double arrow

Вузівська бібліотека в системі дистанційної та мобільної освіти

бібліотека навчальний дистанційний освіта

Традиційні, базові функції вузівської бібліотеки з часом не зазнали значних змін. Актуальні вони і в даний час: супровід освітнього процесу, забезпечення науково-дослідної діяльності, культурно-просвітницька та методична робота.

Але сьогодні в умовах, коли значна кількість годин у навчальних планах вузів відведено самостійній роботі студентів, зросла роль вузівської бібліотеки як навігатора, і орієнтує читача в інформаційних потоках (масивах), у міру можливості допомагає йому долати складнощі пошуку і збору інформації.

Методологія сучасної освіти безперервно пов'язана з його цілями і механізмом, що реалізуються через його технології. Йде пошук нових форм, і з'являється відкрите дистанційна освіта (ТДВ), яке в ХХI столітті виконує інтегруючу роль. Відмінною особливістю дистанційного навчання є можливість навчатися в географічно віддаленому від місця навчання пункті. У зручному режимі, на якому цікавить курсі, при відсутності формальних обмежень.

Для ефективної інформаційної підтримки «дистанційних» користувачів представляється доцільним створення у великих бібліотеках вузу спеціального підрозділу вигляді абонемента відділу дистанційної освіти, оснащеного сучасною комп'ютерною і телекомунікаційною технікою і найбільш повними асортиментом документів.

Так як коло інформаційних запитів студентів великий і різноманітний як за тематикою, так і за кількістю документів, тому потрібне оперативне рішення проблеми своєчасного виконання запитів. Тим часом фонди бібліотек будь-якого міста дублюють один одного. Тому сьогодні дуже важливою є підтримка прагнення бібліотек до кооперативної обробки документів, що допоможе уникнути багаторазового введення одного і того ж матеріалу в БД, заощадити час і витрати. Вільний час можна направити на створення повнотекстових БД, на базі якої в перспективі можна організувати абонемент дистанційної освіти по бібліотечно-інформаційного обслуговування студентів.

Сьогодні на традиційні функції вузівської бібліотеки (комплектування, зберігання, обслуговування) накладаються вимоги електронної інформаційно-освітнього середовища, в тому числі необхідність відкритості бібліотеки для її віддалених користувачів.

Одна з актуальних завдань бібліотеки як інформаційного центру, формування та використання фонду електронних видань. Вони, на відміну від друкованих, здатні виконувати одночасно три функції. Це такі функції як: передача інформації, практичні заняття та атестація. Книга ж здатна лише передати інформацію. Зокрема, такий фонд електронних документів буде актуальний для студентів дистанційної форми навчання, так як їх багатофункціональність можлива завдяки інтерактивності і мультимедіа. Все більша кількість користувачів застосовують також нові форми подання знань, відмінні від лінійного тексту у вигляді монографій або статей. Нові типи публікацій можуть поєднувати в собі текст, зображення, звукозаписи, відеозаписи експериментів і т.д.

Посібники та навчально-методичні рекомендації відображають багато в чому пласт унікальної інформації, затребуваний як ніякий інший в рамках навчального процесу. Поряд з багатотиражними електронними освітніми виданнями, фонд бібліотек поповнюється значною кількістю малотиражних, що виготовляються в одиничних екземплярах документами на СD-ROM. Вони містять навчальні та навчально-методичні документи, програми навчальних курсів, наукові документи, рекомендовані навчально-методичні та науково-методичними радами вузів.

Пошук електронних ресурсів з різних напрямків наукової та навчальної діяльності проводиться також і в Інтернеті. Цьому сприяє наявність у бібліотек інтернет-адрес.

В даний час значна частина навчальних засобів для ДО-це переважно електронні видання, розподілені інформаційні ресурси локальних і глобальних мереж. Структура представлення навчального матеріалу набуває нелінійний характер на відміну від традиційного варіанту, де вона може бути або лінійної або концентричної. Таким чином застосування навчально-методичного забезпечення нового покоління, заснованого на засобах ІКТ, створює передумови не тільки для зміни структури навчального матеріалу, а й для реалізації інших дидактичних можливостей освітнього процесу.

Однією з таких можливостей є мобільне навчання як частина відкритого дистанційного навчання. В якості засобів навчання тут використовуються мобільні бездротові пристрої. Мобільне навчання найбільш повно відображає тенденції в освіті сучасної людини, забезпечуючи постійний доступ до інформації в будь-який момент часу, є новим інструментарієм у формуванні людини інформаційного суспільства, нового середовища навчання, незалежної від місця і часу.

Важливе місце в підтримці бібліотекою мобільного освіти займає мобільний підручник, який представляє собою електронну навчальну систему, призначену для:

• використання на бездротових пристроях, що дозволяють вивчати теоретичний матеріал в текстовому і графічному вигляді, переглядати (прослуховувати) аудіовізуальні компоненти;

• виконувати функцію вхідного, поточного та підсумкового контролю знань;

• здійснювати спілкування з викладачем і учнями;

• формувати професійні навички та вміння;

• надавати можливість доступу до інформаційних ресурсів в будь-який час і в будь-якому місці.

Змінюється і роль бібліотекаря - тепер він забезпечує доступ не тільки до окремих документних фондів, а й до знань. Важливою характеристикою професійної бібліотекаря стає вміння користуватися інформацією про те, як здобувати знання і використовувати їх.

Отже, останнє, що хочу сказати, що вузівська бібліотека нового покоління - це базова ланка єдиного інформаційного простору вищого навчального закладу, що розвиваються на основі впровадження телекомунікаційно-комп'ютерних технологій, у тому числі для організації дистанційного мобільного навчання. Такий бібліотеці властиві нові форми функціонування, глобальне впровадження мережевих телекомунікацій, а також форматів зберігання даних, зміна професійного і користувальницького менталітету спільноти бібліотеки.

 



Висновок

 

Бібліотека навчального закладу сьогодні є потужним інформаційно-освітнім центром, в просторі вищої школи є її найважливішим елементом, і має ряд особливостей, що відрізняють її роботу від роботи публічних бібліотек. Вона органічно входить в структуру вузу, які готують фахівців-професіоналів, отже, основний її завданням є забезпечення навчально-виховного процесу.

Але успішне здійснення діяльності вузівської бібліотеки можливе лише при грамотно організованій системі формування бібліотечного фонду, тому що саме цей процес, перш за все, є умовою діяльності будь-якого вузу.

Характерною особливістю бібліотеки вищого навчального закладу є те, що тематика комплектування її фонду переважно визначається переліком вивчаються в даному вузі дисциплін. У зв'язку з цим і перелік тем може бути збудований не в систематичному порядку, як прийнято робити в наукових і публічних бібліотеках, а згрупований в залежності від того, на яких факультетах або міжфакультетних кафедрах викладається дана дисципліна. Таким чином, досягається повний взаємозв'язок з картотекою документозабезпеченості, яка складається за таким же принципом і сам тематичний план комплектування найбільш повно відповідає основній меті бібліотеки вищого навчального закладу забезпеченню навчального процесу. Комплектування електронних ресурсів із зовнішніх джерел для електронної бібліотеки проводиться відповідно до профілю вузу.

В період сучасного розвитку цивілізації різко зростають інформаційні потоки, бурхливо розвиваються інформаційні технології на основі досягнення електроніки та телекомунікацій. Серед багатьох чинників успішного існування та використання в навчальному процесі документно-інформаційноїбази.У вищих навчальних закладах та їх бібліотеках остання розробляється з застосуваннями вищого навчального закладу гіпертекстових і мультимедійних технологій, тому вона, як правило, набуває рис електронної системи навчання. Такі системи називають навчальними веб-матеріалами, вони можуть використовуватися не тільки для денної, заочної та самостійної форм навчання, а також, знаходять широке застосування в дистанційній формі навчання.

Тому, прискорилися темпи створення та накопичення інформації, ускладнення і глобалізація знання зробили необхідним пошук інструментів, що дозволяють забезпечити швидкий та ефективний доступ до цього знання, розсіяному по різних країнах і сховищ. Одним з таких інструментів, ми вважаємо, по праву можна назвати технології електронних бібліотек.

Застосування системного підходу при створенні підходу при створенні навчальної документно-інформаційної бази у вузі дає можливість розширити сферу застосування електронних носіїв інформації і коло потенційних її користувачів.

Також системний підхід дає можливість не тільки орієнтувати документовану інформацію (наприклад, електронне навчальні посібники) на конкретну групу користувачів (сильніше або слабкіше студента), а створювати його таким чином, щоб їй міг користуватися практично кожен. В залежності від потреб та наявних знань, користувачів сам вибирає матеріал для вивчення, його обсяг, технологію навчання. Ці забезпечується індивідуальний підхід, надається можливість кожному користувачеві черпати знання без обмежень.

В ході вивчення організаційної форми подачі інформації індивіду і характеристики змісту або старань відображати сутність інформації в такому документі вдалося більш чіткіше визначити сутність «інформації» в документі.

Використання електронних ресурсів, формування електронних бібліотек змінюють сам принцип інформаційного обслуговування користувачів: звертаючись до системи, вони отримують не тільки посилання на наявний документ, але і сам документ.

Для інформаційного забезпечення віддалених користувачів формується електронна бібліотека, де повний текст документа пов'язаний з електронним каталогом, а при запиті читач отримує як список бібліографічних описів, так і можливість ознайомиться з повним текстом ресурсу, мережевим електронним журналом, сайтом освітньої установи.

На сьогоднішній день на бібліотеки покладена інформаційна підтримка дистанційної освіти та забезпечення доступу до інформаційних ресурсів. Інтеграція системи дистанційної освіти і інформаційних ресурсів, наявних у вузівських бібліотеках, дозволяє студентам, які навчаються дистанційно. Подолати дефіцит доступу до якісної інформації, перш за все, при підготовці курсових і випускних робіт, а також сприяє підвищенню якості навчального процесу в цілому. Мережеві дистанційні технології найбільш перспективні для розширення освітнього простору бібліотеки вищого навчального закладу. Вони активно стимулюють розвиток такої форми інформаційного забезпечення навчального процесу як мережеві електронні бібліотеки.

Як показує в своїх дослідженнях Г.Ю. Кудряшова: «В сучасних умовах бібліотека як елемента вузівської системи, що приймає посильну участь в діяльності вищого навчального закладу, здатна стати в результаті свого випереджаючого розвитку в одній з активних цієї системи» [16; 25].

Погоджуючись з активною роллю бібліотеки всередині вищого навчального закладу, я також вважаю її центральною ланкою, що об'єднує навколо себе всі інші його структурні підрозділи.

Вузівська бібліотека нового покоління - це базова ланка єдиного інформаційного простору ВНЗ, що розвиваються на основі впровадження телекомунікаційних технологій. Така бібліотека зможе не просто забезпечувати необхідною інформацією користувачів, але і стати інформаційним центром, що сприяє формуванню у студентів інформаційної компетентності та підвищенню інтелектуального рівня студентів.

 




Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: