Даних щодо структури та динаміки інших злочинів у сфері службової діяльності

(крім хабарництва),.... за 2002-2006 рр.

Таблиця № 7

Як видно з таблиці, у структурі інших службових злочинів пе­реважають службова недбалість та зловживання владою або служ­бовим становищем. У 2006 р. їх питома вага становила відповідно 56,7 % та 34,5 %. Перевищення влади або службових повноважень за поширеністю посідає третє місце (8,6 %). Слід зазначити, що се­ред інших злочинів у сфері службової діяльності найгіршу ди­наміку за тривалий період до 2002 р. мало зловживання владою або службовим становищем. З того часу його питома вага стала скорочуватися, однак і в 2006 р., коли вона зменшилася проти 2002 р. на 36,4 %, абсолютне число цього виду злочинів більше ніж У 8 разів перевищило рівень 1990 р. Одночасно зі зменшенням кількості та питомої ваги цих злочинів протягом останніх років збільшувалася частка тих із них, матеріальна шкода від яких пере­вищувала 100 тис. грн. У 2006 р. вона майже вдвічі перевищила по-

263

  Глава 3 «>•• «'••••.ч •*'                .   'і-'"'- •          ,•:•/•••••••              '

казник 2002 р. У зазначений період на перше місце в структурі інших службових злочинів висунулися факти службової недба­лості. За 5 років, показники за які відображені у таблиці, їх кількість зросла більше ніж на 1,5 тис. злочинів, а питома вага — на 17,7 %. Можна зробити висновок, що поширення протиправності та криміналізованості у сфері службової діяльності в останні роки відбувається, в першу чергу, за рахунок службової недбалості та зловживання владою або службовим становищем. Наведені показ­ники можуть свідчити також про посилення активності правоохо­ронних органів у викритті зазначених злочинів, водночас за всіх умов вони вказують на те, що виявленню причин і умов, які спри­яють службовій недбалості та зловживанням, їх усуненню та зага­лом запобіганню цим злочинам не приділяється належної уваги.

Протягом останніх років, наскільки відомо, не проводилося ок­ремого предметного кримінологічного дослідження цих двох складів злочинів, публікувалися лише окремі показники їх кримінологічної характеристики. Зокрема, вказувалося на висо­кий освітній рівень осіб, які вчиняли зловживання: він є найви­щим серед інших посадових злочинців. Висока питома вага (близько 40 %) жінок серед тих, хто зловживав службовим стано­вищем.

У осіб, які вчинили службові злочини, загалом відмічаються більш зрілий вік (переважно понад ЗО років), безпосередній до­ступ до майна або до обліку чи контролю матеріальних цінностей. Серед засуджених за зловживання переважають особи адміністра­тивного, а за службову недбалість — господарського апарату. Се­ред останніх більше половини становлять працівники торгівлі, які допускали нестачу дорученого майна, недбале його зберігання. Четверта частина осіб, засуджених за службову недбалість, — працівники господарських підрозділів на виробництві. Такий же розподіл за сферами службової діяльності (торгівля, вироб­ництво) простежується і серед осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за зловживання службовим становищем. Пере­важну більшість останніх (до 45 %) становлять працівники серед­ньої та нижчої ланок управління, а серед них — особи, які безпосе­редньо проводили операції з матеріальними цінностями (продавці, касири, експедитори) або керівники підрозділів, де

264

  Корупція, її прояви, хабарництво та інші злочини у сфері службової діяльності...

вони здійснювалися (завідувачі баз, складів, відділів магазинів, комірники), чи які займалися обліком та контролем матеріальних цінностей. Розподіл наведених даних за вказаними показниками характерний також для осіб, що притягнуті до кримінальної відповідальності за службову недбалість та службову підробку.

Детермінанти вчинення інших злочинів у сфері службової діяльності, особливо на загальносоціальному рівні, багато в чому аналогічні тим, які зумовлюють корупцію. Звідси й рекомендації щодо запобігання іншим службовим злочинам часто беруться з кримінологічних розробок стосовно корупційних проявів. Певною мірою такий підхід допустимий, оскільки інші, крім корупційних, злочинні прояви у сфері службової діяльності дійсно мають з останніми спільні детермінанти. Проте досліджувані злочини ма­ють і низку особливостей. У них більш широкою є сфера знахо­дження безпосередніх об'єктів посягання та відповідно — вчинен­ня злочинів стосовно них. Більш різноманітними є способи і при­йоми злочинних операцій з майном, документами, а також варіан­ти службового становища та повноважень осіб, які вчиняють ці злочини, тощо. Тому у поширенні на кримінологічну характерис­тику інших службових злочинів показників і даних дослідження корупційних проявів має бути певна міра та застережливість, зу­мовлені наведеними особливостями. Загалом більш предметне і впевнено кримінологічні ознаки зловживання владою або службо­вим становищем, інших злочинів у сфері службової діяльності, а відповідно й рекомендації щодо їх запобігання, можуть бути визначені на підставі спеціального кримінологічного дослідження цих злочинів.

У листопаді 2004 р. Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого та Інститутом вивчення проблем злочинності АПрНУ у м. Харкові проведений Науково-практич­ний семінар з проблем запобігання службовим злочинам у сфері господарської діяльності. Слід зазначити, що й у постановці про­блем, які відображені у назві теми семінару, й у їх розгляді не досить чітко відмежовані сфери економіки, господарської діяль­ності та службової діяльності, і відповідно злочини, що вчиняють­ся в цих сферах, мають різні об'єкти посягання та зумовлюються значною мірою різними чинниками. Останні в матеріалах до

265

  Глава З

семінару досліджені, головним чином, лише на теоретичному рівні та на підставі тільки даних статистики, без достовірної їх емпірич­ної перевірки. Незважаючи на ці застереження, в рекомендаціях семінару зроблено декілька важливих висновків, у тому числі сто­совно необхідної пріоритетності у протидії цим злочинам. Учасни­ки семінару дійшли, зокрема, важливого висновку про те, що за­побігання та протидія суспільне небезпечним проявам службових осіб суб'єктів господарської діяльності та службових осіб органів влади та управління, зв'язок між якими є переважно корупційним, у сучасних умовах можуть бути забезпечені лише за умов поєднан­ня заходів, спрямованих на реалізацію принципу невідворотності відповідальності за вчинені злочини, з використанням найширшо-го арсеналу економіко-правових, організаційно-управлінських, виховних та інших заходів спеціально-кримінологічного запобі­гання, орієнтованих насамперед на реалізацію принципу закон­ності у службовій та господарській діяльності. Акценти в ідеології протидії злочинним проявам службових осіб у сфері господарсь­кої діяльності (точніше було б: і у сфері економіки та службової діяльності. — А. 3.), на думку учасників семінару, слід змістити із застосування кримінально-правових заходів відповідальності за вчинені злочини на більш широке використання можливостей, передбачених цивільно-правовим законодавством, зокрема щодо повного відшкодування заподіяних збитків.

Практичне значення мають рекомендації семінару щодо зосере­дження зусиль відповідних служб МВС України та СБУ на вияв­ленні і цілеспрямованій боротьбі з найбільш небезпечними формами корупції, хабарництва, тяжкими й особливо тяжкими злочинами у сферах службової і господарської діяльності, а також стосовно вдосконалення у Департаменті інформаційних техно­логій МВС України кримінально-правової статистики, уніфікації її понятійного апарату, розроблення і запровадження єдиної мето­дики статистичного обліку і звітності про вжиті заходи і результа­ти запобігання службовим і господарським злочинам, що, на дум­ку авторів рекомендацій, яку ми цілком поділяємо, має дозволити наблизити статистичні дані до фактичного відображення кількісно-якісних показників злочинів та результатів запобігання та протидії їх вчиненню. Науковим установам рекомендована низ-

266

  Корупція, її прояви, хабарництво та інші злочини у сфері службової діяльності...

ка заходів щодо активізації наукових досліджень проблем за­побігання службовим злочинам у сфері господарської діяльності. Водночас слід зазначити, що і названі рекомендації, і чимало за­побіжних заходів, передбачених у президентських та урядових до­кументах, як правило, не ґрунтуються на достовірних сучасних кримінологічних дослідженнях щодо причин і умов корупції та інших службових злочинів. Проведення таких досліджень зали­шається одним із актуальних завдань українських кримінологів. Без предметних репрезентативних висновків цих досліджень реко­мендації та заходи щодо усунення причин і умов зазначених зло­чинів, запобігання їх дії не можуть бути цілеспрямованими та ре­зультативними у разі практичного застосування. Як негативний з цього погляду приклад останнього часу можна навести Заходи по виконанню Комплексної програми профілактики злочинності на 2007-2009 рр., затвердженої постановою Кабміну України № 1767 від 20 грудня 2006 р. У цих Заходах передбачена низка цікавих за­ходів, що мають бути здійсненні з метою посилення контролю за дотриманням законодавства у господарській діяльності, набуття та реалізації майнових прав, усунення причин виникнення тіньового сектору економіки та створення умов його ліквідації (всього 10 пунктів). Виконання майже всіх із них потребує ґрунтовного кримінологічного аналізу, використання кримінологічних методів та методик виявлення чинників зазначених правопорушень, роз­роблення предметних заходів запобіжного впливу щодо останніх тощо. Водночас, як це стало типовим для подібних документів, що розробляються в апараті Кабінету Міністрів, в жодному з пунктів зазначених заходів не передбачена участь наукових установ, зокре­ма тих, що займаються кримінологічними проблемами.