Будівля і функції експертної системи

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ Й УТВОРЕННЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ “КПИ”

Реферат за фахом: Технологія приладобудування

По темі: Експертні системи в дослідженнях умов і методів обробки нових матеріалів

ПЛАН

 

ВСТУП

1 ЕКСПЕРТНІ СИСТЕМИ – ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

1.1Будівля і функції експертної системи

1.2Порівняння експертних систем – звичайна обробка інформації

2 ПРИДБАННЯ ЗНАНЬ

2.1 Організація і підготовка

2.2 Збирання знань

3 СПОСІБ ОДЕРЖАННЯ ЗНАНЬ

3.1 Загальні зауваження

3.2 Спосіб самостійного прийому

3.3 Спосіб звичайного прийому

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

 

ВСТУП

 

Все чіткіше виявляється, що головний шлях для великого підвищення продуктивності робіт у майбутньому складається в широкому використанні і розширеному застосуванні ключових технологій на виробництві.[1]

Автоматизація, тобто передача робочих функцій людей машинам, виконується в двох основних формах. Автоматизація речовинна й енергетично перетвореної людської діяльності веде до нових форм виробництва і збільшує можливості людини.

Масове впровадження техніки розумової діяльності збільшує вже в неоціненному розмірі розумову потужність людей, при цьому ставати усе ясніше, що машини людей приймають не тільки розумову досвідчену роботу, але також скоряють творчі функції в усі кращій якості. Системи штучного інтелекту збагачують і формують крок за кроком наш робочий світ. експертних систем у чималому ступені залежить від кв.

Успіх у практичному застосуванні кваліфікованої підготовки. Розвиток систем штучного інтелекту – це об'єктивна необхідність, примус до їхнього розвитку і подальшого удосконалення визначається, в основному, суспільною необхідністю розвитку виробничих сил.

 

ЕКСПЕРТНІ СИСТЕМИ – ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Будівля і функції експертної системи

Початком усіх міркувань про будівлю і спосіб дії експертних систем є проектований вступ для рішення завдань, обробка яких вимагає спеціальних чи знань, іншими словами, експертних знань.[2]

Варто помітити: експертна система в стані представити великі бази знань (також з невизначеними чи неоднорідними знаннями), обробити і представити результати користувачу як рішення проблеми, ґрунтуватися на вимогах і оцінювати.

У літературі знаходять зараз велике число спроб застосування експертних систем. Але вони не відповідають усім вимогам формально задовільного визначення. Так, пропонується наступне:

“Експертні системи – це базуються на знаннях системи, що призначені для обробки проблем у спеціальних точно визначених областях і здатності яких повинні відповідати при цьому їх людським експертам у своїй спеціальності.

Такі системи повинні могти представити велику кількість знань, неоднорідних і невизначених знань, вузько обмеженої області в проблемно придатному способі, а також виводити з таких знань призначеними методами основні наслідки і робити в такий спосіб нові знання, як і видавати в зрозумілій формі на запит користувача, пояснювати й оцінювати.”

Для дуже сильно формализированных досліджень експертну систему варто визначати як:

“Експертні системи – це базуються на знаннях системи, що:

1. (найбільш велика група) намагаються представити велике число знань (у залежності від обставин неоднорідні і невизначені) вузько обмеженого використання в проблемно придатному способі,

2. допомагають активізувати ці знання (здобувати і змінювати);

3. роблять з таких знань (більше евристичними методами) ключові висновки, разом з тим роблять нові знання і надають, пояснюючи (і, якщо необхідно, оцінюючи) на запити користувача нові знання”.

Якщо оцінювати багато спроб опису, що зараз пропонує література, то можна скласти наступні вимоги, пропоновані до експертних систем:

- здатність до рішення проблем / виконання инференции, як ядро надання знань, тобто до одержання нових знань із уже зроблених чи виразно зібраних знань,

- здатність до пояснення й оцінки,

- зручні для користувача, комфортабельні діалогові можливості із системою,

- відношення застосувань (застосування для спеціальних, досить складних завдань, до рішення яких вимагаються спеціальні знання),

- здатність до придбання знань.

Саме собою розуміється кожний з цих ознак не повинний бути в чи наявності бути цілком яскраво вираженим. Вирішальним для судження, чи йде мова про експертну чи систему тільки про програму користувача з місцем вставки діалогу, не повинний бути інтелект, з яким система розроблялася, але із самостійно зазначеними системою роботами. Необхідна основна вимога – це база знань, у якій знання в елементарній єдності залишається модульно розділеним і мається в розпорядженні для цілеспрямованої обробки.[3]

З вище сказаного можна зробити тільки основну структуру.

При практичному перетворенні теоретичних принципів базірующихся на знаннях і обробні знання системи в експертних системах з'являються різні шляхи; експертні системи мають у залежності від конкретної області застосування також різноманітні форми виконання. Разом це, тем, визначені функції, що, прежде, складені на малюнку 1.1.

 

Рис. 1.1. показує найважливіші компоненти з їхніми зв'язками.

Розглядається як відбувається модульне конструювання. Показано п'ять найважливіших базисних модулів:

- база знань, вона містить усі необхідні змісти знань спеціальності і представляє основу для роботи модулів, що залишилися,

- модуль пояснення, він служить для документування реалізованих кроків рішень і обґрунтовує модулем рішення проблем розроблювальні рішення,

- модуль рішення проблем, він служить для обробки поставлених користувачем завдань,

- модель придбання знань, він служить для допомоги при побудові бази знань (придбання знань),

- діалоговий модуль, він реалізує діалог з користувачем.

За допомогою цих моделей проводяться основні функції представлення, маніпулювання, одержання знань, документування і діалогу.[4]

Для кращого розуміння потрібно коротко роз'яснити функції базисного модуля:

1. База знань.

База знань складається з бази фактів, правил і процедур. У базі знань кодується експертне знання формальне у визначених придатних комп'ютеру формах. Це може бути: опис, визначення, числа, співвідношення, правила рішень, обмеження, характеристики, гіпотези, сумнівні факти, невизначені знання.

2. Модуль рішення проблем.

Модуль рішення проблем повинний обробити поставлені користувачем запити. Крім алгоритмів для інтерпретації запиту, він складається з алгоритмів, що представляють автоматизацію людського способу рішень проблем. Ці алгоритми застосовують для бази знань. Є: спосіб рішень, спосіб пошуку, спосіб опису. Модуль рішення проблем і база знань утворюють разом стрижень експертної системи.

3. Модуль діалогу.

Цей модуль реалізує ефективну людину-комп'ютер комунікацію в оптимально придатній для спеціальної області застосування у формі (наприклад, графіка, зв'язок сенсорів, естественноязычный інтерфейс). Щоб могло бути задовольняючим різним вимогам цього модуля, повинні бути гнучко, комфортабельно і просто використані його можливості.

4. Модуль одержання.

Цей модуль має завдання ефективне підтримувати структуру і модифікацію бази знань, щоб зберігати постійну актуальність знань.

5. Модуль пояснення.

Модуль пояснення повинний фіксувати хід процесів рішень проблем і роз'ясняти при вимозі користувача знайдене рішення. При цьому використовуються наступні можливості:

- протоколювання знань, це було використано для рішення,

- роз'яснення алгоритмів, використовуваних при рішенні проблем,

- роз'яснення понять.

З цими домовленостями і роз'ясненнями приводилося у виконання перетворення теоретичних підходів базування знань і обробки знань моделі експертної системи.