Особливості перекладу підрядних речень у науково - публіцистичних текстах

В умовах зростання потреби людства в отриманні актуальної інформації з різних джерел особливої актуальності набуває питання перекладу саме публіцистичних текстів, оскільки в них відображено актуальні події сьогодення й оцінки цих подій. Проблеми теорії і практики перекладу, вимоги до перекладача, типові помилки під час перекладу та шляхи їх подолання відображенні, зокрема, у наукових розвідках В. Виноградова, Т. Казакової, І. Корунця, Л. Латишева, А. Семенова. Визначення особливостей перекладу публіцистичних текстів й опис прийомів перекладу останніх вимагає з’ясування змісту терміна “переклад”. На думку Л. Латишева, він має два значення. В одному значенні “переклад” - це продукт діяльності перекладача - текст, створений ним в усній чи письмовій формі. В іншому значенні термін “переклад” означає процесстворення такого продукту - діяльність перекладача, який створює текст [10; 12].

Отже, терміну “переклад” притаманні дві характерні ознаки - процесуальністьі результативність[7; 124]. Ми наважимося трактувати “переклад” як процес повідомлення людині рідною для неї мовою суспільно значущої інформації, першоджерелом якої виступає іноземний текст, для формування в людини ставлення до навколишньої дійсності загалом та запропонованої ситуації зокрема. У процесі перекладу публіцистичного тексту перекладачеві слід пам’ятати, що особливістю текстів цього функціонально-стильового типу є їх інформативна спрямованість[17; 158]. Особливостями публіцистичних текстів є також їх тенденційність і націленість на формування відповідної суспільної думки. Враховуючи ступінь розходження інформації в двох мовах, перекладач може використовувати і прийом підстановки (за повного заміщення інформації), і прийом “зміщення акцентів”(за великого розходження в інформації). Друга особливість перекладу публіцистичних текстів - урахування та дотриманняперекладачем мовних норм, що функціонують у мові, якою перекладається текст-оригінал[7; 49]. Як уже зазначалося, однією з особливостей текстів публіцистичного стилю виступає їх тенденційність і націленість на формування відповідної суспільної думки. З огляду на вищевикладене, у процесі перекладу публіцистичних текстів перекладач стикається із стилістично маркованими одиницями, представленими в тексті-оригіналі. [3; 176].

Важливість відтворення перекладачем стилістично маркованих одиниць підкреслюють, зокрема, І. Корунець [2; 320] та Т. Казакова [8; 192]. Із проблемою передачі емоційного й оцінного ставлення автора до інформації через стилістично марковані одиниці тісно пов’язане питання еквівалентності перекладу. На думку І. Корунця, еквівалент як щось рівносильне, рівнозначне й відповідне чомусь, не може мати іншого, крім постійного, відповідника [2; 175].

Граматична специфіка перекладу підрядних речень з німецької мови на українську в текстах науково - публіцистичного стилю

Характер граматичних засобів, типових для науково-публіцистичної літератури, зумовлений такими її ознаками як точність і стислість вираження думки, з одного боку, і чітка логічна послідовність і повнота висловлювання, з іншого [26; 16]. Граматичними труднощами перекладу, на нашу думку, є сукупність морфологічних та синтаксичних явищ вихідної мови, що не мають прямих відповідників у цільовій мові і потребують спеціальних мовних, перекладацьких і фахових навичок перекладача[12; 62]. Необхідно мати на увазі, що поняття наукового тексту з якої-небудь галузі науки не є чимось єдиним, а поділяється на низку різновидів. Загальною рисою для всіх цих різновидів є наявність термінів, а відмінною - морфологічне та синтаксичне оформлення тексту. Розглядаючи приклади комплексних трансформацій, не можна не погодитися з В.І. Карабаном у тому, що поділ труднощів перекладу на граматичні та лексичні є досить умовний, бо у кожній мові граматичне тісно пов’язане з лексичним, і спосіб передачі у перекладі граматичних форм і конструкцій нерідко залежить від їх лексичного наповнення[28; 31]. До граматичних особливостей, що впливають на морфологічно-категорійні трансформації під час перекладу науково-технічних текстів, відносяться такі: а) розбіжності у будові мови як наборі певних граматичних категорій та форм: німецькі артиклі, наприклад, як категорія означеності/неозначеності, що визначають новизну інформації, невідомі українській мові; б) різний обсяг змісту подібних конструкцій; в) відмінне частотне навантаження активного та пасивного стану, дійсного та мовного способів, інфінітивних конструкцій тощо; г) різнотипність вираження “формального” підмета та додатка „man“, „es“, неможливих у структурі українського речення; використання лексичних засобів для вираження граматичних категорій,; е) відмінна сполучуваність слів тощо[25; 23].      

Граматичні трансформації полягають у перетворенні структури речення в процесі перекладу залежно від норм мови перекладу. Трансформація може бути повною або частковою залежно від того, чи змінюється структура речення повністю або частково. Якщо заміні підлягають головні члени речення, то відбувається повна трансформація, якщо ж лише другорядні, то - часткова. Синтаксичні та морфологічні трансформації можуть відбуватися й одночасно[9; 163].