Ознаки формування, соціалізації особи

1.1. Освіта: її рівень, профіль, у тому числі загальний рівень та спеціальний профіль.

1.2. Наявність спеціальності (професії).

1.3. Відомості про риси, набуті у батьківській сім'ї, у тому числі соціальні риси та характеристики самих батьків, їх ставлення та участь у формуванні та вихованні особи, наявність у батьків анти-

258

  Теорія особи злочинця

суспільної поведінки, аморальних вчинків, алкоголізму, нарко­манії, фізичних чи психічних вад; тривалість перебування особи у батьківській сім'ї після народження, причина вибуття з сім'ї; риси, звички, моральні вимоги, набуті у сім'ї.

1.4. Ознаки, риси, звички, досвід, набуті у звичному мікросере- довищі (у дитинстві, юнацтві, нинішній час), у тому числі у безпо­ середньому оточенні в сім'ї, за місцем проживання, місцем прове­ дення вільного часу; загальні соціальні та соціально-психологічні ознаки звичного мікросередовища.

1.5. Характер (зміст) занять у вільний час, культурні потреби, інтереси, їх задоволення.

1.6. Участь у діяльності об'єднань громадян.

Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.

2.1. Соціальне становище, рід занять, характер виробництва (навчання).

2.2. Сімейний стан, наявність дітей, можливостей та засобів їх утримання, навчання, виховання, ставлення до долі дітей, три­ валість перебування в сім'ї, відносини між подружжям.

2.3. Соціальні житлові умови, їх придатність для нормального проживання.

2.4. Належність до соціальних груп суспільне прийнятної спрямованості, у тому числі за інтересами, умовами життя, іншою необхідністю.

2.5. Належність до груп асоціальної або антисуспільної спря­ мованості. Характер занять, діяльності групи, мотиви участі, на­ лежності: інтереси, потреби, залежність; роль у групі, тривалість перебування, негативні наслідки, у тому числі суспільні оцінки; корегуючий вплив, притягнення до відповідальності (адміністра­ тивної, кримінальної), покарання, умови його відбуття, вплив, соціальні наслідки.

2.6. Соціальні плани (перспективи) особи на майбутнє: наяв­ ність, предметність, заходи практичного здійснення, суспільна прийнятність, умови та ймовірність здійснення, можливі соціальні наслідки для оточення, особи.

Безпосередні ознаки спрямованості особистості.

3.1. Потреби, інтереси, соціальні цінності в основних сферах життєдіяльності: сім'я, навчання, праця, культура, відносини між

259

  Глава 6

людьми, ставлення до них, загальнолюдських цінностей, норм мо­ралі, права.

3.2.          Діяльнісні прояви в основних сферах життєдіяльності суспільства: зміст, спрямованість, результати, суспільне ставлен­ ня, оцінки, заохочення.

3.3.          Асоціальні або антисуспільні потреби, інтереси, цілі, діяль- нісні прояви: зміст, спрямованість, мотиви, форми реалізації, соціальні результати, соціальна оцінка, ставлення до неї.

Із зазначених вище положень відомо, що до структури особи належать не лише елементи, які мають соціальні якості (похо­дження, зміст). До неї входять і елементи природного походження, які у особи — учасника суспільних відносин більшою чи меншою мірою набувають соціального значення, впливають або принаймні мають кореляцію із суспільними проявами особи, її соціальними якостями. Ознаки цієї частини структури особи називають біосоціальними.

4. Демографічні ознаки, що мають соціальне і психологічне значення:

4.1. Стать.                               "^;-                                                              ''

4.2. Вік.                                                                                                     ••-.<чія

 

5. Психофізіологічні особливості: реакції, адаптації, моторики, тип вищої нервової діяльності, особливості темпераменту, мислен­ ня, у тому числі вади, психофізіологічні риси, що мають генетичне походження¹.

Показники фізичного здоров'я.

 

6.1. Загальний стан, фізичні вади, що безпосередньо впливають на можливості соціальної адаптації, розвитку, діяльності.

6.2. Хронічні захворювання соматичного типу.

6.3. Захворювання, що є наслідком антисоціальної (аморальної) поведінки: алкоголізм, наркоманія, венеричні захворювання, ВІЛ - СНІД.

¹ Існуючі діагностичні методи, що є у масовому розпорядженні, практично обмежені у мож­ливості виявлення рис та властивостей генетичного походження. У разі необхідності вияв­лення останніх потрібні спеціальні генетичні дослідження (ДНК та ін.). За всіх умов їх відкидати не можна, хоча у більшій мірі виявлення та врахування рис і властивостей гене­тичного походження — справа майбутнього.

260

  Теорія особи злочинця

7. Показники психічного здоров'я: патологія, що виключає осудність; аномалія (відхилення), що її обмежують, аномалії в ме­ жах осудності.