Маніпулятивне телебачення

Засоби масової комунікації (ЗМІ)Когнітивно-інституційний підхід до масової комунікації Поняття інформації Соціальна інформація та її властивості Проблема медіасоціалізації

Особливості медійного впливу

Позитивний та негативний медійний вплив.

Медіа як ресурс особистості.

Телебачення.

Специфіка кіно.

Холлі Блекфорд. Як читати фільм: базові навички.

Для діяльності людини характерне й необхідне спілкування. У процесі спілкування передається інформація, тобто виникає комунікація. Але масовою комунікацією можна вважати тільки ті випадки, коли інформація передається від комунікатора через спеціально створені канали (газети, радіо, телебачення, інтернет тощо) масовій аудиторії, розташованій у різних місцях.Важлива особливість процесу масового спілкування – використання машин, різних технічних пристосувань, які дають змогу швидко збирати, обробляти, випускати і розповсюджувати інформацію в масовому масштабі на великій території й майже одночасно.Термін «масова комунікація» вживається як у вітчиз­няній, так і в закордонній літературі неоднозначно. Ним позначають щонайменше три явища: 1) процес передання та розповсюдження інформації на масову аудиторію, 2) власне інформацію, 3) мас-медіа. На нашу думку, видається справедливим розуміти під масовою комунікацією процес розповсюдження соціальної інформації. Мас-медіа – це спеціальні соціальні інститути, які збирають, обробляють і розповсюджують інформацію. Треба зазначити, що це необов’язково тільки технічні засоби. До мас-медіа зазвичай зараховують кіно, радіо, телебачення, пресу, відео. На сьогодні до цих засобів додався інтернет, бо за його допомогою соціальна інформа­ція передається на великі, розташовані в різних місцях аудиторії.Розвиток громадянського суспільства багато в чому залежить від преси, телебачення, радіомовлення, інших мас-медіа. А в самих мас-медіа центральна ланка – це, безперечно, зміст комунікації, бо саме він передає повідомлення від комунікатора до аудиторії, поєднує їх. Цей зміст і його роль не змінюються з появою нових видів масової комунікації. Є два підходи до природи інформації – атрибутивний і функціональний. Прихильники першого роз­глядають інформацію як об’єктивну властивість усіх матеріальних об’єктів (інформація – атрибут матерії); прихильники другого стверджують, що інформація – це умова і результат спрямованої активності й тому вона виникає тільки на соціально-свідомому рівні. Не викликає сумніву, що інформація, якою обмінюються члени суспільства, обов’язково пов’язана з відбиттям реальності. Ще Н. Вінер розумів під інформацією позначення змісту, отримуваного із зовнішнього світу в процесі пристосу­вання до нього людини. У спілкуванні важливу роль відіграє як змістовний і ціннісний аспект інформації, так і форма її подання і передання. Для людей, що спілкуються, має значення і містить певну інформацію не тільки те, що сказано, але і те, як, яким тоном і за яких обставин це сказано. Тому правомірно виділити у спілкуванні раціональний та емоційний моменти.Основні характеристики соціальної інформації – її кількість, цінність, зміст, об’єктивність, адекватність, вірогідність, точність, оперативність, надійність. Соціальна інформація: 1) відображає суспільні сто­сунки; 2) пов’язана з різними видами людської діяльності; 3) зафіксована свідомістю; 4) опосередкована факто­рами психологічного плану; 5) її використовує людина для впливу на інших людей. Вона має складну структуру, яка охоплює науково-технічну, економічну, соціально- політичну, ідеологічну й інші види інформації.У наш час особливого значення набувають якісні ха­рактеристики інформаційних процесів. Бурхливі зміни, які відбуваються в суспільстві приводять до необхідності оцінювати різні сторони громадського життя. Ціннісний підхід по-різному інтерпретують прихильники різних наукових шкіл. Аксіологічні концепції виходять з відносно суб’єктивного характеру цінності. Медіа – частина світу або зовнішнього середовища, в якому відбувається розвиток особистості. Кожна дитина від свого народження стає частиною надскладної системи світів, що перетинаються між собою, надбудову­ються чи співіснують у сусідстві один з одним, вступають у різноманітну взаємодію. Соціалізація – це процес входження дитини у світ дорослих, засвоєння його структури, законів існування і способів перетворення.Ґрунтовний аналіз вікових особливостей сприйман­ня медіапродукції дітьми різного віку покладено в основу сучасної системи регуляції телепростору в багатьох євро­пейських країнах. Кіквайзер – назва нідерландської рейтингової системи, використовуваної від початку 2001 року з метою надання інформації про можливий шкідливий вплив на дітей та молодь з боку фільмів, відео, СУО та телевізій­них програм, зокрема музичних відео.

  Межа 6 років

Розрізняння реальності та фантазії.

Межа 9 років

Розуміння медіареальності.

Межа 12 років

Соціальний інтелект.

Межа 16

Ідеалізація кумирів.

Використання медіа має ресурс компанійськості, дає змогу розвивати й підтримувати дружні стосунки. Можна разом дивитися телевізор, слухати музику, грати в комп’ютерні ігри. За допомогою інтернету можна спілкуватися, перебуваючи на великій відстані один від одного, легко досягаючи відчуття перебування в компанії, розширення мережі спілкування.Під телебаченням розуміють передавання на відстань зображень і звуку за допомогою кабелю або електромаг­нітних хвиль.

Регулювання галузі

1994 року для ліцензування всіх телерадіоорганізацій на території країни створено постійний позавідомчий конституційний державний орган, підзвітний Верховній Раді та Президентові України – Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення.

Маніпулятивне телебачення

Слово «маніпуляція» походить від латинського, що означає «пригорща».

Телебачення, завдяки своїй масовій природі, надає для цього необмежені можливості. Єдиним обмеженням у цьому тотальному контролі над свідомістю суспільства має бути усвідомлене сприйняття телевізійного контенту.