Теорема Хекшера – Оліна

Країна експортуватиме ті товари, виробництво яких базується ні інтенсивному використанні відносно надлишкових виробничих ресурсів, і, відповідно, імпортуватиме товари, виробництво яких характеризується інтенсивним використанням відносно дефіцитних ресурсів, тобто для капіталомістких експортних виробництв має стверджуватись нерівність:

де К/L_M – відношення капіталу і праці в галузях, що виробляють товари, аналогічні імпортним

K/L_X – відношення факторів в експортних галузях виробництва

Парадокс Леонтьєва: в 1947 році американський експорт був в 1,3 більш трудомістким порівняно з імпортом, тобто

Хоч міжнародна торгівля є взаємовигідною, виграш від неї розподіляється між країнами нерівномірно. Отже, від розвитку торговельних відносин більше вигод отримує та країна, у якій внутрішні ціни змінилися на більший відсоток. Це відображає правило розподілу вигод, яке ствреджує: вигоди від зовнішньої торгівлі розподіляються прямо пропорційно змінам цін у обох країнах. Якщо в країні-експортері ціни виросли на х відсотків, то ціни в країні-імпортері знизились на у відсотків, то:

«У мови торгівлі» – відношення експортних цін країни до ї імпортних цін:

, де р^х – відношення експортної ціни і- го товару в розрахунковому році до його ціни в базовому році;

– відношення імпортної ціни і- го товару в розрахунковому році до його ціни в базовому році;

х_і – частка і -го товару у вартості експорту у базовому році;

– частка і -го товару у вартості імпорту у базовому році.

В короткостроковому періоді внаслідок запровадження зовнішньоторговельних відносин зростають доходи власників факторів виробництва, що використовуються в експортних галузях. Одночасно знижуються доходи власників факторів виробництва, які залучені в галузі, що конкурують з імпортом.

У довгостроковому періоді розвиток зовнішньої торгівлі забезпечує зростання доходів тих факторів виробництва, які інтенсивно використовуються в імпортозаміщувальних галузях. Такий висновок називається теоремою Столпера-Семюелсона. Ця теорема справедлива для незмінної пропозиції факторів виробництва за умов досконалої конкуренції.

Теорема Рибчинського: зростання пропозиції певного фактора виробництва збільшує обсяги виробництва і доходи галузі, в якій цей фактор використовується відносно інтенсивніше, і скорочує обсяг виробництва й доходи галузі, де він задіяний менш інтенсивно.

Види зовнішньоторговельної політики:

1) політика протекціонізму – державний захист економіки власної країни від іноземної конкуренції;

2) політика вільної торгівлі – фритредерство, політика лібералізації зовнішньої торгівлі, коли не держава, а ринок має впливати на структуру.

Інструменти зовнішньоторговельної політики:

1) митне регулювання.

Мито – державний податок який стягується за провіз через кордон країни товарів та інших товарно-матеріальних цінностей, а також послуг.

Види мита:

по напряму товарних потоків: 1) ввізне, 2) вивізне, 3) транзитне

по сутності: 1) фіскальне; 2) захисне (різновидом захисного мита є заборонне мито); 3) компенсаційне мито.

по способу стягнення: 1) адвалерне (в% до митної вартості товару) , де Р – ціна, за якою товар продаватимуть у країні; Р_і – ціна, за якою імпортують; – ставка адвалерного мита; – ставка специфічного мита.