Ми зібрали установку, схема якої зображена на мал. 2.1. Вигляд нашої установки зображений на мал. 2.2. і мал. 2.3.
Мал. 2.2.
Мал. 2.3.
Для кращого заточування голки потрібно, щоб на катоді іони натрію осідали так, щоб утворювався щільний шар. А для утворення щільного шару слід користуватися таким струмом, який не перевищує 0,05А на 1см2 поверхні катоду. В нашому випадку потрібно використовувати струм, силою приблизно в 1А.
Оскільки у нашій електролітичній ванні 5% NaCl, то при проходженні струму іони Na+ рухаються до нашого мідного електроду, а іони Cl- - до голки, вириваючи іони з її металу. Оскільки в голці, на кінчику (бо ми запихаємо в електроліт не усю голку, а лише її кінчик) залишається менше іонів, то і товщина голки зменшується. І в сфері на кінчику голки, яку видно під мікроскопом, зменшується діаметр до тих пір, поки його зовсім стає не видно.
Та до повного заточення ми не дійшли, бо в такому випадку потрібно було б чекати досить довгий час. А, оскільки в нас часу було не так-то й багато, то заточення голки було не досить серйозним.
|
|
Для заточення голок електрохімічною обробкою ми витратили приблизно 30 хв. А для точнішого результату заточення ми проводили експеримент три рази. Результат заточення голки протягом приблизно 30 хв показано на мал. 2.3.
А) Б)
Мал. 2.3.
А) До обробки; Б) Після обробки.
Висновок
Працюючи над даною курсовою роботою, ми дійшли таких висновків:
. Існує багато методів обробки матеріалів, та для більш кращої обробки, тобто обробки порядку мікронів, використовують зазвичай електрофізичні та електрохімічні методи.
2. Будь-яка «гостра» необроблена річ (голка, бритва) під мікроскопом є не досить загостреною, а на її кінці розташована сфера з деяким радіусом.
. Одним з методів заточення голки є метод розмірної електрохімічної обробки, в якому використовується таке явище, як електроліз. Це означає, що при проходженні струму, відбувається заточення голки за допомогою іонів.
. Заточення голки, використовуючи електролітичну ванну з 5% кухонною сіллю NaCl та струм із силою 1А, досить непогано видно, витративши на нього 30 хв.
Список використаних джерел
1. Гусєв А.П. Основи технологій виробництва і ремонт автомобілів. Технологічні основи машинобудування / Анатолій Павлович Гусєв - Луцьк: Луцький національний технічний університет, 2010 - 452 с.
2. Електрохімічна розмірна обробка
. Електрохімічні методи обробки. Ультразвукова обробка
. Еоектрофізичні і електрохімічні методи обробки
5. Карташев В.А. Математическая модель процесса электрохимической заточки иглы туннельного микроскопа / В.А. Карташев, В.В. Карташев - Москва: Институт прикладной математики им. М.В. Келдыша РАН, 2007 - 11 с.
|
|
. Технологічні процеси електрофізичної та електрохімічної обробки
. Острое острие.
. Бірюков Б.Н. Електрофізичні та електрохімічні методи розмірної обробки. / Б.Н. Бірюков - М.: Машинобудування, 1981.
. Мороз І.І. Електрохімічна обробка металів. / І.І. Мороз - М.: Машинобудування, 1969.
10. Петруха П.Г. Технологія обробки конструкційних матеріалів. / Под ред. П. Г. Петрухи - М: Вища школа, 1991.
. Попив Л.Я. Електрофізична та електрохімічна обробка матеріалів. / Л.Я. Попив. - Довідник. 2-е вид. доп. і перероб. - М.: Машинобудування, 1982.