Електрохімічні методи обробки

Тепер розглянемо більш детальніше методи електрохімічної обробки матеріалів.

Методи електрохімічної обробки матеріалів засновані на хімічних процесах, що виникають у результаті проходження електричного струму через ланцюг, утворений провідниками (електродами) і рідиною,що знаходиться між ними (електролітом). [6]

Електрохімічні методи обробки засновані на законах анодного розчинення при електролізі. При проходженні постійного електричного струму через електроліт на поверхні заготовки, включеної в електричний ланцюг і яка є анодом, відбуваються хімічні реакції і поверхневий шар металу перетворюється в хімічну сполуку. [3]

Електрохімічне розчинення металів включає в себе дві основні групи процесів: примусове розчинення за рахунок зовнішнього струму (Анодне розчинення) і мимовільне розчинення в результаті хімічного взаємодії з навколишнім середовищем (корозійне руйнування). [3]

Особливості електрохімічної розмірної обробки: [9]

· продуктивність обробки досягає 50 000 мм³/хв. і вище;

·   чистота обробленої поверхні звичайно знаходиться в межах 2.5...0.63;

·   відсутність електрода інструмента;

·   із збільшенням продуктивності підвищуються чистота поверхні і точність обробки;

·   необхідність очищення електроліту;

·   необхідність видалення водню з робочої камери (при видаленні 1 кг сталі виділяється біля 0.5м3 водню);

·   висока енергоємність процесу (1000 а.ч на 1 кг знятого металу).

За технологічними можливостями електрохімічні методи обробки поділяють на поверхневі і розмірні.

Поверхнева електрохімічна обробка

Практичне використання електрохімічних методів почалося з 30-х рр. 19 ст (гальваностегія і гальванопластика). Перший патент на електролітичне полірування був виданий в 1910 Е. І. Шпітальському <http://vseslova.com.ua/word/%D0%A8%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87-123301u>. Суть методу полягає в тому, що під дією електричного струму в електроліті відбувається розчинення матеріалу анода (анодне розчинення), причому найшвидше розчиняються виступаючі частини поверхні, що приводить до її вирівнювання. При цьому матеріал знімається зі всієї поверхні, на відміну від механічного полірування, де знімаються лише найбільш виступаючі частини. Електролітичне полірування дозволяє отримати поверхні вельми малої шорсткості. Важлива відмінність від механічного полірування - відсутність яких-небудь змін в структурі оброблюваного матеріалу. [11]