Показники, що характеризують достатність поточних грошових надходжень для погашення позички

Аналіз бюджету грошових коштів дає можливість оцінити якість фінансового планування, скласти загальне уявлення про майбутнє фінансове положення клієнта, а також виявити можли­вості отримання ним коштів, достатніх для погашення позики. У зв'язку з постійними змінами економічних умов слід прово­дити аналіз змінюю чого скоригованого бюджету грошових коштів. Перевага змінюючого бюджету полягає в без­перервному послідовному фінансовому плануванні. При цьому клієнт щомісячно вносить корективи в наявний бюджет, враховуючи звітні дані за минулий період. Аналіз скориго­ваного бюджету фірми дасть можливість банкіру оцінити потенціальні можливості клієнта щодо погашення позики.

Елементами притоку коштів за період є:

- прибуток, отриманий уданому періоді;

- амортизація, нарахована за період;

- вивільнення коштів із запасів, дебіторської заборгованості основних фондів, інших активів;

- збільшення кредиторської заборгованості;

- зростання інших запасів:

- збільшення акціонерного капіталу;

- залучення нових позик.

Елементами відтоку коштів за період є:

- сплата податків, процентів, дивідендів, штрафів і пені;

- додаткові вкладення коштів у запаси, дебіторську заборгованість, інші активи, основні фонди;

- скорочення кредиторської заборгованості;

- зменшення інших пасивів;

- відтік акціонерного капіталу;

- погашення позик.

Різниця між притоком і відтоком коштів визначає величину загального грошового потоку. Якщо позичальник має стійке пе­ревищення притоку над відтоком коштів, то це свідчить про його і стабільне фінансове становище і платоспроможність.

Коливання величини загального грошового потоку вказує на низьку платоспроможність клієнта. Систематичне ж перевищення відтоку над притоком коштів швидше за все свідчить про непатоспроможність потенційного позичальника щодо повернення позичених коштів.

Середня додатна величина загального грошового потоку (пе­ревищення притоку над відтоком коштів) показує, в якому позичальник може погашати боргові зобов'язання. На основі співвідношення величини загального грошового потоку і розміру боргових зобов'язань клієнта визначається клас платоспромож­ності позичальника:

КП = Загальний грошовий потік/Боргові зобов'язання

Нормативні рівні цього співвідношення: 0,75;

2 клас — 0,50;

3 клас — 0,30;

4 клас —0,25;

5 клас -— 0,20.

Аналіз грошових потоків позичальника має здійснюватися з урахуванням такого показника:

— співвідношення чистих надходжень на всі рахунки пози­чальника (в тому числі відкриті в інших банках) до суми осно­вного боргу за кредитною операцією та відсотків за нею з ура­хуванням строку дії кредитної угоди (для короткострокових кредитів).

Для підприємств із сезонним характером виробництва, середньомісячна сума надходжень визначається за 12 місяців.

Оборотність дебіторської заборгованості (О_дз) розраховується за даними звіту позичальника:

О_дз = Виручка від реалізації/Середня дебіторська заборгованість

Середня дебіторська заборгованість визначається як середнє арифметичне суми цієї заборгованості на початок і на кінець звіт­ного періоду.

Показник Од₃ оцінюється шляхом порівняння його значення з попереднім періодом.

Оборотність кредиторської заборгованості (О_кз) розраховуєть­ся й оцінюється аналогічно О_дз:

Окз = Виручка від реалізації/Середня кредиторська заборгованість

Показники, що характеризують ефективність використання оборотного капіталу.

При оцінці кредитоспроможності позичальника проводять аналіз використання його основного та оборотного капіталів.

При цьому ефективність використання оцінюють за допомогою таких показників:

— тривалість обороту капіталу в днях;

— кількість оборотів або швидкість оборотності капіталу певний період (разів);

—коефіцієнт закріплення (завантаження) оборотним капіта­лом вартості реалізованої продукції;

— оборотність окремих елементів оборотного капіталу; Тривалість оборотного капіталу в днях визначається за

формулою:

Коб = Середній залишок оборотного капіталу * кількість діб у періоді / Виручка від реалізації

Рівень виконання цього показника розглядається в динаміці, порівняно з показниками аналогічних підприємств або середньо-галузевим показником.

Чим нижча величина показника, тим вищим вважається рівень виконання.

Кількість оборотів (швидкість оборотності) оборотного капі­талу за певний період часу визначається за формулою:

К_шв (разів)= Виручка від реалізації / Середній залишок оборотного капіталу

Рівень виконання показника визначається аналогічно показ­нику (Коб), проте чим величина показника більша, тим рівень ви­конання цього показника кращий.

Коефіцієнт закріплення (завантаження) оборотного капіталу визначається за формулою:

 Кз = Середній залишок оборотного капіталу / Виручка від реалізації продукції

Рівень виконання цього показника визначається аналогічно попереднім двом показникам, проте цей показник повинен бути меншим за одиницю.

Показники, що характеризують ефективність використання основного капіталу позичальника.

Ефективність використання основного капіталу оцінюється шляхом розрахунку показників:

— фондовіддачі;      

— фондомісткості.

Показник фондовіддачі розраховується:

К фондовіддачі = Виручка від реалізації продукції / Середньорічна вартість основного капіталу

 Рівень виконання цього показника розглядається в динаміці, порівняно з показниками аналогічних підприємств або середньо-галузевим показником.

Чим значення цього показника більше, тим рівень його виконання вищий.

Фондомісткість є оберненою величиною до показника фондовіддачі й визначається:

К фондомісткості =Середньорічна вартість основного капіталу /Виручка від реалізації продукції

Рівень виконання цього показника визначається аналогічно попередньому показнику. Зниження величини цього показника свідчить про ефективне використання основних фондів.