2020-07-01
147
| Ступінь інтеграції та використання | Основні наслідки | Стратегія |
| а)Території суворої охорони | · природний генофонд перебуває під загрозою · природні ресурси підтримуються і генетичні процеси не порушуються людським впливом · можливі компенсації місцевому сільському населенню | Повна охорона, жодного користування |
| б)Невиснажливе користування | · природний генофонд перебуває під загрозою · генетичні ресурси не еродовано (ресурси відновлюються) і користування можливе після відновлення ресурсу | Невиснажливе користування / охорона |
| в)Посилене використання | · природний генофонд наявних видів під загрозою зникнення · підвищене суспільне користування та підвищений збір урожаю | Посилене використання через збереження в насадженнях ex situ та окультурення (селекцію) |
Головною перевагою використання варіанту невиснажливого користування є зменшення тиску на окремі ареали або види шляхом обмеження використання, що може привести до довгострокового відновлення цього природного ресурсу. У цьому випадку процес може сам себе посилювати, оскільки збільшення наявності певного ресурсу робить невиснажливе користування простішим.
|
|
|
Крім того, ця стратегія має ще одну перевагу – не позбавляє місцевих людей доступу до важливих природних ресурсів. Цей план збереження може забезпечувати додаткову користь для місцевого населення, наприклад, у легалізації їх користування окремими ресурсами. Таким чином, така стратегія може бути основаною на дійсній участі в цій справі місцевого населення.
З генетичної точки зору, навряд чи знайдуться приклади використання, що не руйнують генетичний ресурс. Людське втручання може впливати на генетичні ресурси і процеси багатьма шляхами, і можливість участі населення у збереженні генетичних ресурсів на цих рівнях також повинна бути розглянута.
Види дерев часто стають рідкісними та загроженими через те, тому що мають великий попит. Причиною є те, що вони забезпечують цінну продукцію, таку, як дорога деревина та недеревинні продукти. У таких випадках, стратегія підвищеного використання може бути розглянута як така, що передбачає збільшення ступеню людського втручання, а не його зменшення.
Посилене використання генетичних ресурсів шляхом створення культур на лісових територіях, водозборах та в деградованих зонах, у господарствах, може бути дуже ефективним шляхом захисту різноманіття генетичних ресурсів. Ідея полягає в тому, що культивація рідкісного чи загроженого виду може збільшити його кількість. Більше того, коли види з малою щільністю станють звичайними в результаті створення штучних насаджень, їх продукти можна отримати звідси, і тоді тиск на природні популяції може послабитися.
|
|
|
Варіант посиленого використання також може бути ефективним для видів дерев, що дають менше цінних продуктів, але підходять для використання у лісокультурних програмах, пов’язаних з програмами рекультивації земель чи охорони водозборів. Для таких цілей можуть пасувати місцеві види. Вони краще адаптовані до місцевих умов і тому менше піддаються впливові місцевих біотичних і абіотичних факторів. Крім того, їх часто можна використовувати для вирощування у суміші з іншими видами, де подальше господарювання може бути мінімальним.
Посилене використання через одомашнення включає серію процесів, які можуть впливати на генетичне різноманіття. По-перше як випадкова, так і спрямована селекція має місце під час збирання насіння, вирощування в розсаднику, садіння культур, догляду та заготівлі продукції. По-друге, насіння і саджанці можуть переміщуватись між різними екологічними зонами, коли підвищується ризик нестачі адаптації і генетичного забруднення місцевих ресурсів. Цей результат зазвичай не розглядається у лісокультурних програмах. Такі програми не гарантують збереження належно дотримуються. Тим не менше, якщо генетичні питання взято до уваги (в умовах України це перш за все лісонасінне районування), генетичне різноманіття може ефективно зберігатися в штучних насадженнях.
