Тема 4. Функції від однієї змінної

 

1. Функція, границя функції.

2. Економічний сенс основних елементарних функцій.

3. Спеціальні функції та границі.

 

4.1. Функція, границя функції

 

Означення. Якщо кожному елементу x з області визначення D за деяким правилом поставлено у відповідність один і тільки один елемент y з області значень E, то говорять, що задано функцію   y=f ( x ).

Функцію на практиці задають таблично, графічно, аналітично (за допомогою формули).

Приклад. Залежність (функцію) прибутку від витрат на рекламу задана такою таблицею:

Витрати на рекламу x Прибуток f (x)
50 80
100 220
140 240
160 210
200 160

 

Областю визначення цієї функції є множина D ={50;100;140;160;200}, областю значень – множина   E ={80;220;240;210;160}.

Приклад. Залежність (функція) Q ( p )  попиту Q на товар від його ціни p задана графіком (рис. 4.1).

               Q


               Q 1

 

               Q 2


                            p 1         p 2           p

                                               Рис. 4.1.

Областю визначення цієї функції є відрізок D =[ p 1; p 2], а областю значень – відрізок E =[ Q 1; Q 2].

Приклад. Загальні витрати TC на виробництво Q одиниць продукції є функцією, що задана аналітично:

                               TC (Q) = 20 + 5 Q,

де 20 ‑ це фіксовані витрати (опалення, зарплата сторожеві, тощо), а 5 – це змінні витрати (витрати на кожну одиницю продукції).

 

Означення. Число b називається границею функції y=f (x) в точці a, якщо для довільної послідовності { x n}, що збігається до точки (числа) a, відповідна послідовність значень функції { f (x n)} буде збігатися до числа b.

Використовують позначення

За допомогою кванторів ∃ та ∀ це означення можна записати так:

    ≡ (∀e>0)(∃d>0)(∀ x)[| x - a |<d ® | f (x)- b | <e]

Приклад. Розглянемо функцію  .

і співпадає із значенням y (1) = 2;

;

  не існує.

Приклад. Розглянемо функцію  .

Тут ,  хоча y (10)=5.

 

Границі функцій мають такі властивості:

1. якщо існують границі  та , то

;

2. якщо існують границі  та ,  то

      ;

3. якщо існують границі  та  , причому  ,  то .

Означення. Функція y = f (x) називається неперервною в точці x = a, якщо існує границя цієї функції в точці a і

Приклад. Зарплата W продавця залежно від кількості x проданого товару (рис. 4.2) є функцією вигляду

                                                                   W

 

            


                                                                                 50               x

                                                                             Рис. 4.2.

 

Функція W (x) у точці x =50 не є неперервною (вона має розрив). Справді, хоча W (50)=200, проте границі  не існує.

      Приклади обчислення границь:

(тут використано властивість неперервності функцій  та y = x 2);

2) знайти . Безпосередньо застосувати третю властивість не можна, оскільки  , тому спершу скорочуємо дріб.

Тепер ;

3) .

 

4.2. Економічний сенс основних елементарних функцій

 

1. Лінійна функція y = kx + b (рис. 4.3).

                      y

 


                           b

                                                              x

                                        Рис. 4.3.

 

Нахил k характеризує збільшення показника y, якщо факторна змінна x збільшиться на одиницю.

2. Квадратична функція y = ax 2 + bx + c  (рис. 4.4, 4.5).

                y                                               y

 


                                                                                                

                     0 T              x                 0 T               x

                       а                                                      б

                                         Рис. 4.4.

 

У разі виконання умов  на інтервалі [0; T ] графік квадратичної функції описує процес прискореного зростання (рис. 4.4,а), а у разі ‑ сповільненого зростання (рис 4.4,б).


 

               y                                              y

     
 

 


                                                                                                   

                   0 T                  x                 0 T            x

                    а                                                             б

                                            Рис. 4.5.

 

За умов    ця ж квадратична функція на відрізку [0; T ] описує процес прискореного спадання (рис. 4.5,а), а за умов   ‑ сповільненого (рис. 4.5,б).

3. Кубічна функція y= ax 3+ bx 2+ cx + d.

Як приклад наведемо функцію загальних витрат на випуск деякої продукції CT = b 0+ b 1 Q + b 2 Q 2+ b 3 Q 3  залежно від її кількості (рис. 4.6):


                   CT

 

 

 


                          Q 1 Q 2    Q 3 Q 4             Q

                                           Рис. 4.6.

 

На інтервалі [ Q 1; Q 2] невелике збільшення витрат CT приводить до досить значного збільшення випуску продукції Q (діє так званий закон економії на масштабах виробництва). Проте на відрізку [ Q 3; Q 4] заради такого ж або навіть меншого збільшення випуску Q  потрібно значно збільшити величину CT (закон зростаючих витрат). Тому важливо визначити точку перегину кубічної функції.

4. Обернена функція  .

Частковий випадок оберненої функції   зображено на рис. 4.7.

 

                          y

 

 

                                                                      

                                                                                              x

                                          Рис. 4.7.

 

В оберненій залежності перебувають, наприклад, рівень зайнятості працездатного населення та рівень мінімальної зарплати.

Розглянемо функцію Енгеля , яка описує загальні затрати на споживання y  залежно від доходу населення x  (рис. 4.8).

                   y

 

                 b 0

 

 

                                                                            

                                                                                   x

                                             Рис. 4.8.

 

Параметр b0 фіксує рівень насичення.

5. Логарифмічна функція y = b ×loga(cx + d)+ k (у частковому випадку y = loga x). Функція y = loga(x +1) проходить через початок координат (0;0) і описує в деяких ситуаціях залежність обсягу випуску деякої продукції від затрат (рис. 4.9).


            y (випуск)

 

                                                                                 x (затрати)

 

                                           Рис. 4.9.

6. Степенева функція y = x a (0 < a < 1). Частковим випадком степеневої функції є функція . Графік степеневої функції дещо подібний до графіка функції y = loga(x +1).

 

4.3. Спеціальні функції та границі

 

Без доведення приймемо такі результати:

;                                                                           (4.1)

.                                         (4.2)

Приклади. Знайти  .

Знайти  .

Число e має певний економічний сенс.

Нехай один раз за рік нараховуються відсотки в розмірі 12%. Тоді початковий внесок розміром в 1 грн. наприкінці року становитиме 1,12 грн.

Якщо ж щомісячно нараховують 1% (згідно правила складних відсотків), то наприкінці року матимемо

               грн.

Нехай далі (звичайно, теоретично) складні відсотки нараховують 30 разів на місяць у розмірі 1/30%. Тоді майбутня вартість однієї гривні становитиме

                 грн.

У разі щогодинного нарахування відсотків

          грн.

Перейшовши до границі (безперервне нарахування відсотків), отримуємо вартість у розмірі

               грн.

Отже, чим менший проміжок нарахування відсотків, тим більшою буде майбутня вартість кожної гривні. Проте значення 1,1275 ніяк не може бути перевищене.

Функція вигляду y = e kx називається показниковою. При k >0 ця функція зростає, а при k <0 ‑ спадає.

Приклад. Попит на деякий товар в інтервалі [60;70] описує залежність p = e 0,05 Q , а пропозицію – залежність p = 100 e - 0,02 Q  (рис. 4.10).

 


                  p

                                                       Пропозиція

 

                                                           Попит

 

                                                                                

                                      60       70          Q

                                    Рис. 4.10.

 

Порівняно з рис. 4.1 тут координатні осі переставлені місцями. Такі графіки прийняті в економічній літературі.

Показникова функція також може описувати процеси насичення (наприклад, додатковий продаж цукру внаслідок збільшення доходів населення). На рис. 4.11 зображений графік функції y = 10- e - x .

                             y

 

                           10

 

 


                                                                    x

                                    Рис. 4.11.

 

Зазначимо, що в різних ситуаціях (різні країни, різні роки тощо) залежності між однаковими показниками можуть задаватися різними функціями.

Еволюцію кількості y проданого товару залежно від часу t часто описують так званою логістичною кривою  .

Приклад. Конкретна логістична крива задана формулою    (рис. 4.12).

                         y

                    100

 

                       9

                                       t 0                                   t

                                      Рис. 4.12.

 

Знайдемо для нашого прикладу принципову межу для кількості проданого товару:

 (одиниць).

Залежність попиту від доходу споживача описують за допомогою функцій Торнквіста (рис. 4.13).

    ‑ для товарів першої потреби;

‑ для товарів другої потреби;

‑ для товарів розкоші.


                y (попит)

                          a 2

 

                          a 1


                                                                                  

                                        b 2     b 3                 z (доход)        

                                             Рис. 4.13.

Побудова конкретних функцій за статистичними даними – задача економетрії.


 

















Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: