Норми оцінювання знань і умінь з рідної мови. Порядок перевірки письмових робіт учителем

Практична робота № 11

Тема: Облік знань, умінь, навичок з граматики і правопису в допоміжній школі.

Зміст роботи

I. Теоретична частина

Значення і засоби обліку знань і навичок.

Переробка чуттєвих даних у свідомості приводить до утворення уявлень та понять. Саме в цих двох формах знання зберігаються в пам'яті. Головне призначення знань — організовувати і регулювати практичну діяльність.

Знання — це теоретично узагальнений суспільно-історичний досвід, результат оволодіння людиною дійсності, її пізнання.

Знання та дія тісно переплетені. Дії з предметами дають одночасно знання про їхні властивості та про можливість використання цих предметів. Зустрічаючись з незнайомими предметами, ми прагнемо перш за все одержати знання про те, як з ними обходитись, як їх використовувати. Якщо ми маємо справу з новим технічним пристроєм, то насамперед знайомимося з інструкцією щодо його використання. На підставі інструкції рухи закарбовуються у вигляді рухових уявлень. Однак рухів зазвичай буває недостатньо для правильного обходження з предметом. Необхідні певні теоретичні знання про деякі властивості пристрою, про закономірності та особливості явищ, що пов'язані з ним. Ці знання можна набути з спеціальної літератури і використати їх, працюючи з пристроєм.

Знання підіймають діяльність на вищий рівень усвідомленості, підвищують упевненість людини в правильності її виконання. Виконання діяльності неможливе без знань.

Крім знань, необхідними компонентами діяльності є вміння та навички. Співвідношення цих компонентів тлумачиться психологами неоднозначно: одні дослідники вважають, що навички передують умінням, інші вважають, що уміння виникають раніше навичок.

Крім того, неоднозначно тлумачиться і поняття вміння. Так, уміння інколи зводять до знання певної справи, розуміння послідовності її виконання. Однак це ще не є вміння, а лише передумова для його виникнення. Так, і першокласник, і старшокласник уміють читати, але це якісно відмінні вміння за їх психологічною структурою. Тому слід розрізняти елементарні вміння, які йдуть відразу за знаннями і першим досвідом дій, і вміння, які виявляються як майстерність у виконанні діяльності, яка виникає після вироблення навички. Елементарні вміння — це дії, що виникають на грунті знань у результаті наслідування діям або самостійних спроб і помилок в обходженні з предметом. Вони можуть виникати на засадах наслідування, із випадкових знань. Уміння — майстерність виникає на підґрунті вже вироблених навичок і широкого кола знань. Таким чином, необхідною внутрішньою умовою вміння є певна вправність у виконанні тих дій, з яких складається дана діяльність.

 

Види обліку успішності – поточний і підсумковий.

На різних етапах навчання перевірка знань може мати різне цільове значення. Мабуть, найбільш важливою є систематична поточна перевірка стану успішності, при раціональній організації якої вчитель отримує в своє розпорядження найцінніші дані про наявність прогалин у знаннях учнів і негайно використовує ці дані для усунення прогалин і недоліків.

Періодична перевірка і оцінка знань проводиться в кінці кожної навчальної чверті; важливе значення має також перевірка засвоєння теми або розділу.

Підсумкова оцінка знань, тобто оцінка успішності учнів в кінці року і після закінчення школи.

При перевірці та оцінці якості успішності необхідно приділяти увагу тому, як вирішуються основні завдання навчання, тобто в якій мірі учні опановують знаннями, вміннями і навичками, а також способами навчальної діяльності.

Істотне значення має також те, як ставиться той чи інший учень до навчання, чи працює він з необхідною напругою постійно або ж «ривками» і т.д. Все це обумовлює необхідність застосування всієї сукупності методів перевірки та оцінки знань.

 

Форми перевірки знань. Індивідуальне і фронтальне опитування, контрольні роботи.

Усне опитування здійснюється в індивідуальній і фронтальній формах.

Мета усного індивідуального контролю – виявлення вчителем знань, умінь і навичок окремих учнів. Учневі пропонується дати відповідь на загальне питання, яке в подальшому розбивається на ряд конкретних, уточнюючих. Як правило, дня відповіді учні запрошуються до дошки. Додаткові питання при індивідуальному контролі даються при неповній відповіді учня. Якщо необхідно уточнити деталі, перевірити глибину знань, або ж, якщо у вчителя виникають сумніви при виставленні оцінки.

Усний фронтальний контроль (опитування) вимагає серії логічно пов'язаних між собою питань за невеликим обсягом матеріалу. При фронтальному опитуванні учитель очікує від учнів чітких, лаконічних відповідей з місця. Використовується він переважно з метою повторення і закріплення навчального матеріалу на короткому проміжку часу.

Стосовно індивідуального опитування фронтальний контроль має свої переваги й недоліки. Переваги полягають у тому, що він сприяє активізації роботи всього класу, дозволяє опитати багато учнів, зекономити час. При фронтальному опитуванні всім учням надається можливість брати участь у доповненні, уточненні, підтвердженні, виправленні, але після прослуханої відповіді товариша. Недоліки очевидні: не забезпечує перевірки глибини знань, можливі випадкові вдалі відповіді учнів.

 

Норми оцінювання знань і умінь з рідної мови. Порядок перевірки письмових робіт учителем.

"Норми оцінки..."покликані забезпечувати однакові вимоги до знань, умінь і навичок учнів З російської мови, в них встановлюються:

1) єдині критерії оцінки різних сторін володіння усної та письмової формами російської мови (критерії оцінки орфографічної та пунктуаційної грамотності, мовного оформлення зв'язного висловлювання, змісту висловлювання);

2) єдині нормативи оцінки знань, умінь і навичок;

3) обсяг різних видів контрольних робіт;

4) Кількість відміток за різні види контрольних робіт.

Учням пред'являються вимоги тільки до таких умінь і навичок, над якими вони працювали або працюють до моменту перевірки. На уроках російської мови перевіряються:

1) знання отриманих відомостей про мову;

2) орфографічні та пунктуаційні навички;

3) мовні вміння.