.
юстиция юстиція, ж.
ютиться 1. тулитися; (помещаться)
міститися (міщуся, містишся); 2.
(находиться) міститися; (жить,
проживать) жити (живу, жи-
веш), мешкати; (иметь пристани-
ще) мати притулок.
юшка ж. 1. (похлёбка) юшка, ж.; 2.
(кровь) разг. юшка, мазка, ж.:
Я
я мест, я, р. мене.
яблоко яблуко, ер.
яблоня яблуня, ж.
яблочный яблучний.
явиться 1. з'явитися, появитися;
прибути; прийти, -йду, -йдеш; 2.
з'явитися, виникнути, постати; 3.
трапитися; 4. бути; стати (стану,
станеш); виявитися; см. являть-
ся.
явка ж. 1. з'явлення, ср., явка, ж.;
(прибытие) прибуття, ср.; (при-
сутствие) присутність, ж.; ваша
я. обязательна ваша присутність
(явка) обов'язкова; 2. (место
тайной встречи, тайная встреча)
явка.
явление ср. I. (проявление чего-л.)
явище, ср.; ~ ния прнрдды яви-
ща природи; 2. (часть действия
в пьесе) ява, ж.; 3. (видение)
видіння, ср.
являться 1. (появляться) з'являти-
ся, появлятися; (прибывать —
ещё) прибувати; (приходить —
ещё) приходити, -джу, -диш; 2.
(возникать) з'являтися, виника-
ти, поставати, -стае; 3. (случать-
ся) траплятися; 4. (быть) бути;
(оказываться) виявлятися.
явный 1. (не тайный) явний; (не-
скрываемый — обычно) неприхо-
ваний; (открытый) відвертий; 2.
(очевидный) очевидний, явний,
видимий.
явственный виразний; (ясный —
ещё) яснйй, видимий; (чёткий —
ещё) чіткий.
ягнёнок м. ягня, ср., овеча, ср.; (до
года — ещё) ярча, ср., ярчук,
-ка, м.
ягода ягода, ж.
ягодник 1. (растение) ягідник, -ка,
м.; 2. (место, где растут ягоды)
ягідник, р. ягідника, м.
яд м. отрута, ж.; (отрава — ещё)
трутизна, ж., трута, ж., трутйна,
ж.
ядерный фаз. ядерний.
ядовитый 1. {содержащий яд, отрав-
ляющий) отруйний, отруйливий;
(являющийся ядом) отрутний; 2.
(перен.: пагубно действующий)
отруйний, отрутний; 3. (сильно
действующий на органы чувств)
разг. їдкий, ядучий; (о запахе,
вкусе — ещё) різкий, гострий; 4.
(перен.: язвительный) ущипли-
вий; (въедливый) уїдливий;
~ тое замечание ущипливе за-
уваження.
ядро ср. 1. (внутренняя часть плода)
ядро, ср.; (зерно) зерно, ср., зер-
нина, ж.; 2. физ. и пр. ядро; 3.
(сущность) суть, •ж.; (основа)
основа, ж.; я. проблемы суть (ос-
нова) проблеми.
ядрышко уменьш. ядёрце, ср.
язва 1. виразка, ж.; (ранка) ранка,
ж., рана, ж., болячка, ж.; я. же-
лудка виразка шлунку; 2. (зло,
вред) перен. болячка.
язвенный виразкбвий, уразковий.
язвительный уїдливий; (ядовитый)
ущипливий, їдкий; (колкий) до-
шкульний; ~ ный смех дошкуль-
ний сміх.
язвить (говорить язвительно) гово-
рити уїдливо (ущйпливо), шпи-
гати [словами], жалити, щи-
пати.
язык м. 1. (орган в полости, рта)
язйк, -ка, м.; 2. (речь) мова, ж.;
3. (в колоколе, колокольчике и т.
п.) сёрце, ср.; 4. (пленный) пе-
рен. язйк; 5. (народ) уст. язйк.
языковед мовознавець, -вця, м.
языковедение и языкознание мово-
знавство, ср.
языковой мовний.
язычество язичництво, ср., язичест-
во, ср.
язычник (идолопоклонник) язйчник,
-ка, м.
язычный язиковий.
яичница яёчня, ж., смаженя, ж.,
пряжёня, ж.
яичный яєчний.
яйцо яйце, ср.
якобы союз, част, ніби, нібито, не-
мовби, немовбито, неначе, нена-
чебто.
якорный якірний.
якорь м. І. якір, р. якоря, м.; кітва,
ж., кітвйця, ж.; 2. эл. якір.
якут якут, -та, м.
якутский якутський.
яма яма, ж.; (колдобина — ещё)
ковбаня, ж.
ямб ямб, -ба, м.
ямщйк 1. ист. ямщйк, -ка, м., по-
штар, -ря, м.; 2. (возница, ку-
чер) разг. візник, -ка, м., ку-
чер, -ра, м.
январский січневий.
январь січень, -чия, м.
янтарный янтарний, янтаревий,
бурштиновий.
янтарь янтар, -рю, м., бурштин, -ну,
м.
японец японець, -нця, м.
японский японський.
яркий 1. яскравий, ясний, поэт, ярий;
(ослепительный) сліпучий; (лу-
чезарный) осяйний; ~ кий свет
яскраве (ясне, сліпуче) світло; 2.
перен. яскравий; •—• кий пример
яскравий приклад.
ярко 1. яскраво; сліпуче, сліпучо;
ясно, яро; осяйно; 2. яскраво;
~ ко выраженный яскраво вияв-
лений; 5. лунко.
ярлык, -ка, м.
ярмарка ж. ярмарок, -рку, м.
яровой ярий, яровий; ~ вой хлеб
ярина, ж.
яровизация с.-х. яровизація, ж.
яростный І. (полный ярости, гнева)
лютий; (разъярённый) розлюче-
ний, розлютований; 2. (неис-
товый) шалений, ярий; (исступ-
лённый) несамовитий, нестям-
ний, скажений; 3. (ожесточён-
ный) запеклий; 4. (страстно
преданный чему-л.) уст. завзя-
тий, запеклий; (упорный) затя-
тий; (рьяный) запальний.
ярость ж. 1. (сильный гнев, озлобле-
ние) -лють, ж., лютість, ж., розлю-
ченість, ж., розлютованість, ж.; 2.
(неистовство) шаленство, ср.,
шаленість, ж., шал, -лу, м.; (ис-
ступлённость) несамовитість, ж.;
(ожесточённость) запеклість, ж.
ярус 1. (ряд) ряд, -ду, м., ярус, -су,
м.; 2. театр, ярус.
ярый 1. (страстно преданный че-
му-л.) завзятий, запеклий;
(упорный) затятий; (рьяный) за-
пальний; 2. (яростный) лютий;
(разъярённый) розлючений, роз-
лютований; 3. (неистовый) шале-
ний, ярий; (исступлённый) не-
самовитий, нестямний, скаже-
ний.
ясельный ясельний.
ясень м. бот. ясен, -на, м., йсень, -ня,
м., ясенина, ж.
ясли (детские) гісла, р. ясел, мн.
яснеть ясніти; (становиться более
ясным — обычно) яснішати;
(проясняться — ещё) виясняти-
ся, 'вияснюватися.
ясно 1. нареч. ясно; виразно; погїд-
но; см. ясный; 2. в знач. сказ,
(понятно) ясно, очевидно, зрозу-
міло; 3. в знач. сказ, (о погоде)
ясно, погідно.
ясновидец ясновидець, -дця, м.;
(прозорливец) - прозорливець,
-вця, м.
ясность ясність, ж., яснота, ж.; ви-
разність, ж.; погідність, ж.; см.
ясный.
ясный ясний; (чёткий, определён-
ный — ещё) виразний; (о погоде,
небе — ещё) погїдливий, погід-
ний; '-» ное дело вводн. ел. зрозу-
міла річ, зрозуміло, ясна річ; (ко-
нечно) звичайно, певна (відома)
річ.
яство ср. страва, ж., їство, ср.;
~ ва мн. страви, р. ст^ав,
мн., їства, р. їств, мн., наїдки,
-ків, мн.
ястреб яструб, -ба, м.
яхта мор. яхта, ж.
яхт-клуб спорт, яхт-клуб, -ба, м.
ячейка ж. 1. (в пчелиных сотах)
чашечка, ж., чарунка, ж.; 2. (в
сети, вязанье и т. п.) чарунка,
вічко, ср.; 3. переч, осередок,
-дку, м.; комсомольская я. комсо-
мольський осередок.
ячменный ячмінний; (из ячменя —
ещё) ячний.
ячмень ячмінь, -меню, м.
яшма яшма, ж.
яшмовый яшмовий.
ящерица ящірка, ж.
ящик м. ящик, -ка, м.; (типа сунду-
ка) скриня, ж.; (выдвижной —~
обычно) шухляда, ж.; почтовый
я. поштова скринька; я. письмен*
ного стола шухляда письмового
стола.
