Розрахунок і вибір посадок підшипників кочення

Умова:

Дано підшипник № 36203, клас точності 6; навантаження радіальне з ударами R = 2,8 кН, вал обертається, корпус масивний.

Розв’язок:

1. Даємо характеристику з’єднання: з’єднання являє собою вал - внутрішнє кільце підшипника; зовнішнє кільце підшипника - корпус. Геометричні параметри підшипника № 36203 визначаємо з таблиць довідників:

d = 17 мм; D = 40 мм; В = 12 мм.

В даному випадку циркуляційно навантаженим являється внутрішнє кільце

d = 17 мм, тому, що вал обертається, а значить зовнішнє кільце являється місцево навантаженим.

Отже, визначаємо інтенсивність навантаження:

P_R = × K_n × F × F_A = × 1,8 × 1 × 1 = 420 кН/м.

K_n = 1,8 - динамічний коофіцієнт посадки (1,8 тому, що навантаження з ударами).

F = 1, тому, що корпус масивний.

F_A = 1, тому, що підшипник однорядний.

2. По таблиці знаходимо, що допустимому значенню інтенсивності радіального навантаження Р_R = 420 кН/м - відповідає для d = 17 мм., поле допуску k6, тобто

Æ 17 k6 - для вала, а так як внутрішнє кільце в з’єднанні йде як отвір, то поле допуску позначається L6, тобто для внутрішнього кільця Æ 17 L6.

Відповідно для отвору в корпусі поле допуску позначається як Æ 40 Н7, а так як зовнішнє кільце підшипника в з’єднанні йде як вал, то поле допуску позначається Æ 40 l6.

Отже, маємо посадку підшипника в з’єднанні:

L6 - 17 - 40

3. Визначаємо відхилення розмірів всіх спряжених деталей. Відхилення розмірів кілець підшипників визначаємо по спеціальній таблиці: для Æ 17 L6, ES = 0 мм; EI = - 0,007 мм; тобто Æ 17 L6 ().