При розробці стратегічних планів багато фірм застосовують SWOT-аналіз (рис. 3.1).
|
Рис. 3.1. Схема застосування SWOT-аналізу
SWOT-аналіз є одним з перших етапів стратегічного планування. Його ідея полягає в наступному:
1. прийняття зусиль для перетворення слабостей у силу, а прогноз – у можливості;
2. розвиток сильних сторін фірми відповідно до його обмежених можливостей.
SWOT-аналіз можна розбити на ряд етапів.
На першому етапі SWOT-аналізу глибоко вивчаються конкурентні переваги фірми в таких сферах:
патентоспроможність товарів, що випускаються;
ціна товарів;
прогресивність технології;
кваліфікація кадрів;
вартість ресурсів, які застосовує фірма;
вік основних виробничих фондів;
географічне розташування фірми;
інфраструктура;
система менеджменту (у т.ч. маркетингу);
сила конкуренції на «вході» й «виході» системи менеджменту фірми та ін.
На другому етапі SWOT-аналізу вивчаються слабкості фірми. Він починається з аналізу конкурентоспроможності товарів, що випускаються, по всіх ринках. Будується дерево показників конкурентоспроможності: на 0-му рівні — комплексний показник конкурентоспроможності конкретного товару; на 1-му рівні — корисний ефект (інтегральний показник якості), сукупні витрати, умови застосування товару; на 2-му рівні — конкретні показники і т.д. Розраховуються показники відповідно до побудованого дерева. Збираються або прогнозуються аналогічні показники по конкуруючих товарах. Визначаються слабкості за вивченими на першому етапі конкурентними перевагами фірми.
|
|
На третьому етапі SWOT-аналізу вивчаються фактори макросередовища фірми (політичні, економічні, технологічні, ринкові та ін.) з метою прогнозування стратегічних і тактичних загроз фірмі й своєчасному запобіганню збитків від них.
На четвертому етапі вивчаються стратегічні й тактичні можливості фірми (капітал, активи й т.п.), необхідні для запобігання загроз, зменшення слабкостей і росту сили.
На останньому, п'ятому, етапі SWOT-аналізу погоджуються сила з можливостями для формування проекту окремих розділів стратегії фірми.
Метод аналізу САР розроблений у Стенфордському дослідницькому інституті в Каліфорнії. Він являє собою спробу знайти методи розробки стратегії й методи управління, завдяки яким можна привести справи у відповідність з найвищим рівнем вимог.
Кроки аналізу:
1) попереднє формулювання цілей діяльності на один рік, три роки, п'ять років;
2) прогноз динаміки норми прибутку в пов'язуванні із установленими цілями для існуючих підприємств;
3) установлення розриву між цілями й прогнозами;
|
|
4) визначення альтернатив здійснення інвестицій для
кожного підприємства й прогноз результатів;
5) визначення загальних альтернативних конкурентних позицій для кожного підприємства й прогноз результатів;
6) розгляд інвестицій та альтернатив цінової стратегії для кожного підприємства;
7) узгодження цілей стратегії кожного підприємства з перспективами портфеля в цілому;
8) установлення розриву між попередніми цілями діяльності й прогнозом для кожного підприємства;
9) уточнення профілю можливих придбань нових підприємств;
10) визначення ресурсів, необхідних для таких придбань, і характеру їхнього можливого впливу на наявні в портфелі підприємства;
11) перегляд цілей і стратегії існуючих підприємств із метою створення цих ресурсів.
Такий аналіз може проводитися як по відношенню до групи підприємств (об'єднання), так і окремого підприємства. Таким чином, аналіз САР можна назвати організаційною атакою на розрив (ліквідацію розриву) між бажаною й прогнозованою діяльністю.
Спробою об'єднати всі елементи цілісного погляду на бізнес з'явилася розробка методу ІЛ)Т5, що шведською мовою означає «лоцман». Філософія LОТS виходить із того, що компанія, державна установа або яка-небудь інша організація повинна прагнути й уміти пристосувати свої дії до вимог покупців.
Метод LОТS включає детальне, послідовне обговорення ряду проблем бізнесу на різних рівнях і різній мірі складності: від корпоративної місії компанії в цілому до індивідуального проекту усередині підприємства.
Обслуговування включає 9 етапів і стосується:
1) існуючого положення;
2) стратегії; •
3) довгострокових цілей;
4) короткострокових цілей;
5) методів і об'єктів аналізу;
6) кадрового потенціалу;
7) планів розвитку;
8) організації менеджменту;
9) звітності.
Під час обговорення цих проблем можна використати різні моделі ділової стратегії й способи вирішення завдань. Кінцевою метою є вироблення позиції, що дасть компанії, підрозділу або індивідуму можливість правильно будувати свої взаємини із зовнішнім світом.
Метод РІМS (Рrоfit Іmрасt оf Маrket Strategy) — метод аналізу впливу ринкової стратегії на прибуток. Був розроблений у середині 60-х років у компанії «General Electric». РІМS являє собою спробу узагальнити всі змінні, які впливають на довгострокову прибутковість компанії. Вважають, що за цією моделлю, яка використовує майже 30 змінних, можна виявити близько 67% факторів успіху компанії. Модель складається з бази даних, що охоплюють майже 3000 підприємств, головним чином північноамериканських та європейських компаній. Вирішальні фактори прибутковості для будь-якої галузі відповідно до моделі РІМS представлені на рис. 3.2.
Рис. 3.2. Вирішальні фактори прибутковості
(На схемі знак «+» означає сприятливий ефект на прибутковість, а знак «-» означає несприятливий ефект. Фактори проран жовані.)
Можна порівняти дані, що характеризують діяльність підприємств, які функціонують у відповідній галузі, з даними емпіричного матеріалу моделі. Використання емпіричного матеріалу є її величезною перевагою, тому що при цьому можна скоротити розрив між абстрактними (теоретичними) і конкретними (практичними).
Ці фактори поділяються на три групи: конкурентна ситуація, виробнича структура, ринкова ситуація.
Найбільший вплив на норму прибутку, в порядку убування, мають:
капіталоємність;
відносна якість продукту;
відносна частка компанії на ринку;
продуктивність праці.
Велика перевага моделі РІМS полягає в тому, що її автори намагаються виміряти відносну якість продукту, тому що вирішальною умовою успіху в бізнесі є задоволення потреб споживачів.
У цій моделі робиться спроба оцінити відповідність структури виробництва структурі потреб.
|
|
Метод вивчення профілю об'єкта найчастіше використовується для комплексного вивчення характеристик об'єкта. Профілем називається сума характеристик об'єкта аналізу, завдяки яким він відомий цільовій групі споживачів. Корпоративний профіль — це образ компанії або її продукція в очах цільової групи.
У табл. 3.3 подано приклад набору характеристик для аналізу якості консультаційних послуг у сфері менеджменту.
Споживач або будь-яка інша (галузева, муніципальна, суспільна і т.д.) організація може за затвердженою методикою проаналізувати й оцінити будь-яку фірму, у будь-якій сфері діяльності й т.д.
«Профіль» є коштами або інструментом візуального аналізу об'єкта.
Для підвищення об'єктивності оцінки рекомендується проранжувати характеристики й проінтегрувати їх. Це дуже складна робота.
Таблиця 3.3
Модель аналізу “Мак-Кінзі” включає сім факторів, сім слів, що починаються в англійській мові буквою «S» (Strategy – стратегія, skill – навички, shared values – загальновизнані цінності, structure – структура, system – системи, staff – кадри, style - стиль).
Черговість зміни складових (зверху вниз) показана на рис. 3.4.
Рис. 3.4. Фактори, що впливають на розвиток фірми за моделлю “Мак-Кінзі”
Стратегічне положення фірми рекомендується оцінювати за такими показниками:
1) відносний розмір;
2) зростання;
3) частка ринку;
4) позиція;
5) порівняльна рентабельність;
6) чистий доход;
7) технологічний стан;
8) образ (рентабельність, сприймана ззовні);
9) керівництво й люди.
Привабливість ринку рекомендується оцінювати за такими показниками:
1) абсолютний розмір;
2) зростання ринку;
3) широта ринку;
4) ціноутворення;
5) структура конкуренції;
6) галузева норма прибутку;
7) соціальна роль;
8) вплив на навколишнє середовище;
9) юридичні обмеження.
Після аналізу перерахованих показників будується матриця – стратегічне положення / привабливість ринку й визначається стратегія фірми (рис. 3.5).
Представлена на рис. 3.5 матриця останнім часом зазнає суворої критики. Критика зосереджена головним чином на наслідках застосування рекомендацій, які робилися на основі матриць.
|
|
Наприклад, якщо стратегічне положення фірми оцінюється як слабке, а ринок його як невигідний, відповідно до теорії з нього потрібно «зняти врожай», тобто вичавити все до останньої краплі з його капіталу, а потім залишити ринок.
Рис. 3.5. Матриця «Стратегічне положення / привабливість ринку» компанії “Мак-Кінзі”
Спроби додержуватися подібних порад щораз призводили до катастроф. Хто ж захоче бути на чолі компанії, приреченої на руйнування й загибель? «General Electric», якій подібна філософія багато в чому зобов'язана своїм виникненням, зараз зробила радикальну переоцінку своїх рекомендацій. Так з'ясувалося, що, всупереч спрощеним висновкам моделі, виготовлення трамваїв і підземних залізничних систем мало величезний потенціал розвитку. Тому модель необхідно поглиблювати.