Комплексна оцінка фінансового стану та загрози банкрутства

Динаміка показників стану та структури капіталу ВАТ "Ланівський цукровий завод" за 2011 р.

Така ситуація ще раз підтверджує негативний фінансовий стан підприємства. Так, значення коефіцієнта абсолютної ліквідності є меншим за його мінімально допустиме значення на 500%, значення проміжного коефіцієнта покриття – на 75%, коефіцієнта загального покриття – на 50%, рівня операційної платоспроможності – на 85%.

Наступним етапом аналізу кризового стану на підприємстві є дослідження динаміки показників стану та структури капіталу (таблиця 2.3).

Значення коефіцієнта забезпечення власними оборотними коштами на кожну дату балансу 2011 року є від’ємною величиною, що підтверджує факт використання підприємством для розрахунків при веденні поточної діяльності позикових коштів та формування кредиторської заборгованості.

Особливості динаміки даного показника підтверджують той факт, що максимальне зниження обсягу власних оборотних коштів відбувається з початку квітня місяця (табл.2.3), коли спостерігається значне зменшення обсягу запасів готової продукції, оплата за яку здійснюється пізніше, тобто відбувається активне формування дебіторської заборгованості. Можна також сказати, що вагомим фінансовим фактором ситуації банкрутства на підприємстві стало досить різке зниження ступеня забезпечення власними оборотними коштами починаючи з квітня місяця, що потягло за собою значне формування кредиторської заборгованості, значну частину якої погасити в майбутньому не вдалося.

Значення коефіцієнта фінансової автономії має негативну тенденцію, починаючи з липня місяця 2011 року. Це стало наслідком зменшення обсягу власних оборотних коштів у попередніх періодах. Так, на 01.07.2011 року значення даного коефіцієнта порівняно з попередньою датою зменшилось на 7,4%, на 01.10.2011 р. – на 2,2%, на 01.01.2012 р. – на 7,9%.

Протилежну тенденцію у динаміці до коефіцієнта автономії мала динаміка коефіцієнта заборгованості.

До квітня місяця, зважаючи на зростання надходжень від розрахунків з покупцями за реалізовану їм продукцію в грудні-січні місяці, відбувається погашення частини заборгованості перед постачальниками, а також кредиторської заборгованості по оплаті праці. Це спричиняє зниження значення коефіцієнта заборгованості на 01.04.2011 року. Однак подальше формування власних оборотних коштів значно уповільнюється, що призводить до зростання його значення. Коливання відхилень по даному коефіцієнту (розмах варіації складає всього 14% протягом усього звітного 2011 року) є не значним, що зумовлено відносно стабільними темпами формування доходної а видаткової частини грошового потоку.

Відповідно до особливостей ситуації, що склалася на ВАТ “Ланівський цукровий завод”, спостерігається від'ємне значення коефіцієнту фінансового леверіджу, що пояснюється прискореним та значним формуванням поточних зобов'язань за рахунок виникнення кредиторської заборгованості перед постачальниками, комерційними банками та працівниками підприємства.

На погіршення фінансового стану підприємства та особливо різкий спад значення коефіцієнту фінансового леверіджу мало значне зростання короткострокових банківських кредитів на 01.04.2011 р. та 01.07.2011р порівняно з 01.01.2011р.

Для коефіцієнта співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості особливо важливе місце має сезонний характер діяльності підприємства. На 01.04.2011 р. спостерігається значне зменшення значення даного коефіцієнта (на 36,7%) за рахунок зростання обсягів погашення дебіторської та незначного зменшення кредиторської заборгованості. Потім внаслідок зростання кредиторської заборгованості відбувається і зростання самого коефіцієнта, пік якого припадає на 01.10.2011 р. (54,7%).

Графічну інтерпретацію порівняльної характеристики фактичних значень показників стану та структури капіталу з мінімально допустимими, подано на рис.2.9.

Рис. 2.9. Графічна схема інтерпретації результатів порівняння фактичних значень показників стану та структури капіталу ВАТ “Ланівський цукровий завод” на 01.10.2011 р. з мінімально допустимими

З рисунка видно, що значення коефіцієнта забезпеченості власними коштами на 01.10.2011 р. було меншим від мінімально необхідного приблизно на 100%,  значення коефіцієнта фінансової автономії – на 4,3%.

Значення коефіцієнта заборгованості перевищувало критичну межу на 1,04%, значення коефіцієнту фінансового леверіджу – на 1160,7%, значення коефіцієнта співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості – на 557,5%.

Досить важливим етапом аналізу кризи на підприємстві є аналіз динаміки показників ділової активності (таблиця 2.4, наст.стор.).

Необхідно зазначити, що всі показники оборотності на підприємстві характеризуються досить низьким рівнем порівняно з рівнем показників оборотності підприємств інших галузей народного господарства. 

Така умова поточного типу фінансової стійкості свідчить про неможливість підприємства вчасно розраховуватися зі своїми кредиторами. Досягнення такого типу поточної фінансової стійкості є наслідком неефективних рішень стосовно фінансування товарно-матеріальних запасів та здійснення авансових витрат, неможливості реалізації накопичених запасів готової продукції відповідно до термінів повернення позик та погашення зобов'язань за ними.

Якщо визначити для кожної дати балансу різницю між обсягом запасів та витрат і обсягом нормальних джерел фінансування, то можна виявити, що максимальне значення даної різниці припадає на 01.01.2011 р. (1238,9 тис.грн) та 01.10.2011 р. (1095,4 тис.грн.).

Зважаючи на виявлені особливості поточної фінансової стійкості на 01.01.2011 р., все ж таки на цю дату становище підприємства не має такого ступеня фінансової нестабільності, як на 01.10.2011 р. Для висновку про потенційну можливість підприємства розраховуватись за своїми поточними зобов'язаннями ще необхідно врахувати приріст оборотних активів в наступному за аналізованим періоді.

Отже, на основі проведеного аналізу показників платоспроможності, стану та структури капіталу, ділової активності, прибутковості та на основі аналізу балансової моделі, можна сказати, що ВАТ “Ланівський цукровий завод” фактично є неплатоспроможним, не здатним розраховуватися за свої поточні зобов’язання. Аналіз динаміки розрахованих показників свідчить про тенденцію поглиблення кризи фінансового стану, що передбачає негайну необхідність його фінансового оздоровлення.

Розділ ІІІ. Обґрунтування політики запобігання банкрутства на ВАТ “Ланівський цукровий завод”

Заходи по запобіганню та виходу з ситуації банкрутства для ВАТ «Ланівський цукровий завод» мають передбачати розробку чіткої програми виходу підприємства з вризової ситуації, зокрема:

- забезпечувати вирішення завдань фінансового оздоровлення та відновлення платоспроможності;

- бути інтегрованим в систему стратегічних інтересів підприємства і привабливим для власника, керівництва, персоналу;

- бути привабливим для зовнішніх інвесторів та забезпечувати залучення коштів, необхідних для реалізації санаційних заходів;

- встановлювати цілі, які кількісно вимірюються та можуть контролюватися;

- містити рішення, що усувають існуючі проблеми і загрозу для функціонування підприємства;

- конкретизувати завдання в розрізі структурних підрозділів та функціональних служб підприємства;

- передбачати змістовні (кількісні та якісні) наслідки запропонованих заходів, можливі терміни їх отримання.

Програма заходів щодо запобігання банкрутству підприємства повинена містити у собі вичерпну інформацію стосовно основних передумов та можливостей подальшого розвитку підприємства. В ньому визначаються антикризові заходи та подається стислий опис усього внутрішнього та зовнішнього оточення підприємства, стратегії його діяльності. Програма заходів щодо запобігання банкрутству підприємства розроблюється в рамках проведення лише однієї з можливих форм антикризових заходів. Відповідальним за його розробку призначається керуючий, особа якого затверджується відповідним рішенням суду.

Програма заходів щодо запобігання банкрутству підприємства є обов’язковим документом, який має бути опрацьованим в строк не пізніше трьох місяців з дня винесення ухвали про досудову санацію боржника. Він також має бути схваленим комітетом кредиторів та погодженим з інвесторами та затвердженим ухвалою господарського суду.

Програма заходів щодо запобігання банкрутству підприємства має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів у повному або частковому задоволення вимог кредиторів, терміни та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання своїх взятих, згідно програмою заходів щодо запобігання банкрутству підприємства, зобов’язань.

Також програма заходів щодо запобігання банкрутству підприємства має передбачати термін відновлення платоспроможності досліджуваного підприємства, під якою розуміють відсутність ознак неплатоспроможності, визначених законом «Про відновлення платоспроможності…».

Структура та вимоги розробки програми заходів щодо запобігання банкрутству підприємства ВАТ «Ланівський цукровий завод» затверджені Фондом державного майна України [6]. Законодавчо визначена структура програми заходів щодо запобігання банкрутству підприємства є оригінальною, оскільки максимально чітко та розгорнуто регламентує перелік питань, які підлягають розкриттю основними розділами плану, який необхідно розробити для ВАТ «Ланівський цукровий завод» мають бути: попередня історія, аналіз фінансово-майнового стану, заходи щодо операційної та фінансової реструктуризації, прогноз фінансових результатів, тощо.

У процесі розробки програма заходів щодо запобігання банкрутству підприємства важливо вирішити три задачі. По-перше, необхідно обрати заходи відновлення платоспроможності боржника. По-друге, підготувати умови для реалізації таких заходів. І по-третє, виконати всі поставлені задачі і погасити заборгованість перед кредиторами. Виходячи з цього відбувається процедура формування програми заходів щодо запобігання банкрутству підприємства. Її реалізацію доцільно здійснити в два великих етапи:

а) розробка комплексу заходів, спрямованих на усунення негативних правових наслідків, що виникли в результаті оголошення підприємства банкрутом, а також підтримка в оптимальному режимі господарської діяльності підприємства-боржника;

б) реалізація планових заходів відновлення платоспроможності боржника і погашення заборгованості перед кредиторами.

Особливе місце у процесі розробки програми заходів щодо запобігання банкрутству підприємства посідають заходи фінансово-економічного характеру, які відбивають фінансові відносини, що виникають у процесі мобілізації і використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємства.

Заходи організаційно-правового характеру спрямовані на вдосконалення: організаційної структури підприємства, організаційно-правових форм бізнесу, підвищенні якості менеджменту, звільнення підприємства від непродуктивних виробничих структур, поліпшення виробничих стосунків між членами трудового колективу.

Виробничо-технічні заходи пов'язані насамперед з модернізацією і оновленням виробничих фондів, зі зменшенням простоїв та підвищенням ритмічності виробництва, скороченням технологічного часу, поліпшенням якості продукції та зниженні її собівартості, пошуком та мобілізацією резервів у сфері виробництва.

На ВАТ "Ланівський цукровий завод" не проводилась підготовка кадрів, керівники та фахівці не проходили курсів підвищення кваліфікації, внаслідок чого значна їх частка є некомпетентними і неспроможними приймати вірні управлінські та організаційні рішення. Також на підприємстві відсутнє планування кількості кваліфікованих кадрів, що зумовлює наявність багаточисельного персоналу.

Таким чином, для того, щоб вивести підприємство із кризового становища, потрібно перш за все, створити таку систему управління, яка б відповідала міжнародним стандартам, впровадити повний управлінський контролінг, створити систему якісного менеджменту.

На підставі проведеної базової діагностики фінансово-господарчого стану ВАТ "Ланівський цукровий завод" та оцінки його потенціалу виживання, необхідно провести наступні заходи:

1) Фінансова реструктуризація

До фінансової реструктуризації можна віднести такі заходи:

- проведення заходів по ліквідації поточної кредиторської та зменшення обсягу дебіторської заборгованості, до яких відносяться: уступка вимоги; ведення претензійно-позовної роботи (ведення справ по визнанню недійсними договорів купівлі-продажу, про повернення майна із незаконного володіння, визнання прав власності на майно, стягнення збитків, які спричиненні крадіжками). Всі ці заходи будуть збільшувати прибуток товариства та надавати можливість проведення програми заходів щодо запобігання банкрутству підприємства

2) Удосконалення виробничо-торговельної діяльності

Основою є відновлення роботи цукрового заводу за рахунок відновлення сировинної зони, модернізації технологічного обладнання, оптимізації управління виробництвом, режиму економії, оптимізації кадрового підбору, маркетингової роботи та інше.

На початку реалізації даної методики в життя та оцінки заходів відновлення платоспроможності необхідно визначити систему показників прогнозної матриці (рис.3.1.).

Показник нерозподіленого прибутку (НПР) характеризує потенційно можливий розмір отримання дивідендів на одну просту акцію. Даний показник має перспективне значення для розвитку ВАТ, оскільки можливість випуску нових акцій передбачається після завершення процедури, а тому його значення має важливе значення для формування майбутнього рівня інвестиційної привабливості товариства.

Рис. 3.1. Система показників оцінки заходів відновлення платоспроможності ВАТ “Ланівський цукровий завод”

Обсяг доходів (ДЗ) визначає загальні обсяги діяльності підприємства, що є одним з виразників його економічного зростання.

Рентабельність операційних витрат (Ров) характеризує ефективність здійснення підприємством його основної діяльності.

Рентабельність загальних доходів (Рзд) характеризує ефективність всієї діяльності ВАТ “Ланівський цукровий завод”. Даний показник доповнює попередній, оскільки підприємство крім основної діяльності здійснює і інші її види, що також впливають на формування доходів товариства.

Співвідношення доходів від реалізації цукру і собівартості виробництва (ЕТЕ – економіко-технологічна ефективність) характеризує економічний бік ефективності функціонування виробничої системи ВАТ “Ланівський цукровий завод”, що складається з підсистем постачання, виробництва та реалізації які в сукупності впливають на формування собівартості та доходів від реалізації цукру.

Вихід цукру (Кв, %) – характеризує технологічну сторону ефективності діяльності товариства.

Продуктивність праці робітників (ПП) – характеризує ефективність роботи оперативного персоналу підприємства (працівники, за виключенням адміністративного персоналу та пов'язаних з ним осіб, що працюють на контрактних умовах).

Для оцінки фінансової сторони потенціалу виживання можна було б спрогнозувати значення кожного з 21 коефіцієнтів фінансового стану, однак у цьому немає потреби. Для оцінки потенціалу підприємства по відновленню платоспроможності достатньо розрахувати значення трьох узагальнюючих коефіцієнтів – коефіцієнту загального покриття, коефіцієнту фінансової стійкості та коефіцієнту заборгованості. Значення цих трьох коефіцієнтів в повному обсязі можуть розкрити прогнозний потенціал платоспроможності ВАТ при залученні резервів та перспектив його розвитку. Слід зазначити, що система цих трьох коефіцієнтів досить розповсюджена в аудиторській практиці і є достатньою з позицій Міжнародних стандартів аудиту.

Ще раз необхідно зазначити, що часовий горизонт планування буде однаковим для всіх показників становитиме 1 рік (2012 рік). Такий відносно короткий проміжок планування зумовлений наступними причинами:

1) Кількісно оцінити потенціал виживання досить на один наступний рік, оскільки узагальнюючий висновок про позитивне значення системи показників його оцінки на наступний рік буде достатнім для прийняття рішення. Багаторічні перспективи оцінити неможливо, оскільки цьому заважає динамізм внутрішніх і зовнішніх факторів розвитку підприємства. Потенціал виживання – це не інвестиційний проект, ефективність якого можна розрахувати на багато років. Потенціал виживання – певна цілісна система зовнішніх і внутрішніх, якісних і кількісних факторів, яка змінюється, а оцінка даної системи з максимальною точністю можлива лише при короткостроковому прогнозуванні;

2) Обмеженість інформаційних ресурсів. Виходячи з наявного інформаційного забезпечення, більш-менш точно спрогнозувати показники можна лише на рік.

Тепер необхідно визначити практичну методику, за допомогою якої буде розраховано фактичні, прогнозні (без врахування резерву) та прогнозні (з врахуванням резерву) значення прогнозної матриці. Визначення даної методики є найважливішою частиною практичної роботи з оцінки заходів відновлення платоспроможності, оскільки допомагає перейти від концептуальних засад визначення перспектив розвитку до узагальнюючих висновків стосовно потенціалу виживання підприємства у теперішньому та майбутньому періодах.

Необхідно наголосити на досить вагомому моменті, що стосується методики оцінки кожного з показників прогнозної матриці. Всі групи показників не мають єдиного спільного підходу до розрахунків:

è Розрахунок фактичних значень показників здійснюється на основі наявних фактичних даних публічної фінансової звітності (Ф1, Ф2), та деяких даних внутрішнього управлінського обліку, які вдалося отримати.

è  Розрахунок прогнозних значень прогнозної матриці здійснюється на основі використання даних публічної ФЗ та деяких даних УО на основі поєднання економіко-статистчиного методу та методу прямих техніко-економічних розрахунків.

è Розрахунок прогнозних значень прогнозної матриці з урахуванням резервів здійснюється на основі використання даних публічної фінансової звітності та деяких даних управлінського обліку на основі використання факторно-аналітичного методу з економіко-статистичним методом та методом техніко-економічних розрахунків.

Відмітимо, що незважаючи на різноманітність підходів до розрахунку аналітичних показників, обчислення кожного з них здійснюється за одними і тими ж формулами. Вибір певного підходу до розрахунку показника впливає лише на особливості обчислення окремих складових елементів формули. (Якщо представити формулу обчислення показника у вигляді ЗП=f(a,b,c…), де ЗП значення відповідного показника прогнозної матриці, а,b,c…- елементи формули, то вибір підходу визначає порядок та особливості обчислення значень a,b,c…). Приклади формул для обчислення кожного показника наведено в Додатку Г.

А тепер перейдемо безпосередньо до розрахунків показників прогнозної матриці.

Розрахунок фактичних значень показників

Розрахунок фактичних значень показників прогнозної матриці подано у таблиці 3.1. (див.наст.стор).

Необхідно відмітити, що при розрахунку фактичних значень показників прогнозної матриці використовується інформація як публічної фінансової (Додаток В – форми №1 та №2), так і деяких даних управлінського обліку, що вказані у плані ВАТ “Ланівський цукровий завод”, який було отримано в Антикризовому центрі управління з питань банкрутства.

Показники, зазначені в Додатку Б, і які використовуються при розрахунках, не потребують повторного розрахунку для підтвердження їх дійсності, оскільки базуються на внутрішніх даних ВАТ.

Розрахунок прогнозних значень показників (без врахування резервів)

Методика розрахунку даних показників була зазначена вище. На відміну від фактичних значень, розрахунок даних показників потребує прогнозування інших показників, що використовуються при розрахунку перших.

Прогнозування потребують такі показники:

è Загальні доходи (ДЗ);

è Сукупні витрати (ВС);

è Фінансові результати від операційної діяльності (ФРод);

è Операційні витрати (ОВ);

è Чистий прибуток (ЧП);

è Доходи від реалізації (Дрц);

Таблиця 3.1

Розрахунок фактичних значень показників прогнозної матриці

è Собівартість виробництва цукру (СВ);

è Вихід цукру (В, %);

è Середньооблікова чисельність робітників (СОЧ);

è Оборотні активи (ОА);

è Поточні активи (ПА);

è Власний капітал (ВК);

è Загальний обсяг капіталу (К = А);

è Позиковий капітал (ПК).

Розрахувати прогнозні річні значення лише методом прямих техніко-економічних розрахунків не є можливим, оскільки навіть та частина показників, які планово зазначаються в угодах (навіть якби їх можна було б отримати з даних управлінського та внутрішнього фінобліку) теж визначаються на основі прогнозованих потреб, що виявляються у поточних тенденціях діяльності та розвитку ринку підприємства. Тому для спрощення обчислень цілком виправданим є використанням економіко-статистичного методу, а зокрема – методу прогнозування на основі обчислення середньорічних коефіцієнтів приросту. Дана методика не відзначається високим рівнем точності, а також не враховує можливий рівень збурень (коливань) та зміни факторів внутрішнього та зовнішнього середовища діяльності товариства.

Процес розрахунку прогнозних значень показників на 2012 рік подано в таблиці 3.2.

Варто зазначити, що метод економіко-статистичних розрахунків все ж таки відбиває існуючі наявні поточні тенденції розвитку окремих складових показників, однак прогнозування заданим методом має таку особливість, що розраховується коефіцієнт (темп приросту). Даний показник являє собою своєрідний “скритий” механізм, внутрішня сутність якого невідома, але який на основі минулих тенденцій продукує майбутні зміни.

Таблиця 3.2

Розрахунок прогнозних значень показників (елементів), що вводять до складу формул розрахунку показників прогнозної матриці (на 2012 рік) без врахування резервів

Підсумовуючи, відмітимо, що в цілому досудова санація ВАТ “Ланівський цукровий завод” є доцільною і вигідною для інвесторів. Термін та особливості  досудова санації мають встановлюватись в судовому порядку. Однак загальні заходи по відновленню платоспроможності товариства, зазначені в додатку Б, є виправданими і їх подальша реалізація дозволить значно зміцнити економічний потенціал ВАТ “Ланівський цукровий завод”, зберегти робочі місця, задовольнити вимоги кредиторів.

Отже, формування плану досудової санації ВАТ “Ланівський цукровий завод” було здійснене виходячи з особливостей його діяльності та структури майна та зобов'язань. План досудових санаційних заходів по відновленню платоспроможності товариства орієнтується частково на використання власних ресурсів, та в значній мірі – на використання позикових ресурсів. Відповідно до чинного законодавства, товариство має право на отримання пільгових кредитів, що значно збільшує потенційні можливості покращення його фінансового стану в майбутньому.