Країна перших землеорачів

Чужих меж нами нет! Мы все друг другу братья Под вишнями в цвету.

Из древней японской поэзии

...П'ятдесят мандрував я століть. Бачив війни, і мир, і дозвілля, Оріянські шляхи — їхню кміть. Л. Силенко

Гуру вів далі:

— Вишню в Припонтиду принесли ари з країни Куш. Вони ж принесли її і на Японські острови. Щоправда, японську вишню-сакуру не порівняти з вашою. Але все одно: це предмет поклоніння японців, як і гора Фудзіяма. "Проминула весняна ніч, білий світанок перетворився на море квітучих вишень", — співають вони здавен. Впевнений, так співали й жителі вашої благословенної землі, яка за давнини називалася Араттою.

Від автора:

Нині термін "Аратта" замерехтів в історичній літературі і публіцистиці. А тоді, на початку 70-х років, ми з Гуру неодноразово запитували про нього істориків, включаючи й "фахівців" з України. У відповідь — здивування.

Академік О. Окладников, який сумлінно "перекопав" увесь Сибір і Монголію, сказав: "Чудес і великих переворотів у археолога ми вже не чекаємо, хоча може бути відкрита та чи інша локальна цивілізація, щось на зразок Аркаїму. Навіть дно океанських глибин в цілому обстежене. Супутники дуже допомагають. Відкриття арійської країни Аратти у тому вигляді, як Ви її витлумачуєте (духовний центр Західного світу), було б переворотом в історичній науці. Схаменіться, Юрію Михайловичу! Адже немає відповідних артефактів! Щоправда, Аратта часто згадується в шумерському епосі".

Незважаючи на такі закиди академіка-археолога, я продовжував розмірковувати. І фактів — матеріальних і особливо інтелектуальних — ставало дедалі більше. Виявляється, за багато віків до введення християнства на Русі була своя писемність (св. Іоанн Златоуст називає її скіфською грамотою). А відомий нам із школи Кирило (він же візантійський дипломат Костянтин) знаходить у Корсуні в русів "Руські письмена", якими були написані Євангелія і Псалтир. Святим Кирилові й Мефодію довелося лише "підправити" готову абетку, не винаходячи нічого нового.

І хозари, виявляється, взяли писемність "від Русі і писали зліва направо, а літер було 22", — свідчить арабський літопис. Лише зараз, коли на книжковому ринку з'явилися раніше заборонені публікації, нам відкривається ціла епоха — "епоха Рун-віри", великої культури русів, яка розквітла у Північному Причорномор'ї, — культури всесвітньо-історичного значення. Але послухаємо Гуру.

— Історія вашого народу, Юрію Михайловичу, — це далеко не період після монгольських погромів і навіть не 1000 років після Великого Володимира, а 7000 років, які минули після Рами. Тобто вона починається зі створення нашого підмісячного світу. Сюди сягає коріння Аратти, нині забутої, проте колись однієї з головних цивілізацій світу, не гіршої від Єгипту, Месопотамії та Прадавньої Індії. Залишки цих цивілізацій, на відміну від Аратти — арійської держави на землі України, видно неозброєним оком, тому що вони будували наддовговічні споруди — піраміди, різні вежі, храми, веранди [Ґуру мав на увазі Вавилонську вежу і Баальбекську веранду]. В Єгипті є будівлі, яким по 20—30 тисяч років, — знаменитий сфінкс, наприклад, що дістався від Атлантиди, чи піраміда Джосера...

Аратта, яка обіймала в період розквіту території нинішніх Полтавської, Черкаської, Київської областей і далі на захід все Придністров'я до самого Дунаю, не будувала пірамід і храмів, не створювала монументів, проте дала людству набагато більше.

По-перше, писемність. Чи потрібно пояснювати її значення? Сучасна писемність Європи походить не з Єгипту й Месопотамії, а з Аратти. Я маю на увазі писемність алфавітну, яку фінікійці тільки розповсюджували.

Вважається, що алфавіт винайшли стародавні греки і від них пішла буквена писемність. Тут помилка. Греки (елліни) одержали алфавіт від іонійців, які, у свою чергу, перейняли його у кіммерійців, а ті ще раніше — у прашумерів Аратти. Тобто це був алфавіт вашої землі. Грецька писемність — це модернізований девангарі (шрифт ведичного санскриту), який принесли арії на землі Північної і Південної Припонтиди.

Далі. Аратта причетна і до виникнення двох провідних мов стародавнього світу, які й нині ще використовуються у науці й медицині. Це давньогрецька і латинська. Тут велику роль відіграли етруски.

Я вже говорив, що мова — не тільки засіб комунікації, а й база знань. Давньогрецька й особливо латина давно перестали бути засобом комунікації (стали мертвими мовами), проте, як і санскрит, залишаються базами знань сучасного людства. Переконатись у цьому неважко: читайте уважно словник латинських чи санскритських термінів, і ви побачите, як розширюватиметься ваш кругозір і поглиблюватимуться ваші знання. Не випадково в основу освіти XVII століття було покладено вивчення античних мов.

Адже це дивно з вашої точки зору... Як могло так статися, що в бронзовому віці, в епоху примітивної технології, відсутності (як гадають ваші вчені-історики) науки, виникла система термінів, що розкриває зміст сьогоднішніх наук, понять, концепцій, поглядів: атом, електрон, протон, ген, інформація, радіо, телевізор і т. д. і т. п. Терміни ці хтось придумав раніше, ніж народилися об'єкти? Так, так. І я ще раз наголошую: грецька і латина — це семіотичні системи, створені в неземних умовах, а не в умовах життя пастушачих племен (еллінів та латинів) і дані нам як засіб опанування нових галузей знань. "Мова — від Бога", — говорив видатний український філолог О. Потебня.

Давньогрецька прийшла до греків через фінікійців, які прямо були пов'язані з Араттою, цю використовувала інтелектуальний санскрит. А латина подарована аборигенам Апеннінського півострова через етрусків — також вихідців із Аратти. І всього мені відомо п'ять досить досконалих мов, спеціально створених представниками Вищого Розуму і подарованих земним народам, — дзіан, іврит, інтелектуальний санскрит (на відміну від пракриті), давньогрецька і латина. І якщо ми говоримо, що мова — душа народу, то, отже, Аратта вклала "душу" в "тіла" двох великих народів минулого, які багато в чому визначили риси нашої післяпотопної цивілізації.

Аратта використовувала як інтелектуальний санскрит, так і розмовний — пракриті. Корені цих мов — у всіх індоєвропейських мовах, але більш за все — у слов'янських й особливо в українській.

Розквіт Аратти припадає на IV—III тисячоліття до н. е. І це цілком закономірно. Друга поява арійських племен з центру Азії відкрила нову еру арієзації народів Припонтиди. Почалося могутнє піднесення і процвітання Трипільської культури. На основі санскриту були збагачені і розвинуті місцеві діалекти, виникла єдина мова народів Європи [Більш детально про це йдеться у розділі "Таємниця слов'янської абетки"].

Цього разу арії принесли на землю України плуг із залізним лемешем, залізну сокиру, залізну борону (це кінець III тисячоліття до н. е., коли в Середземномор'ї ледве засвоїли бронзу!), тверду пшеницю (до них сіяли тут полбу, ячмінь, просо), гречку, вивели породу великих білих "арійських" волів і корів (до цього були малорослі одомашнені тури). І, звичайно ж, принесли традиційну вишню, яка стала основним садовим деревом. "Садок вишневий коло хати" — відколи існує ця українська прикмета! І зазвучала всюди сопілка, і потяглися з поля великі череди вайлуватих корів, і заспівали ранком півні ("східні птахи" також були принесені аріями), і закрутилися на пагорбах вітряні млини, і потонули в темній зелені вишневих садків білі мазанки хуторів. І заблищали під сонцем золоті поля достиглих хлібів.

Але були в Оратанії й сталеві короткі двосічні мечі (вони збереглися і в "римські часи"), і траплялося, тривожно звучали войовничі наспіви волинок. Стріли, випущені з луків зі спеціально оброблених рогів тура, летіли на відстань до 400, а з вітром — іноді до 700 метрів! Цей рекорд повторили лише через 3 тисячі років монголи. Навколишній світ був диким і суворим. Аратті довелось будувати антиварварські вали. Потім цей досвід повторять римляни (Троянів вал), китайці (Велика Китайська стіна), британці (Андріанів вал) та ін. Але перші в історії противарварські вали виникли в Середньому Придніпров'ї. Це так звані Змієві вали, судячи із залишків, величезні споруди, що нагадують Велику Китайську стіну. Змієві вали датуються рубежем III—II тисячоліть до н. е., вони все ще не вивчені вашими археологами. Це якісне явище в історії світу епохи четвертого Місяця — перший великий знак протистояння варварства й цивілізації.