Методи розробки фінансової стратегії підприємства

 

Реалізація ефективної фінансової стратегії неможлива без формування адекватного набору методів та інструментів, які будуть максимально повно відповідати ключовим характеристикам самого підприємства, специфіці сфери його функціонування та сформованим цілям, а тому необхідно провести ґрунтовний аналіз основних сучасних методів формування фінансової стратегії.

Одним із важливих методів стратегічного управління є моделювання. Варто зазначити, що фінансова модель - це точне математичне описання економічного процесу, тобто опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища за допомогою математичних символів та прийомів. До моделі включаються лише ключові параметри. Одним із основних аспектів у процесі побудови фінансової моделі є визначення періоду планування, оскільки економічні закономірності є досить мінливими, а тому можуть помітно варіюватися на протязі значного періоду часу. Крім того, необхідно пам’ятати, що набір вихідних даних для моделі має бути однорідним. Саме тому, з урахування зазначених специфічних особливостей, найбільш оптимальною інформаційною базу для моделі є використання річних звітів підприємства з останні 5 років, що дасть можливість отримати найбільш об’єктивні вихідні результати у процесі моделювання.

Варто зауважити, що побудова фінансової моделі та відбір значимих параметрів є досить трудомістким та відповідальним видом роботи, оскільки від правильності та адекватно інформаційного масиву та, як наслідок, результатів моделювання залежить ефективність функціонування підприємства в майбутньому. Саме тому, при розробці фінансової моделі необхідно враховувати наступні принципи, які забезпечують отримання найбільш позитивних результатів, а саме:

-  достовірність вихідних даних та припущень;

-  можливість удосконалення моделі;

-  інтегративний характер фінансової моделі, тобто врахування у процесі розробки не окремого аспекту фінансової діяльності організації, а комплексу характеристик, таких яких інвестиційна діяльність, дивідендна та облікова політика та ін., які значно корелюють зі зміною результативності функціонування підприємства;

-  гнучкість та зрозумілість моделі.

Справедливо зазначити, що навіть врахування усіх зазначених вище характеристик не забезпечує відсутність різного роду похибок та помилок. Така ситуація пояснюється тим, що жодна модель не може врахувати дії абсолютно всіх зовнішніх та внутрішніх факторів, саме тому процес моделювання є не статичним, а динамічним і безперервним, у ході якого виявляються недоліки моделі та здійснюється її коригування. Таким чином, даний метод розробки фінансової стратегії є досить ефективним, однак лише за умови виваженого та продуманого підходу до нього процесу [36].

Широкого поширення у системі методів розробки фінансової стратегії набув підхід до позиціювання підприємства у матриці, сформованої за певними критеріями. Так, матриця фінансових стратегій дозволяє не тільки охарактеризувати поточну фінансову ситуацію, але і спрогнозувати її зміни з урахуванням важливих показників діяльності суб’єкта. На сьогоднішній день найбільш популярною методикою у рамках даного підходу є побудова матриці, розробленої французькими вченими Ж. Франшоном та І. Романе, яка базується на розрахунку трьох показників: результату господарської діяльності, результату фінансової діяльності та результату фінансово-господарської діяльності (табл.1.4).

 

Таблиця 1.4 - Матриця фінансової стратегії

	РФД << 0	РФД ≈ 0	РФД >>0
РГД >>0	1. Батько сімейства РФГД ≈ 0	4. Рантьє РФГД > 0	8. Холдинг РФГД >>0
РГД ≈ 0	7. Епізодичний дефіцит РФГД < 0	2. Стійка рівновага РФГД ≈ 0	5. Атака РФГД > 0
РГД << 0	9. Криза РФГД << 0	6. Дилема РФГД < 0	3. Нестійка рівновага РФГД ≈ 0

 

Кожний сектор матриці має свою унікальну назву і характеристику, що визначає подальшу перспективи розвитку підприємства. Загалом варто зауважити, що квадрати 1, 2 і 3 (головна діагональ матриці) є зоною рівноваги. Над діагоналлю (квадрати 4, 5,8) знаходиться зона успіху, яка характеризується позитивним значенням показників, що свідчить про створення ліквідних засобів і мінімальний рівень фінансового ризику. Під діагоналлю (квадрати 7, 6,9) знаходиться зона дефіциту, яка відображає споживання ліквідних засобів та негативні значення показників [48].

Результат господарської діяльності (РГД) характеризує рівень ліквідності підприємства, розрахований на основі залишку суми грошових коштів після фінансування його витрат.

Даний показник розраховується за формулою (1.1):

 

 (1.1)

 

де БРЕІ - брутто-результат експлуатації інвестицій;

∆ФЕП - зміни фінансово-експлуатаційних потреб;

ВІ - виробничі інвестиції;

ЗПМ - звичайний продаж майна.

Результат фінансової діяльності (РФД) відображає фінансову політику підприємства. У процесі розрахунку даного параметра необхідно враховувати лише рух фінансових потоків.

Вирішальне значення для визначення знаку РФД має напрям зміни обсягу позикових коштів. Розрахунок значення РФД здійснюється за формулою (1.2):

 

 (1.2)

 

де ∆ПК - зміни позикових коштів;

ФВПК - фінансові витрати за позиковими коштами;

ПНП - податок на прибуток;

Д - дивіденди;

ДВФД - інші доходи і витрати фінансової діяльності.

Так, брутто-результат експлуатації інвестицій розраховується за формулою (1.3):

 

 (1.3)

 

де БРЕІ - брутто-результат експлуатації інвестицій;

ЧД - чистий дохід від реалізації продукції;

ГП - готова продукція;

НВ - незавершене виробництво;

МЗ - матеріальні затрати;

ВОП - витрати на оплату праці;

ВСЗ - відрахування на соціальні заходи.

Зміна обсягу фінансово-економічних потреб відповідає зміні обсягу чистого оборотного капіталу (показника, який розраховується при аналізі рівня ліквідності підприємства). Виробничі інвестиції та звичайний продаж майна відображені у звітності як придбання та продаж необоротних активів відповідно.

Результат фінансово-господарської діяльності (РФГД) підприємства розраховується як сума приведених у формулах (1.1) та (1.2) показників. Даний параметр показує величину і динаміку грошових коштів підприємства після здійснення всього комплексу інвестиційно-виробничої та фінансової діяльності підприємства. Залежно від значень, які набуває кожен із трьох описаних вище індикаторів, підприємство опиняється у певному квадраті матриці, наведеної у таблиці 1.4.

Окрім матричного методу, на сьогоднішній день все більшого значення у системі стратегічного управління набуває збалансована система показників (ЗСП), розроблена професором Гарвардського університету Робертом Капланом та консультантом доктором Девідом Нортоном [25], адже саме дана методика має комплексний характер у зв’язку з тим, що оцінка та коригування фінансової стратегії з використанням ЗСП відбувається з урахуванням впливу на результативність компанії також і нефінансових показників, виражених у таких проекція як бізнес-процеси, клієнтура, ріст і розвиток, що запобігає виникненню надмірної фіксації підприємства на значеннях лише фінансових індикаторів. Однак варто зазначити, що попри наявність додаткових секторів, ЗСП не заміняє систему фінансових показників, а є лише її логічний та об’єктивним доповненням, саме тому дана методика може цілком виправдано відноситися до інструментарію розбудови власне фінансової компоненти системи стратегічного управління компанією.

У рамках стратегічного контексту ЗСП є одним з найбільш дієвих сучасних засобів деталізації стратегії підприємств та доведення конкретних параметрів стратегічних цілей до співробітників різних ієрархічних рівнів. Таким чином, підсумовуючи усі позитивні аспекти даної концепції, можна зазначити, що вона дає можливість:

-  отримати інформацію про комплексний стан суб’єкта господарювання на визначений момент часу, виявити недоліки його діяльності та оперативно відреагувати на деструктивний вплив зовнішніх факторів, використовуючи як базу для прийняття управлінських рішень набір ключових індикаторів;

-  оцінити ефективність обраної стратегії та відслідкувати хід її реалізації;

-  налагодити діалог вищого керівництва компанії з менеджерами ієрархічно нижчого рівня;

-  уникнути ефекту субоптимізації, тобто досягнення запланованого значення цільових показників однієї проекції через ефективність іншої;

-  отримати чітку інформацію про процес формування вартості підприємства та його фінансових результатів у контексті існуючих причинно-наслідкових зв’язків фінансової проекції з компонентами клієнтури, внутрішніх бізнес-процесів та навчання і зростання тощо.

Таким чином, ЗСП є однією з найбільш оптимальних методик стратегічного управління і дозволяє усунути значний перелік недоліків, притаманних іншим концепціям. Місце та значення ЗСП у контексті процесу реалізації фінансової стратегії підприємства відображено на рисунку 1.5.

Варто зауважити, що традиційно у процесі формування та реалізації фінансової стратегії підприємства, застосовується досить широкий набір аналітичних інструментів (моделі, матриці, плани, бюджети), які допомагають передбачити та спланувати вектор розвитку організації у найближчій перспективі. Однак, такий підхід ефективним та виправданим лише в умовах високого рівня стабільності середовища функціонування компанії. Однак, українська економіка є досить непередбачуваною, саме тому необхідно доповнити традиційних набір методів та інструментів розробки і реалізації фінансової стратегії рядом механізмів, які є ефективними навіть в умовах невизначеності. Ключовими методами у цьому наборі є сценарний підхід та теорія ігор.

 

Рисунок 1.5 - Збалансована система показників як метод стратегічного фінансового управління

 

Варто зауважити, що традиційно у процесі формування та реалізації фінансової стратегії підприємства, застосовується досить широкий набір аналітичних інструментів (моделі, матриці, плани, бюджети), які допомагають передбачити та спланувати вектор розвитку організації у найближчій перспективі. Однак, такий підхід ефективним та виправданим лише в умовах високого рівня стабільності середовища функціонування компанії. Однак, українська економіка є досить непередбачуваною, саме тому необхідно доповнити традиційних набір методів та інструментів розробки і реалізації фінансової стратегії рядом механізмів, які є ефективними навіть в умовах невизначеності. Ключовими методами у цьому наборі є сценарний підхід та теорія ігор.

Отже, метод сценаріїв полягає у створенні і вивченні сценаріїв найважливіших для підприємства процесів, а також побудові на цій основі аналітичних даних, необхідних для подальшої реалізації заходів стратегічного управління. Сценарій включає характеристику факторів і подій, що забезпечують досягнення цілей і прогнозного стану підприємства, а також розгляд можливих наслідків для організації. До найбільш загальних підходів у рамках цього методу можна віднести виділення трьох основних видів сценарії: оптимістичний, песимістичний (комплекс факторів, які відображають найбільш негативний варіант розвитку подій) та реалістичний (як правило, займає проміжне положення між першим та другим). Узагальнюючи дослідження даного інструменту формування фінансової стратегії варто зазначити, що при розробці сценаріїв описуються якісні характеристики об’єкта, що дозволяє не упустити деталі, які неможливо врахувати у формальній моделі [31].

Не менш ефективним методом стратегічного управління в умовах невизначеності є застосування теорії ігор, розробленої Джоном фон Нейманом та Оскаром Моргенштерном. Автори концепції виділяють два типи ігор: засновані, на певних правилах та без правил. Перший тип ігор базується на допущенні, що будь-яка дія провокує певну реакцію, а тому завданням підприємства є дослідити можливі реакції усіх зацікавлених осіб на максимально можливу перспективу. Наступним кроком є визначення та реалізацію того розвитку подій, який приведе до досягнення поставленої цілі. Другий тип ігор передбачає існування принципу, за яким суб’єкт не може отримати від гри більше, ніж він у неї вклав. Варто розуміти, що кожен учасник гри має свою цінність, оскільки формує додану вартість, проте базовий суб’єкт не може отримати від гри більше за свою частку доданої вартості. Обидва типи ігор об’єднує ключовий принцип, який передбачає необхідність алоцентризму, тобто здатності сконцентрувати увагу не інших учасниках гри. Попри те, що використання механізму теорії ігор не можна вважати інструментом формування виключно фінансової стратегії, однак дана методика дозволяє досягти головної стратегічної фінансової мети - максимізації вартості бізнесу. І хоча алгоритм застосування цього методу передбачає врахування значно ширшого, ніж виключно фінансова сфера набору параметрів, але його висока результативність виправдовує зусилля, витрачені на збір необхідної інформації.

Дослідивши специфіку застосування основних методів формування фінансової стратегії, доцільно розглянути альтернативні підходи до цього процесу відомі економічні науці (рис.1.6).

 

Рисунок 1.6 - Альтернативні підходи до розробки фінансової стратегії

 

Формування фінансової стратегії на основі натхнення є результатом недостатності інформаційного забезпечення та недосконалості теоретичних знань про ключові економічні закономірності і підходи до управління, однак викликана необхідністю здійснення такої роботи, а тому розробляється на основі досвіду та інтуїції відповідальних осіб.

Здоровий глузд є джерелом фінансової стратегії, коли менеджери організації мають чітко сформовані уявлення про напрямок розвитку підприємства та природу необхідних трансформацій, однак не володіють достатнім уявлення про прикладний інструментарій реалізації цих заходів. У такому випадку застосовуються метод аналогій, експертних оцінок, коригування реалізованих аспектів з урахуванням виявлених помилок.

Метод компромісу передбачає наявність ґрунтовних теоретичних знань у відповідальних за процес розробки осіб, однак відсутність серед них єдиного бачення вектору розвитку компанії, що призводить до виникнення дискусійних питань, у ході обговорення яких відбувається формування уніфікованої компромісної фінансової стратегії.

Чіткий розрахунок та виважений план при розробці фінансової стратегії є свідченням високої культури менеджменту, який надає перевагу науково значимим методам, а саме: системному аналізу, математичному моделюванню, прогностичному плануванню та ін. [23].

Таким чином, можна відзначити, що залежно від масиву наявної на початкових етапах розробки фінансової стратегії інформації, рівня кваліфікації топ-менеджерів, цілей та можливостей компанії, а також рівня прогнозованості змін зовнішнього середовища, спеціалістам у сфері стратегічного фінансового управління може бути обрано для розбудови фінансової стратегії як конкретний описаний вище метод, так і їх сукупність.

Узагальнюючи теоретичні положення у сфері формування та реалізації фінансової стратегії можна зробити висновки про те, що дана категорія є комплексною та багатоаспектною, а тому пов’язана з різними сферами діяльності підприємства, що обумовлює центральне місце фінансової стратегії у системі функціональних стратегій як системи матеріального забезпечення стратегічних трансформацій інших функціональних підрозділів.

Варто також зауважити, що формування та реалізація фінансової стратегії є складним та поступовим процесом, що алгоритм якого передбачає наявність наступних етапів: комплексний аналіз потенціалу та середовища; розробка стратегічних фінансових цілей; формування альтернатив та вибір оптимального варіанту; моніторинг реалізації, коригування та оцінка результативності розроблених заходів. У ході реалізації фінансового стратегії особливі місце займає вибір оптимального інструментарію, на основі якого буде здійснюватися цей процес. Складністю такого вибору є наявність низки підходів, які мають свої позитивні та негативні аспекти, однак вимагають акумуляції значного обсягу інформації та високого рівня кваліфікації відповідального персоналу. Таким чином, подальші дослідження мають бути спрямовані на пошук найбільш адекватного та адаптованого до національних умов механізму фінансової стратегії, який дасть можливість отримати об’єктивні висновки та розробити досяжні стратегічні фінансові цілі і повністю їх реалізувати.

Розділ 2. Аналіз фінансової стратегії ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"

 

2.1 Загальна характеристика ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"

 

Свою діяльність Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе почало в 1896 році на кошти місцевих цукрозаводчиків і бельгійських інвесторів Сумських машинобудівних майстерень. У лютому 1994 р. об’єднання шляхом корпоратизації перетворене у відкрите акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе". На момент створення акціонерного товариства його єдиним засновником була держава в особі Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України. Наразі акціонерами товариства є фізичні та юридичні особи, які набули право власності на акції товариства у процесі приватизації та на вторинному ринку цінних паперів.

Сьогодні ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" є одним з найкрупніших в Європі виробників як серійних, так і ексклюзивних сучасних технологічних ліній і унікальних комплексів для хімічної, газової та інших галузей промисловості. Протягом останніх років ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" постійно нарощує обсяги випуску продукції та валового доходу, розширює номенклатуру обладнання, що виробляється.

Виробничий процес на підприємстві організовано в цехах та окремих структурних підрозділах, які об’єднані в такі спеціалізовані виробництва: хімічного машинобудування; газоперекачувальних агрегатів та компресорів; насосного обладнання, в тому числі для атомних електростанцій; машинобудівне; заготівельне; ремонтно-будівельне.

Аналізоване акціонерне товариство має досить типову для підприємств даної галузі управлінську структуру (рис.2.1).

 

Рисунок 2.1 - Управлінська структура управління ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"

 

Підприємство має в м. Суми ряд дочірніх підприємств під єдиним брендом "Фрунзе": ТОВ "Фрунзе-Кисень", ТОВ "Фрунзе-Авто", ТОВ "Фрунзе-Спецпошиття", ТОВ "Фрунзе-Будіндустрія", ТОВ "Фрунзе-Профіль", ТОВ "Фрунзе-Сервіс", ТОВ "Фрунзе-Електрод", ТОВ "Фрунзе-Ювілейна". У 2009 році акціонерним товариством в повному обсязі реалізовано фінансові інвестиції в Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" і ТОВ "Флора". В даний час провадиться ліквідація створених за участю ВАТ двох товариств з обмеженою відповідальністю: ТОВ "Фрунзе-Авто" та ТОВ "Фрунзе-Спецпошиття".

З метою виконання виробничих замовлень створені і функціонують філії в Туркменістані, Азербайджані. Крім того ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" має представництва в м. Київ та м. Москва, завданням яких є проведення маркетингових досліджень з просування продукції ВАТ на вітчизняному та закордонних ринках, взаємодія з партнерами в частині укладання контрактів тощо.

ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" унікальне за своїми технологічними можливостями, оснащене найсучаснішим обладнанням та устаткуванням. Високий технічний рівень створюваного устаткування досягається за рахунок високої кваліфікації інженерно-технічного персоналу, використання новітніх досягнень науки і техніки, а також завдяки багаторічному тісному співробітництву з вченими більш ніж двадцяти академічних і науково-дослідних інститутів.

ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" розробляє та виготовляє різноманітне обладнання для нафтової, хімічної, переробної промисловості, атомної енергетики та ін. Підприємство має великий виробничий і технічний досвід у виробництві різноманітного обладнання для нафтової і газової промисловості. Основну частину цього обладнання складають газоперекачувальні агрегати (ГПА) та запчастини до них, призначені для стискання, транспортування природного газу з заданими технологічними параметрами. Однією з найважливіших спеціалізацій ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" є виробництво широкого асортименту шарової запірної та регулюючої трубопровідної арматури для нафтової і газової промисловості. На підприємстві виробляються також компресорні станції й установки та запчастини до них та установки комплексної підготовки газу. Підприємство випускає широкий спектр іншої продукції різного призначення для нафтової і газової промисловості: установки з переробки конденсату та нафти, обладнання для ремонту й освоєння свердловин, глиновідділювачі і насоси ЦНС для підтримки тиску при видобутку нафти.

Підприємство виробляє широкий асортимент обладнання для хімічних виробництв, зокрема ємкісне устаткування, теплообмінники, колонне обладнання. Хімічне устаткування в складі комплектних технологічних ліній з виробництва етилену, пропілену і гелію поставлені на підприємства нафтохімічного комплексу (Сумгаїт, Омськ, Уфа, Салават, Казань, Ангарськ, Лисичанськ, Шевченко, Оренбург та ін.). Усього поставлено 30 ліній.

ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" є одним з найстарших підприємств з виготовлення опозитних поршневих компресорів і єдиним в Україні підприємством, що виготовляє важке компресорне обладнання. Великою різноманітністю відрізняється насосне обладнання. Водокільцеві вакуумні насоси і компресори, а також ротаційні насоси, що випускає підприємство, призначені для різних галузей промисловості. ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" виробляє практично всі відомі у світі типи центрифуг, у тому числі сучасні великовантажні автоматичні і безперервної дії центрифуги, високошвидкісні трубчасті центрифуги й ін.

Підприємство має великий досвід у проектуванні і виготовленні турбокомпресорних і газоперекачувальних агрегатів на базі газотурбінних приводів. Було освоєно випуск газотурбінних енергетичних електростанцій, що дозволяють істотно підвищити ефективність використання органічного палива при виробництві електричної енергії.

ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" має досвід створення повного комплекту обладнання і готовність здійснити будівництво "під ключ" цілого ряду промислових об’єктів. Фахівці підприємства виконують проектування і виготовлення основного і допоміжного обладнання з урахуванням усіх вимог замовника, у тому числі технічних і економічних параметрів, кліматичних і сейсмічних умов в місці експлуатації. Усі будівельні роботи, роботи з доставки, монтажу, налагодження обладнання, введення в експлуатацію об’єкта, а також навчання обслуговуючого персоналу, гарантійне і постгарантійне обслуговування підприємство здійснює самостійно.

ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" має тісні партнерські зв’язки і поставляє свою продукцію в більш ніж 40 країн світу. Експорт є основою виробничої програми підприємства; постійно розширюється номенклатура обладнання та устаткування, що випускається, обсяг і географія постачань. Широку популярність підприємству принесли постачання компресорних станцій і газоперекачувальних агрегатів, насосів, центрифуг, поршневих компресорів, устаткування для хімічної промисловості. Практично на всіх хімічних комбінатах країн СНД працює устаткування з маркою "Фрунзе". Основними споживачами продукції підприємства є Російська Федерація, Узбекистан, Казахстан, Іран, Туркменістан, Китай, Індія, Болгарія, Азербайджан, Італія, Туреччина, Республіка Білорусь. Питома вага експортованої продукції у загальному обсязі реалізованої продукції складає близько 90%.

Отже, ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" є одним з провідних машинобудівних підприємств України. Воно динамічно розвивається і потребує розробки фінансової стратегії для забезпечення довгострокових конкурентних переваг.

Протягом останніх років акціонерне товариство постійно нарощує обсяги випуску продукції та валового доходу, розширює номенклатуру обладнання, що виготовляється, а тому є одним з провідних машинобудівних підприємств України, що динамічно розвивається. На підтвердження цієї тези проаналізуємо основні показники фінансово-господарського стану підприємства наведено у таблиці 2.1.

 

 

Таблиця 2.1 - Основні фінансові показники діяльності ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" за період 2008-2012 рр.

Показник	Рік						Відхилення (+,-) 2012 р. до 2008 р.
	2008	2009	2010		2011	2012	од.	%
Дохід від реалізації продукції, тис. грн.	2523793,0	3371771,0	2170149,0	2839751,0		3289009,0	765216,0	30,3
Валовий прибуток, тис. грн.	992323,0	1496235,0	883434,0	865021,0		1025021,0	32698,0	3,3
Чистий прибуток, тис. грн.	-162342,0	403254,0	92600,0	358,0		238799,0	401141,0	-247,1
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	1890842,0	2697036,0	3078550,0	2849213,0		3011213,5	1120371,5	59,3
Середньооблікова чисельність працюючих, чол.	17946,0	14362,0	14455,0	12876,0		12530,0	-5416,0	-30,2
Власні оборотні кошти, тис. грн.	133785,0	967104,0	427477,0	669818,0		611974,0	478189,0	357,4

 

 

Аналіз показників, наведених в таблиці 2.1 дозволяє зробити наступні висновки про діяльність ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об¢єднання ім. М.В. Фрунзе” за період 2008-2012 рр.

Дохід від реалізації продукції за аналізований період збільшився на 765216,0 тис. грн. і становив у 2012 році 3 289 009,0 тис. грн., що на 30,3 % більше, ніж у 2008 році. Дана тенденція пояснюється розширенням діяльності підприємства, диверсифікацією видів продукції, виходу на нові ринки збуту.

Враховуючи збільшення валового прибутку на 3,3 % та зменшення чистого прибутку більш, ніж у 2 рази, можемо відмітити збільшення операційних та інших витрат підприємства. Середньорічна вартість основних засобів за аналізований період зросла на 59,3 %. Позитивна тенденція відмічається у обсягах власних оборотних коштів - збільшення на 478 189,0 тис. грн. (більш, ніж у 3,5 рази).

За досліджуваний період на пiдприємствi була проведена планова реструктуризація, яка була направлена на оптимiзацiю чисельності персоналу з метою підвищення ефективності роботи акціонерного товариства. У результаті проведених заходів та плинності персоналу середньооблікова кiлькiсть штатних працiвникiв на ПАТ за 2012 рiк скоротилася на 5 416 осiб i склала 12 530 осiб.

Отже, не зважаючи на те, що Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе є унікальним за своїми технологічними можливостями та обладнанням, існує необхідність постійного аналізу фінансово-господарського стану підприємства, щоб підтримувати високий технічний рівень та якість продукції, а також не допустити виникнення кризових передумов та забезпечити стабільну діяльність.