Можливості фінансового підйому під час світової економічної кризи

Протягом усього кризового періоду журналісти газети «День» намагалися відшукати позитив, підбадьорити читачів і довести, що криза - найкращий час для очищення економіки від слабких підприємств та її подальшої реструктуризації. Саме такий характер носять публікації «Криза як шанс» Оксани Миколюк, «Точка опори» Олексія Савицького, «Про сумне з оптимізмом» Тетяни Мамалиги та ін.

Узагальнюючи переглянуті публікації, можна зробити висновки, що основними позитивними сторонами кризи більшість експертів вважає наступні.

·   Криза є серйозним стимулом для реформ, структурних змін в економіці та суспільстві загалом.

·   Модернізація виробництва, підвищення конкурентоспроможності товарів, поява нових підприємств. На шпальтах газети «День» постійно обстоюється думка про те, що ті компанії, які встигли виявити нагальні потреби суспільства, компанії, менеджери яких знайшли оригінальні та економічні рішення, не лише виживають під час кризи, але й отримують прибутки. Саме таку думку обстоює співробітник аудиторської компанії Baker Tilly Ukraine Олексій Калапуша, наводячи перелік компаній, які виникли під час кризи, а саме: «Проктер енд Гамбл», «Ай Бі ЕМ», «Дженерал Електрик», «Дженерал Моторз», «Майкрософт» та ін. Він також стверджує, що завдання українських менеджерів - не впадати в паніку, а здійснювати активні пошукові рухи [46, 5].

Заради справедливості треба зазначити, що в Україні вже є підприємці, які змогли заробити на кризі. Так, у статті «Неблагородне сімейство» Віталій Княжанський розповідає: «У Львові, наприклад, відкрили кафе під назвою «Антикризова кнайпа». Відповідний урочистий акт супроводжувався обрядом «засівання» несправжніми доларами, що з’явилися в місті Лева з легкої руки судді-посівальника. У меню кафе - дешеві й різноманітні страви, включаючи сухарі під соусом, а також дорогий алкоголь» [29, 5].

·   Очищення економіки від зайвих елементів.

·   Зміни в політичних колах.

·   Виправлення дисбалансу між імпортом та експортом. Більшість експертів визнає можливим покращення балансу за рахунок девальвації гривні. Так, заступник виконавчого директора міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко пояснив: «За рахунок девальвації гривні різниця в торговому сальдо України буде зменшена. Зменшиться імпорт в країну. З погляду економічної теорії це непогано, економіка стане більш конкурентоздатною» [57, 5].

·   Зниження цін на житло й автомобілі.

·   Більш виважене ставлення громадян до кредитів. Практично всі опитані експерти одностайно стверджують, що останніми роками українці споживали більше, ніж виробляли, і рано чи пізно це мало закінчитися кризою. Зменшення прибутків українців та криза у банківській сфері не лише зробили кредити малодоступними, а й відклалися у свідомості більшості споживачів, змушуючи їх набагато обережніше, виваженіше ставитися до отримання кредитів не лише під час, а й після завершення кризи.