Аналіз результатів дослідження

 

Дослідження проводилось на базі групи ГИ 072, Національного гірничого університету, 3-го курсу. Вибірка становить 16 чоловік. Дослідження проводилось на базі методик, текст яких наводиться в додатках та в розділі 3.1.

Мета дослідження - визначити соціально-психологічний клімат та згуртованість даної групи.

 

Результати дослідження групової згуртованості

1. Максим	18
2. Олексій	19
3. Марія	22
4. Дмитро	20
5. Григорій	17
6. Анастасія	23
7. Олександр	21
8. Сергій	16
9. Микола	20
10. Вадим	21
11. Оксана	19
12. Світлана	24
13. Іван	21
14. Сергій 2	19
15. Дмитро 2	22
16. Олена	20

 

За результатами Методики діагностики групової згуртованості (Немов Р.С.) можна зробити такі висновки:

·   Середній бал всіх відповідей в групі становить - 20, тому можна вважати, що дана група дійсно характеризується високим рівнем згуртованості.

·   Також, потрібно відмітити, що сума балів яка відповідає суб'єктивній оцінці рівня групової згуртованості має різні показники у хлопців та дівчат. За результатами саме цього тесту видно, що у хлопці визначають рівень згуртованості групи на декілька балів нижче, ніж дівчата.

Висновок

 

Отож, на сучасному етапі набагато швидшими темпами розвивається психологія як наука, саме тому дуже багато нововведень до різних галузей психології. Це також вплинуло і на соціальну психологію.

В цій курсовій я розкривала тему з «Соціальної психології» Проблема групи в соціальній психології.

Група - це людська спільність, що вирізняється в соціальному цілому на основі певної ознаки (класова належність, наявність чи характер сумісної діяльності, рівень розвитку між особистих стосунків, особливості організації і т.ін.).

Вони бувають різними, з цього випливає, що кожну групу потрібно вивчати окремо та поглиблено, тому, що в кожній групі відбувається спілкування, виникають свої проблеми, конфлікти. Також до кожного члена групи потрібно ставитися з повагою та цікавістю, саме тому, що в кожній групі є лідер на якого хочуть бути схожі інші та вигнанець на якого майже ніхто не звертає уваги.

Для запобігання конфліктних ситуацій між членами груп розроблено досить-таки багато різних методик, тестів, порад. За допомогою них можна визначити роль людини в колективі, відкоригувати поведінку людини, в дечому навіть змінити її ставлення до оточуючих, при цьому навіть не давати порад, просто дати можливість самому зрозуміти дану проблему, наштовхуючи людину на вирішення цієї ситуації.

З організацією діяльності групи, динамікою її розвитку пов'язані групові процеси. У практичній частині своєї курсової роботи я досліджувала згуртованість та соціально-психологічний клімат окремої групи.

Групова динаміка охоплює всі види колективної взаємодії у групі. Йдеться про такі процеси, як групова згуртованість, влада, прийняття рішення, зміна влади, спосіб реагування на інші групи та ін.

Групова динаміка (грец. dunamicos - сильний) - сукупність процесів, що відбуваються в групі і характеризують її з точки зору руху, розвитку та функціонування.

Внутрішнє життя групи, соціальне, психологічне самопочуття об'єднаних у ній індивідів, ефективність взаємодії із навколишнім середовищем залежать від згуртованості групи, різний вияв якої по-різному впливає на її конфліктогенність.

Групова згуртованість - утворення, розвиток і формування зв'язків у групі, які забезпечують перетворення зовні заданої структури на психологічну спільність людей, психологічний організм, який живе за своїми нормами і законами відповідно до своїх цілей і цінностей.

Одним із перших розпочав досліджувати групову згуртованість американський соціальний психолог Леон Фестінгер (1919-1987), вважаючи критерієм частоту і міцність групових зв'язків.

Також, в роботі треба пояснити поняття психологічного клімату - це емоційно-психологічний настрій групи, в якому на емоційному рівні відображаються особисті і ділові взаємостосунки членів групи, які визначаються моральними нормами та інтересами.

 

Список літератури

 

1. Агеев В.С. Психология меж групових отношений. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. - 143 с.

2.  Бойко В.В., Ковалев А.Г., Панферов В.Н. Социально-психологический климат коллектива и личность. - М.: Міль, 1983. - 450 с.

.    Добрович А.Б. Воспитателю о психологии общения. - М.: Просвещение, 1987. - 370 с.

.    Донцов А.И. Проблемы групповой сплоченности. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. - 128 с.

.    Казмиренко В.П. Социальная пихология организаций. - К.: МЗУУП, 1994. - 320 с.

.    Кричевий Р.Л., Дубровская Е.М. Психология малой группы. Обозов Н.Н. Межличностнме отношения. - Л., 1979. - 490 с.

7. Петровская Л.А. Компетентность в общении. Социально-психологический тренінг. - К.: Моск. 1989. 140 с.

8.  Цимбалюк І. М. Психологія. - Навч. Посібник.: Рівне, 2003. - 136 с.

.    Цимбалюк І. М., Яницька О.Ю. Загальна психологія. - Навч. Посібник.: Рівне, 2004. - 232 с.

10. Шибутани Т. Социальная психология. - М, 1968. - 520 с.

11. Щекин Г.В. Пракгическая психология менеджмента: В 2-х кн. - К.: МЗУУП, 1993. - 460 с., 540 с