Висновки та рекомендації

Динаміка основних показники роботи ДП „НВП „ Видавництва ”Наукова думка” НАН України” за 2009-2010 рр. показує, що підприємство покращує свою діяльність. Не дивлячись на те, що витрати на виробництво перевищують вартість реалізованої продукції, і підприємство має збиток, темп приросту реалізованої продукції становить 9,4 в.п. та перевищує темп приросту витрат на виробництво і це є позитивним для підприємства.

Структура випуску продукції у натуральному вираженні зазнала змін. Збільшилися частки умовно-друкарських аркуше-відбитків комп’ютерного набору (на 18,3 %) та обсягу продукції в обліково-видавничих аркушах (на 22,5%). Зменшилась частка книг та брошур на 8,1%. Під впливом структурних зрушень обсяг реалізованої продукції у 2010р. збільшився порівняно з 2009р. на 503 тис. грн., або на 9,4 %. Одночасно діяв якісний фактор - підвищувалась продуктивність праці, що обумовило збільшення випуску продукції на 459,7 тис грн.,частка якого в загальному відхилі склала 92,9%.

    Рівень ефективності використання основних виробничих фондів знизився, це означає, що приріст товарної продукції в цілому повязан з додатковим залучення вартості основних фондів а відповідно весь приріст товарної продукції досягнуто за рахунок збільшення середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Аналіз зміни якісних показників використання виробничих ресурсів показав, що резервом зростання обсягу виробництва товарної продукції є поліпшення використання основних фондів і збільшення фондовіддачі.

У 2010 році виробіток на 1 працівника порівняно з минулим збільшився на 4,41%. Збільшилась кількість відпрацьованих людино-днів та людино-годин за рахунок збільшення чисельності робітників. Але при цьому зменшилась частка витрат на оплату праці, що свідчить про підвищення ефективності використання фонду оплати праці. Зіставлення темпів росту витрат на оплату праці (108,26%) з темпами росту реалізованої продукції (109,39%) та витрат на виробництво (109,56%) показують, що темпи росту витрат на оплату праці є найнижчими. А це позитивно характеризує роботу підприємства, щодо організації та оплати праці у 2010р., що забезпечило економію живої праці в цілому.

Ступінь зносу ОЗ та відшкодування витрат на формування основних засобів зменшився, а коефіцієнт придатності збільшився і це є позитивною динамікою. На рентабельність ОЗ впливають такі фактори, як вартість основних засобів, прибуток, реалізована продукція. Вплив рентабельності продукції складає 0,098%, а зменшення фондовіддачі на 0,057%. На зниження обсягу реалізованої продукції на одиницю основних засобів на 1,88 грн, на 0,87 грн плинув прибуток і на -2,75 основні фонди. Тому ми можемо казати про не ефективне використання основних фондів

Витрати на виробництво у 2010р. порівняно з показниками 2009р. збільшились в меншій мірі, ніж обсяг продукції, що є позитивним явищем. Структура витрат на виробництво у 2010 р. змінилась у бік зростання на 1,04 частки витрати на соціальні заходи і на 0,18в.п. витрат на амортизацію. Зменшилась на 0,3% частка матеріальних витрат, на 0,02 в.п.частка витрат на оплату праці і на 0,9 в.п.- частка інших витрат. Таким чином у 2010р. зменшилась матеріаломісткість продукції. Слід зазначити, що зменшення частки витрат не завжди свідчить про певні досягнення в економіці підприємства. Збільшення кількості реалізованої продукції змінило поточні витрати на 525,6 тис грн., але через те що витрати перевищують дохід і аналізовані 2 роки підприємство працює у збиток, то фактор витрат на 1 реалізованої продукції впливає на поточні витрати на -56,09 тис грн.

Коефіцієнт загальній ліквідності показує що лише на 40% у 2009р. і на 56% у 2010році підприємство мало можливість погасити свої короткострокові борги Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, що у випадку критичного стану підприємство має можливість погашення короткострокових забов`язань. Питома вага оборотних активів в майні підприємства зменшилась, що знижує платоспроможність підприємства.

Темп зростання загального прибутку становить 120,8%, чистого доходу (виручки) від реалізації продукції - 109,3%, активів - 98,3%. Такі співвідношення темпів росту свідчать про ефективність використання активів. Стосовно темпів зростання прибутку і чистої виручки від реалізації продукції, то тут другий показник зростав повільніше у порівнянні з першим, тобто Т рв < Т рп, що свідчить про інтенсивний шлях нарощування прибутку.

Зменшилися періоди обертання запасів, дебіторської та кредиторської заборгованостей а також тривалість операційного циклу та фінансового циклів. Це є позитивно для підприємства, адже ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється, насамперед у швидкості обігу його коштів. Оборотність дебіторської заборгованості зросла на 4,4 обороти. Це може бути пов'язане з тим, що видавництво в умовах погіршення кон'юнктури ринку було змушено трохи пом'якшити умови розрахунків з покупцями й збільшити тривалість кредитного періоду.

Загалом фінансовий стан підприємства нестійкий. Тому необхідно розробити стабілізуючі заходи для покращення ситуації, якими можуть бути скорочення поточних зобов'язань, збільшення джерел власного капіталу, додаткове залучення довгострокових засобів, орієнтованих на розширення виробництва. Значення коефіцієнта фінансової автономії говорить про те, що підприємство має заборгованості та ризик неплатоспроможності.

Підприємство має більш ефективно використовувати резерви збільшення розмірів прибутку та підвищення рівня рентабельності виробництва, основними я яких є:

1) оптимізація структури виробництва і реалізації продукції

) підвищення продуктивності праці та ефективності використання основних фондів підприємства;

) зменшення витрат і зниження собівартості продукції

Вивчення досвіду подолання кризових ситуацій багатьох підприємств дозволяє сформулювати деякі загальні, обов'язкові процедури.

1. Зниження собівартості / всебічна економія витрат: здавати в оренду невикористані площі.

2. Реорганізація управлінських структур: скоротити чисельність працюючих, чисельність управлінців, ліквідуючи непотрібні відділи змінюючи команду тощо;

.   Відмова від виробництва продукції, що не користується попитом та є неперспективною.

.   Збільшення виробництва конкурентоздатної продукції та зменшення її собівартості за рахунок закупівлі матеріалів.

Отже, успіх діяльності підприємства залежить від стійкості його фінансової системи. Процес підвищення рівня фінансової стійкості можна поділити на 3 етапи. На 1-му етапі необхідне доведення значень фінансових коефіцієнтів, таких як коефіцієнти забезпеченості власними оборотними коштами, до нормативного рівня. Для цього доцільне використання методів фінансового оздоровлення як вдосконалювання платіжного календаря, регулювання рівня незавершеного виробництва, переоформлення короткострокової заборгованості в довгострокову.

На 2-му етапі ставиться мета забезпечення стійкого фінансового стану підприємства в середньостроковій перспективі, що виявляється в стабільному рівні ліквідності активів, підвищенні рентабельності продукції до 3-5%. При цьому оцінюється можливість залучення додаткових внутрішніх джерел фінансування.

На 3-му етапі досягається стійкий фінансовий стан підприємства в довгостроковій перспективі. Для цього необхідне створення оптимальної структури балансу і фінансових результатів, забезпечення стійкості фінансової системи підприємства до несприятливих зовнішніх впливів. Результатом реалізації стратегії виживання має стати фінансова стабілізація підприємства.