Екологічні проблеми річки Інгулець

Херсонщина входить до таких гідрологічних областей: правобережна частина, від північної межі до гирла Інгульця, відноситься до Нижньобузько – Дніпровської області, в якій недостатньо водності. Лівобережна частина, на крайній південь правобережної – до Причорноморської області. В області надзвичайно низька водність, що пояснюється посушливістю клімату цієї території та низьким рівнем ґрунтових вод.

Річка Інгулець - остання велика права притока в нижній течії річки Дніпро, яка впадає приблизно за 15 км вище міста Херсона в головну річку - Дніпро. Річка Інгулець несе свої води через с.Микільське, с.Інгулець, с.Калінінське, с. Благодатівка, с. Кар¢єрне, с.Велика Олександрівна,С.Архангельське, с.Іванівка, с.Пригіря Херсонської області, а також через с. Снігурівка (Миколаївської обл.) та села Дніпропетровської області.[1]

Загальна довжина річки 549 км, в межах області – 180 км. Річкова долина терасована, має ширину до 5 км, заплава низька, річище дуже звивисте. Близько 100 км нижньої течії Інгульця знаходиться в підпорі річки Дніпра. Глибина річища до 9 м, на перекатах – до 0,6 м, ширина до 30 – 40 м. Дно річки дрібнозернисте, піщане, місцями глинисте. Річка Інгулець перетинає 4 райони області. Глибина річки вище с. Калінінське не постійна, нижче – рівномірно збільшується і до гирла річка судноплавна. В період будівництва Інгулецької зрошувальної системи дно річища штучно поглиблювалось. В зв’язку з тим що Інгулецька зрошувальна система забирає води більше стоку Інгульця, то в поливний період нижче смт. Снігурівки річище річки служить природним каналом для дніпровських вод.[2]

Хімічний склад вод Інгульця формується під впливом дуже мінералізованих стічних вод підприємств Криворізького залізорудного басейну. За рахунок цих стоків річка відноситься до середньо - і дуже мінералізованих. Кількість солей в різні роки і періоди змінюється від 1,6 – 1,8 до 5,0 – 5,6 г/л, в середньому 3,5 – 4,0 г/л. Тип засолення – хлоридно-натрієвий.

 Найбільшим забрудником Інгульця є території Дніпропетровської області, що розташовані в верхів’ї річки Інгулець.

Враховуючи те, що протягом зими з Криворізького басейну скидаються високо мінералізовані води, в останні роки в перед паливний період проводиться промивання річки Інгулець водою із Карачунівського водосховища. Але незважаючи на це, а також на зміщування вод Інгульця з дніпровською водою, якість води, яка іде на зрошення, дуже низька. Середня мінералізація її за останні 20 років складає 0,6 – 3,6 г/л. [6]

Води річки Інгулець дуже забруднення, як побутовими відходами так і продуктами діяльності промислових підприємств, що використовують воду річки для своїх потреб.

Особливо небезпечні води Інгульця навесні під час паводку, тому в районі ще досі не закінчені роботи по ярах, берегах річки, не розчищена і не поглиблена мала річка Молозяна. Не впроваджується маловодна та водозберігаюча технологія на промислових підприємствах і в сільському господарстві, що спричинює різкий підйом води у річці, та підтоплення (с.Іванівка, с.Архангельське).

Найбільш небезпечними впродовж тривалого періоду для річки були стоки фекальних вод ферм с. Наталино та с. Пригір¢я. (Додаток 2)