Вступ
Розв’язання проблеми збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та поліпшення її якості вимагає радикальних перетворень економічних відносин, прискорення науково-технічного прогресу. Нині вже йде перехід до розвитку агропромислового виробництва на основі різних форм власності і видів діяльності в умовах ринкової економіки.
В економічному розвитку країни сільське господарство відіграє особливе місце. Це одна з основних галузей народного господарства, яка забезпечує виробництво продуктів харчування і є найпершою умовою розвитку суспільства. Продукти сільського господарства і промислові товари, що виробляються із сільськогосподарської сировини, становлять 75% фонду народного споживання.
Провідна роль у розвитку продуктивних сил країни належить галузям промисловості, однак неодмінною умовою економічного прогресу є підвищення ефективності сільського господарства.
Сільське господарство є істотним джерелом нагромадження, воно забезпечує понад 23% загальної суми національного доходу країни.
|
|
Україна аграрна країна. Географічне розташування держави дуже сприятливе для вирощування різних сільськогосподарських культур. Здебільшого на території України вирощують зернобобові, цукрові буряки, технічні культури, плоди, ягоди, виноград та ін.
В Україні цукрові буряки єдине джерело сировини для цукрової промисловості. Коренеплоди культивованих в країні сортів та гібридів цукрових буряків містять 17-18% цукру, а при сприятливих умовах його нагромаджується до 20%. При переробці на цукрових заводах вихід цукру з коренеплодів становить 12-15%. Таким чином, при врожайності цукрових буряків 350-400 ц/га можна одержати по 50-60 ц цукру з 1 га.
Бурякоцукровий комплекс України включає 60 цукрових заводи, виробничі потужності яких забезпечують переробку 130 тис. т коренеплодів цукрових буряків за добу. Основними бурякосійними районами України є Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Полтавська, Тернопільська, Київська, Харківська та Сумська області, які забезпечують близько 70% валового виробництва цукрових буряків. У структурі посівів сільськогосподарських культур цукрові буряки становлять, у деяких регіонах до 15-19% загальної площі посівів. Отож, як бачимо, в Україні є всі умови для розвитку такої галузі сільського господарства - як цукрові буряки.
Отже метою курсової роботи буде аналіз економічної ефективності вирощування цукрових буряків на прикладі СТОВ «Україна» у Вінницькій області.
Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва цукрових буряків
Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва
|
|
економічний буряк цукровий сільськогосподарський
Підвищення ефективності агропромислового виробництва - визначальний фактор економічного розвитку суспільства.
Ефективність виробництва як економічна категорія відображає дію об’єктивних економічних законів, яка виявляється в результаті виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує суспільний корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних її вкладень.
Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів і живої праці. Ефективність виробництва - узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображається у високій результативності живої і уречевленої праці в засобах виробництва.
Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільськогосподарського виробництва включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості продукції вимагає додаткових затрат праці.
Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції і доходу.
По-перше, чим менше праці і ресурсів затрачається на одиницю продукції, тим більше її можна одержати при тих же засобах, та й продукція буде дешевшою. Отже, підвищення ефективності сприяє збільшенню виробництва продукції і повнішому задоволенню потреб населення.
По-друге, ефективність сільськогосподарського виробництва безпосередньо впливає на рівень роздрібних цін на продукти харчування і товари широкого вжитку, виготовлені із сільськогосподарської сировини. Адже рівень цін тісно пов’язаний із суспільно необхідними витратами на виробництво продукції. Підвищення ефективності й зниження собівартості створюють умови для зниження роздрібних цін на ринку.
По-третє, підвищення ефективності виробництва впливає на збільшення доходів та рентабельність сільськогосподарських підприємств. Чим більше вони виробляють і продають продукції, тим дешевше вона їм обходиться, тим вищі їх доходи, тим більше засобів вони можуть виділити для розвитку виробництва, підвищення оплати праці і соціальних умов. Це надзвичайно важливо в умовах вільного підприємництва, яке розвивається за рахунок лише власних коштів.
Оцінкою, сільськогосподарського виробництва є критерій економічної ефективності. Ця ознака пов’язана із збільшенням виробництва споживчих вартостей на основі раціонального використання виробничих ресурсів і підвищення продуктивності праці. Оскільки споживання - кінцева мета виробництва, то лише на цій стадії видно, як ведеться виробництво й настільки воно доцільне. Отож, вихідним критеріям економічної ефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення. Максимізація корисних ефектів на душу населення нерозривно пов’язана із збільшенням обсягів виробництва валової продукції, економією витрат в усіх сферах суспільного виробництва, включаючи і не виробничу
Отже, економічна ефективність сільського господарства проявляється у збільшенні виробництва продукції на душу населення. У сільському господарстві, як і в інших сферах економіки, економічну ефективність слід розглядати в органічному зв’язку з досягненням соціальних результатів, соціального ефекту. Будь-які заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва, необхідно оцінювати не тільки з економічної позиції, а й з урахуванням соціального результату. При цьому велике значення має збереження навколишнього середовища, дотримання рівноваги в природі, що особливо важливо в зв’язку з прискоренням науково-технічного прогресу.