Обов’язкова література

Лектор: к.і.н., доц. Богдан Чума

Кількість кредитів – 3, лекції – 34 год., с.з. – 34 год., с.р. – 40 год.

 

Цілі курсу: На основі вивчення джерельних матеріалів та аналізу найновіших здобутків історіографії, сформувати у студентів знання про головні етапи і події в історії країн Західної Європи та Північної Америки XIX – на початку XX ст. Розглянути соціальні, економічні, політичні, культурні та інтелектуальні процеси. Проаналізувати труднощі та здобутки країн вказаних регіонів на шляху до модернізації.

Вимоги курсу: Оцінювання студентів здійснюється на основі рейтингової системи за шкалою від 0 до 100 балів (50 балів – за роботу в семестрі, 50 балів – за іспит).

 

Робота в семестрі

Лекції: Передбачають систематичний і послідовний виклад навчального матеріалу, що розкриває загальні тенденції розвитку Західної Європи та Північної Америки XIX – на початку XX ст.

Семінарські заняття: Робота студентів на семінарських заняттях відбувається у формі виступів, запитань і доповнень, які підтверджують або спростовують обговорювані проблеми, є логічно обґрунтованими та підкріплені відповідними фактами, сприяють з’ясуванню питання.

Максимальна кількість балів за роботу на семінарських заняттях – 35 балів.

Оцінювання студентів на семінарському занятті проводиться за 5-бальною шкалою. На занятті пропонується якісне оцінювання знань студентів шляхом виставлення балів від “1” до “5”. Студент, який не опрацював усієї обов’язкової літератури, передбаченої для відповідного заняття, не може претендувати на високий бал. Позначення “0” виставляється студентові за відмову від відповіді через непідготовленість або за відсутність на занятті без поважної причини і впливатиме на його підсумкову рейтингову оцінку в кінці семестру. “0” не відробляється! Підсумкова кількість балів за роботу студента на семінарських заняттях визначається як середнє арифметичне помножене на коефіцієнт – 7.

Середнє арифметичне визначається як сума набраних студентом балів, поділена на кількість занять, в яких він брав участь і був оцінений.

Пропущене з поважної причини заняття студент може відпрацювати у двотижневий термін у формі усної співбесіди з викладачем і у відведений для цього час! За відпрацьоване заняття оцінка не виставляється, але воно не враховується при вирахуванні середнього арифметичного.

Контрольні роботи: Кожен студент повинен написати 3 контрольні роботи – 15 балів. Контрольна робота пропущена без поважних причин не перездається.

Пропущені з поважної причини контрольні роботи можуть бути відпрацьовані в двотижневий термін у формі усної співбесіди з викладачем, у відведений для цього час та на відповідну суму балів.

 

Іспит

Іспит проводиться у формі оцінювання письмової відповіді студента. Іспитові завдання складаються з тестових (20 балів) і теоретичних питань (2х15= 30 балів).

Оцінка в балах	Оцінка ECTS	Визначення	За національною шкалою
90–100	А	Відмінно	5 (відмінно)
81–89	В	Дуже добре	4 (добре)
71–80	С	Добре
61–70	D	Задовільно	3 (задовільно)
51–60	Е	Достатньо
0–50	FX	Не достатньо	2 (незадовільно)

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1

ЗАХІДНА ЄВРОПА В ЕПОХУ КОНСЕРВАТИВНОЇ РЕАКЦІЇ

 

Заняття 1

1. Консервативні теорії суспільного договору:

а) Едмунд Берк (“Суспільний договір…”, “Хто промовляє за народ”);

б) Семюел Т. Колрідж (“Безперервний суспільний договір”).

2. Консервативна модель конституціоналізму:

а) Едмунд Берк (“Конституція на праві давності”);

б) Жозеф де Местр (“Принципи походження політичних конституцій…”).

3. Релігійна основа консерватизму:

а) Едмунд Берк (“Релігія і громадянське суспільство”);

б) Луї де Бональд (“Основні закони суспільства”).

 

Заняття 2

1. Внутрішня політика урядів “торі” у Великій Британії першої третини XIX ст.

2. Реставрація Бурбонів у Франції (1814–1830). “Конституційна хартія” 1814 р.

3. “Система Меттерніха” у Німеччині.

4. Режим Реставрації в Італії.

 

Обов’язкова література

Берк Е. Конституція на праві давності // Консерватизм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2008. С. 503–509.

Берк Е. Релігія і громадянське суспільство // Консерватизм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2008. С. 407–412.

Берк Е. Суспільний договір, зобов’язання і права людини // Консерватизм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2008. С. 214–221.

Берк Е. Хто промовляє за народ // Консерватизм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2008. С. 739–745.

Бональд Л. де, Основні закони суспільства // Консерватизм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2008. С. 413–416.

Колрідж С.Т. Безперервний суспільний договір // Консерватизм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2008. С. 222–227.

Местр Ж. де, Принципи походження політичних конституцій та інших людських інституцій // Консерватизм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2008. С. 529–537.

Constitutional Charter of 1814 (http://www.napoleon-series.org/research/government/legislation/c_charter.html)

Тема 2

ПОШИРЕННЯ ЛІБЕРАЛЬНИХ ІДЕЙ У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ XIX СТОЛІТТЯ

 

Заняття 1

1. Британська модель лібералізму:

а) Адам Сміт (“Система природної свободи”);

б) Джеремі Бентам (“Про принцип корисності”).

2. Еволюція французького лібералізму. Бенжамін Констан (“Про свободу древніх…”).

3. Ліберальні ідеї в Німеччині. Вільгельм фон Гумбольдт (“Позитивна і негативна держава”).

 

Заняття 2

1. Ліберальне “триріччя” в Іспанії.

2. Національна революція в Італії 1820–1821 рр.

3. “Липнева” революція у Франції.

4. Революція 1830 р. і утворення незалежної Бельгії.

 

Обов’язкова література

Бентам Дж. Про принцип корисності // Лібералізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2009. С. 155–156.

Гумбольдт В. Позитивна і негативна держава // Лібералізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2009. С. 649–551.

Констан Б. Про свободу древніх у її порівнянні зі свободою сучасних людей // Лібералізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2009. С. 423–435.

Сміт А. Система природної свободи // Лібералізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2009. С. 644–648.

Тема 3

ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

 

Заняття 1

1. Ідейний поступ британського лібералізму. Джон С. Мілль:

а) “Про індивідуальність як один з елементів добробуту”;

б) “Про підстави та межі laissez-faire, або принципу невтручання”.

2. Головні риси британського консерватизму:

а) Бенджамін Дізраелі (“Англійська демократія”, “Захист національних традицій”, “Консервативна концепція рівності”);

б) Джон Актон (“Свобода як головна політична цінність);

в) Вільям Меллок (“Аристократія та суспільний прогрес”).

 

Заняття 2

1. Парламентська реформа 1832 р.

2. Соціальне законодавство 1830-х рр.

3. Чартистський рух.

4. Утворення і діяльність трейд-юніонів.

Заняття 3

1. Соціальне законодавство другої половини XIX ст.

2. Парламентські реформи 1867 і 1884 рр.

3. Реформування Британської імперії в другій половині XIX – на початку XX ст.

4. “Ірландське питання” в другій половині XIX – на початку XX ст.

 

Обов’язкова література

Дізраелі Б. Англійська демократія // Консерватизм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2008. С. 8–12.

Дізраелі Б. Захист національних традицій // Консерватизм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2008. С. 538–544.

Дізраелі Б. Консервативна концепція рівності // Консерватизм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2008. С. 749–750.

Лорд Актон, Свобода як головна політична цінність // Консерватизм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2008. С. 644–653.

Меллок В. Аристократія та суспільний прогрес // Консерватизм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2008. С. 765–771.

Мілль Дж.С. Про індивідуальність як один з елементів добробуту // Лібералізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2009. С. 157–170.

Мілль Дж.С. Про підстави та межі laissez-faire, або принципу невтручання // Лібералізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ, 2009. С. 652–670.

Тема 4