Квантитавний аспект у вживанні підрядних речень науково - публіцистичних текстів

Уданій роботі був проведений аналіз підрядних речень у наступних областях науки: економіка, медицина та біологія, клімат та глобалізація, астрономія, психологія та історія. Виявлено, що вживання різних типів підрядних речень у науково - публіцистичних німецькомовних текстах не є однорідним. Класифікація підрядних речень, складена у цьому розділі, спирається на частотність використання у науковій публіцистиці, тобто обрано 10 типів підрядних речень, що найбільше застосовуються у досліджуваних нами текстах. Чітко окреслена тенденція до вживання додаткових підрядних речень, частка яких серед десяти найбільш поширених у науково - публіцистичних текстах підрядних речень складає 25, 4 %. Очевидно, що необхідність їх використання зумовлюється принципом надання додаткової інформації, подальшого роз’яснення, уточнення, тобто функцією додатку у складнопідрядних реченнях. На другому місці за частотністю вживання у науково - публіцистичних текстах стоять у проведеному аналізі підрядні означальні речення, їх частка серед усіх інших типів підрядних речень складає 22 %. Такий високий рівень використання даного типу підрядних речень можна пояснити описовою функцією атрибутивних речень. Інші розглянуті нами 8 типів підрядних речень вживаються у науково - публіцистичних текстах значно рідше, що відображає наступна діаграма. Діаграма 1. Частотність використання підрядних речень в науково - публіцистичних     текстах.

У другому розділі були розглянуті класифікації типів підрядних речень, запропоновані різними лінгвістами. З метою детального аналізу трансформацій при перекладі підрядних речень у науково - публіцистичних текстах та, нами була обрана класифікація Г.Гельбіга та Й.Буша, що в даній роботі дещо змінена згідно частотності вживання різних типів підрядних речень: підрядні підметові речення; підрядні додаткові речення; підрядні означальні речення; підрядні обставинні речення; інші підрядні речення, що рідко вживаються у текстах науково - популярної публіцистики: підрядні речення способу дії, підрядні присудкове речення, підрядні речення місця. Щодо класифікацій трансформацій, що застосовуються при перекладі складнопідрядних речень, були обрані та скомпоновані класифікації Л.К. Латишева, Л.С. Бархударова та Я.І. Рецкера: граматичні трансформації, що діляться в свою чергу на синтаксичний та морфологічний клас трансформацій, лексико - семантичний клас.

Аналіз перекладу з німецької мови на українську на основі вибраних у науково - публіцистичних текстах одиниць гіпотаксису, дозволив виокремити особливості застосування класифікованих трансформацій: 1)за ступенем використання при перекладі складнопідрядних речень, досліджуваних у даній роботі, переважають синтаксичні трансформації: 2)зміна предиката при перекладі та об’єднання пропозицій; серед морфологічного класу найширше звертаються до заміни частини мови; 3) рідше вживаються лексико - семантичні трансформації, з поміж яких частіше всього застосовуються опущення. Квантитативний аналіз вживання підрядних речень у науково - публіцистичних текстах показав існування чіткої тенденції до вживання додаткових (25,4%) та означальних (21%) підрядних речень.

Висновки

Розмір речення та частота вживання різних типів речень належать до тих ознак тексту, що вивчаються в лінгвістиці протягом майже 100 років. Щодо дефініції розглянутого поняття, на нашу думку, вдалим є визначення складнопідрядного речення, запропонованого О.В.Гулигою: складнопідрядне речення - це граматично та інформаційно оформлене ціле, що складається із взаємопов’язаних елементарних речень, при цьому одне виступає структурним стрижнем цілого, а інше (інші) - граматично підпорядковане головному і водночас доповнює чи розкриває його. У нашому дослідженні було розглянуто питання перекладу науково - публіцистичних текстів, у яких відображаються погляди, знання представників інших народів і культур на вирішення актуальних проблем сучасності. У процесі перекладу публіцистичного тексту перекладачеві слід пам’ятати особливості текстів цього функціонально-стильового: інформативна спрямованість та урахування, дотриманняперекладачем мовних норм, що функціонують у мові, якою перекладається текст-оригінал. Характер граматичних засобів, типових для науково-публіцистичної літератури, зумовлений її тяжінням до логічної послідовності та точності. Граматичними труднощами перекладу, на нашу думку, є сукупність морфологічних та синтаксичних явищ вихідної мови, що не мають прямих відповідників у цільовій мові і потребують спеціальних мовних, перекладацьких і фахових навичок перекладача. Синтаксичні проблеми перекладу німецької науково-публіцистичних текстів пов’язані насамперед із тяжінням німецького писемного мовлення до стислості висловлювання та економії мовленнєвих зусиль. З метою детального аналізу трансформацій при перекладі підрядних речень у науково - публіцистичних текстах та, нами була обрана класифікація Г.Гельбіга та Й.Буша, що в даній роботі дещо змінена згідно частотності вживання різних типів підрядних речень: підрядні підметові речення; підрядні додаткові речення; підрядні означальні речення; підрядні обставинні речення: підрядні речення часу, порівняльні підрядні речення, підрядні речення причини, підрядні умовні речення, допустові підрядні речення, підрядні наслідкові речення, підрядні речення мети; інші підрядні речення, що рідко вживаються у текстах науково - популярної публіцистики: підрядні речення способу дії, підрядні присудкове речення, підрядні речення місця. В даний час існує безліч класифікацій трансформацій, що застосовуються при перекладі. Нами були обрані та скомпоновані класифікації Л.К. Латишева та Я.І. Рецкера:

. Граматичні трансформації: синтаксичний клас трансформацій, морфологічний клас трансформацій.

2. Лексико - семантичний клас трансформацій

Аналіз перекладу з німецької мови на українську на основі вибраних у науково - публіцистичних текстах одиниць гіпотаксису, дозволив виокремити особливості застосування класифікованих трансформацій: 1) за ступенем використання при перекладі складнопідрядних речень, досліджуваних у даній роботі, переважають синтаксичні трансформації: зміна предиката при перекладі та об’єднання пропозицій; 2) серед морфологічного класу найширше звертаються до заміни частини мови (21 випадок застосування у 102 складнопідрядних реченнях); 3) рідше вживаються лексико - семантичні трансформації, з поміж яких частіше всього застосовуються опущення (15 випадків у 102 складнопідрядних реченнях). Квантитативний аналіз вживання підрядних речень у науково - публіцистичних текстах показав існування чіткої тенденції до вживання додаткових (25,4%) та означальних (21%) підрядних речень.

Zusammenfassung

Schon mehr als 100 Jahre existiert in der Linguistik des Textes das Problem des Satzes und seines Gebrauchs. In unserer Arbeit wurde folgende Definition des Satzes benutzt: Hypotaxe ist eine grammatische Einheit, die aus zwei untereinander wechselbezogenen einfachen Sätzen besteht, und einer ist als der Hauptsatz und der andere grammatisch den ersten untergeordnet ist (Nebensatz). Wir haben die Übersetzung der Nebensätze gerade in der wissenschaftliche Publizistik betrachtet. Bei der Übersetzung von diesen Texten soll der Übersetzer die Besonderheiten des Stils berücksichtigen, und zwar die sprachliche Normen. Um die gründliche Analyse der Übersetzung von Nebensätze aus dem Deutschen ins Ukrainische zu erfüllen, haben wir die Aufteilung von G. Helbig und J. Busch gewählt. Sie unterscheiden Subjektsätze, Objektsätze, Attributsätze, Adverbialsätze, Temporalsatz, Komparativsatz/ Vergleichsätze, Kausalsatz, Konditionalsätze, Konzessivsatz, Konsekutivsätze, Finalsätze und noch andere, die sich selten in der wissenschaftlichen Publizistik treffen (Modalsätze, Prädikatsätze, Lokalsätze). Bei unserer Untersuchung wurden die Nebensätze im Raum folgender bei der Übersetzung benutzenden Transformationen analysiert:

)   grammatische, die man in syntaktische und morphologische teilt;

)   semantische und im Bereich von Lexik.sind zum Schluss gekommen, dass bei der Übersetzung der Nebensätze aus dem Deutschen ins Ukrainische systematische Besonderheiten zu bemerken sind, und zwar die Ersetzung des Prädikats, der Wortart. Quantitative Analyse des Gebrauchs von Nebensätzen in der wissenschaftlichen Publizistik zeigt die deutliche Tendenz des Überwiegens von Objektsätzen (25,4%) und Attributsätzen (21%).