double arrow

Прояви економічної кризи в країнах світу на шпальтах газети «День»


 

У даному підрозділі будуть розглянуті матеріали газети «День», які відображають вплив кризи та її перебіг у різних країнах світу. Треба зазначити, що так чи інакше в аналізі причин кризи газета посилалася на економічну ситуацію в Сполучених Штатах Америки, проте в даному підрозділі ми проаналізуємо окремі матеріали, присвячені виключно подіям за кордоном та співставимо їх з українським перебігом подій.

Так, у розмові з Миколою Сіруком директор секретаріату у міжнародних справах міністерства фінансів Фінляндії Тапіо Мутікайнен зазначає, що прогнози щодо економічного стану Фінляндії є спокійними, оскільки країна є досить підготовленою в фінансовому і загальноекономічному планах. Міністр розповів, що 15 років тому Фінляндія вже пережила важку банківську кризу, з якої винесла важливі уроки та отримала ефективні і конкурентоспроможні банки [61, 1].

У другій частині інтерв’ю Микола Сірук просить у міністра порад для України і, схоже, навмисно замовчує поточний стан справ. Такий виклад матеріалу одразу змушує читача порівнювати антикризові заходи Фінляндії та України. Отже, журналіст, не піднімаючи питання відкрито, на тлі красномовного мовчання про український перебіг подій викликає в українців обурення бездіяльністю уряду.




Дуже цікавою є стаття Наталії Білоусової «Наввипередки в економії», де наводяться дані соціологічного опитування, проведеного компанією Research & Branding Group в березні 2009 року щодо впливу кризи на населення України, Росії та Білорусі. Даний матеріал подає вичерпну інформацію про такі параметри, як рівень дискомфорту населення щодо зниження заробітної плати, вимушеної економії тощо [14, 5]. Найзручніше аналізувати результати опитування, подавши їх у вигляді таблиці.

 

Таблиця 3. Показники впливу кризи на населення України, Росії та Білорусі.

Фактор впливу

Відсоток населення, що страждає від даного фактору, %

  Українці Росіяни Білоруси
Скорочення робочого дня та вимушені відпустки 15 12 12
Необхідність брати гроші в борг 12 12 10
Необхідність надання допомоги родичам і близьким 13 12 12
Невиплата пенсій, бонусів 11 11 11
Скорочення витрат на великі покупки 14 18 14
Звільнення 13 17 8
Підвищення відсоткової ставки за кредитами 4 6 9
Інфляція 91 85 88
Зменшення прибутків 47 40 40
Відмова від товарів та послуг 35 25 25
Затримка заробітної плати 25 21 11
Неможливість зосередитися на своїх обов’язках через зміни 73 58 41
Необхідність заощаджувати, в т.ч.: 67 43 30
- на продуктах харчування 56 30 45
- на одязі та взутті 56 42 39
- на розвагах 43 30 25
- на ліках 28 24 15

 



Проаналізувавши результати дослідження, можна зробити висновок, що найбільше від кризи страждають українці, оскільки за всіма перерахованими факторами Україна демонструє найвищий відсоток постраждалого населення. Виняток становить лише підвищення відсоткових ставок за кредитами, що в свою чергу можна пояснити практично повною відмовою населення від кредитів під впливом попередніх подій у банківському секторі. За даними дослідження цікавим фактом виступає схильність українців до надмірних переживань, пов’язаних з кризовими явищами, на що вказує такий фактор, як неможливість зосередитися на своїх обов’язках, який у нашій країні є найвищим - 73%, що на 15% більше ніж у Росії та на 32% ніж у Білорусі. Загалом, поданий матеріал є надзвичайно інформативним та цікавим для читача, оскільки дає змогу співставити ситуацію у трьох зазначених країнах.

Ще однією країною, перебіг кризи в якій подає газета «День», стала Колумбія. У статті «Кільце кризи навколо Колумбії» Маурісіо Рейна, дослідник у Fedesarrollo, некомерційному фонді, що проводить неупереджені дослідження у сфері економіки, політики та державної служби, розповідає про те, що криза завершила найдовший цикл зростання країни за останні 30 років [49, 2].

За матеріалами статті можна сказати, що Колумбія є досить цікавим об’єктом для спостереження під час економічної кризи. Автор зацікавив читача унікальністю економічного стану Колумбії, проте газета більше не відслідковує стан справ у країні. Лишається незрозумілим, навіщо автор поставив проблему, якщо він не мав наміру її серйозно досліджувати.



Підбиваючи підсумки даного підрозділу, варто відзначити, що об’єкт висвітлення зовнішньоекономічного перебігу кризи обирався досить хаотично. Так, автори піднімають питання подолання економічних криз певними країнами, не плануючи відстежувати подальший перебіг подій. Самі країни обрані за незрозумілим принципом. Наприклад, протягом всього кризового періоду видання не пропонує докладного аналізу економічних подій у США, країні, в якій розпочалася криза; практично не постають об’єктом аналізу і країни Західної Європи. Таким чином, можна зробити висновок, що дана тематика розкрита журналістами газети неповністю, і це є негативним з точки зору задоволення потреб читача.

Аналізуючи всі публікації розділу, можна відзначити деякі суперечливі моменти. Так, журналісти газети піднімають надзвичайно широке коло питань стосовно причин виникнення кризових явищ, діяльності фінансового сектору, роботи основних галузей промисловості в кризовий період і навіть можливостей фінансового підйому за найнесприятливіших умов. Варто також звернути увагу на те, що, на відміну від висвітлення політичних аспектів, перед аналізом економічних подій у газеті переважно подається їх коротка хронологія, що значно полегшує сприйняття інформації читачем.

Щоправда, негативним є той факт, що часто, розпочинаючи висвітлювати певну проблему, журналісти не відстежували всю динаміку розвитку подій протягом кризового періоду. Особливо яскраво такий недолік проявився у висвітленні галузевого зрізу кризи та описанні кризових явищ за кордоном.

Сильною стороною газети є те, що в наявних матеріалах інформація подається ґрунтовно, завжди наводяться коментарі експертів, причому до однієї статті найчастіше додаються кілька протилежних точок зору експертів. Наявність таких коментарів змушує читача аналізувати проблему, співставляти наведені думки та підштовхує його до формування власної точки зору на проблему. Надзвичайно великим плюсом для газети є наявність не просто коментарів, а великої кількості статей, написаних авторитетними експертами спеціально для видання, що одразу підвищує його статус. Додає достовірності й широке використання в матеріалах цифр, посилань на соціологічні та економічні дослідження тощо.

Таким чином, стосовно висвітлення економічного аспекту фінансової кризи газета «День» позиціонує себе переважно як аналітичне видання, подаючи ретельний аналіз подій і точки зору на них журналістів, політиків, економістів та інших експертів.

 








Сейчас читают про: