Брокерська та дилерська діяльність

Брокерська діяльність — це діяльність щодо укладання угод з цінними паперами на основі угод комісії або доручення. Брокер виступає посередником, агентом інвестора, що діє від імені клієнта та за його дорученням і отримує винагороду у вигляді комісійних. Брокерські комісійні складають основну частину витрат на проведення трансакцій на фондовому ринку. Брокерські контори суттєво відрізняються як спектром послуг, які вони надають своїм клієнтам, так і розміром комісійних. Існують брокерські контори з пониженою комісією, які надають обмежену кількість послуг за понижену ціну. Інвестори, яким не потрібні консультації чи інші додаткові послуги, звернувшись до таких брокерських фірм, можуть заощадити кошти. Часто брокерські фірми є досить великими. В таких фірмах інституційних та індивідуальних інвесторів обслуговують різні спеціалісти фірми.

Дилерська діяльність-це діяльність з укладання угод від свого імені і за свій рахунок шляхом публічного оголошення цін купівлі або продажу цінних паперів із зобов'язанням покупки і продажу цих цінних паперів за оголошеними цінами. Основним доходом дилерів є різниця між цінами продажу і купівлі цінних паперів. Різниця в цінах купівлі-продажу є оплатою дилерам за терміновість і урівноваження тимчасового дисбалансу між попитом і пропозицією на певні види цінних паперів, що знаходяться в обігу на ринку. Крім того, що дилери дають можливість інвестору в будь-який час купити або продати цінні папери, сприяють цінової стабілізації і забезпечують ліквідність ринку, вони також надають інформаційні послуги учасникам ринку, а на деяких ринках виступають у ролі ведучих аукціонів на біржах. Дилери можуть формувати і здійснювати на ринку як прості, так і складні спекулятивні стратегії. Прості стратегії базуються на прогнозі підвищення або падіння цін на актив, з яким хочуть здійснити спекулятивну операцію. Крім спекулятивних операцій дилери здійснюють на ринку різні види ризикованого і безризикового арбітражу. Здійснення арбітражу призводить до вирівнювання цін на активи на різних ринках і до встановлення паритетних цін на взаємопов'язані активи. Арбітраж у багатьох випадках дає можливість дилерам отримати прибуток без ризику і не потребує початкових інвестиціях. Прикладом безризикового арбітражу може бути купівля акцій міжнаціональної корпорації в одному регіоні за низькою і продаж в іншому регіоні за вищою ціною. Ризикований арбітраж переважно пов'язаний з трансформаціями акціонерного капіталу: банкрутством, злиттям, реорганізацією та приєднанням.

Посередницькі послуги в організації та проведенні емісії цінних паперів (андеррайтинг).

Емітент доручає торговцю цінними паперами здійснювати всі необхідні операції з випуску та продажу цінних паперів. В економічній літературі комплекс послуг з організації випуску та проведення розміщення цінних паперів на ринку одержав назву андеррайтингу. Емітенти можуть і самостійно розміщувати на ринку цінні папери, однак, як показує практика, така діяльність характеризується значними витратами часу та коштів на пошук інвесторів, тривалим терміном проведення підписки на цінні папери, низькою ефективністю. У процесі розміщення цінних паперів за допомогою посередника емітенти забезпечують себе додатковими ресурсами та передають андеррайтеру фінансові ризики, пов'язані з інвестиційною привабливістю випущених цінних паперів. При проведенні андеррайтингу посередник переважно надає емітенту такі види послуг: а) консультує емітента про час, термін, обсяг та інші характеристики емісії; б) сприяє викупу частини емісії або всього обсягу емісії ЦП у емітента; в) розміщує випущені ЦП серед інвесторів за комісійну винагороду відповідно до визначеного рівня ризику; г) надає гарантії емітенту щодо первинного продажу ЦП.

Лізингові послуги

Лізинг є строковим, цільовим та платним користуванням майном, що передається лізингоодержувачу особою — лізингодавцем, власником цього майна. Лізингодавець надає арендатору для використання певні активи, що перебувають у його власпості. Лізингоодержу-вач не отримує права власності на передані активи, але використовує їх і здійснює виплати лізингодавцю згідно з укладеним договором протягом визначеного періоду часу. Предметом лізингу може виступати рухоме або нерухоме майно, що може бути віднесене законом до основних засобів лізинговая ця. Як правило, предметом лізингу виступають будівлі, машини, обладнання, транспортні засоби, офісне обладнання. Суб'єктами лізингу є лізингодавці, лізингоодержувачі і дуже часто продавці предмета лізингу. Продавці відчужують відповідне майно лізингодавцю і, якщо це передбачено лізинговою угодою або законодавством, здійснюють поставку та передачу предмета лізингу лізингоодержувачу, виконують його гарантійний ремонт тощо. Лізингові платежі включають плату за користування предметом лізингу, відшкодування процентів, що сплачуються лізингодавцем у разі купівлі обладнання за рахунок кредиту, відшкодування страхових платежів за відповідним договором страхування предмета лізингу, інші платежі, передбачені договором лізингу. Існує два основних види лізингу: оперативний та фінансовий. Часто їх називають відповідно експлуатаційною та фінансовою орендою, оскільки вони відображають рентні відносини між суб'єктами лізингу. Оперативний лізинг — це договір, згідно з яким предмет лізингу передається лізингоодержувачу на термін, менший від терміну повної його амортизації, і завжди повертається лізингодавцю після закінчення обумовленого терміну. Як правило, лізингодавець відповідає за обслуговування й утримання в нормі зданого в оренду обладнання. Період лізингу досить короткий, менший від економічно обгрунтованого терміну служби обладнання, тому лізингодавець може повторно здати в оренду обладнання або продати його за зниженою ціною. Фінансовий лізинг — це договір, відповідно до якого предмет лізингу передається лізингоодержувачу для користування на визначений договором термін і може бути придбаний лізингоодержува-чем після закінчення терміну користування у разі сплати визначеної договором повної його вартості. Договором фінансового лізингу може передбачатись право на викуп предмета лізингу до закінчення визначеного договором терміну користування ним.