Політичні вчення епохи Відродження і Просвітництва

Н. Макіавеллі «Державець», «Роздуми на першу декаду Тита Лівія», «Історія Флоренції».

Творець нової науки про політику. Розуміння політики як об'єктивного явища. Пол. події, зміни в державі відбув.не з Божої волі, не з примхи чи фантазії людей, а мають об'єктивний хар-тер. Влада, політика вже за своєю природою є позаморальними явищами.

Державу створили не Бог, а люди, виходячи з потреби спільного блага, обрали зі свого середовища найсильнішого і найхоробрішого ватажка й почали йому підкорятися. Мета держави - забезпечення кожному вільного користування майном і безпеки, для цього приймаються закони і призначаються покарання.

Після того як влада стала спадковою, нащадки вождів все більше відхилялися від справедливості і перейшли до пригнічення народу. Абсолютна влада швидко розбещує як правителів, так і підданих

Розрізняє: правильні - монархію, аристократію і народ. правління (вони нестійкі і недовготривалі) і спотворенням них є тиранія, олігархія та охлократія. Найкраща - змішана форма, в якій поєднуються елементи всіх прав. форм

Віддає перевагу республіці, вона найбільше відповідає вимогам рівності і свободи, є більш стійкою, ніж монархія, вона краще пристосовується до різних умов, забезпечує єдність і міць держави, породжує в людей патріотизм

 «Державець». Змалювання образу ідеального правителя, рекомендації як йому здійснювати і зміцнювати свою владу. Мета виправдовує засоби. Має бути схожим на сильного лева, щоб страхати вовків, і на хитрого лиса, щоб не втрапити в пастку. Засуджує тиранію, але виправдовував її стосовно тогочасної Італії. Люди є порочними, егоїстичними і злими істотами, їх турбують власні матер.інтереси (можуть змиритися зі втратою свободи, влади, смертю батька, але ніколи з втратою майна). Покірність підданих найкраще гарантують примус і страх. Але правитель має опікувати підданих і не повинен без крайньої потреби вдаватись до їх утисків. Самозбереження і зміцнення пол.. влади будь-якими засобами є домін. інтересом державності.

Жан Боден. «Шість книг про республіку».

Осередок держави - сім'я. Глава сім'ї - прообраз і відображенням держ. влади. Держава виникає в рез-ті угоди, її мета - гарантуючи мир у спільноті і захищаючи її від зовн. нападу, піклуватися про істинне щастя індивідів. Теорія держ.суверенітету. Суверенітет - абсолютна, постійна ті неподільна влада. 5 осн. ознак суверенітету: видання законів, обов’язкових для всіх, вирішення питань війни і миру, призначення посад. осіб, дія як суду в останній інстанції, помилування. Є абсолютним лише у сфері дія-ті держ. влади. Правитель, який посягає на прив.власність, втручається в сім'ю, нехтує прир. і бож. законами, є тираном і заслуговує на смерть. Віддає перевагу суверенній, тобто абсолютній, монархії. Найкраща - така держава, в якій суверенітет належить монархові, а упр-ня має аристокр. і демокр. хар-р – це королівська монархія.

Т. Мор. «Утопія».

Причина всіх сусп. бід – прив. власність, сус-во – рез-т змови багатих проти бідних, держава - знаряддя багатих. Багаті підкоряють бідних як силою хитрістю та обманом, так і за доп. законів, які нав'язують народу від імені держави.

В уявній державі Утопія немає прив.власності, а засоби вир-ва та його рез-ти є сусп.надбанням. Праця обов'язкова для всіх, роб. день триває лише 6 годин. Ідеал. пол..устрій ґрунтується на засадах свободи, рівності та демократизму. Всі осн. посадові особи держави, у т.ч. верх. правитель обираються народом, звітують перед ним і зобов'язані діяти в його інтересах Правитель обирається пожиттєво, але може бути усунутий з посади у разі прагнення до тиранії. Найважливіші справи в Утопії вирішуються правителем за участю сенату і народних зборів.

Т. Кампанелла, «Місто Сонця».

Причина всіх сусп. бід - прив.власність. Ідеал. сусп. лад заснований на сусп. власності. У місті Сонця відсутня прив. власність, праця має обов’язковий хар-р, громадяни забезпечені всім необхідним. Регламентація особистого життя.

сис-ма публ. влади скл. з 3х гілок: військової, наукової і відтворення населення (шляхом створення необхідних предметів споживання і виховання громадян). Кожною з гілок влади керує окремий правитель Цих трьох правителів називають відповідно: Сила. Мудрість і Любов. Увінчує управлінську піраміду верховний правитель, якою іменують Сонцем, або Метафізиком. Посаду верховного правителя він обіймає лише до того часу, доки серед громадян не з'явиться більш достойний.

 




double arrow
Сейчас читают про: