Кількісний аналіз кредитного ризику

 

Метод аналогій

 

Для аналізу ризику, яким обтяжена кредитна операція, корисними можуть стати дані про наслідки впливу несприятливих чинників ризику подібних за суттю кредитних операцій, що були виконані раніше. Так на Заході регулярно публікуються коментарі до тенденцій у найважливіших зонах ризику. За цими даними можна зробити певні висновки загального характеру.

При використанні аналогів застосовують бази даних та знань стосовно чинників ризику. Ці бази створюються на матеріалах з літературних джерел, пошукових робіт, а також шляхом опитування фахівців. Отриманні данні обробляють за допомогою кореляційного аналізу на предмет виявлення залежностей та причин з метою врахування потенційного ризику під час нових кредитних операцій.

Слід зазначити, що більшість експертів вважають, що навіть у найпростіших і найвідоміших випадках невдалого кредитування досить важко створити досить вичерпний та реалістичний перелік сценаріїв можливих невдач. Але для більшості можливих невдач та зумовленого ними ризику виведені такі характерні особливості: (№ 8, стор. 33)

· Причини з часом нашаровуються одна на одну, має місце тривалий інкубаційний період їх визрівання;

· Ці невдачі якісно відрізняються між собою;

· Їх ефект проявляється як результат складної суперпозиції ряду негативних причин.    

 

Експертний метод оцінки кредитного ризику

 

Аналіз ситуації, яка склалася в банківській сфері, свідчить, що більшість банків зазнають фінансового краху через надзвичайно ризиковану кредитну політику. Чимало банків мають сьогодні збитки тому, що займалися кредитуванням комерційних структур, котрі будували свій бізнес на інфляційних процесах. За оцінкою експертів, близько половини виданих сум не повертаються клієнтами. Причина цього – в низькому професійному рівні менеджменту комерційних банків, зокрема в тому, що немає науково обгрунтованої методики оцінки кредитоспроможності та ризику неповернення позик і в результаті, вибору клієнтів кредитування, а також у тому, що бракує спеціалістів, компетентних у підготовці і прийнятті рішень про прийнятність та умови кредитування.

Специфіка кредитного ризику полягає в тому, що його дуже важко обчислити за допомогою математичного апарату і виразити в цифрах. Це пояснюється тим, що існує велика кількість факторів, що формують кредитний ризик, і вплив цих факторів можна оцінити лише на логічному рівні, а вираженню математично вони не підлягають. При оцінці ризику часто необхідно оперувати специфічними якісними оцінками, котрі не піддаються формальному описанню та документальному оформленню.

Відомо, що джерелом кредитної інформації є як офіційна звітність клієнта так і неформальні данні. Вони представлені в основному якісними показниками, такими як якість управління та діяльність керівництва фірми, репутація керівників, аж до їх морального обличчя, надійність внутріфірмового контролю, обгрунтованість рішень, що приймаються на фірмі, дотримання закону і договірних зобов’язань, стан платіжної дисципліни, обліку, звітності, перспективи розвитку підприємства та багато іншого.

Є багато методів для визначення впливу окремих факторів на формування кредитного ризику, тобто в принципі можливо оцінити кредитний ризик з окремих сторін, а вивести одну агрегатну оцінку на математичному рівні практично неможливо через те, що фактори впливу мають різну природу. В цьому випадку необхідно використовувати експертний метод оцінки, який базується на опитуванні думок певної кількості фахівців (експертів) з подальшою обробкою отриманих результатів. Цей метод дає можливість об’єднати результати аналізу відокремлених факторів та досвіду експертів із зазначеного питання. 

В практиці провідних банків світу, а в останній час і в практиці вітчизняних, багатьма експертами у вигляді схеми кредитного аналізу застосовується правило шести “Сі” (Додаток 1): Character (характер позичальника), capacity(фінансові можливості), capital (капітал, грошові кошти), collateral (забезпечення), condition (загальноекономічні умови), control (контроль). Кожний з розділів, зазначених вище, характеризує певну сторону діяльність позичальника і може надати необхідну інформацію для складання прогнозів на майбутнє.

Для експертного метода характерний високий рівень суб’єктивізму. Іноді експерти не можуть навіть пояснити чому вони приймають певне рішення, бо процес аналізу при експертному методі знаходиться в більшості випадків у сфері інтуіціїї експерта. Але не зважаючи на це можна визначити основні моменти, яких дотримується більшість експертів в процесі аналізу: (№ 8, стор. 34)

 

Відбір значущих факторів

На цьому етапі експерт формує базу даних, яка може складатися з масивів інформації, що прямо чи опосередковано стосується об’єкту дослідження. До таких масивів може відноситись:

· данні зібрані шляхом використання каналів кредитної інформації про потенційного позичальника (репутація, ступінь відповідальності по відношенню до погашення заборгованості, психологічний портрет керівництва фірми-позичальника, дієздатність та правоздатність фірми);

· дані отримані шляхом математичного аналізу кредитоспроможності позичальника;

· дані отримані шляхом співставленні зі схожими випадками в кредитуванні;

· результати математичного аналізу рівня ризикованості кредитної операції із застосуванням комп’ютерної техніки;

· загальні відомості про стан економіки та певних галузей господарства.

 

Вибір вирішального правила на основі значущих факторів.

Це правило, яким експерт буде користуватися при прийнятті остаточного рішення про рівень ризикованості операції.