Політичні ідеї Київської Русі

Основними суспільно-політичними ідеями в Київській Русі були погляди на походження держави і князівської влади; правове регулювання сусп. відносин; стосунки між церквою і державою; проблеми єдності та суверенності пол.. влади; об'єднання удільних князівств навколо великого князя київського; самостійності й незалежності Русі.

"Слово про закон і благодать" Іларіон

Вихідна проблема - питання про співвідношу. закону та істини (благодаті). Під законом розумів Старий Заповіт, а під істиною - Новий. Закон це певна зовн.настанова, що регулює примус. методами дія-сть людей на час до осягнення ними істини. Істина є певним внутр. контролером людс. поведінки згідно з волею Божою. З часом закон змінюється благодаттю, водночас закон не протистоїть істині, його дотримання є шляхом до осягнення благодаті, а разом з нею - свободи. Підіймає питання рівності КР і ВІ, ідея доведення рівності. Ним була створена концепція загальнолюдс.історії. «Суть людс. історії - у поступовому прилученні народів до християнства => принципова рівність усіх народів. Акт доручення до христ. вводить їх в коло рівних перед Богом у сенсі духовному і політичному». Отже, Русь не потребує нічиєї оцінки, а кожне панування, зверхність протиречить благодаті, тобто свободі. Вваж., що саме єдиновладна ф-ма правління (монархія) є запорукою єдності і сили держави, її територ. цілісності. Володимир - символ могутності, образом ідеал.правителя. Князь – глава держави, відповідальний перед Богом, його влада не безмежна (здійснювана в рамках закону).

"Повість врем'яних літ"

Однією з головних ідей є обґрунтування легітимності династ. влади роду Рюриковичів. Хрещення у 3 етапи: Аскольд, Ольга, Володимир. Ідея рівності КР з сусідніми країнами (Візантія). Включення східнослов’янських племен в світ.істор.процес. Єдність держави забезп. не єдиновладдя князя, а дух.єдністю (забезп.церквою). Не підтримує князівських міжусобиць. В самому початку твору відтворена біблійна легенда про поділ Землі трьома синами Ноя. Відносить появу слов’янс. племен на істор.арені до бібл.часів буд-ва вавил.вежі, коли за христ.уявленнями і поч..окрем.існув.народів.

"Руська правда" - перший писаний кодекс законів авторства Я. Мудрого. Закони Ярослава високо цінували людс. життя, честь, осуджували злодіїв та вбивць. Гол. цілями співжиття проголошувались особиста безпека і невід'ємність власності. За насильницькі дії визначали особливу плату до казни – штраф. Смертної кари не було. Пильно захищалася власність; за певних умов навіть виправдовувалось убивство злодія. «РП» регул. майнові відносини між людьми, стосунки між батьками й дітьми. Введені нею закони тривалий час регулювали сусп.відносини в КР.

"Повчання дітям " – залишає по собі В. Мономах, який перераховуючи княжі чесноти, розказуючи про своє життя і заслуги перед Богом і державою, творить для нащадків ідеал князя, що має бути не лише воїном, а й господарем у своєму домі і державі. Не повинен князь уникати і праці, направленої на забезпечення достойного існування громадян держави, на захист слабкіших від можливого свавільства можновладців. Висока освіченість є необхідною вимогою для того, щоб відповідати моральним вимогам, що висуваються до правителя. Мономах радить своїм синам невпинно працювати над собою, збільшувати знання, ставлячи у приклад власного батька.

"Слово о полку Ігоревім" (1187) - пам’ятка невідомого автора, в якій розповідається про похід новгород-сіверського князя Ігоря на половців та його наслідки для Русі. Проблема князів.честі і ідеалу князя-правителя. Похід князя на половців – виразник інтересів КР, поразка – кордони КР відкриті для ворога. Святослав готував об’єднаний похід (захист заг.інтересу) – «золоте слово Святослава». Бідна Русь, бо князі б’ються між собою, а не проти спільного ворога. Князі ставлять свої інтереси вище загальнодерж. Сподівається на братський союз і єдність дій князів. Отже, ідеєю твору є ідея патріотизму, подана крізь призму інтересів народних “низів”.

Політичні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства

КМТ виникло в кін. 40-х років XIX ст. Засновники М. Гулак, М. Костомаров М. Білозерський; приєдналися Т. Шевченко, П. Куліш, О. Навроцький, О. Маркович. Основні політичні ідеї КМТ було викладено в його програмних документах.

Статут Слов’янс. тов-ва св. Кирила та Мефодія скл. з 2-х частин. Перша — "Головні ідеї" — гол.ідеї, положення ідеології, цілі: 1) духовне і політичне єднання слов’ян є їх призначенням, до якого вони повинні прагнути; 2) ідея створення добровільної федерації рівних слов’янських націй; 3) кожен народ матиме свою держ.-пол.самостійність (і це було водночас передумовою майб.об’єднання); 4) встановлюється республ.ф-ма правління; 5) непорушні принципи христ. моралі; 6) утвор. спіл. вищого законод. органу влади — загальнослов’янс.собору з представників всіх народів (наддержавний характер).

Друга ч. "Головні правила тов-ва" – принципи орг-ції братства: необхідність ліквідації соц.нерівності; моральність дій.

Засіб – культурно-просвітницька діяльність.

Відозва "Брати українці": більш уточнене трактування основопол. ідей дія-ті братства: 1) об’єднання слов’ян повинно мати міждерж. хар-тер, не позбавляючи жоден з народів, що до нього ввійдуть, статусу державно-самостійного; 2) на чолі - керівник обраний на певний термін; 3) необхідність ліквідації станів та привілеїв, забезпеченні громадянської рівності та свобод і реальним проявом цієї рівності повинен був стати доступ по всіх державних посад в слов’янськім союзі.

«Книги буття укр. народу» (Закон Божий) М. Костомаров – несе в собі ідею українського месіанізму, за якою Україна мала виконувати волю Божу – рятувати слов’ян. Вся влада від Бога, а тому не може бути самодержавною. У. постійно прагне до рівно прав.союзу з ін.словянс.народами. Українці пов. Стати ядром майб.словянс.обєднання. Безелітність нації. Визволення У. можливе лише в межах створ. загальнослов. федерації незалежних республік. Пол..ідеал розвитку У. – «народоправство».