Семантичні аспекти дослідження множинності

У роботах українських вчених, виконаних під керівництвом Л.Г. Акуленко, категорія множинності досліджена в двох основних ракурсах - з точки зору її визначеності (нумеральність) і невизначеності, яка, в свою чергу, представлена, з одного боку, як неозначена множинність, а з іншого, - як оцінка неозначеної кількості, що включає семи неозначено малої і неозначено великий множинності [2, с.4]. О.С.Ахманова вважає, що в поняття множинності входять наступні складові даної категорії: дистрибутивна множина, що означає багато предметів, мислимі окремо; приблизна множина, вживана при неточній вказівці на кількість предметів, явищ; родова множина, що позначає даний рід чи клас предметів; збірна множина, що виражає сукупність однакових предметів.

Поряд з категоріями числа та міри виділяють також категорію злічуваності, категорію сумарності, категорію дробності, категорію величини та інтенсивності, які чітко представлені словотворчими засобами сучасної англійської мови. Е.В. Ігнатьєва виділяє у іменників чотири морфологічних типи кількісних відносин, що розрізняються в плані змісту наступним чином:

) протиставлення конкретної одиничності до необмеженої множинності (table - tables) [27,c.15];

) протиставлення конкретної одиничності різних видів множинності:

а) подвійності - his legs (legs = 2);[27,c.71]

б) конкретної множинності більше двох - the dog's legs (legs = 4); the fly's legs (legs = 6) і т.п.;

в) необмеженої множинності "комплектів" - a large number of men`s eyes [27, c.34];

г) необмеженої множинності "розкомплектованих" предметів - a mass of books [27, c.72];

) форма однини, що виражає абстрактну одиничність і сприймається як неподільний комплекс, і форма множини, що виражає невизначено велику кількість маси або поняття з додатковою семою інтенсивності (water - waters) [27,c.43];

) збірні іменники при реалізації сем "сукупність", "одиничність" і нейтралізації семи "множинність" мають протиставлення: конкретна одиничність "спаяної сукупності" проти необмеженої множинності таких сукупностей. І.Г. Кошова і Ю.А. Дубовський (1980), досліджуючи типологію кількісних відносин, групують їх наступним чином: 1) точну кількість, об'єктивну в своїй основі, представлено значеннями одиничності, подвійності і нумеральності, 2) приблизна кількість, суб'єктивна в своїй основі, може бути великою і малою, 3) абстрактна кількість, об'єктивна в своїй основі, виражена іменником у множині. Н.І. Науменко представляє наступні значення категорії кількісного у мові: чітка і розмита кількість. За визначенням автора, розмитою називається "кількість, передана словом або словосполученням... що відображає більш ніж одне можливе числове значення" [17, с.6].

Вивчивши семантику категорії множинності, описану в роботах вищезгаданих лінгвістів, ми виділяємо наступні її значення: 1) означену множинність, що репрезентує категорії подвійності та плюральності; 2) невизначену множинність, що складається з приблизної, невизначено великої, невизначено малої та збірної множинності.

Явище апроксимації при моделюванні множинності

Поряд з вищезгаданими проявами множинності в англійській мові виділяються кількісно-іменні поєднання з так званими апроксиматорами, що вказують на приблизну кількість. Поняття приблизної кількості повинно співвідноситися з об'єктивною дійсністю, відображаючи, з одного боку, близькість даної кількості до деякої певної кількості, що є фактом реального світу, з іншого боку, приблизність являє собою особливу форму осмислення кількісних відносин і є чисто гносеологічною категорією [14, c.28]. Апроксимація (приблизна номінація) відіграє важливу роль в мовному відображенні світу. В результаті комунікації людина іменує фрагменти дійсності відповідно до наявних у її розпорядженні знань, тому основою найменування не обов'язково слугує чітке уявлення про іменований об'єкті дійсності. Елемент приблизності притаманний самому процесу спілкування, оскільки повсякденне життя не завжди вимагає точного характеризування предмету, в результаті чого людина часто оперує неточними поняттями і категоріями. Таким чином, приблизна номінація як лінгвістичний феномен є вираженням однієї з універсальних семантичних категорій, в основі якої лежить неточний, приблизний спосіб відображення людською свідомістю позамовної дійсності [4, c.3-5].

В межах даного поля найбільш частотними у вживанні приблизного іменування є кількості конкретних об'єктів дійсності, що піддаються рахунку, часові та грошові кількості, просторові, вікові та вагові характеристики [6, c.195-196]. На синтаксичному рівні апроксимація представлена ​​наступною моделлю: Ap + Num + S, де Ap - апроксиматор, Num - числівник, S - іменник. В.В. Бузаров і Е.Г. Линова розглядають апроксиматори, що функціонують у мові як синонімічні виразники інваріантного значення приблизності, як особливий функціонально-семантичний клас слів, омонімічних прислівникам і прийменникам. Найпоширенішим апроксиматором є слово about. Крім цього апроксиматора, існує цілий ряд синонімічних йому слів: nearly, some, almost, (a)round, roughly, approximately та інші, розташовані за ступенем частотності їх вживання в мові.

Отже, у даному розділі ми розглянули прояв категорії множинності на трьох рівнях: на морфологічному; на синтаксичному рівні (випадки граматичнго вираження множини, коли іменник узгоджується з підметом, таким чином позначаючи кількість); на рівні семантики, де ми виділили наступні категорії: 1) означену множинність, що репрезентує категорії подвійності та плюральності; 2) невизначену множинність, що складається з приблизної, невизначено великої, невизначено малої та збірної кількості.

Також, на рівні граматики та семантики, було розглянуте явище апроксимації, котре є лінгвістичним феноменом вираження однієї з універсальних семантичних категорій, що базується на неточному, приблизному відображенні позамовної дійсності у людській свідомості.