Характеристика методик дослідження

 

Соціальна психологія досліджує різні характерологічні ознаки групи, їх вплив на особистість, найчастіше використовуючи груповий та індивідуальний підходи, які є наслідком виникнення соціальної психології з двох джерел (соціології та психології).

Досліджуючи особливості соціальної групи, соціальна психологія послуговується параметрами, що характеризують групу як цілісність, а також тими, що характеризують індивіда як члена групи. Параметри, що характеризують групу як цілісність. До них відносять психологічний зміст спільної діяльності, композицію (склад) групи, структуру, групові процеси. Залежно від типу групи кожен параметр може набувати різного значення.

З організацією діяльності групи, динамікою її розвитку пов'язані групові процеси.

Групові процеси - процеси групової динаміки, які відображають весь цикл життєдіяльності групи (від утворення, функціонування - до розпаду).

До групових процесів належать згуртування і утворення групових норм, керівництво і лідерство, конфлікти, процеси прийняття групового рішення, тобто все те, що відбувається з групою і в групі протягом її існування.

Для дослідження соціально-психологічного клімату та згуртованості використовувались методики:

)    Методика «Діагностики групової згуртованості» Р.С. Немов;

)    Експрес-методика «Визначення соціально-психологічного клімату в групі» автора - О.С. Михалюк, А.О. Шалито;

3)  Методика «О-сортування: діагностика основних тенденцій поведінки у реальній групі» автор - В. Сгефансон;

Методика діагностики групової згуртованості (Немов Р.С.)

Групова згуртованість - надзвичайно важливий параметр, вказуючий на ступінь інтеграції групи, її гуртування в одне ціле, - можливо визначити не тільки шляхом розрахунку відповідних соціометричних індексів. Значно простіше це зробити за допомогою методики в якій наводиться ряд запитань з декількома варіантами відповідей на них. Необхідно вибрати той варіант, який найбільше відповідає даній групі. У відповідності з результатами підраховуються набрані бали, скориставшись ключем:

 

Індекси відповідей	Номери	запитань	в балах
	1	2	3	4	5	6	7
а	5	1	3	3	3	3	3
б	4	2	2	2	2	2	2
в	3	3	1	1	1	1	1
г	2	4	1	1	1	1	1
д	1	5
е	1	1

 

Максимальна сума балів (25) відповідає суб'єктивній оцінці рівня групової згуртованості як високого.

Мінімальна оцінка (7) свідчить про те, що студент впевнений у відсутності згуртованості, в роз'єднаності та індивідуалізованості членів групи. Якщо переважають відповіді «г» на 1, 2 запитання і «є» - на всі інші, це свідчить про незацікавленість опитуваного в соціальних контактах, відсутність спостережливості, певний ступінь відчуження від соціуму.

Якщо середній бал всіх відповідей в групі наближається до 25, можна вважати, що дана група дійсно характеризується високим рівнем згуртованості, низькі ж показники вказують на відсутність процесу інтеграції.

Методика «О-сортування: діагностика основних тенденцій поведінки у реальній групі» автор - В. Сгефансон

Використання цієї методики дає змогу визначити шість основних тенденцій поведінки людини в реальній групі: залежність, незалежність, комунікабельність, некомунікабельність, прийняття «боротьби» та уникання «боротьби». Тенденція до залежності визначається як внутрішнє прагнення людини до прийняття групових стандартів і цінностей. Тенденція до комунікабельності свідчить про контактність, бажання сформувати емоційні зв'язки як у своїй групі, так і поза її межами. Тенденція до «боротьби» означає активне прагнення людини до участі в житті групи, до більш високого статусу в системі міжособистісних відносин. Тенденції до незалежності, некомунікабельності і уникання «боротьби» свідчать про схильність уникати взаємодії, зберігати нейтралітет у конфліктних ситуаціях. Необхідно дати відповідь «так», якщо згодні із твердженням, відповідь «ні», якщо з твердженням не згодні.

Обробка результатів: По 1 балу слід виставляти за відповідь «так» і за відповідь «ні» по кожній із поєднаних пар тенденцій. Оскільки заперечення однієї тенденції є визнанням полярної, то кількість балів за відповіді «так» по одній шкалі і відповіді «ні» по шкалі протилежної тенденції додаються.

Ключ до діагностики

До шкал поєднаних тенденцій належать такі позиції опитувальника:

. Залежність - 3. 9. 15. 21. 27. 33. 39. 45. 51. 54.

. Незалежність - 6. 12. 18. 24. ЗО. 36. 42. 48. 57. 60.

. Комунікабельність - 5. 7.13.19. 25. 31. 37. 43. 49. 52.

. Некомунікабельність - 4. 10. 16. 22. 28. 34. 40. 46. 55. 58.

. Прийняття «боротьби» - 1.11.17. 23. 29. 35. 41. 47. 56. 59.

. Уникання «боротьби» - 2. 8. 14. 20. 26. 32. 38. 44. 50.53.

Якщо сума балів за будь-якою шкалою дорівнює сумі за протилежною або близька до неї, це свідчить про наявність внутрішнього конфлікту у піддослідного, зумовленого однаковим вираженням протилежних тенденцій поведінки у групі.

Експрес-методика «Визначення соціально-психологічного клімату в групі» автора - О.С. Михалюк, А.О. Шалито.

Психологічний клімат групи розуміється авторами як соціально обумовлена, відносно стійка система відносин окремих членів групи к групі в цілому. Методика дозволяє виявити емоційний, поведінковий, та когнітивний компоненти в групі. В якості вагомого емоційного компоненту розглядається критерій привабливості на рівні поняття - «подобається - не подобається», «приємний - не приємний». При побудові питань, направлених на зміну поведінкового компоненту, дотримувався критерій «бажання - не бажання працювати в даній групі», «бажання - не бажання спілкуватися з членами колективу у сфері досугу». Основним критерієм когнітивного компоненту розглядається «знання - не знання особливостей членів групи».

Обробка результатів, отриманих при використанні методики, стандартизована.

Кожен компонент тестується трьома питаннями, при чьому відповідь на кожен з них приймає одну з форм +1, 0, -1.

Отримані данні зводяться до таблиці. В кожній клітинці такої таблиці повинен стояти один з 3 знаків - «+», «-», «0».

Проведені обчислення дозволяють вивести структуру відношень до колективу. Тому, можна виділити наступні співвідношення:

). Повністю позитивні;

). Позитивні;

). Повністю негативні;

). Негативні;

). Невизначені.

У першому випадку психологічний клімат групи трактується як досить благоприятний; у другому - як цілком благоприятний; у третьому - як взагалі неблагоприятний; в четвертому - як в цілому неблагоприятний; в п’ятому випадку вважається, що тенденції не визначені.