2020-04-20
81
ный) напружений; 2. (настойчи-
вый) наполегливий, настійний,
настійливий, пильний; ~ ная
просьба наполегливе (пильне)
прохання.
усиливать підсилювати; (увеличи-
вать) посилювати, збільшувати;
(укреплять) зміцнювати.
усиливаться підсилюватися; (увели-
чиваться) посилюватися, збіль-
шуватися; (укрепляться) зміц-
нюватися; (крепнуть — ещё)
дужчати, міцніти, міцнішати.
усилие ср. зусилля, ср., натуга,
ж.;~ лия мн. зусилля, мн., сил-
кування, ер.
усилитель підсилювач, -ча, м.
усилить підсилити; посилити, збіль-
шити; зміцнити; см. усиливать,
усилиться підсилитися; посилитися,
збільшитися, побільшати; зміц-
нитися; подужчати, зміцніти, по-
міцнїти, поміцнішати; см. усили-
ваться.
ускользать и ускальзывать вислиза-
ти; (исчезать — ещё) зникати.
ускользнуть вислизнути; зникнути;
см. ускользать,
ускорить прискорити, пришвидшити;
см. ускорять.
ускорять прискорювати, пришвидшу-
вати.
условие ср. умова, ж.
условиться умовитися; домовитися;
см. условливаться,
|
|
|
условливаться умовлятися; (угова-
риваться) домовлятися.
условный умовний.
усложнить ускладнити; ~ ться уск-
ладнитися; см. усложнять,
усложнять ускладнювати; ~ ться
ускладнюватися.
услуга 1. послуга, ж.; оказать у.
зробити послугу, стати в пригоді;
2. -~ ги ми. (обслуживание) по-
слуги, р. послуг, ми.; (удобства)
вигоди, -год, ми.; квартира со
всеми —• гами квартира з усіма
послугами (вигодами).
услужливый послужливий; (любез-
ный) люб'язний.
услышать и услыхать почути, учути,
зачути; (заметить — ещё) відчути.
усмирить утихомирити, угамувати;
приборкати; см. усмирять,
усмирять утихомирювати, угамову-
вати; (укрощать — ещё) прибор-
кувати.
усмотрение ср. розсуд, -ду, м.;
(взгляд, мнение) погляд, -ду, м.;
по его ~ нию за його розсудом,
[як] на його погляд.
уснуть заснути.
усовершенствование удосконалення,
ср., (неоконч. д.— ещё) удоско-
налювання, ер.
усовершенствовать удосконалити;
•~ ться удосконалитися.
успеваемость успішність, ж.
успевать 1. (делать что-л. в срок)
устигати; (поспевать) поспівати;
2. (успешно учиться) устигати.
успевающий прил. успішний, який
(що) встигає; в классе все
~ щие у класі всі встигають.
успеть устигнути; поспіти; см. успе-
вать 1.
успех успіх, -ху, м.
успешный успішний.
успокаивать заспокоювати; (уни-
мать) угамовувати, утихомирю-
вати, утишувати; ~ ться заспо-
коюватися; угамовуватися, ути-
хомирюватися; (о ветре, буре и т.
п.— ещё) ущухати.
успокоить заспокоїти; угамувати,
утихомирити, утишити; ~ ться
заспокоїтися; угамуватися, ути-
хомиритися; ущухнути; см.. успо-
каивать.
|
|
|
устав 1. статут, -ту, м.; Устав КПСС
Статут КПРС; 2. (почерк древ-
нейших рукописей) устав, -ву, м.
уставать утомлюватися; (утомлять-
ся — ещё) стомлюватися, зморю-
ватися; (выбиваться из сил —
ещё) приставати.
усталость 1. (чувство утомления)
утома, ж.; 2. (состояние) утомле-
ність, ж., стомленість, ж., зморе-
ність, ж.
усталый утомлений, стомлений, по-
томлений, зморений; (натомив-
шийся — ещё) натомлений, намо-
рений.
устанавливать установлювати, уста-
новляти; (ставить — ещё) стави-
ти.
устанавливаться установлюватися,
установлятися; (упрочиваться —
ещё) усталюватися; (насту-
пать — ещё) наставати; (воца-
ряться — ещё) запановувати;
~ вается тишина настає (запа-
дає, запановує) тйша.
установившийся прил. сталий; (по-
лучивший устойчивость) устале-
ний.
установить установити; поставити;
см. устанавливать.
установиться установитися; устали-
тися; настати, -стане, запанува- <
ти; см. устанавливаться.
установка ж. 1. (действие) установ-
лення, ср., установка, ж., (не-
оконч. д.— ещё) установлюван-
ня, ср.; ставлення, ср., поставлен-
ня, ср.; см. устанавливать; 2. (ме-
ханизм, устройство) установка;
3. (целевая направленность) на-
станова, ж., настановлення, ср.
устаревать застарівати.
устарелый застарілий, перестарїлий.
устареть застаріти; см. устаревать,
устать утомитися; стомитися, змори-
тися; пристати, -стану, -станеш;
см. уставать,
устный усний.
устойчивый стійкий; (постоянный)
сталий; (установившийся) уста-
лений; (длительный, прочный)
тривалий, тривкий.
устраивать І. улаштовувати; (при-
водить в порядок — ещё) упо-
рядковувати; (оборудовать, от-
делывать) обладнувати; (празд-
нество, вечеринку и т. п.— ещё)
справляти; 2. (придавать чему-л.
какую-л. форму, вид и т. п.) роби-
ти; (создавать) створювати.
устраиваться улаштовуватися; (при-
ходить в порядок) упорядковува-
тися; (налаживаться — ещё) на-
лагоджуватися.
устранить усунути; відсторонити;
звільнити; см. устранять,
устранять усувати; (отстранять)
відстороняти; (увольнять) звіль-
няти; у. недостаток усувати (лік-
відовувати) недолік.
устремиться 1. кинутися; рушити;
попрямувати, попростувати, на-
правитися; полетіти, -лечу, -ле-
тиш, поэт, полинути; поринути;
помчати, помчатися; 2. спрямува-
тися, скеруватися; направитися;
звернутися; зосередитися, -джу-
ся, -дишся; 3. простягтися, -гну-
ся, -гнешся, простягнутися; під-
нятися, -німуся, -німешся, підій-
нятися, піднестися; потягнутися,
потягтися; податися, -дамся, -да-
сися; см. устремляться,
устремляться 1. (стремительно бро-
саться куда-л.) кидатися; (дви-
гаться) рушати; (направляться)
прямувати, простувати, направ-
лятися; (порываться) поривати-
ся; (лететь) летіти (лечу, ле-
тиш), поэт, линути; (быстро течь,
нестись) ринути, поринати;
(мчаться) мчати, мчатися; 2.
(принимать какое-л. направле-
ние) спрямовуватися, скеровува-
тися; (направляться) направля-
тися; (о взгляде, внимании) зосе-
реджуватися; 3. (простираться)
простягатися; (вверх — ещё)
підніматися, підійматися, підно-
ситися; (тянуться) тягнутися,
тягтися; (порываться) поривати-
ся; (всем телом вперёд) пода-
ватися.
устроить 1. улаштувати; упорядку-
вати; обладнати; справити; 2.
зробити; створити; см. устраи-
вать.
устроиться улаштуватися; упорядку-
ватися; налагодитися; см. устра-
иваться.
устройство ср. 1. (действие) улашту-
вання, ср., (неоконч. д.— ещё)
улаштовування, ср.; упорядку-
вання, ср., (неоконч. д.— ещё)
упорядковування, ср.; обладнан-
ня, ср., (неоконч. д.— ещё) об-
ладнування, ср.; справляння, ср.;
см. устраивать І; 2. (строение,
конструкция) будова, ж.; 3. (об-
щественным порядок; строй) уст-
рій, -рою, м., лад, -ду, м.; 4.
(механическое приспособление)
пристрій, -рою, м.
уступ уступ, -пу, м.; (выступ) виступ,
-пу, м.
|
|
|
уступать 1. (кому, чему что) посту-
патися кому, чому чим, ус-
тупати, відступати кому,
чому що; (отдавать) віддава-
ти; (давать) давати кому,
чому щ о: у. место поступатись
місцем, уступати місце; у. дорогу
давати (звільняти) дорогу; 2.
(кому, чему в чём) поступатися
перед ким, перед чим у
чому; (делать уступку) робити
поступку кому, чому; 3.
(сбавлять цену) разг. скидати,
спускати.
уступительный грамм, допустовий;
~ ный союз допустовий сполуч-
ник.
уступить 1. поступитися, уступити,
відступити; віддати, -дам, -даси;
дати; 2. поступитися; зробити по-
ступку; 3. разг. скинути, спустити
(спущу, спустиш); см. уступать.
уступка 1. (отказ, компромисс) по-
ступка, ж.; 2. (скидка в цепе)
разг. знижка, ж., скидка, ж.
уступчивый поступливий.
устье ср. 1. (реки) гирло, ср.; 2.
(печи) челюсті, -тів, мн.
усугубить збільшити; посилити; см.
усугублять.
усугублять збільшувати; (усили-
вать) посилювати.
усы 1. вуса, -сів, мн., вуси, мн.; 2.
бот., зоол. вусики, -ків, мн.
усыновить усиновити, -влю, -виш;
см. усыновлять.
усыновлять усиновляти.
усыпить приспати, -сплю, -спиш; см.
усыплять.
усыплять присипляти.
утаивать приховувати, утаювати;
(затаивать) затаювати, притаю-
вати.
утайть приховати, утаїти; затаїти,
притаїти, потаїти; см. утаивать.
утвердительный стверджувальний,
ствердний, ствердливий; (поло-
жительный) позитивний; ~ ный
ответ позитивна відповідь.
утвердить 1. установити, утвердити,
-джу, -дйш; укріпити; закріпити;
зміцнити; 2. затвердити, стверди-
ти; см. утверждать 1—2.
утверждать 1. (устанавливать) ус-
тановлювати, утверджувати; (ук-
реплять) укріплювати, укріпля-
ти; (закреплять) закріплювати,
закріпляти; (усиливать) зміцню-
вати; 2. (принимать, одобрять)
затверджувати, стверджувати; у.
план работы затверджувати план
роботи; 3. (уверенно высказы-
вать что-л.) твердити, -джу,
-диш.
утверждение 1. (плана, договора и т.
п.) затвердження, ср.; 2. (мне-
ние) твердження, ср.
утёнок м. каченя, ср., кача, ср., ласк.
каченятко, ср.
утёс м. стрімчак, -ка, м., бёскйд, -ду,
|
|
|
м.; (скала) скёля, ж.
утешать тішити, утішати, потішати,
розраджувати; (развлекать) роз-
важати; (плачущего ребёнка —
ещё) забавляти.
утешение ср. утіха ж., потіха, ж.,
розрада, ж.; (развлечение) роз-
вага, ж.
утешить утішити, потішити, розради-
ти, -джу, -диш; розважити; заба-
вити; см. утешать,
утиль утиль, -лю, м.; (лом — ещё)
брухт, -ту, м.
утихать затихати, стихати, утихати,
тихішати, тихшати, тихнути, сти-
шуватися; (о буре, ветре и пе-
рен.— ещё) ущухати; (унимать-
ся — ещё) угамовуватися, угава-
ти; (успокаиваться — ещё) уля-
гатися.
утихнуть затихнути, стихнути, утих-
нути, стишитися; ущухнути; уга-
муватися; улягтися (уляжеться);
см. утихать.
утка 1. качка, ж.; 2. (выдумка) пе-
рен. вигадка, ж.; (слух) чутка,
ж.; (сплетня) плітка, ж.; (ложь)
разг. брехня, ж.
утолить 1. заспокоїти, угамувати, по-
гамувати; 2. угамувати, утамува-
ти; см. утолять.
утолять 1. (жажду, голод и т. п.)
заспокоювати, угамовувати; 2.
(боль, тоску и т. п.) угамовувати,
гамувати, утамовувати.
утомительный стомливий, утомли-
вий, утомний.
утомить стомити, утомити, натомити,
заморити, зморити; ~ ться сто-
митися, утомитися, натомйтися,
натрудитися, заморитися, змори-
тися; см. утомлять.
утомление ср. 1. стомлення, ср., уто-
ма, ж., почувствовать у. відчути
стомлення (утому); 2. с.-х. висна-
ження, ср.; у. почвы виснаження
грунту.
утомлять стомлювати, утомлювати,
томити, заморювати, зморювати;
~ ться стомлюватися, утомлюва-
тися, томитися, натруджуватися,
заморюватися, зморюватися.
утонуть потонути, утонути; (утопить-
ся — обычно) утопитися.
утончённый прил. (изысканный) ви-
тончений; (топкий) тонкий.
утопать 1. потопати, тонути; 2. перен.
потопати, утопати; у. в зелени
потопати (утопати) в зелені.
утопающий сущ. потопаючий, -чого,
м.
утопить утопити, потопити; ~ ться
утопитися.
утопический утопічний.
утопленник утопленик, -ка, м., утоп-
лений, -ного, м.
уточнить уточнити; см. уточнять.
уточнять уточнювати, уточняти.
утрата ж. 1. (действие) утрачання,
ср.; загублений, ср.; см. утрачи-
вать; 2. утрата, ж.
утратить утратити (утрачу, утра-
тиш); загубити, згубити; см. ут-
рачивать.
утрачивать утрачати; (терять ве-
щи — ещё) губйти.
утренний ранішній, уранішній, ран-
ковий; (ранний) ранній; (рас-
светный) світанковий.
утренник (представление) ранок,
-нку, м.; детский у. дитячий ранок.
утро ср. ранок, -нку, м.; каждое у.
щоранку, кожного ранку.
утром нареч. уранці, ранком.
утюг м. праска, ж., утюг, -га, м.
уха юшка [з рйби], ж.
ухаб м. вибій, -бою, м., вибоїна, ж.
ухаживать (за кем, за чем) 1. (забо-
титься, оказывать помощь) ходи-
ти, -джу, -лиш коло кого,
коло чого, за ким, за
чим, порати кого, що, пора-
тися коло кого, коло чо-
г о; (присматривать) доглядати •
кого, що, за ким, за чим,
глядіти, -джу, -дйш кого, що;
2. (угождая) упадати коло
кого; (угодничать) догоджати
кому; (подольщаться) підла-
бузнюватися до к о г о; 3. (доби-
ваться расположения) залицяти-
ся, лицятися до кого, упадати
коло кого, за ким.
ухватиться схопитися; ухопитися,
учепитися; см. ухватываться,
ухватываться схоплюватися; (хва-
таться) хапатися, чіплятися,
ухо 1. вухо, ср.; уши мн. вуха, р. вух,
ми.; 2. (ушко иголки) вушко, ер.
уход ' м. (выход) вихід, -ходу, м.;
(отход) відхід, м.; (оставление,
прекращение) залишення, ср.;
(отплытие) відплиття, ср.; у. на
пенсию вихід на пенсію; у. с
должности залишення посади.
уход 2 м. (присмотр) догляд, -ду, м.,
доглядання, ср.; у. за больным
догляд за хворим, доглядання
хворого.
уходить 1. (идти, отправляться) іти
(іду, ідеш) [собі]; (выходить)
виходити, -джу, -диш; (отходить)
відходити; (о корабле и т. п.—
обычно) пливти, плисти (пливу,
пливеш), відпливати; (заходить)
заходити; (сходить) сходити;
(убегать, избегать) тікати, утіка-
ти; (отправляться) подаватися;
(покидать помещение, какую-л.
местность и т. п.— обычно) зали-
шати, покидати кого, щ о; у. из
дому іти (виходити) з дому; у. со
сцены перен. сходити зі сцени; у.
от дождя тікати (утікати) від
дощу; 2. (о времени) іти; (мино-
вать, проходить) минати, прохо-
дити, збігати, спливати; 3. (по-
гружаться) поринати, занурюва-
тися, уходити; (углубляться) за-
глиблюватися; с головой у. в ра-
боту перен. з головою поринати
в роботу, 4. (расходоваться) іти,
витрачатися; (выходить) виходи-
ти; (исчерпываться — ещё) ви-
черпуватися; силы ~ дят сили
вичерпуються; 5. (простираться)
сягати, простягатися.
ухудшать погіршувати.
ухудшаться гіршати, погіршуватися.
ухудшение погіршання, ср., погір-
шення, ср., гіршання, ер.
ухудшить погіршити; см, ухудшать.
ухудшиться погіршати, погіршитися;
см. ухудшаться.
уцелеть уціліти; (сохраниться) збе-
регтися-, -режуся, -режёшся.
уценённый знижений [в ціні].
участвовать брати (беру, береш)
участь, сов. узяти (візьму, візь-
меш) участь.
участие ср. 1. (соучастие) участь,
ж.; принимать у. брати участь; 2.
(сочувствие) співчуття, ср.; про-
9 Д. Ганич
являть у. виявляти співчуття д о
кого, співчувати кому.
участник учасник, -ка, м.
участок м. 1. (часть земли, поверх-
ности чего-л.) ділянка, ж.; 2. (ад-
министративный) дільниця, ж.;
избирательный у. виборча діль-
ниця; 3. (отрасль) ділянка, га-
лузь, ж., царина, ж.
участь ж. доля, ж.; (судьба) талан,
-ну, м.
учащийся сущ. учень, р. учня, м.;
(студент) студент, -та, м.
учёба ж. навчання, ср.
учебник підручник, -ка, м.
учебный навчальний.
учение I. (действие) учїння, ср.; на-
вчання, ср.; см. учиться; 2. (тео-
рия) учення, ср.; у. Ленина учен-
ня Леніна.
ученик учень, -чия, м.; ~ нйца уче-
ниця, ж.
ученический учнівський.
учёность ученість, ж.
учёный 1. прил. учений; (научный —
обычно) науковий; ~ ная сте-
пень науковий ступінь; 2. сущ.
учений, -ного, м.
учесть 1. облічити, обчислити, обра-
хувати; 2. зважити, урахувати;
см. учитывать.
учёт м. 1. (действие) облік, -ку, м.,
обчислення, ср., обрахування,
ср., (неоконч. д.— ещё) облічу-
вання, ср., обчислювання, ср., об-
раховування, ср.; 2. (регистра-
ция) облік; брать на у. брати на
облік; З. (принятие во внимание)
урахування, ср.
учётный обліковий.
училище ср. школа, ж., училище, ср.
учитель учитель, -ля, м.; ~ льница
учителька, ж.
учительский учительський.
учитывать 1. (подсчитывать) облічу-
вати, обчислювати, обраховува-
ти; 2. (кого, что — принимать во
внимание) зважати на кого,
нащо, ураховувати к о г о, щ о;
у. обстоятельства зважати на
обставини, ураховувати обстави-
ни.
учить 1. учити щ о; 2. (чему — пере-
давать знания, навыки) учйти
чого; (обучать — ещё) навчати
чого; у. правилам поведения
учйти (навчати) правил пове-
дінки.
учиться 1. учитися; 2. (чему) учити-
ся ч о г о; (обучаться — ещё) на-
вчатися ч о г о; у. музыке учитися
(навчатися) музики.
учредительный установчий.
учредить 1. заснувати, закласти,
-кладу, -кладеш; 2. установити,
запровадити, -джу, -диш, завес-
ти; см.. учреждать,
учреждать 1. (основывать) заснову-
вати, закладати; 2. (устанавли-
вать) установлювати; (заводить)
запроваджувати, заводити, -джу,
-диш.
учреждение ср. 1. (действие) засну-
вання, ср., закладення, ср., (не-
оконч. д.— ещё) засновування,
ср., закладання, ср.; установлен-
ня, ср., (неоконч. д.— ещё) уста-
новлювання, ср.; запровадження,
ср., заведення, ср., (неоконч. д.—
ещё) запроваджування, ср.; см.
учреждать; 2. (заведение) уста-
нова, ж., заклад, -ду, м., інститу-
ція, ж.
учтивый чемний, ґречний; (вежли-
вый) увічливий.
ушиб*. 1. (ушибленноеместо) забй-
те [місце], ср.; 2. (удар) удар,
-ру, м.
ушибаться забиватися; (ударяться)
ударятися.
ушибиться забитися, -б'юся, -б'єш-
ся; ударитися; см. ушибаться.
ушной вушний.
ущелье ср. ущелина, ж., міжгір'я,
ср., межигір'я, ср.
ущемить 1. защемити; прищикнути;
2. перен. уразити (уражу, ура-
зиш); зачепити; образити; 3. об-
межити; см. ущемлять.
ущемлять 1. защемляти; (прищем-
лять) прищикувати; у. палец за-
щемляти (прищикувати) палець;
2. (уязвлять) перен. уражати;
(задевать) зачіпати; (оскорб-
лять) ображати; у. его интересы
зачіпати його інтереси; 3. (ог-
раничивать в правах) обмежу-
вати.
ущёро м. 1. шкода, ж.; (урон^ втра-
та, ж.; (убыток.) збиток, -тку, м.,
збитки, -ків, ми.; 2. (перен.: упа-
док) занепад, -ду, м.; (спад)
спад, -ду, м.
уют м. затишок, -шку, м.; (удобства)
вигоди, -год, мн.; (комфорт) ком-
форт, -ту, м.
уютный затишний; (удобный) ви-
уязвймый 1. уразливий; 2. (доступ-
ный для нападения) приступний
для нападів.
уяснить з'ясувати; усвідомити; зро-
зуміти; см. уяснять.
уяснять з'ясовувати; (осознавать)
усвідомлювати; (понимать) роз-
уміти.
Ф
фабрика фабрика, ж.
фабричный фабричний.
фаза фаза, ж.
факел смолоскип, -па, м., факел, -ла,
м.
факт факт, -ту, м.; <0> ф. налицо от
(ось) вам (тобі) факт.
фактический фактичний.
фактор чинник, -ка, м., фактор, -ра,
м.
факультет факультет, -ту, м.
фальсификация ж. фальсифікація,
ж., (действие — ещё) фальсифі-
кування, ср.
фальсифицировать фальсифікувати;
(сов.— ещё) сфальсифікувати.
фальшивый фальшивий.
фальшь ж. фальш, -ші, ж. и -шу, м.
фамилия ж. 1. прізвище, ср.; 2.(ряд
поколений, род) рід, р. роду, м.
фамильярный фамільярний, разе, па-
нібратський.
фанера фанера, ж.
фантазёр фантазёр, -ра, м.
фантазировать фантазувати.
фантазия фантазія, ж.
фантастический фантастичний.
фара фара, ж.
фарс фарс, -су, м.
фартук фартух, -ха, м.
фарфор м. фарфор, -ру, м., порцеля-
на, ж.
фарфоровый, фарфоровий, порцеля-
новий.
фарш фарш, -шу, м.
фаршированный фарширований.
фасад м. фасад, -ду, м., чоло, ср.
фасоль квасоля, -лі, ж.; (одно зер-
но — ещё) квасолина, ж.
фашизм фашизм, -му, м.
февраль лютий, -того, м.
федеративный федеративний.
федерация федерація, ж.
фейерверк фейерверк, -ка, м.
фельдшер фельдшер, -ра, м.
фельетон фейлетон, -ну, м.
феноменальный феноменальний, ви-
нятковий, надзвичайний.
феодализм феодалізм, -му, м.
ферма ферма, ж.
фермер фермер, -ра, м.
фестиваль фестиваль, -лю, м.
фетровый фетровий.
фехтовальщик фехтувальник, -ка, м.
фехтовать фехтувати.
фиалка бот. фіалка, ж.
фигура 1. фігура, ж.; 2. (телосложе-
ние) постать, м., фігура, статура,
ж.
фигурировать фігурувати.
фигурный фігурний.
фйзик фізик, -ка, м.
физиологический фізіологічний.
физиология фізіологія, ж.
физический фізичний.
физкультура (физическая культура)
фізкультура, ж. (фізична куль-
тура).
физкультурник фізкультурник, -ка,
м.
фиктивный фіктивний.
филателия філателія, ж.
филиал м. філіал, -лу, м., філія, ж.
фйлин (птица) пугач, -ча, м.
филолог філолог, -га, м.
филологический філологічний.
филология філологія, ж.
философ філософ, -фа, м.
9*
философия філософія, ж.
философский філософський.
фильм фільм, -му, м.
фильтр фільтр, -раГ*.
фильтровать фільтрувати.
финал фінал, -лу, м.
финальный фінальний.
финансовый фінансовий.
финансы фінанси, -сів, ми.
финиш спорт, фініш, -шу, м.
финишировать фінішувати.
финн фіни,' -на, м.
финский фінський.
фиолетовый фіолетовий, фіалковий.
фитиль гніт, р. ґнота, м.
флаг прапор, -ра, м.
флажок уменьш. прапорець, -рця,
м.
фланг фланг, -гу, м.
І Ілнгель флігель, -ля, м.
І лот флот, -ту, м.
І Ілотйлия флотилія, ж.
І юйё нескл. фойе, ср.
(Лкус ' фаз., мед. и пр. фокус, -са, м.
І «кус2 м. (трюк) фокус, -са, м.;
(выдумка — ещё) штука, ж.,
штучка, ж.
фокусник фокусник, -ка, м., штукар,
-ря, м.
фольклор, фольклор, -ру~ м.
фон м. фон, -ну, м., тло, ср., поле, ср.
фонарь ліхтар, -ря, м.
фонд фонд, -ду, м.
фонетика фонетика, ж.
фонетический фонетичний.
фонтан фонтан, -на, м., поэт, водо-
грай, -граю, м.
форма ж. форма, ж.; (подобие —
ещё) кшталт, -ту, м.
формальность формальність, ж.
формальный формальний.
формат формат, -ту, м., розмір, -ру,
м.
формировать формувати; ~ ться
формуватися.
формула формула, ж.
формулировать формулювати, сов.
сформулювати.
форсировать форсувати.
І юртепьяно нескл. фортепіано, ср.
Іюрточка кватирка, ж.
І Ібсфор фосфор, -ру, м.
І ютоаппарат фотоапарат, -та, м.
І ютограф фотограф, -фа, м.
фотографировать фотографувати;
~ ться фотографуватися.
фотография фотографія, ж.
фотоплёнка фотоплівка, ж.
фрагмент фрагмент, -та, м., уривок,
-вка, м.
фраза фраза, ж.
фразеологизм фразеологізм, -му,
м.
фразеология, фразеологія, ж.
фракция фракція, ж.
француз француз, -за, м.
французский французький.
фрезеровщик фрезерувальник, -ка,
м.
фронт фронт, -ту, м.
фронтовик фронтовик, -ка, м.
фрукт фрукт, -та, м., овоч, -чу, м.
фруктовый фруктовий, реже овоче-
вий.
фундамент м. фундамент, -ту, м.,
підвалини, -лин, мн.; (камен-
• ный — ещё) підмурок, -рка, м.,
підмурівок, -вка, м.
фундаментальный фундаменталь-
ний; (основательный — ещё)
ґрунтовний,
функционировать функціонувати.
функция функція, ж.
фураж фураж, -жу, м.
фуражка ж. кашкет, м., картуз, -за,
м.
футбол футбол, -лу, м.
футболист футболіст, -та, м.
футбольный футбольний.
футляр футляр, -ра, м.
фуфайка фуфайка, ж., разг. куфай-
ка, ж.
