Урок - це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними тимчасовими рамками етап навчально-виховного або педагогічного процесу

Сучасні вимоги до уроку

 

У ньому представлені всі основні елементи навчально-виховного процесу: цілі та задачі, зміст, форми, технологія, методи, засоби, контроль та оцінювання, тобто вся організаційна структура. Якість уроку залежить від правильного визначення кожного з цих компонентів та їх раціонального поєднання.

Вибудовуючи урок, необхідно визначити не тільки те, яка навчальна інформація чи способи дії повинні бути засвоєні, а й на якому рівні вони мають бути засвоєні на конкретному уроці. Але оскільки урок - це ланка цілісного навчального, розвивального та виховного процесу, відтак, не на кожному уроці основний його зміст може бути засвоєний на всіх трьох рівнях:

· сприйняття, осмислення й запам'ятовування;

· застосування знань і навичок за зразком;

· застосування знань і навичок у новій ситуації.

Сучасний зміст освіти та закономірності процесу навчання в цілому та засвоєння, зокрема, визначають ряд неодмінних вимог до уроку, які необхідно враховувати.

1. Урок повинен передбачати не тільки виклад матеріалу, змісту, а й завдання, що припускають застосування засвоєння навчальної інформації на практиці.

2. Частина цих знань повинна бути отримана учнями у процесі самостійного пошуку.

3. Виклад навчального матеріалу на уроці може і повинен бути варіативним за своєю структурою. В одних випадках викладається готова інформація у формі пояснення з використанням ІКТ. В інших випадках матеріал вивчається шляхом постановки вчителем проблеми та розкриття способів її доказового рішення.

Виклад навчальної інформації можливий у формі розповіді, лекцій, читання статті підручника тощо. Характер викладу визначається внутрішньою структурою, способом побудови цілісного уроку - від пояснювально-ілюстративного до проблемного.

Одна з основних вимог до уроку передбачає його науковість, неодмінною умовою науковості змісту уроку є ознайомлення учнів із доступними для них методами науки.

Істотною стороною уроку є індивідуалізація навчання. З’єднати  індивідуалізацію навчання із класно-урочною формою колективної роботи - досить нелегка задача. По-перше, використання навчального матеріалу різного ступеня складності, що враховує інтереси та можливості різних категорій учнів, оскільки складний матеріал може виявитись не під силу деяким учням для активного засвоєння, але повинен бути зрозумілий усім. По-друге, самостійне виконання учнями завдань різного ступеня складності, але в такій системі, щоби слабкі та середні учні могли поступово переходити від менш важких завдань до більш складних. По-третє, повернення учнів зі слабкою навченістю до більш складних завдань попередніх тем після вивчення наступних, коли завдання можуть бути вирішені на новому рівні підготовки.

4. Жоден урок не може вирішувати всіх задач навчання, розвитку та виховання учнів. Він є частиною теми, курсу, навчального предмета та взагалі процесу навчання, освіти. Важливо завжди усвідомлювати, яке місце він займає в системі навчального предмета, які його дидактичні, виховні та розвивальні цілі. Урок повинен бути логічною одиницею теми, розділу, курсу.

Урок - це педагогічний здобуток, і тому він повинен відрізнятися цілісністю, внутрішнім взаємозв'язком частин, єдиною логікою розгортання діяльності вчителя й учнів.

Дотримуючись основних вимог до уроку, учитель використовує свій методичний почерк, що залежить як від характеру класу, так і від власних індивідуальних рис.

Структура кожного уроку відповідно до його логіки повинна бути чіткою, із суворим переходом від однієї частини уроку до іншої відповідно до цілей і завдань уроку та закономірностей процесу навчання.

5. На уроці повинен здійснюватись розвиток навчальних компетентностей учнів за допомогою відтворення академічних знань, вправ у вміннях і навичках, шляхом виконання завдань на застосування академічних компетентностей у нестандартній ситуації.

6. Навчальний процес потребує кількоразового повторення змісту академічних знань і навчальних умінь. Форма повторення може бути різною у залежності від цілей уроку та його змісту.

7. На уроках повинно проводиться систематичне та планомірне оцінювання рівня навчальних досягнень учнів. Головний критерій якості уроку - не застосування тих чи інших видів роботи учнів чи використаних учителем методик, а навченість школярів, досягнення цілей уроку.

 

 

Урок треба побудувати, дотримуючись таких вимог:

Організаційні вимоги зорієнтовані на те, щоб урок був чітким і логічно завершеним, очікувані результати - вирішення поставлених завдань та досягнення загальної мети, раціональне використання часу, дисципліна і висока працездатність учнів.

Дидактичні вимоги:

• чітке формулювання освітніх завдань загалом і їх складових елементів, зв’язок із розвивальними та виховними завданнями, визначення місця в загаль­ній системі уроків;

• визначення оптимального змісту уроку від­повідно до вимог навчальної програми та цілей уроку, урахування рівня підготовки й підготовленості учнів;

• прогнозування рівня засвоєння учнями науко­вих знань, сформованості вмінь і навичок як на уро­ці, так і на окремих його етапах;

• вибір найбільш раціональних методів, прийо­мів і засобів навчання, стимулювання й контролю, оптимальної їх дії на кожному етапі уроку; вибір, що забезпечує пізнавальну активність, поєднання різ­них форм колективної та індивідуальної роботи на уро­ці й максимальну самостійність учнів у навчанні;

• реалізація на уроці всіх дидактичних принципів;

• створення умов успішного навчання учнів.

Психологічні вимоги:

• психологічне налаштування на працю на почат­ку уроку;

• урахування вікових особливостей школярів;

• проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета й конкретного уроку відповідно до віку дітей;

• забезпечення психологічного комфорту на уро­ці, відмова від авторитарних методів впливу;

• передбачення окремих засобів психолого-педагогічної дії методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів (коментарі, що викликають позитивні відчуття у зв’язку з виконаною роботою, настанови, що стимулюють інтерес, вольові зусилля до подо­лання труднощів).

Гігієнічні вимоги:

• температурний режим;

• фізико-хімічні властивості повітря (необхід­ність провітрювання);

• освітлення;

• контроль за зоровою діяльністю учнів;

• попередження стомлення і перевтоми (критичні точки засвоюваності: 1-4 хв. – 60%, 5-23 хв. – 80%, 23-34 хв. – 45-60%, 35-45хв. – 6%);

• чергування видів діяльності (зміна слухання вико­нанням обчислювальних, графічних і практичних робіт);

• своєчасне і якісне проведення фізкультпауз;

• дотримання правильної робочої пози за партою (столом) учня;

• відповідність класних меблів зросту школяра.

Вимоги до техніки проведення уроку:

• урок має бути емоційним, викликати інтерес до навчання, виховувати потребу в знаннях;

• темп і ритм уроку повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів завершеними;

• необхідний повний контакт у взаємодії вчите­ля та учнів;

• на уроці повинні дотримуватися педагогічний такт і педагогічний оптимізм;

• домінувати має атмосфера доброзичливості й активної творчої праці;

• якщо можливо, слід змінювати види діяльності учнів, оптимально поєднувати різні методи й прийо­ми навчання;

• забезпечити дотримання єдиного орфографіч­ного режиму школи.

Етичні вимоги передбачають, щоб стосунки учасників процесу навчання базувалися на засадах педагогічної моралі (тактовності, поваги до людини, почутті гідності, справедливості, вимогливості, принциповості тощо). Учитель поєднує любов до своєї праці з любов'ю до дітей. Постійно перебуваючи в фокусі уваги дітей, він мусить бути особливо самовимогливим, творчим, сумлінним, захопленим своєю працею.