Закордонний досвід використання боргових цінних паперів

Світовий ринок боргових цінних паперів успішно розвивається і у 2012р. зріс у 2,2 рази. При цьому ринок розвинутих країн збільшився вдвічі, а країн, що розвиваються - у 5 разів. Однак в абсолютному вираженні розвинуті ринки переважають решту світу в 14,5 рази.

Обсяг заборгованості з цінних паперів по відношенню до ВВП зріс з 80% у 2002р. до 120% у 2011р. До 2012р. зростання заборгованості відбувалось в основному за рахунок державних запозичень, обсяг яких склав близько 30-35% загального ринку боргових інструментів. У подальші роки у зв'язку з виявленою тенденцією скорочення бюджетних дефіцитів і відносного розміру державного боргу у більшості розвинутих країн даний сегмент скорочується. Одночасно збільшується активність приватних емітентів: співвідношення заборгованості з паперів приватних емітентів і ВВП зросло до 50-55% (див. таблицю 3.3 у додатку до розділу 3) [13].

На США, Японію, Німеччину, Великобританію та Італію припадає 77,2% (на США - 45%) всієї світової заборгованості з цінних паперів, а на розвинуті країни в цілому - 94%, тобто домінують промислово розвинуті країни.

Загальний обсяг чистих (нетто) емісій міжнародних боргових паперів у 2012р. зменшився у порівнянні з 2011р. на 6,3%, що зумовлено значними обсягами платежів в погашення існуючої заборгованості. Близько 40% від обсягу залучених ресурсів направлено на погашення [22].

У 2012р. зміцніли позиції долара як валюти емісії міжнародних облігацій. Частка нетто-емісій паперів, номінованих в доларах, становить приблизно 60%. Таким чином, долар є основною валютою позики на міжнародному ринку цінних паперів. Проте розпочата тенденція зміцнення євро по відношенню до долара може посилити роль євро як валюти позики на міжнародних ринках.

На світовому ринку облігацій обертаються два види цінних паперів: іноземні облігації та єврооблігації. Іноземна облігація - це цінний папір, що випущений нерезидентом у національному фінансовому центрі та в національній валюті. Емісія іноземних облігацій регламентується законодавством з цінних паперів країни-емітента, але на практиці їх обіг значною мірою відповідає принципам євроринків.

Випуск вітчизняними компаніями єврооблігацій поки що не став ефективним способом виходу на міжнародні ринки капіталу. Боргові цінні папери, що емітують українські компанії, через їхню невисоку ліквідність та обмежену надійність не дуже популярні на зовнішніх ринках.

Для розміщення облігацій на зовнішніх фондових ринках корпорація має пройти низку процедур, серед яких і кредитний рейтинг. Цінні папери найвищої якості позначають символом А, за ними - папери з рейтингом В, а найнижча інвестиційна якість (надійність) позначена символами С і D.

Такою системою символів для позначення рейтингів облігацій користуються компанії "Moody’s", "Fitch" та "Value Line".

Визначено, що прискорений розвиток світового фінансового ринку та зростання фінансової нестабільності призвели до появи нових тенденцій щодо використання боргових цінних паперів як у розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються, а саме: виникнення значної кількості нових видів боргових цінних паперів; поширення сек’юритизації; скорочення строків обігу корпоративних боргових цінних паперів; прагнення емітентів до оптимізації виплат за борговими цінними паперами та зменшення вартості їх випуску; збільшення системних ризиків внаслідок фінансових інновацій [11].