Система соціальних пільг у сфері житлово-

                       комунального господарства

Система соціальних пільг у сфері житлово-комунального господарства в законодавстві України включає дві категорії:

1.Закони України, якими надаються пільги певним категоріям громадян України по оплаті житлово-комунальних послуг у межах норм.

2.Закони України, якими надаються пільги певним категоріям громадян України по оплаті житлово-комунальних послуг без нормування.

Порочною багаторічною практикою встановлення пільг було те, що вони встановлювалися, як правило, без обліку матеріального становища пільговика й поширювалися на “всіх членів родини” без достатньої юридичної деталізації. Але самий головний недолік полягав у тому, що вся сума пільг компенсувалася за рахунок витрат житлово-експлуатаційних організацій, що в остаточному підсумку лягало додатковими схованими витратами на інших платників послуг ЖКГ. За оцінками Держжитлокомунгоспу в Україні число пільговиків у сфері ЖКГ налічувалося 12,4 млн. чол., тобто 25% населення країни. В умовах безперервного росту тарифів на послуги ЖКХ фінансовий тягар від витрат на компенсацію всіх видів пільг для галузі став непосильним. Тому Верховна Рада Законом України «Про Державний бюджет України на 2000 рік» призупинила пільги по оплаті послуг ЖКХ:

- Військовослужбовцям;

- Ветеранам військової служби;

- Працівникам міліції;

- Суддям;

- Слідчим прокуратури й прокурорам;

- Особовому складу державної пожежної охорони;

- Фахівцям, які працюють і проживають у сільській місцевості: педаго-гічним працівникам, працівникам культури, медичним і фармацевтич-ним працівникам, фахівцям із захисту рослин і ветеринарної медицини;

- Двірникам.

Також було припинено пільги таким категоріям громадян:

- Багатодітним родинам (4 і більше утриманців);

- Сільським жителям і працівникам агропромислового комплексу, які проживають у селищах міського типу;

- Населенню гірських населених пунктів;

- Населенню, що проживає в 30-км зоні ЧАЕС;

- Інвалідам по зору.

Пільги, які надавалися відповідно до соціальному статусу громадян, були збережені тільки деякими соціально незахищеним категоріям, а саме:

- Ветеранам війни;

- Учасникам бойових дій;

- Репресованим;

- Родинам загиблих учасників бойових дій;

- Громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Сукупна дія всіх нововведень і змін про порядок призначення пільг по квартирній платі в остаточному підсумку трансформувалося в систему адресних житлових субсидій. Малозабезпечені родини, яким пільги були обмежені з 2000 року, скористалися адресним видом соціальної допомоги - житловими субсидіями.

Для малозабезпечених родин, як пільги, так і субсидії рівною мірою виконують функцію соціального захисту. Однак субсидії забезпечують більш надійну функцію соціального захисту, оскільки при їхньому призначенні родини незалежно від підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги платять лише певну частку свого сукупного доходу, внаслідок чого найбідніші родини у всіх випадках змушені звертатися за додатковою допомогою у вигляді житлових субсидій. Як результат, сьогодні серед одержувачів житлових субсидій частка родин, які користуються пільгами, не перевищує 15%, тому обмеження й призупинення пільг не позначилося на життєвому рівні малозабезпечених родин, надійний захист їм створила програма житлових субсидій.

Щодо родин, які користувалися пільгами за професійними ознаками, то більшість із них не є малозабезпеченими. Такі родини становили не більше 4% від всіх родин пільговиків - одержувачів житлових субсидій.

По даним Міністерства праці й соціальної політики України за рахунок реформування системи пільг по оплаті житлово-комунальних послуг навантаження на бюджет було зменшено орієнтовно на 2 млрд. грн. З огляду на те, що всі родини, які одержували адресні житлові субсидії, як правило, систематично сплачують послуги ЖКГ, рівень заборгованості населення по квартплаті став помітно знижуватися. Ця позитивна тенденція зберігається й у цей час. Однак аналіз “працездатності” системи адресних субсидій має ряд недоліків, які стримують розвиток реформування на шляху переходу житлово-комунального сектора економіки на ринкові умови господарювання.

 

Методика й практика нарахування субсидій.

Проаналізуємо з цього погляду сформовану на сьогодні методику й практику нарахування субсидій.

Алгоритм визначення суми субсидій у рамках одного домогосподарства (родини) по кожному виду послуг має вираз

 

Сі = Vі – 0,20*Dc*Uі / 100%           

                                                          

 де С_i – сума субсидій по i -й послузі, грн. /мес.;

V_i – сума оплати i -ї послуги в межах норми її споживання, грн.

0,20 - установлена чинним законодавством обов'язкова частка оплати послуг ЖКГ у межах норм їхнього споживання (20%: 100%);

D_c – фактичний місячний сукупний доход родини, грн.;

U_i – частка i -ї послуги в сумі нормативної оплати всіх послуг, %;

Розміри оплати кожного виду послуг у межах норми споживання визначаються по формулах:

а) квартирна плата

 

                        Vкп = Tкп (N*Sкп + 10,5),                             

 

де V_КП – нормативна квартплата (послуга за користування житлом), грн.;

Т_КП – діюча в даному населеному пункті ставка квартплати, грн. /м²;

N - число членів родини, що мають прописку, чол.;

S_КП – норма володіння або користування загальною площею житла, м² (“Положення про порядок призначення й надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання зрідженого газу, твердого й грубного побутового (рідкого) палива”, затверджені постановою КМ України від 21.10.1995 року №848, установлюють цю норму в розмірі 21 м² на одну людину й додатково 10,5 м² на всю родину).

Приклад 1.

Родина із двох чоловік займає квартиру загальною площею 62,5 м².

Ставка квартирної плати 37 коп. /м². Нормативна оплата за користування житлом складе:

                              37*(2*21 +10,5)/100% = 19 грн. 42 коп.                  

 

Загальна сума квартплати 37·62,5 = 22 грн. 94 коп. Різниця 22,94 – 19,42 = 3 грн. 52 коп. не буде врахована при визначенні суми субсидії.

б) опалення:

Vо = Tо (N*Sо + 10,5),                                              

   

де V_О – нормативна плата за опалення квартири, грн.;

  Т_О – діючий у даному населеному пункті тариф на опалення, грн. /м²;

S_О –загальна площа житла, м² .

Приклад 2.

Родина із двох чоловік займає квартиру загальною площею 62,5 м². Ставка за опалення 70 коп. /м². Нормативна місячна оплата за користування квартири буде дорівнює:

70 * (2 * 21 +10,5) / 100% = 36грн. 75 коп.

 

Загальна сума сплати за опалення квартири 70·62,5 = 43 грн. 75 коп. Різниця 43,75 – 36,75 = 7 грн. не буде включена в розрахункову суму для визначення субсидії.

в) гаряче водопостачання, холодна вода, каналізація:

Для цих послуг нормативна оплата розраховується по однаковій формулі:

Weвк = Teвк* neвк * N                                       

    

де Weвк – нормативна плата за гаряче водопостачання, холодну воду й

каналізацію, грн.;

Teвк – чинні тарифи в даному населеному пункті на гарячу воду, холодну воду й каналізацію, грн. /м³;

neвк – норма споживання на одну людину гарячої води, холодної води й водовідведення, м³.

г) газопостачання:

                  

Wг = Tг* nг * N

де Wг – нормативна оплата за споживання газу, грн.;

    Tг – вартість 1 м³ газу, грн.;

nг – норма споживання на одного прописаного мешканця за користування газовою плитою й колонкою, м³.