Значення та сутність продуктивності праці

Для підвищення ефективності виробництва одна із центральних проблем, яка досліджується економікою праці, – розгляд показників ефективності праці.

У результаті трудової діяльності виробляються товари й надаються послуги, які характеризуються, по-перше, витратами виробництва, або собівартістю, а по-друге, ринковою вартістю. Співвідношення цих двох величин за кожним видом товарів і послуг, помножених на їхній обсяг, визначає прибутковість і рентабельність виробництва. Результативність виробництва може бути, обмірювана також шляхом зіставлення його обсягів з вартістю основних виробничих фондів підприємства, які використовуються для випуску цієї продукції. Такий показник називається фондовіддачею. Нарешті, показником, що узагальнює результативності праці є його продуктивність, якахарактеризує обсяги випущеної продукції або наданих послуг на одиницю витрат праці. Від її систематичного збільшення залежать як успіхи в розвитку економіки країни, так і підвищення народного добробуту.

Розрізняють продуктивність праці в масштабі суспільства, регіону, галузі, продуктивність праці на підприємстві й продуктивність індивідуальної праці окремого працівника.

Кожне підприємство відрізняється певним рівнем продуктивності праці. Зміна рівня в часі показує динаміку продуктивності праці. Зміни відбуваються й убік збільшення, і убік зменшення, що викликається сукупністю різних факторів.

На рівень продуктивності праці впливають характеристики екстенсивного використання праці, інтенсивність праці, а також техніко-технологічний стан виробництва.

Екстенсивна характеристика праці відображає ступінь використання робочого часу і його тривалість у зміну при незмінності інших характеристик. Чим повніше використовується робочий час, чим менше простоїв, непродуктивних витрат часу, чим триваліше робоча зміна, тим вище продуктивність праці. Екстенсивна характеристика праці має видимі границі: законодавчо встановлену тривалість робочого дня й робочого тижня. Якщо протягом робочого дня, тривалість якого дорівнює законодавчо встановленій величині, робочий час повністю використовується, то це буде межею можливої величини екстенсивного використання праці.

Інтенсивність праці характеризує ступінь її напруженості в одиницю часу й виміряється кількістю витраченої за цей час енергії людини. Чим вище інтенсивність праці, тим вище її продуктивність. Максимальнийрівень інтенсивності обумовлюється фізіологічними й психічними можливостями людського організму, а це означає, що інтенсивність праці має фізіологічні межі й не може бути необмеженою. Нормальний праця припускає й нормальну її інтенсивність, тобто така витрата життєвої енергії протягом робочого часу в зміну, що забезпечує при діючій системі охорони здоров'я, реально доступному якості харчування й раціональному використанні вільного від роботи часу, умови для повноцінного відправлення всіх життєвих функцій і повного відновленні працездатності до початку нового трудового дня. Таким чином, інтенсивність праці – важливий фактор продуктивності, але він має фізіологічну межу й вимагає дотримання фізіологічних норм витрати людської енергії.

Джерелом зростання продуктивності праці, що не має меж, є науково-технічний прогрес, техніко-технологічне вдосконалювання виробництва, поява нових матеріалів, видів енергії й ін.

Зростання продуктивності праці на підприємствах виявляється у вигляді:

1) збільшення обсягів виробництва, які створюються в одиницю часу при незмінній її якості;

2) підвищення якості продукції при незмінному її обсязі, який створюваному в одиницю часу;

3) скорочення витрат праці на одиницю виробленої продукції;

4) скорочення часу виробництва й обертання товарів;

5) збільшення прибутку.

Очевидно, що можуть бути різні комбінації зазначених видів прояву збільшення продуктивності праці. Кожний з них окремо й у сполученні свідчить провелике значення рівня продуктивності праці та її приросту для економіки підприємств, що перебувають під впливом конкуренції на ринках товарів, послуг і праці.

Зростання продуктивності праці забезпечує підприємствам і
 всьому суспільному виробництву розвиток і сприятливі перспективи, що, в остаточному підсумку, призводе до підвищення рівня життя населення.

Продуктивність праці – це узагальнюючий показник результативності праці, що характеризує ефективність витрат праці.