Основи організації фінансів підприємства

Перехід до ринкової економіки обумовлює збільшення ролі фінансів підприємств в системі господарювання. Конкурентно спроможність та платоспроможність с.г. підприємств визначаються організацією фінансів підприємства.

Функціонування фінансів с.г. підприємств здійснюються за допомогою цілеспрямованої їх організації. Під організацією фінансів розуміють форми, методи, способи формування та використання ресурсів, контроль за їх кругообігом для досягнення економічних цілей згідно з діючими актами законодавства.

В основі організації фінансів підприємства лежить комерційний розрахунок. В ринковій економіці господарський механізм саморозвитку базується на таких основних принципах: саморегулювання, самоокупності, самофінансування. Цим принципам відповідає комерційний розрахунок, котрий заключається в постійному порівнянні (грошовому виразі) затрат і результаті діяльності. Його метою є отримання максимального прибутку за мінімальних затрат капіталу і мінімально можливому ризику. Питання про те, що вироблять, як і для кого виробляти в ринкових умовах для підприємств визначається головним орієнтиром – прибутком. Комерційний розрахунок значно впливає на організацію підприємств. Він передбачає, що фінансові відносини підприємств регламентуються державою, головними економічними методами – за допомогою податковій, амортизаційній, валютній політиці.

Підприємства контролюються як особистими ревізійними комісіями, так і фінансово-кредитними, податковими, антимонопольними та природоохоронними органами. Важливе значення має контроль за цінами, вірним нарахунком заробітної плати, розподілом фондів економічного стимулювання.

При самофінансуванні колектив підприємства заробляє гроші не тільки на всі види поточних затрат на виробництво та реалізації продукції, але і на технічне переозброєння та реконструкцію виробництва, будівництво великих соціальних об’єктів. Таким чином, в умовах самофінансування підприємство забезпечує всі капітальні вклади виробничого та невиробничого призначення за рахунок власних основних та оборотних засобів, прибутку і кредитів банку.

Суб’єкт господарювання має фінансову незалежність, тобто право самостійно вирішувати що і як виробляти, кому реалізовувати продукцію, як розподіляти виручку від реалізації, як розпорядитись прибутком, які фінансові ресурси планувати і як їх використовувати. Але повне самостійність підприємств не означає відсутність яких-небудь правил їх функціонування. Підприємства можуть приймати рішення тільки в рамках діючих законів.

Самостійне підприємство покриває свої затрати та збитки за рахунок фінансових резервів, системи страхування і за рахунок власного прибутку. Джерелом формування фінансових ресурсів підприємств є доходи від реалізованої продукції (8).

Сільське господарство характеризується великим розривом між часом виробництва і робочим періодом. Це визначає особливості кругообігу засобів. В зв’язку з цим створюється особливості в організації фінансів: велика потреба в банківському кредиті і визначенні фінансових результатів в кінці року. Частина продукції використовується для внутрішньогосподарського обороту в натуральній формі, тому велика частина витрат йде без авансування грошових засобів, залежність с.г. від погодних умов потребує створення натуральних і грошових основних фондів(7).

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА