У чому полягає відмінність соціальної роботи в громаді від інших методів соціальної роботи?

Соціальна робота в громаді як професійна діяльність знайшла відповідне відображення у соціальній політиці ба­гатьох держав і стала одним із найпоширеніших явищ у другій половині XX ст.  
Громада є доволі складним феноменом, у сутності яко­го представники різних наук (соціології, психології, істо­рії, демографії, соціальної роботи) вбачають значущі для себе аспекти.
Здебільшого термін «громада» використовують для позначення особливих форм суспільної взаємодії.
У професійній соціальній роботі цей термін найчастіше вживають стосовно територіальної гро­мади і громади за інтересами.  
Територіальна громада – громада, що об'єднує людей, які меш­кають в одній географічній місцевості. Громада за інтересами – громада, що об'єднує людей, які мають спільні запити, проблеми, зв'язки і характеристики. 
Американські вчені до громади відносять групи індиві­дів або сімей, представники яких поділяють певні цінності, мають спільні інтереси, користуються послугами одних і тих самих служб і організацій, живуть в одній місцевості.
Інколи у близькому за змістом контексті вживають по­няття «локальна соціальна система» – мережа взаємо­пов'язаних соціальних установ, що охоплюють усі власти­ві географічній місцевості аспекти соціального життя (сі­мейного, релігійного, правового тощо).
З огляду на те, що чимало людей належать до професій­них асоціацій, спілкуються через Інтернет, проймаються у зв'язку з цим відчуттям символічної належності до певно­го середовища, виокремлюють особисті мережі – системи індивідуальних ділових, міжоробистісних та інших зв'яз­ків, або ведуть мову про індивідуальне членство у множин­них громадах.
Громади класифікують і за певними формальними ознаками:

— кількісним складом (від невеликих соціальних груп­до суспільства загалом);

— часом існування (від кількох днів до століть);

— об'єднуючим критерієм (спільність інтересів, симво­­лів, цінностей, які сповідуються їхніми членами);

— рівнем згуртованості та організованості (від неформальних груп до об'єднань і партій зі своїми статутами й програмами);

— характером діяльності (про- чи антисуспільної, па­­сивно споглядальної чи активно-перетворювальної, спон­­танної чи цілеспрямованої тощо).

Більшість людей є одночасно членами територіальних і нетериторіальних громад, маючи особисті контакти і зв'язки. Оскільки кожній людині притаманне власне уяв­лення про стосунки і взаємодію з іншими, то розуміння й відчуття ними громади має суттєві відмінності. 
Громада є не лише певною сукупністю людей, а й ідеальною конструкцією, символом, що втілює їх уявлення про певні форми соціального життя. Загалом громаді влас­тиві такі характеристики:

- спільна ситуація;

- мережа взаємовідносин;

- колективна дія;

- сформована ідентичність.

Усе це свідчить, що термін «громада» охоплює своїм змістом конкретних людей, місця, а також абстрактний досвід, соціальні відносини, прагнення. Значення його – багатогранне й почасти суперечливе. В Україні цей термін не використовують у тому значенні, що у професійній соці­альній роботі за кордоном, оскільки за радянських часів людину ідентифікували не з громадою, субкультурою, а з місцем її проживання. Такий підхід суттєво ускладнює су­часне розуміння громади як спільності людей. Нині у багатьох публікаціях із соціальної роботи термі­ни «громада», «община», «ком'юніті», «спільнота».