2020-06-12
68
1. Рішення комісії з всеукраїнського референдуму за результатами розгляду скарги повинно бути справедливим, законним і обґрунтованим.
2. За результатами розгляду скарги на своєму засіданні комісія з всеукраїнського референдуму ухвалює одне з таких рішень:
1) про залишення скарги без розгляду по суті;
3) про задоволення скарги повністю або частково;
3) про відмову у задоволенні скарги.
3. Перед розглядом скарги по суті комісія з всеукраїнського референдуму вивчає скаргу для встановлення:
1) чи подано скаргу належним суб’єктом звернення зі скаргою, визначеним цим Законом;
2) чи віднесено цим Законом розгляд скарги до повноважень комісії з всеукраїнського референдуму (належний суб’єкт розгляду скарги);
3) чи дотримано суб’єктом звернення зі скаргою строки оскарження, встановлені цим Законом.
4. Комісія з всеукраїнського референдуму приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті у разі встановлення обставин, передбачених частинами третьою, одинадцятою статті 104 цього Закону.
5. Під час розгляду по суті скарги щодо рішення суб’єкта оскарження комісія з всеукраїнського референдуму вирішує:
1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб’єктом оскарження;
2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб’єктом оскарження на законних підставах;
3) чи було оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та відповідно до визначеної законом процедури;
4) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин;
5) чи належить задовольнити кожну з вимог суб’єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні;
6) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб’єкта звернення зі скаргою іншим способом;
7) які рішення слід зобов’язати прийняти чи які дії, що випливають із факту скасування рішення, вчинити.
6. Під час розгляду по суті скарги щодо дії (бездіяльності) суб’єкта оскарження комісія з всеукраїнського референдуму вирішує:
1) чи мала місце оскаржувана дія (бездіяльність) суб’єкта оскарження;
2) чи оскаржувана дія (бездіяльність) здійснювалась (вчинялась) суб’єктом оскарження на законних підставах;
3) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин;
4) чи належить задовольнити кожну з вимог суб’єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні;
5) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб’єкта звернення зі скаргою іншим способом;
6) які рішення слід зобов’язати прийняти чи які дії, що випливають із факту визнання оскаржених дій чи бездіяльності протиправними, вчинити.
7. Якщо у скарзі заявлено дві або більше вимог, суб’єкт розгляду скарги повинен дати правову оцінку кожній з них.
8. Рішення про задоволення скарги суб’єкт розгляду скарги приймає у разі встановлення, що рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта оскарження не відповідають законодавству про референдум. При задоволенні скарги суб’єкт розгляду скарги може задовольнити усі або частину вимог суб’єкта звернення зі скаргою.
9. У разі задоволення скарги комісія з всеукраїнського референдуму може прийняти рішення, яким:
1) визнати рішення суб’єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства про референдум, порушують права громадян на участь у референдумі, права та законні інтереси суб’єкта процесу референдуму;
2) скасувати рішення;
3) зобов’язати суб’єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення референдуму;
4) зобов’язати суб’єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;
5) поновити іншим способом порушені права громадян, права та законні інтереси суб’єкта процесу референдуму;
6) зобов’язати суб’єкта оскарження здійснити передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення референдуму, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними.
10. У разі визнання судом рішення відповідної комісії з всеукраїнського референдуму протиправним, у тому числі з питання визнання голосування на дільниці референдуму недійсним, встановлення підсумків голосування та результатів всеукраїнського референдуму, рішення з цього питання приймає комісія з всеукраїнського референдуму, рішення якої було визнане протиправним, або комісія з всеукраїнського референдуму вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому, якщо рішення не було визнане протиправним з формальних підстав, комісія з всеукраїнського референдуму не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, визнане судом протиправним.
11. Комісія з всеукраїнського референдуму вищого рівня на підставі скарги, рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення комісії з всеукраїнського референдуму нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання або зобов’язати комісію з всеукраїнського референдуму нижчого рівня повторно розглянути порушене питання.
12. Комісія з всеукраїнського референдуму – суб’єкт розгляду скарги відмовляє в задоволенні скарги:
1) якщо встановить, що рішення, дії або бездіяльність суб’єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують права суб’єкта звернення зі скаргою;
2) якщо суб’єктом звернення зі скаргою не доведено порушення суб’єктом оскарження законодавства про референдум, а наявних в матеріалах скарги доказів недостатньо для встановлення цього факту суб’єктом розгляду скарги;
3) на момент розгляду скарги суб’єктом оскарження вчинено необхідні дії, скасовано рішення, що є предметом оскарження, або іншим способом поновлено права суб’єкта звернення зі скаргою у відповідності до вимог цього Закону (відсутність предмету оскарження).
13. Копія рішення комісії з всеукраїнського референдуму за результатом розгляду скарги видається чи надсилається суб’єкту звернення зі скаргою, суб’єкту оскарження, заінтересованим особам, відповідній комісії з всеукраїнського референдуму, іншому суб'єкту, про якого йдеться у рішенні, не пізніше наступного дня після прийняття рішення, а у разі прийняття рішення напередодні, в день голосування або на наступний день – невідкладно.
