2020-04-20
88
Під час переходу до ринкової системи господарювання зароджується конкуренція як важливий механізм регулювання економічних процесів. Але в перехідний період вона ще незначна. Це дає можливість постачальникам установлювати і підтримувати більш високі ціни, ні вони могли б дозволити собі при розвинутій конкуренції, що приводить до застою в виробництві, а в кінцевому розрахунку – до соціально – економічної і політичної нестабільності. Конкурентоспроможність підприємства можливо забезпечити вірною організацією управлінням фінансами: рухом фінансових ресурсів і фінансовими відносинами. Зміст фінансового менеджменту заключається в ефективному використанні фінансових механізмів для досягнення стратегічних та тактичних цілей підприємства. (табл.). Фінансовий механізм підприємства – це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів з ціллю оптимізації їх впливу на кінцеві результати виробництва. Оптимізація взаємодії фінансових відносин досягається використанням всіх фінансових категорій (виручка, прибуток, амортизація, оборотні засоби, кредит, бюджет, податки), нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансових ричагів. До головних задач фінансового менеджменту відносяться: виявлення фінансових джерел розвитку підприємства, визначення ефективного напрямку інвестування фінансових ресурсів, накладання оптимальних відносин з фінансово-кредитною системою суб’єктами господарювання. Значення управління фінансами підприємства полягає на фінансову службу, котра дає можливість залучати додаткові фінансові ресурси на більш вигідних умовах, інвестувати їх з найбільшим ефектом, виробляти прибуткові операції на фінансовому ринку. На основі маркетингових досліджень підприємство вирішує три основних проблеми: які товари, роботи, послуги слід виробляти і в якій кількості; яким чином повинні вироблятися товари; хто одержить, купить або може використовувати ці товари і послуги? Фінансисти повинні визначити об’єм і джерела фінансових ресурсів, необхідних для інвестування в виробництво і реалізацію продукції, виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками, страховими організаціями, цільовими фондами, суб’єктами господарювання.
ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ
| Фінансові методи | Фінансові ричаги | Правове забезпечення | Нормативне забезпечення | Інформаційне забезпечення |
| Прогнозування Планування Інвестування Кредитування Оподаткування Самофінансування Система розрахунків Страхування Фондостворення Оренда Лізинг Взаємовідносини з основними суб’єктами господарювання | Прибуток Доход Амортизація Відрахування Ціна Орендна плата Податки Фінансові санкції Цільові грошові фонди Пайові взноси Форма розрахунків Види кредиту Дисконт Валютні курси | Закони Постанови верховної ради Укази Президента Постанови правительства Укази і листи міністерств та відомств Статус юридичної особи | Інструкції Нормативи Норми Методичні вказівки Інша нормативна документація | Звітні данні підприємств Данні статистичних збірників Данні одноразових досліджень |
Малюнок 1 – Фінансовий механізм підприємства його забезпечення
Процес виробництва здійснюється в технологічній послідовності, коли безперервно повторюється стадія придбання сировини, матеріалів та підготовка їх до виробництва, стадія перевтілення сировини в напівфабрикат, незавершене виробництво, готову продукцію. Потреба в засобах у підприємства виникає на кожних з цих стадій ще до відшкодування виробничих затрат з виручки від реалізації продукції. Тому кожне підприємство, оформлюючи свій капітал, повинні передбачати необхідну суму оборотних засобів.
Вкладені оборотні засоби на кожній стадії виробничого процес, переходячи з однієї функціональної форми в іншу, заміщуються після реалізації продукції.
Дуже важливим в процесі управління фінансами підприємства є виявлення такої потреби в оборотних засобах, котра забезпечила мінімально необхідні розміри виробничих засобів, незавершеного виробництва, залишків готової продукції для виконання виробничої програми.
Діючим законодавством нормативними активами встановлені конкретні строки платежів по кожному виду податку і інших обов’язкових внесків.
Управління фінансами підприємства включає також сферу формування, розподілу і використання прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після виплат обов’язкових платежів. Розподіл прибутку є однією з форм реалізації економічних інтересів учасників процесу відтворення.
Від регулювання розподілу чистого доходу залежить мотивація розвитку підприємства, можливості подальшого збільшення прибутку.
