Розділ 5. Власний журналістський доробок

 

У журналістському доробку, що подається у складі даної кваліфікаційної роботи, ми вирішили звернутися до жанру статті, оскільки такий жанр є найпоширенішим для газети «День» при висвітленні теми світової економічної кризи. Головним завданням цього журналістського доробку є аналіз найпоширеніших видів шахрайства при пошуку роботи та виділення основних моментів, на які читачу варто звернути увагу при перегляді вакансій. Вибір даної тематики продиктований тим, що в контексті економічної кризи газета «День» неодноразово вдавалася до висвітлення кадрових питань, проте в матеріалах бракувало прагматики та порад, які могли би бути корисними читачеві. На вибір теми також вплинуло і те, що автор статті має власний досвід працевлаштування в умовах кризи, тож знає ситуацію зсередини.

На жаль, економічна криза вдарила по багатьом підприємствам і призвела до значних скорочень штату. Тисячі українців були змушені шукати нову роботу. Такою ситуацією одразу ж скористалися шахраї, які намагалися заробити гроші на «працевлаштуванні» людей. Як виявилося пізніше, найбільше активізуються такі «помічники» саме під час кризи, оскільки вона створює величезний попит на робочі місця. Пересвідчитися в цьому я мала можливість на власному досвіді, оскільки також опинилася на лаві безробітних, щоправда, не через звільнення, а після закінчення ВНЗ.

Незважаючи на кризу, спочатку проблема працевлаштування не викликала занепокоєння: перед очима було стільки газет та сайтів, а там тисячі, та що там, сотні тисяч, мільйони оголошень про роботу! Просто купуй перше-ліпше видання - і ти влаштований. Насправді все виявилося набагато складнішим, і вже на стадії відбору оголошень я почала набивати перші шишки, а все через те, що 40% вакансій були досить сумнівними, а ще 30% - виявилися справжнім «лохотроном». Забігаючи наперед, скажу, що завдяки порадам більш досвідченого друга мені вдалося уникнути матеріальних втрат та великих розчарувань, і за кілька тижнів я навчилася досить непогано орієнтуватися серед складових отієї великої мильної бульбашки - ринку вакансій.

Отже, звертаю увагу на те, що одразу ж повинно викликати у вас занепокоєння.

.   Відсутність конкретних вимог до працівника. Такі оголошення рясніють абстрактними фразами: «усім, хто бажає заробити», «цілеспрямованим, енергійним людям з будь-якою освітою, будь-якого віку» і таке інше. Часом доходить просто до курйозів. Так, мені траплялося оголошення, де «енергійним, цілеспрямованим кар’єристам від 17 до 85 (!) років» пропонувалися шалені заробітки. Уявіть собі такого 85-річного кар’єриста-початківця і сміливо викреслюйте це оголошення!

На відміну від «липового», справжнєоголошення повинно містити конкретні вимоги до працівника: вік, освіту, вміння, навички, досвід роботи, рівень володіння спеціальними програмами тощо. При цьому підкреслюється, що відбір проводиться на конкурсній основі, після анкетування, тестування та співбесіди, вказуються як мінімум контактні телефони та електронна адреса, на яку потрібно надсилати резюме.

.   Надмірно висока зарплатня та практично ідеальні умови праці. Як би дорого ми себе не цінували, необхідно реально дивитися на ситуацію, і якщо середня зарплатня, яка пропонується роботодавцем звичайному бухгалтеру (інженеру, аналітику тощо) складає 2,5-3 тис. грн., навряд чи знайдеться «добрий дядько», який дасть вам 800$. Скоріше за все, це шахрайство, як варіант - ви можете відпрацювати випробний термін і банально «не підійти» на посаду з омріяною зарплатнею. Такий спосіб «економії» відомий давно, і роботодавці не гребують ним під час кризи, адже на випробний термін людей, частіше за все, не оформляють, тож зарплатню можна і не платити (або заплатити третину).

Описаний варіант з високими заробітками може виявитися і мережевим маркетингом. Можливо, це не так вже й погано, але гроші такі ви точно не отримаєте, хіба що через кілька років постійних умовлянь клієнта придбати чергову косметику або харчову добавку. Саме про таке мені щебетали двоє дівчаток, розповідаючи, як чудово у них просуваються справи та скільки вони вже заробили (сидячи в тісному темному офісі).

.   Вам пропонують пройти платне навчання одразу ж на фірмі з гарантованим подальшим працевлаштуванням. Звісно, ваша майбутня зарплатня буде як мінімум у 10 разів перевищувати плату за навчання. Насправді ж саме навчання є абсолютно безглуздим: у моєму випадку пропонували усього за 259$ (яка точність!) придбати комп’ютерну програму, яка навчить мене усіх тонкощів користувача-початківця, що в майбутньому допоможе мені «побудувати свій бізнес в Інтернеті». У процесі «обробки» моєї скромної персони «вчителі» постійно посилалися на загадкові співвідношення («234 на 569», «принцип 41 на 38»), згідно з якими мій майбутній заробіток підіймала вгору якась віртуозно побудована фінансова піраміда. Вживання таємничих співвідношень виглядало настільки безглуздим, що мені ледь вистачило сил, аби не розсміятися в обличчя цим горе-фінансистам.

.   Вам пропонують сплатити певні витрати на працевлаштування. Тут фантазія роботодавців поширюється від оплати відкриття зарплатної картки та оформлення документів до транспортування працівника до місця співбесіди. Перше питання, яке має у вас виникнути: чому «роботодавець» не вирахує ці гроші із вашої майбутньої зарплатні одразу? Пам’ятайте, роботодавець не має жодного права вимагати від вас гроші в обмін на працевлаштування!

.   Робота вдома над певним зразком, товаром або інструментом, який необхідно придбати у компанії та після низки маніпуляцій продати їй же за вдвічі (втричі) більшу суму. Одного разу людям пропонували здійснити вдома близько 70 маніпуляцій над білим порошком, з якого по завершенні роботи мав вийти чудодійний засіб для виведення плям. Пробну партію диво-матеріалу (близько 50 гр.) роздавали безкоштовно, а за результати копіткої праці платили 20$. Після цього окрилені працівники купували порошок мішками - по 5$ за 100 гр. Люди тижнями вовтузилися з довготривалим процесом обробки, а коли приходили до офісу, дізнавалися, що «грубо порушили» технологію на 38 кроці та зіпсували сировину. Вони повторювали спроби доки не знаходили на місці фірми пустий офіс без жодних координат. Згодом з’ясувалося, що диво-порошок був звичайною… сіллю.

Щодо домашньої роботи хочеться наголосити окремо! Будьте уважні, аналізуйте ситуацію і робіть висновки: навряд чи людина може отримувати за некваліфіковану домашню працю (на кшталт набору текстів, майстрування ручок) більше, ніж спеціаліст, який проводить по 8-10 годин на робочому місці.

Пам’ятайте, що ризик роботи вдома значно зростає, якщо:

·         роботодавець стверджує, що вона підходить абсолютно всім;

·         ви зобов'язані залишити заставу;

·         ви маєте виробляти новий або незвичайний продукт;

·         роботодавець не приймає назад видаткові матеріали, навіть якщо їхня якість не постраждала.

.   Необхідно сплатити агентству з працевлаштування. З одного боку, лише частина агентств бере оплату за свої послуги з роботодавця, решта працює або за кошти шукачів роботи, або за рахунок змішаного фінансування. З іншого боку, часто бувають випадки, коли працівники агентств обіцяють розмістити резюме на найкращих сайтах, подати його до найкращих компаній. Однак як тільки людина платить гроші та залишає приміщення агентства, про неї забувають. Нерідкими є випадки, коли агентства дають координати досить привабливих вакансій (звісно, за певну винагороду, яка в середньому становить 100-150 грн.), а коли людина звертається за цими координатами, вакансія виявляється або закритою, або взагалі неіснуючою.

Якщо ви вирішили звернутися по допомогу до агентства, обирайте найбільш відоме, про яке є багато позитивних відгуків. При цьому спочатку зверніться до агентств, за послуги яких сплачують роботодавці. Також за допомогою можна звернутися до державної служби зайнятості.

Отже, саме такими є основні моменти в оголошеннях про роботу, які однозначно мають викликати у вас занепокоєння, але пам’ятайте: людська фантазія безмежна і фантазія шахраїв, на жаль, також. Тому не дивно, що постійно з’являються нові і нові випадки шахрайства, і люди знову і знову втрачають гроші, нерви та час. Тож, щоб не потрапити до лав ошуканих, звертайте увагу на вищезазначені моменти і візьміть собі за правила:

    уважно читати та аналізувати оголошення;

    обов’язково дізнаватися якомога більше про організацію, в якій вам пропонують працювати (можливо, відгуки про неї врятують ваші гроші та нерви);

    ніколи не підписувати жодного документа, доки не прочитали його від першої до останньої літери.

І наостанок хочеться зазначити, що робота в Україні є, навіть під час кризи (в цьому я зрештою переконалась особисто). Можливо, почати вам доведеться з досить середніх умов, але завжди є можливість проявити себе, тож все у ваших руках. Цікавтеся, шукайте і вам обов’язково пощастить!

 

ВИСНОВКИ

Проведений моніторинг номерів газети «День» з серпня 2008 до лютого 2010 року показав, що тема економічної кризи є однією з топових тем, які висвітлює видання. Такий стан речей зумовлений актуальністю обраної тематики, оскільки на розглянутий період припадав пік кризових явищ: тільки в межах даної роботи було розглянуто 88 публікацій. Загальна ж кількість публікацій газети «День», присвячених висвітленню політичних, економічних, соціальних та культурних аспектів економічної кризи сягає близько двох сотень.

Виходячи з особливостей подання матеріалу газетою «День», всі публікації, які описували перебіг економічної кризи 2008-2010 рр., були розділені на три групи: матеріали на політичну, економічну та соціальну тематику.

Зазначимо, що при описанні політичної складової фінансової кризи виданням розглянуто широкий спектр внутрішньо- та зовнішньополітичних проблем країни. Так, серед внутрішньополітичних проблем розглядалися такі, як взаємодія влади в умовах кризи, коливання валютного курсу, антикризові програми влади, а також управління державним сектором економіки. На шпальтах газети «День» велика увага приділялася зовнішній політиці України в умовах економічної кризи, зокрема ситуації з кредитом МВФ, який видання розглядало як інструмент подолання кризових явищ в Україні. Зазначу, що дана тема є однією з найпопулярніших і протягом усього кризового періоду активно висвітлювалася журналістами та експертами.

На мою думку, у висвітленні політичного аспекту економічної кризи газеті потрібно було б подати більше інформаційних жанрів, таких, як замітка або репортаж. Справа в тому, що дуже часто аналітика видання розрахована на те, що читач вже володіє ситуацією і подається аналіз вже вторинної інформації. Непідготовленому читачеві доводиться докладати чималих зусиль, щоб зрозуміти особливості висвітлюваних проблем за відсутності викладу прямої фактології, хронології подій. Таким чином, перш ніж читати матеріали газети «День», читач має бути попередньо підготовленим, поінформованим про всі основні аспекти перебігу кризи, оскільки звичайних новин серед публікацій газети практично немає.

Що ж стосується висвітлення безпосередньо економічних аспектів фінансової кризи, то у видання можна знайти деякі суперечливі моменти. Насамперед це різка зміна позиції щодо стану банків на початку кризи, зокрема «Промінвестбанку», а також те, що фінансовий стан банку не був підданий критиці з боку журналістів. Негативним є й той факт, що розпочинаючи висвітлювати певну проблему на початковій стадії її вирішення, журналісти часто не відстежували всю динаміку розвитку подій протягом кризового періоду. Особливо яскраво такий недолік проявився у висвітленні галузевого зрізу кризи та описанні кризових явищ за кордоном.

В той же час журналісти газети піднімають надзвичайно широке коло питань, що стосуються причин виникнення кризових явищ, діяльності фінансового сектору, роботи основних галузей промисловості в кризовий період і навіть можливостей фінансового підйому за найнесприятливіших умов. Варто також звернути увагу на те, що, на відміну від висвітлення політичних аспектів, перед аналізом економічних подій у газеті переважно подається їх коротка хронологія, що значно полегшує сприйняття інформації читачем.

Сильною стороною газети є й те, що в наявних матеріалах інформація подається ґрунтовно, завжди наводяться коментарі експертів, причому до однієї статті найчастіше додаються кілька протилежних точок зору експертів. Наявність таких коментарів змушує читача аналізувати проблему, співставляти наведені думки та підштовхує його до формування власної точки зору на проблему. Надзвичайно великим плюсом для газети є наявність не просто коментарів, а великої кількості статей, написаних авторитетними експертами спеціально для видання, що одразу підвищує його статус. Додає достовірності й широке використання в матеріалах цифр, посилань на соціологічні та економічні дослідження тощо.

В межах соціальної тематики журналісти газети «День» приділяли найбільше уваги кадровим питанням, висвітлюючи динаміку змін на ринку праці та пропонуючи способи вирішення кадрових проблем. В той же час кадрові питання висвітлювалися газетою більше згори, тобто на макрорівні, тоді як для пересічного українця більш цінними були б конкретні поради щодо поведінки у даній ситуації. До позитивних сторін даного розділу варто віднести наявність статей, що містять прагматичну інформацію щодо способів економії, до яких вдаються пересічні українці. Саме такі статті, на мою думку, мають велику користь для читача, оскільки допомагають йому конкретними порадами та дають можливість віртуально проконсультуватися у визнаних експертів з хвилюючих питань.

Газета «День» виступає в ролі серйозного достовірного джерела економічної інформації. Журналісти видання протягом всієї економічної кризи ретельно вивчали всі її аспекти, тож газета подавала відомості про всі основні події, які так чи інакше могли вплинути на хід кризи. При цьому надзвичайно важливо, що журналісти не обмежувалися офіційними версіями і навіть всупереч їм піднімали важливі проблеми сучасної політичної, економічної дійсності та соціокультурної дійсності. Таким чином, можна зробити висновок, що матеріали, представлені газетою «День» є досить цікавими, вони дозволяють досить глибоко та ретельно розібратися у багатьох аспектах економічної кризи.

БІБЛІОГРАФІЯ

 

Досліджувані матеріали

.   День. - 2008. - №№ 139 - 237.

.   День. - 2009. - №№ 1 - 189.

.   День. - 2010. - №№ 1 - 33.

.   Білоусова Н. Антикризовий закон: необхідно, але не достатньо // День. - 2008. - №199. - С. 5.

.   Білоусова Н. Без реформ не обійтися // День. - 2008. - №203. - С. 5.

.   Білоусова Н. Депозитний «капкан» // День. - 2009. - №40. - С. 5.

7. Білоусова Н. Депозитні «заморозки» // День. - 2008. - №193. - С. 5.

.   Білоусова Н. Економіка потребує гарантій // День. - 2008. - №188. - С. 1.

.   Білоусова Н. Екстремальна економія // День. - 2009. - №40. - С. 5.

.   Білоусова Н. Знову паніка?// День. - 2008. - №193. - С. 5.

11. Білоусова Н. «Кризовий» аукціон держмайна // День. - 2009. - №26. - С. 5.

.   Білоусова Н. Куди буде направлений курсовий вектор // День. - 2009. - №12. - С. 5.

.   Білоусова Н. «Курс» керує країною // День. - 2008. - №205. - С. 5.

14. Білоусова Н. Наввипередки в економії // День. - 2009. - №46. - С. 5.

15. Білоусова Н. Підніжка економіці // День. - 2008. - №211. - С. 1.

16. Білоусова Н. Принцип доміно // День. - 2008. - №184. - С. 5.

17. Білоусова Н. Про економіку нового часу // День. - 2009. - №152. - С. 5.

.   Білоусова Н. Хто нагрів руки на падінні гривні // День. - 2008. - №198. - С. 5-6.

.   Білоусова Н. Хто чи що штовхає гривню вниз? // День. - 2009. - №130. - С. 5.

.   Білоусова Н. Як не проґавити економіку нового часу // День. - 2009. - №215. - С. 5.

21. Гайдай А. Кризу витримали // День. - 2009. - №153. - С. 5.

22. Герасименко В., Рєпа А. «Тахікардія сучасної економіки» - онучка «тюльпанової лихоманки» // День. - 2009. - №198. - С. 5.

23. Дубровик А. Вкладників банків ділять на сорти // День. - 2009. - №208. - С. 5.

24. Жаліло Я. Кризу «в головах» слід лікувати антикризовим мисленням // День. - 2009. - №179. - С. 5.

25. Жаліло Я. Післякризовий період // День. - 2008. - №211. - С. 5.

.   Княжанський В. Без рецептів // День. - 2008. - №222. - С. 5.

.   Княжанський В. Криза як ліки // День. - 2008. - №221. - С. 5-6.

.   Княжанський В. Неблагородне сімейство // День. - 2008. - №234. - С. 5.

.   Княжанський В. «Пасинки» підземелля // День. - 2009. - №92. - С. 1.

30. Княжанський В. Таємний кредит і явний опціон // День. - 2009. - №22. - С. 1.

31. Княжанський В. «Таємниця» кризи перевиробництва // День. - 2009. - №110. - С. 5.

32. Княжанський В. У страху очі завеликі // День. - 2009. - №27. - С. 5-6.

33. Княжанський В. Через кризу - до якості // День. - 2009. - №102. - С. 5.

.   Княжанський В. Чому обвалилась економіка // День. - 2008. - №219. - С. 5.

35. Княжанський В. Що виявив МВФ і чого не побачив // День. - 2009. - №193. - С. 1.

.   Козирєва Т. Чи пробудить криза «слона» // День. - 2009. - №178. - С. 5.

.   Кротова О. Антикризові рекомендації владі // День. - 2009. - №234. - С. 5.

38. Мамалига Т. Безальтернативні депозити // День. - 2009. - №65. - С. 5.

39. Мамалига Т. Інвестиційні ін’єкції // День. - 2009. - №60. - С. 5.

40. Мамалига Т. Мистецтво економити // День. - 2010. - №1. - С. 5.

41. Миколюк О. Економіка і політика // День. - 2009. - №36. - С. 5-6.

42. Миколюк О. Жінки й… фінансова криза // День. - 2008. - №202. - С. 5.

43. Міщишин М. Коли «оживуть» будівельники? // День. - 2008. - №215. - С. 5.

44. Міщишин М. Про що говорило мовчання // День. - 2008. - №208. - С. 1.

.   Міщишин М. Час можливостей // День. - 2009. - №100. - С. 5.

.   Погребняк Л. Експансія на боржників // День. - 2008. - №139. - С. 5.

.   Погребняк Л. У період смути не до марнотратства // День. - 2008. - №219. - С. 5.

.   Рейна М. Кільце кризи навколо Колумбії // День. - 2009. - №67. - С. 2.

49. Решетилова О. Безробіття: загроза чи фантом // День. - 2008. - №205. - С. 1.

50. Решетилова О. Цінуйте топ-менеджерів! Порятунок економіки - у їхніх руках // День. - 2008. - №193. - С. 6.

.   Савицький О. Вітчизняну економіку врятують трудоголіки? // День. - 2009. - №194. - С. 5.

52. Савицький О. Еволюція чи деградація: які наслідки матиме держдопомога приватним підприємствам? // День. - 2009. - №107. - С. 5.

53. Савицький О. Економічна криза в Україні: епізод перший. Що далі // День. - 2008. - №209. - С. 5.

.   Савицький О. З-під матраців в економіку // День. - 2009. - №41. - С. 5.

.   Савицький О. Немає коштів? - Буде бартер! // День. - 2009. - №21. - С. 5.

.   Савицький О. Точка опори // День. - 2008. - №235. - С. 5.

.   Савицький О. Уперед до світової посткризової моделі розвитку // День. - 2010. - №2. - С. 5.

.   Савицький О. Чи виправдана паніка? // День. - 2008. - №176. - С. 5.

59. Савицький О. Які симптоми української кризи // День. - 2008. - №186. - С. 5.

.   Сірук М. Фінський антикризовий рецепт // День. - 2009. - №228. - С. 1.

61. Сугоняко О. Десять міфів про банки // День. - 2009. - №72. - С. 1, 5.

Наукова та навчально-методична література

.   Архипова Н. И., Кульба В. В. Управление в условиях чрезвычайных ситуаций. - М., 1994. - 348 с.

.   Баркеро Кабреро Х. Д. Связи с общественностью в мире финансов. Ключ к успеху. - М.: Дело, 1997. - 236 с.

.   Карпенко В. Журналістика: основи професійної комунікації. - К., 2002. - 348 с.

.   Корконосенко С. Г. Журналистика в мире политики. - СПб., 2004. - 448 с.

.   Лебедева Т. Ю. Паблик рилейшнз. Корпоративная и политическая режиссура. - М., 1999. - 350 с.

.   Майерс Д. Социальная психология. - СПб., 1998. - 248 с.

.   Михайлин І. Л. Основи журналістики. - К., 2003. - 284 с.

.   Моисеев В. А. Журналистика и журналисты. - К., 2002. - 400 с.

.   Ольшевский А. С. Антикризисный PR и консалтинг. - СПб., 2003. - 432 с.

.   Почепцов Г. Г. Информационные войны. - К., 2001. - 576 с.

.   Почепцов Г. Г. Паблик рилейшнз, или как успешно управлять общественным мнением. - М., 1998. - 336 с.

.   Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. - М., 2003. - 656 с.

.   Психология экстремальных ситуаций: Хрестоматия / Сост. А. Е. Тарас, К. В. Сельченок. - Мн., 1999. - 426 с.

.   Селье Г. Когда стресс не приносит горя. - М, 1992. - 278 с.

.   Чумиков А. Н. Креативные технологии "паблик рилейшнз". - Екатеринбург, 1999. - 232 с.

Довідкова література

77. Покальчук О. Закличні звуки срібних труб, або Українські ЗМІ під час кризи //Дзеркало тижня. - 2009. - № 9(737). - С. 8.

78. Половина користувачів Рунету незадоволені висвітленням кризи у ЗМІ: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.publicity.kiev.ua.

.   Сазонова И. Связи с общественностью в кризисных ситуациях: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.i-u.ru/biblio/archive/sazonova

.   Фінансову кризу нагнітають ЗМІ: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: <http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1492326.html>

.   Экономический кризис в Украине (2008-2009): [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: <http://ru.wikipedia.org>

 

ДОДАТКИ

Додаток 1