Сучасний стан виховної діяльності класних керівників по організації КТД

 

На сучасному етапі розвитку суспільства педагогічний колектив школи, розуміючи потребу докорінного переосмислення виховної системи, насамперед виходить з таких позицій:

визнання того, що школа покликана відповідати потребам і умовам сучасного соціального розвитку України;

школа має бути конкурентоздатною й престижною, а це можливо в режимі неперервного розвитку і творчого пошуку прогресивних технологій, методик зростання професіоналізму та управлінському рівні.

Вирішуючи ці завдання школа має забезпечувати різні види діяльності в широкому спектрі позакласної сфери - гуртковій, профільній, спортивній, художньо-естетичній роботі, максимально сприяючи розвитку і самовизначенню особистості дитини.

Конкретне планування виховної роботи школи - важлива умова її успішної діяльності. Плануючи виховну роботу, спільно з адміністрацією школи, класними керівниками, учителями-предметниками, активом учнівського самоврядування складаємо декілька видів планів виховної роботи в школі. Практика свідчить, що при складанні плану роботи необхідно враховувати реальні умови, педагогічні можливості, а також рівень розвитку вихованості дитячого колективу.

Якщо говорити про виховну діяльність класного керівника по організації КТД, то тут яскраво видно на прикладі нашого дослідження недоооцінку даної технології, часткове її нехтувння. З дослідження видно, що сучасний стан організації і проведення КТС перебуває на стадії реінкарнації, свого відродження. Я вважаю, що із здобуттям Україною незалежності уся виховна робота шкіл стала направленою на патріотичне виховання, а комунарська методика почала поступово забуватись. Хоча на прикладі нашого дослідження можна побачити, що саме класні керівники радянського періоду активно використовують дану методику для покращення виховної роботи в класі. Проте в наш час намітилася тенденція до відродження методики КТС у роботі саме молодих класних керівників. Це зумовлено рядом причин:

виховні завдання, які ставлять вихователі в процесі організації колективної творчої діяльності,, вирішуються непомітно для вихованців, їх відкривають вихованці - в тій чи іншій мірі - при обговоренні результатів колективної творчої справи, і вони стають їхніми вимогами до себе;

у процесі колективної творчої діяльності взаємопов'язано здійснюються різні ланки спрямованого виховання: виховання та самовиховання учнів і педагогів як особистісне, так і взаємне.

мета кожного педагога виховати суспільно-активну творчу особистість, яка здатна примножити суспільну культуру, зробити внесок у побудову правового демократичного суспільства.

Як ми бачимо з нашого курсового дослідження, всі класні керівники підтвердили, що КТД допомагає їм побудувати справжній колектив і полегшує їм організацію виховної роботи з класом. Чому ж класні керівники не часто використовують дану технологію у повсякденному житті класу? Цьому є декілька пояснень: по-перше, КТС займає багато часу для її організації і проведення; по-друге, всередині колективу можуть існувати приховані конфлікти, які заважатимуть нормальному проведенню КТС; по-третє, не кожен педагог має творчі здібності для організації і проведення КТС; по-четверте, багато педагогів при проведенні КТС використовують шаблони, тобто вони не творять, а лише наслідують інших; по-п'яте, більшість педагогів не хочуть проводити КТС, через відсутність співпраці з боку батьків.

 

Висновки

 

Колективна творча діяльність є дуже актуальною темою у наш час, особливо її організація і проведення, і вплив на виховну роботу вчителів. Дана тема була описана в роботах багатьох педагогів, зокрема С.Т. Шацький, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, І.П. Іванов, Л.Г. Борисова, Ф.Я. Шапіро. Методика КТВ розроблена й апробована Ігорем Петровичем Івановим, - це педагогіка КТС, безперервного оновлення організаторського активу педагогів і дітей, єдиного колективу старших і молодших..Народилася методика в 1956 - 1959 роках. Основна думка І.П.Іванова - створення учнівського колективу як такого соціального середовища, у якому відбуватиметься становлення особистості, і яке зможе забезпечити стійкість поглядів та переконань дитини.

КТС- конкретне втілення громадянської турботи у трьох її аспектах: практичної, організаторської та виховної, тому вплив КТС на особистість кожного її учасника має глибокий, цілісно різнобічний характер.

КТС можуть бути різними за тривалістю підготовки (день, тиждень, місяць). За характером провідної діяльності їх поділяють на суспільно корисні, трудові, пізнавальні, художні і спортивні. Вони є важливим фактором розв'язання виховних завдань. Виховні завдання, які висуваються педагогами у процесі КТС розв'язуються непомітно, тому в учнів ще на початковій стадії КТС складається враження, що вони роблять лише те, чого хочуть самі, а педагогічного впливу не існує. Цей фактор і є головним стимулятором активності, творчості, ініціативи, самодіяльності, демократизації шкільного та позашкільного життя.

У процесі КТС одночасно розв'язується багато виховних завдань морального, фізичного, трудового, розумового, естетичного рівнів. КТС розвивають у гармонійній єдності три сторони особистості: пізнавально-світоглядну (знання, переконання, погляди, ідеали); емоційно-вольову (почуття, інтереси, потреби); дійову (вміння, навички, здібності, риси характеру). Участь вихованців у підготовці та проведенні КТС якнайкраще сприяє їх залученню до активної соціальної діяльності, а отже, створює оптимальні умови для набуття соціального досвіду.

Конкретні види роботи як складові КТС Іванов прогнозує у вигляді відповідних стадій, що відповідають етапам розвитку КТС:

Перша стадія - попередня робота вихователів: заступника директора з виховної роботи, класних керівників, педагогів, батьків. Вони визначають виховні цілі КТС, накреслюють висхідні напрями дій, які потрібні для того, щоб скласти спільними зусиллями дорослих і дітей оптимальний проект майбутньої КТС. Виникає бесіда із школярами, яку можна назвати стартовою.

Друга стадія - колективне планування. Важливим компонентом цього етапу є обговорення, тому його умовно називають збором-стартом.

Третя стадія - підготовка КТС. Спільний проект колективної творчої справи уточнюється, конкретизується спочатку радою справи, потім - у мікроколективах, які планують і починають втілення окремих частин загального замислу, враховуючи пропозиції, висловлені на зборі-старті.

Четверта стадія - підсумок роботи, здійсненої в процесі її підготовки.

П'ята стадія - колективне підведення підсумків: що було вдалим і чому? що не вдалося здійснити і чому? що пропонується на майбутнє?

Шоста стадія - стадія найблищого застосування. Підготовлена КТС використовується у відповідній сфері діяльності школярів.

Важливим аспектом при розгляді нашої курсової роботи є поділ КТС на види:

суспільно-політичні, пізнавальні, трудові, спортивно-туристичні, художні, організаційні.

Також дуже важливо розглянути ключові поняття даної теми:

Колективна творча справа - це вияв життєво-практичної, соціальної турботи про поліпшення умов суспільного життя. Це сукупність певних дій, спрямованих на загальну користь. Це справа колективна, оскільки в її плануванні, підготовці, проведенні беруть участь усі члени колективу. Це творча справа, оскільки на кожній стадії її здійснення всі вихованці разом із вихователем мабуть змогу виявити свої творчі можливості у пошуку засобів, методів, прийомів, які б забезпечили успіх.

Види КТС - це її основні складові частини. Вони бувають: трудові, пізнавальні, художньо-естетичні, спортивно-оздоровчі, суспільно корисні, організаторські.

Комунарська методика - методику виховної роботи можна вважати комунарською, якщо її суттю є така організація спільної діяльності дорослих і дітей, за якої всі члени колективу беруть участь у плануванні та аналізі, діяльність має характер колективної творчості та направлена на користь і радість далеким і близьким людям.

Методика КТВ, розроблена й апробована І.П.Івановим, - це педагогіка КТС,безперервного оновлення організаторського активу педагогів і дітей, єдиного колективу старших і молодших.

Принципові положення КТД - це ті висхідні ідеї, вимоги, яких дотримуються, організовуючи КТС. У протилежному випадку діяльність не буде колективною творчою.

Стадії КТС - етапи організації та проведення колективної творчої справи, їх налічують шість: колективне цілепокладання, колективне планування, колективна підготовка справи, проведення справи, колективний аналіз, найближча післядія.

Технологія КТД - це система філософії, умов, методів, прийомів і організаційних форм виховання, що забезпечують формування і творчий розвиток колективу дорослих і дітей на принципах гуманізму.

Нами було проведено дослідження на базі школи №36, яке показало, що КТС має позитивний вплив на виховну діяльність класних керівників, але більшість з них не використовує дану технологію в силу певних причин, які були зазначені вище. Новинкою в нашому дослідженні стало з'ясування факту, що саме молоде покоління почало відродження технології. Тобто саме молоді вчителі зрозуміли позитивну ефективність впливу КТД на організацію виховної роботи. І як я вважаю, саме в педагогічних університетах має розглядатися детальніше проблема організації і проведення КТС та її вплив на виховну роботу в діяльності класних керівників.