Дослідження параметрів життєздатності на ВАТ «Ланівський цукровий завод»

 

Одним із перших дослідників життєздатності в Україні є Мартиненко В.П. [63]. Автор ділить зовнішні фактори, що впливають життєздатність суб’єктів господарювання на фактори прямого і побічного впливу.

До факторів прямого впливу віднесено ресурсне забезпечення, податкова система держави, правове забезпечення, інфляцію, вплив конкурентів і споживачів, інформаційне забезпечення.

В сукупності факторів побічного впливу виділено такі: політична стабільність, стан економіки, науково-технічний прогрес, світовий ринок, соціально-культурні фактори [63, С. 24-25]      

Серед факторів внутрішнього середовища визначено: технологію, техніку, організацію виробництва, управління, маркетинг, персонал підприємства.

Сформована сукупність факторів життєздатності і визначила філософію життєдіяльності промислових підприємств. 

Лігоненко Л.О. дослідив фактори зовнішнього середовища та прокласифікував їх за ознаками: джерелом походження, природою, тривалістю дії, характером прояву, характером дії, спрямованістю дії, можливістю регулювання, характером міжфакторної взаємодії, внутрішньою структурою, характером виникнення, ступенем корисності, роллю у забезпеченості фінансової життєздатності підприємства [52].

Точнішою на думку Лігоненко Л.О. є класифікація факторів за джерелами їх походження. Відповідно до цього критерію всі діючі фактори поділені на два класи: зовнішні фактори і внутрішньосистемні.

 

Фактори зовнішнього середовища є неоднорідними за джерелами походження, оскільки виступають проявом систем різного рівня. З цієї точки зору зовнішні фактори можуть бути класифіковані за такими групами [52]:

1. Галузеві, тобто ті, які визначаються функціонуванням галузі як системи. До них відносяться: механізми внутрігалузевого регулювання, методи і рівень внутрішньогалузевої конкуренції, стан попиту і т. п.

2. Макроекономічні – фактори, що відображають умови функціонування національної економіки: стан фінансової системи, загальногосподарська кон'юнктура, стан і динаміка попиту, механізми державного регулювання економіки, наявність і рівень розвитку ринкової інфраструктури, інформаційного забезпечення економіки і т. п.

3. Фактори світової економіки: кон'юнктура світових фінансових і товарних ринків, міжнародний розподіл праці, динаміка валютних курсів, міжнародні угоди в області зовнішньої торгівлі і фінансової співпраці і т. ін.

Внутрішньосистемні фактори характеризують умови внутрішнього середовища підприємства і, з погляду його фінансової життєздатності, характеризують можливість і ефективність адаптації підприємства до умов зовнішнього середовища. Саме цей клас факторів уявляється найбільш значущим для забезпечення фінансової життєздатності підприємства, оскільки вони виступають об'єктом активного регулювання з боку самого підприємства [52].

Розглянемо основні параметри життєздатності ВАТ «Ланівський цукровий завод».

І. Виробнича спроможність

Досліджуване підприємство ВАТ «Ланівський цукровий завод» займається виробництвом та реалізацією цукру сирцю. Воно спеціаліалізується на виробництві цукру сирцю та реалізації його виробничим та торговельним підприємствам. Загалом обсяги виробництва впроводовж останніх щести років наведено на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Динаміка обсягів виробництва ВАТ «Ланівський цукровий завод», тис.тонн

 

Як свідчать дані управлінської звітності підприємства, максимальні обсяги виробництва спостерігалися у 2007 році – 14,8 тис.тонн. У 2008 році можна спостерігати зниження обсягу виробництва продукції до рівня 10,1 тис.тонн. У 2009 році обсяги виробництва знизились до 8,4 тис.тонн. Зниження обсягу виробництва було зумовлено зниженням забезпеченості сировинною базою..

Також в структурі корпоративних покупців заводу ВАТ «Ланівський цукровий завод» є і виробничі підприємства харчової промисловості. Вони в досить великих кількостях закуповують цукор для власних потреб і подальшого виробництва. Серед ниж особливо можна виділити ВАТ Кондитерська фабрика «Рошен» та ВАТ "Світоч".

ІІ. Передумови потенційного зростання ринку ВАТ “Ланівський цукровий завод”

Обґрунтування даної перспективи розвитку для ВАТ “Ланівський цукровий завод” доцільно розпочати з того, що передусім необхідно визначити потенційну місткість ринку для даного підприємства.

В найближчій перспективі підприємство не планує здійснювати безпосередньо зовнішньоекономічну діяльність, а провадитиме її надалі, як і раніше, виключно в межах митної території України. Тому сегментацію потенційного ринку для ВАТ “Ланівський цукровий завод” потрібно здійснити за географічним принципом – на місцевий (ринок Полтавської області в межах діяльності Полтавської Асоціації цукру) та загальнодержавний (внутрішній ринок України).

Використовуючи матеріали статистичних джерел (дані держкомстату України на сайті: www.ukrstat.gov.ua, дані Статистчиного щорічнику України за 2011 рік) було визначено наступні потенційні резерви ринку (резерви зростання обсягів реалізації) (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Порівняльна характеристика потенційних резервів ринку ВАТ “Ланівський цукровий завод” (регіональний аспект)

 

Як свідчать статистичні дані (рис. 2.2), фактичний обсяг реалізації ВАТ “Ланівський цукровий завод” у 2011 році склав 4696,3 тис.грн. Потенційний резерв внутрішнього ринку Полтавської області (даний резерв розраховано Держкомстатом для кожної товарної групи шляхом співставлення між собою обсягів реалізації продукції по кожній товарній групі на внутрішньому ринку регіону та обсягів міжрегіональних потоків даної продукції) складає станом 2011 рік 17 990,8 тис.грн. Потенційний резерв внутрішнього ринку України станом на 2011 рік (даний резерв розраховано шляхом співставлення між собою фактичного обсягу реалізації продукції по кожній товарній групі на внутрішньому ринку країни та потенційного обсягу реалізації з врахуванням щорічного темпу зростання внутрішнього ринку) для ВАТ “Ланівський цукровий завод” складає 275 262, 9 тис.грн.

Таким чином, на регіональному ринку Полтавської області обсяг реалізації ВАТ “Ланівський цукровий завод може бути збільшений у 3,83 рази, а на внутрішньодержавному ринку – в десятки разів. Реальний фактично можливий обсяг зростання ринку (обсягу реалізації) ВАТ “Ланівський цукровий завод” є значно нижчим, що зумовлюється дією факторів конкуренції та ресурсних обмежень в діяльності підприємства.

Також потрібно відмітити, що забезпечення зростання ринку ВАТ “Ланівський цукровий завод” можливе також і за рахунок реалізації продукції, що не стосується безпосередньо виробничої діяльності підприємства. Мова йде про продаж в роздріб населенню насіннєвих матеріалів та мінеральних добрив, паливно-мастильних матеріалів, а також надання послуг виробничого характеру. Досить перспективним у цьому плані було б відкрити власну мережу в Чутівському районі, або принаймні відкриття нового магазину по реалізації зазначеної продукції.

ІІІ. Конкурентне середовище

Другою важливою загрозою є фактор конкуренції. Нині у ВАТ “Ланівський цукровий завод” в межах Полтавської області існує два найближчі конкуренти – ВАТ “Кагарлицький цукровий завод” та ТОВ “Карлівський цукровий завод”. На рис. 2.3. подано структуру реалізації продукції ВАТ “Ланівський цукровий завод” та його найближчими конкурентами у 2011 році.

Отже, можна сказати, що в цілому передумови потенційного розширення обсягів діяльності ВАТ “Ланівський цукровий завод” є досить перспективними та їх реалізація забезпечить зростання доходів підприємства, що дасть змогу покращити його загальний фінансовий стан та вивести товариство з кризи.

 

Рис. 2.3. Структура реалізації продукції ВАТ “Ланівський цукровий завод” та його найближчими конкурентами у 2011 році

 

ІV. Перспективи зниження собівартості продукції ВАТ “Ланівський цукровий завод”

Підприємство закуповує основну частину сировини у постачальників. Під власними посівними площами зайнято всього станом на 2011 рік 2500 га. Постачальниками сировини є сільськогосподарські підприємства району та місцеві домогосподарства.

На етапі формування поставок сировини ВАТ “Ланівський цукровий завод” несе частину транспортних витрат у випадку самовивозу сировини, а частину транспортних витрат несуть сільськогосподарські підприємства та населення, які здійснюють доставку сировини власним транспортом. Враховуючи схеми маршрутів транспортних перевезень, відносно незначну вантажомісткість транспортних засобів та досить значні обсяги перевезень сировини (цукрового буряку) загальна сума транспортно-заготівельних витрат для ВАТ “Ланівський цукровий завод” є дуже високою. Оскільки транспортно-заготівельні витрати відносяться на виробничу собівартість виготовленої продукції, то зниження суми ТЗВ є досить важливим резервом зниження собівартості виробництва, а й відповідно і поточних витрат підприємства.

 

Рис. 2.4. Умовна схема закупівлі цукросировини (аспект конкурентної боротьби)

 

Важливим резервом зниження собівартості виготовленої продукції є зниження собівартості сировини – цукрового буряку. Оскільки підприємство формує свої виробничі запаси за схемою, що наведена на рис. 2.4., то важливим елементом, що впливає на підвищення собівартості сировини є рівень націнки на цукросировину, що визначається незалежно від підприємства в результаті функціонування механізму конкуренції між ВАТ “Ланівський цукровий завод” та іншими підприємствами-конкурентами.

Пояснення цього факту наступне: сільськогосподарські підприємства виробники цукросировини, а також населення на етапі вибору покупця своєї продукції здійснюють порівняння витрат на транспортування продукції до заводу (якщо вони їх беруть на себе) та ціни цукросировини, які пропонує підприємство-покупець. Вибір покупця визначається шляхом максимізації різниці ціни попиту цукросировини та транспортних витрат. В будь-якому випадку система вибору постачальника математично запишеться так:

Д = Цп – ТЗВ → max                       (2.1)

Цп ≥ Цс

ТЗВ ≥ 0

     де, Д – дохід, що отримує продавець цукросировини;

Цп – закупівельна ціна (ціна цукрозаводу) цукросировини;

ТЗВ – сума транспортно-заготівельних витрат;

Цс – середня ціна, що склалася на регіональному ринку серед підприємств-конкурентів покупців цукросировини, що перебувають в межах транспортної доступності.

Зважаючи на наведену математичну інтерпретацію вибору покупця сировини, виробник цукрової продукції намагається запропонувати якнайвигідніші умови закупівлі цукросировини.

Таким чином, ми бачимо, що за умови постачання цукросировини виробник є залежним від цінового фактора закупівлі, що призводить до того, що в умовах обмеженої пропозиції цукросировини (особливо в маловрожайні роки) величина показника Цп є досить завищеною внаслідок дії фактора конкуренції, що призводить до значного зростання собівартості готової продукції.

Отже, зважаючи на вищесказане, можна стверджувати, що важливим резервом зниження собівартості готової продукції є власне вирощування цукросировини.

Рис. 2.5. Класифікація основних факторів, що можуть викликати підвищення вартості цукросировини

Для збільшення обсягу вирощування цукрових буряків є необхідні трудові ресурси та можливість орендування додаткових земельних площ (близько 2,5 тис.га землі). Для вирощування власної цукрової сировини необхідно здійснити додаткове забезпечення ВАТ “Ланівський цукровий завод” необхідною механізованою технікою, що можливе лише за умов кредитування діяльності.

Значною загрозою на етапі формування собівартості готової продукції є підвищення цін на цукросировину, що може бути викликане дією двох груп факторів (рис. 2.5.).

Отже, можна сказати, що підприємство ВАТ “Ланівський цукровий завод” має всі необхідні передумови для зменшення собівартості виробництва готової продукції, що вимагає від підприємства додаткових капітальних вкладень, які можуть бути залучені шляхом зовнішнього кредитування.

Підводячи підсумки до даного розділу, можна зазначити, що аналіз основних показників параметрів життєздатності підприємства ВАТ “Ланівський цукровий завод” свідчить про наявність перспектив виходу підприємства з кризової ситуації банкрутства. На підставі аналізу чинників подолання банкрутствапідприємства, можна сказати, що проведення ряду санаційних заходів на ВАТ “Ланівський цукровий завод” є доцільним та економічно виправданим. Подальший розвиток підприємства може бути повністю забезпеченим за рахунок мобілізації зовнішніх та внутрішніх резервів зростання при одночасному врахуванні можливих загроз та усунення слабких сторін у діяльності товариства.

 

 

2.2. Характеристика механізму саморегулювання та чинників, що запобігають розвитку кризового стану ВАТ “Ланівський цукровий завод”

 

Для визначення чинників подолання банкрутстваВАТ “Ланівський цукровий завод”, його ресурсного потенціалу, переваг та можливих загроз найбільш доцільно використовувати методику SWOT-аналізу. Для реалізації даної методики необхідно визначити ряд факторів внутрішнього та зовнішнього середовища, що здійснюють вплив на фінансово-господарську діяльність ВАТ “Ланівський цукровий завод”.

Узагальнення результатів проведеної експертної оцінки основних чинників подолання банкрутства та можливих перешкод і загроз реалізується у формі стратегічної матриці SWOT-аналізу.

Стратегічна матриця SWOT-аналізу є надзвичайно важливим елементом на етапі планування виведення підприємства з кризового стану. Її розробка дозволяє вирішити паралельно дві основні задачі – обґрунтування доцільності проведення санації підприємства та визначення переліку основних напрямків її реалізації.

Обґрунтування перспектив розвитку здійснюється по кожному з елементів двох верхніх квадрантів. При цьому показники, що розраховуються по верхньому лівому квадранту є орієнтовно-можливими, а розрахунок показників верхнього правого квадранту та їх обґрунтування носить чітко планово-орієнтовний характер виходячи з наявних ресурсних можливостей підприємства.

На особливу увагу заслуговує нижня півплощина стратегічної матриці. Показники та фактори лівого нижнього квадранту носять обмежувальний характер – тобто, характер загроз. Ці фактори обов’язково враховують як ризикові, що викликає необхідність кількісної оцінки можливих втрат для підприємства при активізації якогось з них або їх системи.

Показники та фактори нижнього правого квадранту характеризують слабкі сторони підприємства, що ставить їх на рівень стратегічних задач, вирішення яких має бути обґрунтовано аналітичним та експертним шляхами.

Необхідно відмітити, що будуючи стратегію санації підприємства, аналітичне обґрунтування факторів нижньої півплощини носить планово-рекомендаційний характер і може містити декілька альтернатив, вибір кожної з яких обумовлюється зовнішніми умовами.

Нижче, на рис. 2.6. подано зразок розробленої стратегічної матриці SWOT-аналізу для ВАТ “Ланівський цукровий завод”.

Рис. 2.6. Графічна ілюстрація стратегічної матриці SWOT-аналізу для ВАТ “Ланівський цукровий завод”

Проаналізуємо дану стратегічну матрицю, систему її елементів, на основі чого концептуально визначимо наявні передумови для подальшої нормалізації фін ансового стану та підвищення ефективності функціонування досліджуваного підприємства.

Необхідно звернути увагу, що аналіз буде проводитись не по кожному елементу зокрема, а по певний їх сукупності, що поєднані між собою функціональними зв'язками та залежностями. Розкриємо детально цю фразу. Так, якщо наприклад, будемо аналізувати таку передумову виживання як зниження собівартості (дана передумова належить до групи передумов зовнішнього середовища “Можливості”), то її аналіз неможливо проводити окремо від такої передумови, як наявність значної площі земельної ділянки (належить до групи передумов внутрішнього середовища “Сильні сторони”), оскільки друга передумова є ресурсним забезпеченням першої.

Таким чином, ми бачимо, що проведення аналізу чинників подолання банкрутствана основі прийому абстрагування (відокремлення кожного елемента від інших) є невиправданим з точки зору причинно-наслідкової залежності та системності. Тому перед тим, як безпосередньо перейти до аналізу передумов виживання, виокремимо окремі групи факторів, які будемо розглядати в системі (рис. 2.7)

 

Рис. 2.7. Схема групування основних чинників подолання банкрутства ВАТ “Ланівський цукровий завод”

Необхідно також відмітити, що формування груп факторів та відповідне визначення основних передумов на основі стратегічної матриці має свої принципи:

1. Оцінка передумов – груп факторів – відбувається лише на основі приведення фактичних даних без планових розрахунків, що впливає з регламенту викладення матеріалу та логічної послідовності розділів роботи (планові розрахунки будуть проводитися у третьому розділі).

2. З метою реалізації першого принципу доцільно до передумов віднести лише елементи, що зазначені в лівому верхньому квадранті стратегічної матриці. Разом з тим оцінка кожної передумови має доповнюватись аналізом наявних ресурсів та можливих загроз (відповідно лівий нижній та правий верхній квадранти).

Розглянемо особливості впровадження механізму саморегулювання банкрутства підприємства.

При обґрунтуванні механізму саморегулювання ми спробуємо оцінити окремо можливі ефекти від реалізації параметрів життєздатності та внутрішніх резервів, (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Можливі ефекти від проведення операційно-фінансової реструктуризації ВАТ “Ланівський цукровий завод”

	тис.грн
Доходна частина
Реалізація основних засобів, які не приймають участь у виробництві відповідно до проведеної експертної оцінки (балансова вартість даних активів складає 836 тис.)	5300
Укладання договорів оренди майна боржника	500
Відновлення виробництва насіння цукрових буряків з послідуючою обробкою їх на насіннєвих заводах і проведенням реалізації сільгоспвиробникам та населенню по зоні бурякосіяння.	700
Розширення сировинної зони та стабільного забезпечення цукрозаводу сировиною внаслідок проведення роботи по взяттю в оренду окремого бурякопункту	200
Витратна частина
Вартість відновлення виробництва насіння цукрових буряків	900
Вартість додаткового ремонту цукрозаводу (кошти, необхідні для реалізації можливості виробництва цукру в обсязі 10,0 тис.тонн з коефіцієнтом виходу в 12%: вартість придбання та встановлення 3-х фільтрів кристалізатора)	2 300
Заробітна плата ремонтникам	40
Собівартість закупівлі сировини (цукрового буряка) в цінах реалізації в обсязі 1 тонни (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат та витрат на збурігання запасів) (максимально можлива)	1, 650
Додаткова заробітна плата оперативного персоналу	227,84

За підрахунками експертів-технологів, проектна потужність заводу на весь сезон у 2012 році може становити 100 000 тонн. Такий обсяг виробництва може бути забезпечений за умови розширення сировинної зони та додаткового ремонту цукрозаводу, що може бути забезпечене за умови кредитування підприємства.

Для закупівлі такого обсягу сировини необхідна сума, рівна доходам від реалізації цукру, виробленого з 10 000 тонн цукросировини. Тобто, орієнтовна собівартість цукросировини визначиться в розмірі: 1 650 + 16 500 = 18 150 тис.грн.

Тепер визначимо орієнтовну суму доходів від реалізації виробленого цукру в 2012 році. При цьому будемо враховувати зміну технології внаслідок капітального ремонту та заміни обладнання, внаслідок чого зросте коефіцієнт виходу цукру з 9,0 до 12%. Таким чином, планова сума доходу від реалізації цукру визначиться:

Дпл = 110 000 т * 0,12 * 2 100 грн / т = 27 720 тис.грн

Ціна реалізації 1 тонни цукру по договорам з дилерами на 2006 рік складає 2 100 грн / тонну.

Додатковий ефект (доход) внаслідок капітальних поліпшень та модернізації і заміни обладнання становитиме:

rДпл = 110 000 т * (0,12 – 0,096) * 2 100 грн / т = 5 544 тис.грн.

Також можна порахувати і загальний чистий економічний ефект в результаті операційно-фінансової реструктуризації. Але для цього необхідно визначитись з можливими джерелами фінансування, що дасть змогу порахувати розмір фінансових витрат.

Підприємство має право на пільгові кредити: короткострокові під поточні цілі – 19% річних з відшкодуванням з бюджету 7 %, довгострокові – 18% річних з відшкодуванням з бюджету 8 %. Також згідно ухвали Господарського суду Полтавської області від 17-21.01.2012 р. санатором призначена Артемівська селищна рада Чутівського району, яка згідно законодавства має право на одержання пільгової державної позички без застави майна. Інше джерело фінансування, таке як розширення статутного фонду, виключається, оскільки вимагає виконання дій, що суперечать встановленим процедурам санації.

Тобто, схема фінансування є зрозумілою. Артемівська селищна рада Чутівського району виступає поручителем. В своїх розрахунках припустимо, що повернення кредиту для ВАТ “Ланівський цукровий завод” буде здійснюватись без компенсації. Річ в тім, що для отримання компенсації необхідно, щоб сума податкового кредиту протягом як мінімум двох останніх звітних місяців була не меншою, аніж добуток “% компенсації з держбюджету * тіло кредиту”. Оскільки у 2012 році планується здійснювати поряд зі значними закупками і значні обсяги реалізації, та дана умова може і не виконуватись. Ось чому ми убираємо компенсацію.

Фінансові витрати по довгостроковому кредиту становитимуть:

ФВдк = сума капітальних вкладень * % = (800 + 40 + 900)*0,18 = 313,2 тис.грн

Фінансові витрати по короткостроковому кредиту становитимуть:

ФВкк = сума додаткових операційних витрат, профінансованих за рахунок кредиту * % = (18 150 + 227,84)*0,18 = 3491,8 тис.грн

Будемо виходити також з того, що фонд оплати праці, який склався на підприємстві в розмірі 816,0 тис.грн, необхідно збільшити до 1 498,4 тис.грн внаслідок зростання чисельності сезонних працівників. ФОП буде профінансований за рахунок поточних доходів від операційної діяльності.

Отже, таким чином, фінансовий результат від реалізації механізму саморегулювання кризового стану становитиме:

        Дох. від реал цукру     Реаліз.ОЗ                             інші                             виробнича собівартість цукру

ФР = (27 720) + 5 300 + (500 + 700 + 200) – (18 150 + 227,8 +

                      кап. витрати                           фін.витрати

+ 1498,4) –       (900+2 300+40) – (3491,8 + 313,2) = 7 498,8 тис.грн

Отже, ми бачимо, що фінансовий результат від впровадження механізму саморегулювання кризового стану складе за 2006 рік 7 498,8 тис.грн. Але ця сума є неточною, оскільки не враховує також податкових платежів і амортизацію введених основних засобів. Тому порахуємо відсутні елементи.