Фактори й резерви зростання продуктивності праці

 

Під факторами зростання продуктивності праці розуміють рушійні сили, джерела, у результаті впливу яких змінюється рівень продуктивності праці. Фактори продуктивності праці дуже різноманітні й багатогранні, тому на макро- і мікрорівні для цілей прогнозування й планування зростання продуктивності праці, а також їхнього системного сприйняття застосовуються різні групування. На рис. 8.2 представлена класифікація факторів зростання продуктивності праці.

 

 

Рис. 8.2. Класифікація факторів, що впливають на продуктивність праці

 

Матеріально-технічні фактори підвищення продуктивності праці включають створення, освоєння й впровадження нової техніки; освоєння й застосування прогресивних технологій; комплексну автоматизацію виробництва й керування виробничими процесами; модернізацію діючого встаткування й виробництва.

До організаційно-структурних факторів відносяться перебудова виробництва під вимоги ринку; удосконалювання організації виробництва; впровадження НОП; розвиток прогресивних форм керування виробництвом і персоналом, підвищення якості.

Економіко-правові фактори створюють матеріальні, адміністративні й методичні передумови для підвищення продуктивності праці на всіх рівнях і залежать від ролі держави й уряду в сприянні суб'єктам реального сектора економіки в роботі з підвищення продуктивності праці. До даних факторів відносяться:

удосконалювання нормативно-правового забезпечення зростання продуктивності праці;

посилення економічних стимулів і розвиток самоорганізації на мікро- і макрорівні;

створення бази науково-методичного забезпечення й інформації для суб'єктів економіки.

Соціально-психологічні фактори грають також велику роль у підвищенні продуктивності праці. Вони визначаються стилем керівництва в підрозділах, на підприємстві в цілому; мотивацією управління економікою. Їхній вплив характеризується ступенем дисциплінованості працівників, їх трудовою й творчою активністю, системою ціннісних орієнтирів колективу; якістю, а також соціально-демографічним складом трудових колективів.

Фактори зростання продуктивності праці й шляхи її підвищення на рівні підприємства вважаються пріоритетними й одночасно є запорукою підвищення продуктивності праці.

Використання кожної групи факторів безпосередньо пов'язане з аналізом існуючих резервів можливого підвищення продуктивності праці в певних організаційно-економічних умовах виробництва за кожним структурно-виробничим підрозділом й підприємству в цілому.

Під резервами зростання продуктивності праці розуміють невикористані реальні можливості економії витрат живої й упредметненої праці. Резерви використаються й знову виникають під впливом різних факторів (розглянутих вище). Кількісно наявність резервів можна визначити як різницю між     досягнутим і максимально можливим рівнями продуктивності праці за певний проміжок часу. Якщо сукупність резервів класифікувати відповідно до класифікації факторів, то при проведенні аналізу полегшується виявлення основних причин втрат і непродуктивних витрат праці за кожним фактором продуктивності праці й визначення шляхів їхнього усунення.

Загальноприйнято класифікувати резерви за рівнем їх виникнення
(рис. 8.3).

 

 

Рис. 8.3. Резерви зростання продуктивності праці

Загальнодержавні – це макроекономічні резерви. Їх використання впливає на зростання продуктивності праці в реальному секторі економіки країни. Вони пов'язані з раціональним розміщенням виробництва за територією країни з урахуванням наявності сировинних й інших матеріальних ресурсів, кваліфікованої робочої сили, станом зайнятості населення, недовикористанням ринкових методів господарювання тощо.

Наявність регіональних резервів свідчить про можливості більш раціонального й оптимального використання продуктивних сил, характерних для даного регіону.

Міжгалузеві резерви визначаються необхідністю поліпшення міжгалузевих зв'язків, транспортних потоків продукції, зміцнення договірної дисципліни між підприємствами різних галузей.

Галузеві резерви вказують на можливості підвищення продуктивності праці за рахунок розвитку ефективної спеціалізації й кооперації підприємств усередині конкретної галузі економіки.

Саму більшу групу резервів зростання продуктивності праці складають внутрівиробничі резерви. Вони визначаються недоліками у використанні на підприємстві сировини, матеріалів, устаткування, робочого часу й робочої сили. Серйозні резерви цієї групи обумовлені низьким рівнем механізації й автоматизації праці на допоміжних роботах й у підсобних виробництвах.

За термінами використання резерви зростання продуктивності праці поділяються на поточні й перспективні. Використання поточних резервів планується в короткостроковому тимчасовому періоді – протягом місяця, кварталу, року – залежно від реальних можливостей підприємства. Перспективними називаються резерви, для реалізації яких найближчим часом у підприємства немає достатніх ресурсів і використання яких планується в перспективі – через рік або більшу кількість років.

З поняттями «фактори» й «резерви» тісно пов'язані поняття «шляхи підвищення продуктивності праці», тобто конкретні напрямки підвищення продуктивності праці за рахунок використання певних факторів і резервів зростання продуктивності праці і їх ранжирування за пріоритетністю для даного підприємства в тимчасовому періоді.

 

Висновки

1. Продуктивність є основним джерелом економічного зростання, тому її підвищення шляхом використання всіх ресурсів є найкращою, основною стратегією розвитку підприємства. Продуктивність в широкому розумінні є відношення обсягу виробленої продукції (робіт, послуг), реалізованих організацією, до витрат на їх виробництво.

2. Кожне підприємство відрізняється певним рівнем продуктивності праці. Зміна рівня в часі показує динаміку продуктивності праці. Зміни відбуваються й убік збільшення, і убік зменшення, що викликається сукупністю різних факторів. На рівень продуктивності праці впливають характеристики екстенсивного використання праці, інтенсивність праці, а також техніко-технологічний стан виробництва.

3. Залежно від способу виміру результату діяльності розрізняють методи виміру продуктивності праці: натуральні, вартісні, трудові. Натуральні показники продуктивності праці – це показники виробітку, обчислені в одиницях фізичного обсягу. Трудові показники продуктивності праці. Як вимірник використається нормо-година, тобто кількість праці, у людино-годинах, які необхідні за нормами для виготовлення одиниці продукції. Вартісні показники продуктивності праці обчислюються як відношення виробленої продукції в грошових одиницях до витрат робочого часу.

4. Під факторами зростання продуктивності праці розуміють рушійні сили, джерела, у результаті впливу яких змінюється рівень продуктивності праці. До факторів зростання продуктивності праці відносяться: Матеріально-технічні, організаційно-структурні, Економіко-правові, Соціально-психологічні. Фактори зростання продуктивності праці й шляхи її підвищення на рівні підприємства вважаються пріоритетними й одночасно є запорукою підвищення продуктивності праці.

5. Під резервами зростання продуктивності праці розуміють невикористані реальні можливості економії витрат живої й упредметненої праці. Резерви використаються й знову виникають під впливом різних факторів. За рівнем їх виникнення виокремлюють: загальнодержавні, регіональні, міжгалузеві, галузеві, внутрішньовиробничі. У свою чергу внутрішньовиробничі резерви слід виявляти на рівні всього підприємства в цілому, кожного окремого робочого місця, виробничих підрозділів. Використання наявних можливостей можливе за рахунок: Зниження трудомісткості виробництва продукції, Поліпшення використання робочого часу, Поліпшення структури й використання персоналу, Підвищення якості продукції.

 

Контрольні запитання

1. Що таке екстенсивний і інтенсивний напрямки зростання продуктивності праці?

2. В яких показниках проявляється підвищення продуктивності праці?

3. У чому полягає зміст поняття «продуктивність праці»?

4. Охарактеризуйте методи виміру продуктивності праці.

5. Основні фактори підвищення продуктивності праці на сучасному рівні розвитку економіки України.

6. Які резерви зростання продуктивності праці Ви знаєте?