Морфологічні особливості перекладу підрядних речень з німецької мови на українську

Значні труднощі під час перекладу німецьких науково-публіцистичних текстів українською мовою можуть виникнути під час перекладу багатозначних граматичних форм і багатозначних службових слів. Для їх адекватної передачі необхідно враховувати низку чинників, які допомагають визначити граматичну функцію слова і правильно перекласти його українською мовою. Особливо це стосується перекладу таких слів, що застосовуються в складнопідрядних реченнях: “damit” (сурядний сполучник, підрядний сполучник, займенниковий прислівник); “während, bis” (сполучники і прийменники); “als” (сполучник самостійний, частина ряду парних і складних сполучників, вживання після порівняльного ступеню прикметників та прислівників), займенник “es” (особовий, безособовий, вставне слово); “der” (артикль, відносний займенник, вказівний займенник - замінник)[21;201]. Німецькі іменники у множині, що позначають фізичні та хімічні величини, одиниці виміру, речовини або матеріали - типове явище для наукової літератури, яке отримало останнім часом стрімкий розвиток. З’ясувати лексичне значення цих іменників в однині не складно, проте перекладач стикається з проблемою адаптації цього значення до контексту. Під час перекладу спочатку з’ясовуються причини вживання іменника саме у множині (чи не відбулася зміна значення або вилучення якогось члена речення, залежного від цього іменника), що й призвело до вживання словоформи множини, а не однини[23; 8].

Синтаксичні особливості перекладу підрядних речень з німецької мови на українську

Синтаксичні проблеми перекладу німецької науково-публіцистичних текстів пов’язані насамперед із тяжінням німецького писемного літературного мовлення до стислості висловлювання та економії мовленнєвих зусиль. Таким чином утворюються еліптичні речення з вилученими членами речення, речення з неповною рамкою та без рамки, речення з винесеними членами за межі рамки, вилучаються не тільки службові, а й самостійні частини мови тощо[14; 183]. Одна з визначальних ознак складнопідрядного речення - спеціально оформлений синтаксичний зв'язок різнорангових складників. На думку М.І. Черемісіної та І.П. Распопова, показник зв’язку є «головним членом» складного речення[11;16]. За умови ідентичності підметів у головному та підрядному реченнях, що може вводитися за допомогою сполучників “als, wenn,während, indem, nachdem, kaum”, зміст підрядного речення може передаватися українською мовою дієприслівниковим зворотом шляхом вилучення сполучника і підмета, вираженого особовим займенником та заміни особової форми дієслова дієприкметником, який перекладається дієприслівником, іноді дієприкметником[23; 15]:

Ergebnis macht erneut deutlich, wie entscheidend persönliche Eigenschaften eines Politikers und nicht nur sein Parteiprogramm im Wahlkampf sind[56; 1].

Результат чітко показав, наскільки важливими у виборчих змаганнях є особисті якості політика, а не тільки передвиборча програм
Якщо пояснювальні слова у німецькому реченні стоять після незмінюваної частини присудка, то змінювана і незмінювана частини можуть розташовуватися досить далеко одна від одної. До речі, у цьому випадку виникає навіть своєрідна рамка - “рамка навпаки”. У такому разі спочатку перекладається член речення, що несе на собі найбільший наголос, у даному випадку - це прикметник у порівняльному ступені “набагато складніший”, і тільки потім усі пояснювальні слова[14; 243]. Підмет і присудок стоятимуть у кінці речення,наприклад:

Weit komplizierter als Beobachtungen auf dem Festland sind die magnetischen Messungen auf See[55;1].

Набагато складнішими, ніж спостереження на суші, є магнітні виміри на морі.

У німецькій мові частіше, ніж в українській, можливе вилучення іменника. Складнощі під час перекладу пов’язані із правильним відновленням його за допомогою контексту[13; 172].