Зміст дипломної магістерської роботи

ВИМОГИ ДО ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ МАГІСТРІВ

Зі спеціальності 8.03010201«Психологія» напряму підготовки 030102 «Психологія»

1.1.Вимоги до державної атестації магістрів та виконання магістерської роботи спираються на Закон України «Про вищу освіту» від від 01.07.2014 № 1556-VII. Відповідно Закону: « Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків».

Засоби діагностики якості вищої освіти магістра зі спеціальності 8.03010201«Психологія» напряму підготовки 030102 «Психологія» встановлюють вимоги, які забезпечують визначення рівня здатності вирішувати складні завдання і проблеми у певній галузі професійної діяльності, що передбачає проведення досліджень або здійснення інновацій на основі знань,умінь,комунікацій, автономності і відповідальності.

2.2.Державна атестація –це процес установлення відповідності якості вищої освіти, рівня здобутих професійних компетенцій випускника університету вимогам галузевих стандартів вищої освіти України зі спеціальності 8.03010201 «Психологія» напряму підготовки 030102 «Психологія».

1.3. Державна атестація здійснюється за допомогою засобів контролю ступеня досягнення кінцевої мети освітньо-професійної підготовки з дотриманням дидактичних принципів формування і реалізації системи засобів державної діагностики.

1.4. Принципами формування і реалізації системи засобів державної діагностики якості освіти магістра зі спеціальності 8.03010201«Психологія» напряму підготовки 030102 «Психологія» є: уніфікація, комплексність, взаємозамінність та взаємодоповненість, актуальність, інноваційність, інформативність, дієвість, індивідуальність, диференційованість, об'єктивність і відкритість, валідність, варіативність.

1.5. Державна атестація здійснюється на підставі оцінки якості засвоєння освітньо-професійної програми, рівня професійних знань, умінь та навичок, ступеня сформованості загальних та професійних компетенцій магістра, передбачених галузевими стандартами вищої освіти України зі спеціальності 8.03010201«Психологія» напряму підготовки 030102 «Психологія»

У процесі діагностування застосовується захист випускної кваліфікаційної роботи –дипломної роботи магістра.

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань та обов’язків (робіт) визначеного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.

2.1. Дипломна магістерська,яка дає змогу виявити рівень засвоєння студентом теоретичних знань тапрактичної підготовки, здатність досамостійної роботи за обраною спеціальністю на первинних посадах відповідно до узагальненого об'єкта діяльності.

Дипломна магістерськ аробота –це самостійне дослідження виконане студентом на завершальному етапі навчання в університеті. Вона є кваліфікаційним елементом, на підставі якого Державна екзаменаційна комісія (ДЕК),його готовність до самостійної роботи за фахом і приймає рішення про присвоєння кваліфікації.

Як теоретико-прикладне дослідження дипломна магістерська робота повинна містити глибоке теоретичне осмислення актуальної проблеми, а також обґрунтований проект практичного її розв’язання, виконаний на основі проведенного аналізу певного об’єкту, феномену, явища, процесу, іншого, виділення різних аспектів, показу його зв’язків з іншими явищами.

2.2. Виконання дипломної магістерської роботим має на меті поглиблення студентом теоретичних і практичних знань з обраного напряму спеціалізації, вироблення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань, а також виявлення ступеня підготовки випускника до самостійної практичної діяльності.

Працюючи над магістерською роботою, студент має реалізувати наступнізавдання:засвоїти навички правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдань, побудови логічного плану й оптимальної структури дослідження, роботи з джерелами інформації, аналізу та оцінки різних аспектів об’єкту дослідження, обґрунтування власних узагальнень, висновків і пропозицій.

ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

3.1. Дипломна робота магістра складається із:

– Титульного аркуша;

– Анотації та ключових слів;

– Переліку умовних позначень(за потреби);

– змісту;

– вступу;

– основної частини;

– висновків та пропозицій;

– додатків;

– списку використанихджерел.

Відгук керівника та рецензія на дипломну роботу додаються.

Рекомендований обсяг дипломної роботи магістра – 110-130 сторінок. До цього обсягу не включено список використаних джерел та додатки. Обсяг теоретичної частини складає 20 - 25 відсотків від обсягу роботи (без списку літератури та додатків).

ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

Зміст дипломної роботи визначається її темою.

4.1. Титульний аркуш є першою сторінкою дипломної роботи і оформлюється відповідно до вимог, установлених університетом.

4.2. В анотації – 1-2сторінка (обсягом до 800знаків) –зазначається прізвище та ініціали студента, назва дипломної магістерської роботи, основний зміст та результати дослідження. Ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються у дипломній роботі та наведені в анотації) наводяться у називному відмінку. Кількість ключових слів – 5 - 7. Анотація повинна бути написана українською, російською та однією з іноземних мов (переважно – англійською), розміщуватися на окремому аркуші разом з ключовими словами та передувати змісту.

4.3.  Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то перелік умовних позначень може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед змістом, після анотації.

Перелік слід друкувати у дві колонки: у лівій за абеткою наводяться скорочення, а у правій –ї х детальнее розшифрування.

4.2. Якщо в дипломній магістерській роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення повторюються менше трьох разів, перелік не складають, їхнє розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

4.3. Зміст – 1-2 сторінки дипломної роботи відображається в плані, розробленому за допомогою наукового керівника.

Матеріал  роботи має бути викладено як єдине ціле в логічній послідовності. Зміст (план) розміщують безпосередньо після переліку умовних скорочень, починаючи з нової сторінки. Зміст включає:вступ; послідовно перелічені назви усіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони є та мають заголовки);

Висновки та пропозиції; додатки,список використаних джерел.

Навпроти кожної позиції проставляють номери сторінок, яківказують на початок викладення матеріалу.

4.4. У вступі зазначається проблема, що потребує вирішення, ступінь її дослідження, актуальність проведення і мета досліджень у обраному напрямі, завдання, щовирішуються для досягненнямети, об'єкт і предмет досліджень,

Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та шляхів розв'язання проблеми, обґрунтування необхідності досліджень з теоретичної та практичної точки зору. Під час обґрунтування актуальності проблеми започаткованого дослідження виходять з таких основних моментів.
По-перше, розкривають та обґрунтовують зміст і специфіку зв'язків проблеми, що розглядається, з більш загальними проблемами й напрямами тієї науки, у галузі якої виконується дослідження.

По-друге, наводять логічні докази того, що розв'язання проблеми дослідження необхідне для успішного вирішення більш загальної проблеми, з якої вона витікає.
По-третє, визначають основні суперечності, що породжують проблему даного конкретного дослідження.

По-четверте, показують можливість розробки чи використання вже існуючих теоретичних або експериментальних наукових методів і засобів, необхідних для виконання започаткованого дослідження.

По-п'яте, з обґрунтованої можливості реального досягнення означеного в проблемі кінцевого результату здійснюють вибір теми дослідження.

Мета роботи –це обґрунтоване уявлення про загальні результати наукового пошуку. В ній формулюється загальний задум дослідження. Мета повинна бути визначена чітко та лаконічно. Мета роботи звичайно тісно переплітається з назвою роботи і повинна чітко вказувати, які питання вирішуються в роботі.

Не слід формулювати мету як «Дослідження...»,«Вивчення...», тому що ці слова акцентують на способі досягнення, а не на ній самій. У формулюванні мети мають бути слова «вивчити...», «виявити...»,«проаналізувати...», «визначити...», «висвітлити…» та т.ін.

Об'єкт дослідження визначається разом з вибором теми і є тим психічним феноменом, який вивчається: психічні процеси, стани, психологічні якості особистості, міжособистісні відносини, тощо. Визначення об’єкта пов’язано з відповіддю на питання: щорозглядається?

Предмет дослідження позначає аспект розгляду об’єкта, його частину, дає у явлення про те, як розглядається об’єкт, тобто визначення предмета пов’язано з відповіддю на питання: як розглядається об’єкт дослідження?

Завдання дослідження конкретизують мету дослідження та визначають послідовність її досягнення; покликані дати уявлення про те, що слід зробити для досягнення мети. Зазвичай, перелік завдань починається фразами «Згідно з метою буле опоставлено такі завдання:...» або

«Досягнення мети дослідження передбачало розв'язання таких завдань: .». Як правило, формулюють 5-6 завдань, спрямованих як на теоретичне, так і на емпіричне вивчення проблеми.

Формулювання завдань та відповідно побудова теоретичного дослідження здійснюється від більш широкого поняття (об'єкта) до більш вузького (предмета).

Наприклад:

Мета і завдання дослідження. Мета – висвітлити специфіку емоційного інтелекту як складової комунікативної компетентності студентів.

Для досягнення мети дослідження було поставлено такі завдання:

1. Проаналізувати теоретичний стан проблеми співвідношення емоційного інтелекту та комунікативної компетентності в сучасній психологічній науці.

2. Визначити особливості та виявити взаємозв’язки складових комунікативної компетентності, соціального інтелекту та комунікативних умінь у студентів з різним рівнем емоційного інтелекту.

3. Виявити взаємозв’язки між рівнем складової емоційного інтелекту «розпізнавання емоцій інших людей» та складовими комунікативної компетентності, соціального інтелекту й комунікативними уміннями.

4. Визначити взаємозв’язки між складовими емоційного інтелекту та складовими комунікативної компетентності, соціального інтелекту, комунікативних умінь студентів.

5. Визначити факторну структуру та характер взаємозв’язків між складовими емоційного інтелекту та складовими комунікативної компетентності.

Метод –сукупність прийомів, операцій і способів теоретичного пізнання і практичного перетворення дійсності, досягнення певних результатів.

Наприклад:

Методи дослідження. У дослідженні використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, що відповідають меті й завданням роботи. До комплексу увійшли такі методи: теоретико-методологічній аналіз наукових джерел, систематизація та узагальнення даних за проблемою дослідження, психодіагностичний метод та методи математичної статистики. У межах психодіагностичного методу обрано такі методики: методика діагностики «емоційного інтелекту» (Н. Холл), методика КОСКОМ (В. М. Куніцина), методика дослідження соціального інтелекту (Дж. Гілфорд), тест оцінки комунікативних умінь. Для підвищення надійності та вірогідності результатів дослідження було використано такі методи математичної обробки, як t-критерій Стьюдента, кореляційний аналіз r-Пірсона, факторний аналіз з подальшою ротацією, який здійснювався за допомогою комп'ютерної програми SPSS 17.0 for Windows. Узагальнення результатів здійснено з використанням інтерпретаційних методів (класифікація й узагальнення емпіричнихданих).

Методика – розглядається як безпосереднє втілення методу дослідження.

Методологічну й теоретичну основу дослідження визначають як основні методологічні підходи та основні теоретичні положення, які лягли в основу магістерської роботи.

Наукова новизна повинна містити результати самостійного аналітичного та експериментального характеру.

Практична значущість повинна містити результати власних досліджень, що можуть бути упроваджені в прикладну діяльність фахівців.

Апробація роботи повинна містити назви статей, тез доповідей, підготовлених за матеріалами роботи, виступи на науково-практичних конференціях, інших наукових заходах.

4.5. Зміст основної частини дипломної роботи викладають за розділами. Розділи можуть поділятися на підрозділи, пункти, підпункти.

Теоретична частина повинна виконуватися на основі ретельного вивчення літературних джерел щодо психологічної проблеми –об’єкта дипломної магістерської роботи. Джерелами потрібної інформації можуть бути підручники, навчальні посібники, фахові журнали, монографії, статистичні довідники, нормативно-правові матеріали тощо. Запозичена з різних джерел інформація повинна бути творчо перероблена і тільки після цього використана при виконанні дипломної роботи.

Матеріали теоретичної частини повинні бути взаємопов’язані з іншими розділами дипломної магістерської роботи, а тому дослідження повинні проводитися з урахуванням сучасного стану об’єкта, процесу чи методу.

Емпірична частина складається з одного чи двох розділів, у яких міститься:

– Загальна характеристика об'єкта, предмета, методів дослідження, структура дослідження;

– Послідовність проведення емпіричного дослідження;

– Загальна характеристика методів статистичного аналізу, що використані в роботі;

– Результати емпіричного дослідження у вигляді таблиць, малюнків;

– Аналіз отриманих в результаті емпіричного дослідження даних;

– Співставлення їх з даними, отриманими в інших дослідженнях.

4.6. У в исновках та пропозиціях містяться підсумки проведенного дослідження, основні наукові та практичні результати, рекомендації щодо їх науково-практичного використання.

Висновки формулюють відповідно до поставленихз авдань.

Власні пропозиції щодо розв'язання проблемних питань відповідного об'єкта дослідження повинні кореспондуватися з висновками.

4.7. У додатках наводять допоміжні матеріали: розширені таблиці,, копії документів, ілюстрації допоміжного характеру, тощо.

4.8. До списку використаної літератури слід включат иджерела, на які у тексті є посилання. Список складається із нормативнихдокументів, вітчизняної та зарубіжної наукової та спеціальної літератури, фахових видань, електронних ресурсів. Вимоги до оформлення списку використаної літератури наведені в ДСТУГОСТ7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної т авидавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

4.9. Магістерськї роботи студентів можуть бути захищені англійською або іншою іноземною мовою (за рекомендацією кафедри іноземних мов та за узгодженням із завідувачем випускової кафедри).

4.10. Дипломна робота оформлюються відповідно до вимог ДСТУ3008-95

«Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Захист дипломної магістерської роботи відбувається прилюдно на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії.